Рішення № 77518172, 30.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2255/18

Провадження № 2/638/2599/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.10.2018 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Штих Т.В.,

секретаря Тарасової О.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, в якій просив стягнути з відповідачів солідарно суму відновлення транспортного засобу у розмірі 54723,00 грн., витрати, пов’язані з транспортуванням та перебуванням транспортного засобу на штрафмайданчику, у розмірі 2448,00 грн., відшкодування шкоди, завданої здоров’ю, у розмірі 5013,33 грн., суму відшкодування шкоди, пов’язаної з тимчасовою втратою працездатності, у розмірі 65 519, 12 грн., стягнути з ПрАТ «СК «Альфа страхування» пеню в розмірі 26069,01 грн. та покласти судові витрати на відповідачів.

Ухвалою від 30.10.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Київ Ре» залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 275 ЦПК України.

Позивач підтримав позовні вимоги до ПрАТ «СК «Альфа страхування» не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки в судове засідання відповідачі не повідомили, тому суд приходить до висновку що їх неявка відбулась з неповажних причин. Заяв про перенесення розгляду справи відповідачами суду не подавали.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

20.02.2017 року приблизно о 08 год. 20 хв. на перехресті вул. Сумської та вул. Дерев’янка в м. Харкові трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були пошкоджені транспортні засоби та Позивач зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень був доставлений до ХМКЛШНМД ім. Мещанінова.

Згідно медичного висновку Позивач, внаслідок ДТП отримав забиття та зсадини правого колінного суглобу, гемартроз, пошкодження зв'язок правого колінного суглобу та перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі з 20.02.2017р. по 27.02.2017р., після чого був направлений для продовження лікування до поліклініки за місцем проживання.

У подальшому Позивач перебував на амбулаторному лікуванні до 8 квітня 2017 року. Цей факт підтверджується листками непрацездатності. Загальний строк втрати працездатності Позивача складає 47 днів.

Як встановлено судом, та цей факт не заперечується учасниками справи, дорожньо-транспортна пригода відбулась наступним чином. Водій автомобіля НОМЕР_3 - ОСОБА_2, при зміні напрямку руху, не впевнився в тому, що це буде безпечним, не надав дорогу автомобілям, які їхали у зустрічному руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1.

Відповідно до п. 10.1. ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно з п. 16.6 ПДР Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується, постановою про закриття кримінального провадження, протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями водія ОСОБА_2 та водія ОСОБА_1 висновком за результатами перевірки матеріалу ДТП.

Суд вважає, що недотримання ОСОБА_2 зазначених Правил Дорожнього Руху призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_5 застрахована у ПРАТ "СК "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (поліс №АК5711741 від 25.01.2017р.).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб позивача був пошкоджений і поміщений на штрафмайданчик на 30 діб.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач після надання свого транспортного засобу для огляду уповноваженими представниками Страховика звернувся до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» (поліс №АК5711741 від 25.01.2017р.) з листом про відшкодування шкоди.

Листом №0452.609.17.01-0247.05 від 16.05.2017 року ПрАТ «СК «Альфа страхування» у страховому відшкодуванні позивачу відмовило у зв’язку з визнанням полісу страхування №АК/5711741 нікчемним з підстав, визначених ст. 989 ЦК України, оскільки Страхувальник при укладенні договору страхування не повідомив Страховика про інші договори страхування, укладені щодо об’єкта, який страхується.

Суд вважає такі дії страховика неправомірними виходячи з наступного.

За загальним правилом визначеним ст.1166 ЦК України відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов’язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов’язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоровця, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають з обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

За змістом ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку (скоєння ДТП) страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.

Суд відхиляє заперечення відповідача 1 стосовно нікчемності полісу №АК/5711741 з підстав визначених п.3 ч.1 ст. 989 ЦК України та вважає необґрунтованими, оскільки інший поліс №АЕ/7753231, на який посилається відповідач 1, укладений з іншою особою та щодо іншого транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи та витягу з МТСБУ поліс №АК/5711741 укладений щодо транспортного засобу д.н. НОМЕР_6, VIN-код Y6DTF69Y0E0331412, а поліс №АЕ/7753231 укладений з ОСОБА_3 укладений щодо транспортного засобу д.н. НОМЕР_7, VIN-код Y6DTF69YDE0331412.

Дослідженням наявних у справі доказів було встановлено, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (реєстраційний номер транспортного засобу ВІ 9735 СЕ) марки ЗАЗ LANOS, транспортний засіб має номер кузова НОМЕР_8.

Згідно з бази МТСБУ поліс АЕ 7753231, страхова компанія (ТДВ «Київ РЕ»), зареєстрований за транспортним засобом АХ 7266 ЕС, VIN-код Y6DTF69YDE0331412, назва транспортного засобу ЗАЗ LANOS ТF 69 YO.

Відповідно до витягу з бази МТСБУ поліс АК 5711741, страхова компанія (ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ»), зареєстрований за транспортним засобом BI 9735 CE, VIN-код Y6DTF69Y0E0331412, назва транспортного засобу ЗАЗ Lanos. При цьому поліс №АК/5711741 закріплений за транспортним засобом BI 9735 CE, укладений з ОСОБА_4, а поліс №АЕ/7753231 закріплений за транспортним засобом АХ 7266 ЕС, укладений з ОСОБА_3.

Порівнявши ідентифікаційні ознаки транспортного засобу за полісом АК 571174, укладеним в страховій компанії ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», та ідентифікаційні ознаки транспортного засобу за полісом АЕ 7753231, укладеним в страховій компанії ТДВ «Київ РЕ», суд приходить до висновку, що ідентифікаційні ознаки вищезазначених транспортних засобів (реєстраційний номер транспортного засобу, VIN-код, ідентифікаційний номер транспортного засобу) є абсолютно різними.

За таких обставин суд вважає, що страховий поліс АК 5711741 в страховій компанії ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» та страховий поліс АЕ 7753231 в страховій компанії ТДВ «Київ РЕ» укладені на абсолютно різні транспортні засоби з різними Страхувальниками.

Вищевикладене свідчить про те, що доводи страхової компанії ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» є безпідставні та необґрунтовані, а дії, пов’язані з відмовою у виплаті страхового відшкодування є протиправні та незаконними.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 вартості відновлення транспортного засобу у розмірі 54723,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Обґрунтовуючи розмір витрат, які позивач поніс у зв’язку з відновленням транспортного засобу, ОСОБА_1 посилається на рахунок СТО, де відбувався ремонт.

Суд відхиляє поданий Позивачем доказ щодо вартості пов’язаною з відновленням транспортного засобу виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності.

Відповідачем-1 поданий звіт №17745-55172 від 20.04.2017р. про проведення незалежної оцінки вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, проведеної суб’єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5

Згідно висновку зазначеного звіту вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ21134 д.н. №АХ9876ЕВ (з урахуванням зносу вузлів і деталей, з урахуванням ПДВ на запчастини) складає 26003,59 грн.

Таким чином, виходячи наявних доказів, суд вважає обґрунтованою суму відшкодування вартості відновлення транспортного засобу у розмірі 26003,59 грн., а в іншій частині вимог про стягнення вартості відновлення транспортного засобу відмовляє.

Також позивач просить стягнути з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» витрати, пов’язані з транспортуванням та перебуванням транспортного засобу на штрафмайданчику в розмірі 2448,00 грн.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Перевіривши надані позивачем докази, суд доходить до висновку про обґрунтованість розрахунку та стягнення з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 витрат, пов’язаних з транспортуванням та перебуванням транспортного засобу на штрафмайданчику в розмірі 2448,00 грн.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача 1 на користь позивача шкоди, заподіяної здоров’ю, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

У відповідності з ч.2 цієї статті мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов’язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я, але не більше 120 днів.

З урахуванням норм цієї статті та строку втрати ОСОБА_1 працездатності з 20.02.2017р. по 08.04.2017р., з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь позивача підлягає стягненню сума шкоди, завданої здоров’ю, в розмірі 5013,33 грн.

Що стосується відшкодування шкоди, пов’язаної з тимчасовою непрацездатністю, в розмірі 65519,12 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною.

Виходячи з того, що Позивач є фізичною особою підприємцем та даних податкової декларації позивача за 2016 рік та загального строку втрати працездатності з 20.02.2017р. по 08.04.2017р. з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності, у розмірі 65519,12 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 на користь позивача пені, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Оскільки відповідач 1 не сплатив суму страхового відшкодування у встановлений строк, суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає, що з ПрАТ «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня за період з 16.05.2017р. по 20.02.2018р. в сумі 26 069,01 грн.

Крім того, з відповідача 1 на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1250,53 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 22, 1186, 1187 ЦК України, ст..ст. 22,36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 12, 76, 141,258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Альфа Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 суму відновлення транспортного засобу у розмірі 26003,59 грн. (двадцять шість тисяч три грн. 59 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 витрати, пов’язані з транспортуванням та перебуванням транспортного засобу на штрафмайданчику, у розмірі 2448,00 грн. (дві тисячі чотириста сорок вісім грн. 00 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 суму відшкодування шкоди, завданої здоров’ю, у розмірі 5013,33 грн. (п’ять тисяч тринадцять грн. 33 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 суму відшкодування шкоди, пов’язаної з тимчасовою втратою працездатності, у розмірі 65 519, 12 грн. (шістдесят п’ять тисяч п’ятсот дев’ятнадцять грн. 12 коп.)

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 26069,01 грн. (двадцять шість тисяч шістдесят дев’ять грн. 01 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1250,53 грн. (одна тисяча двісті п’ятдесят грн. 53 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз’яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб’єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Штих Т.В.