Вирок № 77516777, 30.10.2018, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/1567/17

Провадження №1-кп/550/38/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі головуючого судді Антонова А.А., за участю секретаря судового засідання Бондаренко Т.В., прокурора Щербак А.В., потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника потерпілих ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Чутове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 р. за № 12017170000000492, по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, не військовозобов'язаного, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

у с т а н о в и в:

17.11.2017 р. близько 17 год. ОСОБА_5, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter Т5, ДНЗ ВІ 8010 ВК, якій належить ОСОБА_6, рухався по вул. Полтавський шлях в м. Карлівка Полтавської області зі сторони площі Привокзальна в напрямку вул. Радевича, згідно висновку автотехнічної експертизи № 593 від 30.11.2017 р., зі швидкістю 59, 2 - 61, 9 км/год. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на перехресті з провулком Ніколаєвським, на якому розпочав рух пішохід ОСОБА_7, яка переходила проїзну частину дороги по даному переходу з права на ліво по напрямку руху автомобіля, не зменшив швидкості автомобіля та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, а продовжив рух та вчинив наїзд на останню, в наслідок чого ОСОБА_7 отримала, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 109 від 11.12.2017 р., тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинула на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Причиною ДТП та наслідків, що настали, згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 593 від 30.11.2017 р., стало порушення ОСОБА_5 вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - ПДР), згідно з яким водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п. 18.1 ПДР, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру. Порушення ОСОБА_5 п. 18.1 ПДР з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, визнав повністю, про обставини скоєння кримінального правопорушення дав показання, як указано в описовій частині вироку.

З’ясувавши правильність розуміння обвинуваченим суті пред’явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз’яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, а обмежився допитом потерпілих та обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що характеризують його особу.

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного рішення, а також керуючись критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», який сформульований у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008 р. (заява № 16437/04, п. 43) та "Тихонов проти України" від 10.12.2015 р. (заява № 17969/09, п. 33), згідно з яким доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкрімінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, знайшла своє підтвердження і повінстю доведена поза розумним сумнівом.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання у вчиненні злочину не встановлено.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 629, станом на 21 год. 29 хв. 17.11.2017 р. у ОСОБА_5 ознак сп'яніння не виявлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він: згідно характеристики, виданої сільським головою Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області від 24.11.2017 р., зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає з батьками, на адміністративній комісії сільської ради не розглядався, матеріалів, які б його компрометували, немає; згідно характеристики, виданої депутатом Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області ОСОБА_8 27.11.2017 р., характеризується позитивно; згідно вимоги про судимість від 04.12.2017 р. № 8464/115/24/05-2017 раніше не судимий; згідно довідки Управління патрульної поліції у м. Полтава від 17.12.2017 р. № 98143/41/26/03-2017 таким, що притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, не значиться; має посвідчення водія ІХА № 286474, видане ДАІ ГУ УМВС України 15.11.2005 р., на право керувати транспортними засобами категорії В і С; згідно довідки лікаря Кошманівської амбулаторії загальної практики - сімейної медицини від 25.10.2018 р. № 135 перебуває на Д обліку з приводу гіпертонічної хвороби ІІ ступеню; відповідно до виписки Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева від 23.04.2015 р. № 0610/2188 перебував на обстеженні в даній лікарні з 02.02.2004 р. по 05.02.2004 р., де йому встановлений діагноз - легка розумова відсталість; згідно акту судово-психіатричної експертизи від 24.09.2018 р. № 39 виявляє ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості.

Згідно акту судово-психіатрічного експерта від 24.09.2018 р. № 395 ОСОБА_5 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності та іншим хворобливим станом психіки не страждав, а виявляє ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості. Ступінь розумової відсталості не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння. Під дію ст.ст. 19 ч. 2 та 3, 20 КК України не підпадає. Застосування заходів медичного характеру не потребує. Здатний повною мірою усвідомлювати реальний зміст власних дій та свідомо керувати ними і передбачати їх наслідки. Індивідуально-психологічні особливості та його емоційний стан суттєво не вплинули на його поведінку в аварійній ситуації. Міг сприймати швидкість руху об'єкта. У ситуаціях наявності перешкоди, що виникає, може виявляти ускладнення при прийнятті рішення та негнучкість вибору способів діяльності, які можуть уповільнити його реакцію із подальшим самостійним коригуванням власних дій. Не виявляє ОСОБА_5 і яскраво виражених індивідуально-психологічних особливостей, які б могли суттєво вплинути на його свідомість, увагу, можливість сприйняття та поведінку під час вчинення інкримінованого йому протиправного діяння. У даній ситуації ДТП у його психічній діяльності констатується відсутність первинної реакції на наявність перешкоди (пішохода) на дільниці розмітки "зебра" на пішохідному переході, - що виключає у даному випадку врахування загальної специфіки та швидкості реакції ОСОБА_5 на перешкоду.

Згідно досудової доповіді Машівського районного сектору з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 16.02.2018 р. ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній; виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Щодо довідки без дати та номеру, виданої ФОП ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_5 працює на посаді водія і вантажника без офіційного працевлаштування у своєї матері ФОП ОСОБА_9, суд її до уваги не приймає, т.я. вона лише свідчить, що ОСОБА_5 допомагає своєї матері, яка є ФОП, та не є працевлаштованою особою відповідно до законодавства України.

При призначенні покарання ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України, виходячи з вимог ст.ст. 50 та 65 КК України, враховуючи характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого злочину, якій є необережним злочином, та, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, обставини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, характер та мотиви допущеного обвинуваченим порушення правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до цього порушення, дані про особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розповідав про скоєне та каявся, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення та під час кримінального провадження, стан його здоров'я (з урахуванням довідки лікаря Кошманівської амбулаторії загальної практики - сімейної медицини від 25.10.2018 р. № 135, виписки Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф.Мальцева від 23.04.2015 р. № 0610/2188 та акту судово-психіатричної експертизи від 24.09.2018 р. № 39), обставину, що пом'якшує покарання, часткове добровільне відшкодування потерпілим заподіяної моральної шкоди та витрат на поховання, а також висновок досудової доповіді органу пробації, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 286 КК України, яке буде, на думку суду, необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових злочинів.

Суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, т.я. його дії, що свідчать про незнання ним ПДР та відсутність належних навиків керування транспортними засобами, привели до скоєння ДТП, в наслідок якої наступила смерть ОСОБА_7

Потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_5 пред'явлений цивільний позов про стягнення з нього на їх користь по 250 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

ОСОБА_5 цивільний позов визнав повністю.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на відшкодування моральної шкоди, оскільки встановлено, що в результаті протиправних винних дій ОСОБА_5 їм було заподіяно моральну шкоду.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 цивільний позов визнав повністю та добровільно відшкодував потерпілим 20 000 грн., суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

По кримінальному провадженню понесені процесуальні витрати - проведені експертизи, вартість яких складає 2 274 грн. 01 коп., які повинні бути стягнута з ОСОБА_5 на користь держави в рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз.

Прокурором заявлено клопотання про застосування до ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у виді тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду.

Суд, керуючись ст. 177, 178, 181, 194 та 195 КПК України, вважає необхідним до набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, поклавши на нього відповідні обов'язки.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, поклавши на нього наступні обов'язки:

1. Прибувати за кожною вимогою до суду.

2. Заборонити цілодобово залишати житло за адресою с. Кошманівка Машівського району Полтавської області, вул. Нектарна, 23.

3. Дозволити відлучатись з місця свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, лише з дозволу суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, або органу Національної поліції, на якій покладений контроль за виконанням вироку в частині домашнього арешту.

4. Носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням вироку в частині домашнього арешту покласти на Машівський ВП Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області, якому направити копію вироку.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання під час приведення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 240 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 240 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 2 274 грн. 01. в рахунок відшкодування витрат на проведення експертиз.

Речові докази по справі:

- автомобіль Volkswagen Transporter Т5, ДНЗ ВІ 8010 ВК, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6, вважати повернутим як йому належний;

- відео регістратор без назви з картою пам'яті mskro HC Apacer 8 GB, якій вилучений з автомобіля Volkswagen Transporter Т5, ДНЗ ВІ 8010 ВК, який знаходиться на зберіганні у ВРЗСТ СУ ГУНП в Полтавській області, повернути ОСОБА_6 як йому належний.

Вирок може бути оскаржений Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вирок.

Суддя А. А. Антонов