Рішення № 77516453, 23.10.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.10.2018 Справа № 554/4964/18

Провадження №2/554/2391/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі – Кучеренко В.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неналежним виконанням договірних зобов’язань у зв’язку з порушенням прав споживача,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Нова пошта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неналежним виконанням договірних зобов’язань у зв’язку з порушенням прав споживача. В якому прохав: стягнути з ТОВ «Нова пошта» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 12 400,00 грн., штрафу у розмірі 3 004,52 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. Всього 20 404 грн. 52 коп.В обґрунтування позову зазначив, що 25.05.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ "Нова пошта" у відділенні №7 м. Запоріжжя Запорізької області був укладений договір про надання послуг з організації перевезення відправлень, відповідно до якого ОСОБА_1 здав на перевезення відповідачу товар - відео карту оголошеною вартістю 12 400 грн., вагою 3 кг. Відповідач прийняв товар на перевезення до м. Харкова, відділення № 13. Одержувачем товару в експрес-накладній від 25.05.2018 № 59000340171623 визначено ОСОБА_3 із зазначенням його номера телефону. Як зазначалося в експрес-накладній від 25.05.2018 №59000340171623, розрахункова дата прибуття – 29 травня 2018 року. 29.05.2018 одержувач ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 про те, що посилку отримувати він не буде, після чого ОСОБА_1 зателефонував на «гарячу лінію» відповідача для оформлення повернення відправлення (товару). 30.05.2018 на телефон ОСОБА_1 прийшло повідомлення про те, що посилка отримана у відділенні № 7 ТОВ «Нова пошта» м. Запоріжжя, яку він фактично не отримував. Цього дня, 30.05.2018 ОСОБА_1 звернувся у відділення № 7 ТОВ «Нова пошта» м. Запоріжжя для надання інформації про товар. Йому повідомили, що його вручено адресату ОСОБА_1 Оскільки відправлення він не отримував, то було з’ясовано, що відповідач в порушення вимог п.п. 11.1, 11.2 п. 11 Умов надання послуг ТОВ "Нова пошта" в редакції, яка діє з 25.09.2014, фактично видав товар іншій особі. Після з'ясування факту втрати товару, ОСОБА_1 склав претензію, яку пред'явив відповідачу 30 травня 2018 року. У відповіді на претензію, своїм листом № 13973 від 04.06.2018, повідомлено про те, що після проведеної внутрішньої перевірки виявлено, що вантаж був виданий отримувачу згідно діючих умов надання послуг Компанії «Нова пошта» по картці клієнта електронного (з мобільного додатка) формату. Також у цьому листі зазначено, що неправомірних дій зі сторони співробітників Компанії та порушень правил видачі вантажу у відділені виявлено не було, тому ТОВ «Нова пошта» не має правових підстав для задоволення претензійних вимог. Через декілька днів ОСОБА_1 було отримано ще одну відповідь на претензію, в якій відповідачем зазначено, що після повернення по експрес-накладній № 59000340566251 від 30.05.2018 - вантаж був отриманий ОСОБА_1 Також у цьому листі було зазначено, що згідно проведеної внутрішньої перевірки неправомірних дій зі сторони співробітників Компанії та порушень правил видачі вантажу у відділені виявлено не було. Вантаж було отримано по паспорту (ІД картка) громадянина України, згідно діючих Умов надання послуг Компанії «Нова пошта». Також в листі вказано, що ТОВ «Нова пошта» не має правових підстав для задоволення претензійних вимог. Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 отримав вантаж не відповідають фактичним обставинам, оскільки вантаж він не отримував, пред’явити паспорт - у формі ІД - картки не міг, оскільки її не отримував, що підтверджується листом Дніпровського районного відділу у м. Запоріжжі управління державної міграційної служби України в Запорізькій області від 08.06.2018 № 2313-710/2313.1-18, в якому вказано, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно даних паперових картотек та даних Єдиного державного міграційного реєстру паспортом громадянина України у формі ІД - картки не документувався. За зверненням (повідомленням) ОСОБА_1 Комунарським ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області 31.05.2018 прийнято рішення про внесення відомостей по даному факту до ЄРДР під номером № 12018080040001708. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення : ч. 1 ст. 190 КК України - «Шахрайство». Враховуючи те, що відправлення ОСОБА_1. не отримував, а його вимоги, викладені в претензії ТОВ «Нова пошта» про відшкодування вартості відправлення в розмірі 12 400,00 грн. та сплати штрафу у відповідності до Умов надання послуг та Публічного договору, відповідачем не виконано, через що звертається до суду з вказаним позовом.

27 червня 2018 року ухвалою судді відкрито провадження у справі (а.с.16).

19 липня 2018 року ухвалою суду клопотання позивача задоволено. Доручено Ленінському районному суду м. Запоріжжя організувати та забезпечити в приміщенні цього ж суду участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції позивача ОСОБА_1 (а.с.58-59)

28 серпня 2018 року ухвалою суду клопотання представника відповідача задоволено. Витребувано з Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області інформацію щодо стану розслідування кримінального провадження №12018080040001708 за ст. 190 ч. 1 КК України розпочатого за заявою ОСОБА_1 Доручено Ленінському районному суду м. Запоріжжя організувати та забезпечити в приміщенні цього ж суду участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції позивача ОСОБА_1 (а.с.74-75)

25 вересня 2018 року ухвалою суду витребувано повторно з Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області інформацію щодо стану розслідування кримінального провадження №12018080040001708 за ст. 190 ч. 1 КК України розпочатого за заявою ОСОБА_1 Доручено Ленінському районному суду м. Запоріжжя організувати та забезпечити в приміщенні цього ж суду участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції позивача ОСОБА_1 (а.с.91-92)

В судове засідання з’явився позивач ОСОБА_1 котрий позов підтримав у повному обсязі та прохав його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Нова Пошта» за дорученням ОСОБА_2 проти позову заперечував у повному обсязі. Прохав відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог та прийняти до уваги міркування викладені у відзиві при винесенні рішення у цивільний справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з відділення ТОВ «Нова Пошта» № 7 в м. Запоріжжя за експрес-накладною № 59000340171623 здійснив відправлення вантажу згідно опису – відеокарта, оголошеною вартістю 12 400 грн. до відділення № 13 м. Харків, визначивши одержувачем ОСОБА_4. Відправлення було прийнято для перевезення у пакуванні відправника. Жодної інформації про виробника чи модель товару, його кількості і т.д., які б дали змогу безумовно ідентифікувати речі, відправник у експрес-накладній не зазначив та супровідних документів не надав. При складанні експрес-накладної, відправник передавши вантаж для перевезення, погодився з умовами Публічного договору (публічна оферта) про надання послуг з організації перевезення відправлень, оприлюдненого у вільному доступі, шляхом розміщення на офіційному сайті http://novaposhta.ua. Зважаючи на звернення відправника, вантаж у зворотному напрямку за експрес-накладною № 59000340566251 було йому повернуто до відділення № 7 м. Запоріжжя, де 30.05.2018 близько 12:23 години, особа, яка представилась як ОСОБА_1, для отримання відправлення, повідомив номер експрес-накладної та пред’явив документ на посвідчення особи. Працівник відділення, встановивши особу одержувача, зважаючи на належні його дії, згідно Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта», видав вантаж у повному обсязі. 30.05.2018 близько 16-ї години позивач, звернувся до відділення № 7 м. Запоріжжя з претензією про відшкодування шкоди внаслідок видачі вантажу сторонній особі, на загальну суму 12 400 грн., що відповідає оголошеній вартості вантажу. У задоволенні претензії відповідачем було відмовлено так як жодних порушень чи протиправних дій з боку перевізника допущено не було – вантаж видано особі яка повідомила номер відповідних експрес-накладних та згідно Умов надання послуг, надала для посвідчення особи відповідний документ, дані якого відповідали даним одержувача зазначеним в експрес-накладних. Окремо про безпідставність вимог позивача, який заперечує факт особистого отримання вантажу, свідчить його відправка цього ж дня 30.05.2018 близько 18:35 години за експрес-накладною № 20400089676388 від 30.05.2018 з відділення № 4 ТОВ «Нова Пошта» у м. Запоріжжя аналогічного вантажу – відеокарти «MSI GeForce GTX 1070 Gaming X 8GB на гарантии укр» оголошеною вартістю 12 450 грн. до м. Енергодар з приміткою «Оформлено за допомогою послуги «OLX доставка». Відповідач не погоджується з заявленою сумою позовних вимог у розмірі 12400 грн., яка визначена позивачем на власний розсуд, шляхом повідомлення оператору оголошеної вартості вантажу. Відсутність належних, достатніх та допустимих доказів, наведеної позивачем обставини, передання для перевезення самевантажу - відеокарта MSI GTX 1070 реальною фактичною вартістю 12400 грн., зважаючи на опис вантажу «Відеокарта». Згідно претензії від 30.05.2018, позивач вказує що у відправленні була відеокарта MSI GTX 1070, що повністю відповідає опису вантажу за експрес-накладною № 20400089676388 від 30.05.2018 до м. Енергодар. Через, що прохають повністю відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог. (а.с.24-27)

Суд, заслухавши, позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в позові повністю.

Судом встановлено, що відповідно до наданої ОСОБА_1 експрес-накладної №59000340171623 від 26.05.2018 ОСОБА_1 було передано ТОВ «Нова пошта» у м. Запоріжжя, відділення №7 для відправлення «посилку» об’ємною вагою 3 кг, описом інше «відеокарта» з оголошеною вартістю відправлення 12 400 грн. на адресу м. Харків, відділення №13, на ім’я ОСОБА_4. (а.с.5, 55).

Відповідно до ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як встановлено у судовому засіданні, відправлення було прийнято для перевезення у пакуванні відправника. Жодної інформації про виробника чи модель товару, його кількості і т.д., які б дали змогу безумовно ідентифікувати речі, відправник у експрес-накладній не зазначив та супровідних документів не надав.

При складанні товарно-транспортної накладної №59000340171623 від 26.05.2018 відправник ОСОБА_1 передавши вантаж для перевезення, погодився з умовами публічного договору (публічна оферта), розміщеного на офіційному сайті htpp://novaposhta.com. ua.

Таким чином, між ОСОБА_1 та ТОВ «Нова пошта» було укладено договір перевезення вантажу.

Зважаючи на звернення відправника, вантаж у зворотному напрямку за експрес-накладною № 59000340566251 було повернуто до відділення № 7 м. Запоріжжя, де 30.05.2018 близько 12:23 години, особа, яка представилась як ОСОБА_1, для отримання відправлення, повідомив номер експрес-накладної та пред’явив документ на посвідчення особи (а.с.55).

Як встановлено у судовому засіданні, працівник відділення, встановивши особу одержувача, зважаючи на належні його дії, згідно Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта», видав вантаж у повному обсязі. Жодного правового механізму додаткової перевірки особи чи додаткових вимог її встановлення, чинне законодавство України на даний час не передбачає, тобто для посвідчення особи достатньо надати для огляду документ передбачений ч.1 ст. 13. ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Цього ж дня, 30.05.2018 ОСОБА_1, звернувся до відділення № 7 м. Запоріжжя з претензією про відшкодування йому вартості відправлення в розмірі 12 400 грн., що відповідає оголошеній вартості вантажу (а.с.6).

31 травня 2018 року за заявою ОСОБА_1 від 31.05.2018 Комунарським ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР за №12018080040001708 за ст. 190 ч. 1 КК України. (а.с.11)

31 травня 2018 року за постановою слідчого Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадженні за №12018080040001708 від 31 травня 2018 року. (а.с.86)

04 червня 2018 року за вих. №13973 ТОВ «Нова Пошта» надано ОСОБА_1 відповідь на претензію, в якій зазначено, що жодних порушень чи протиправних дій з боку перевізника допущено не було – вантаж видано особі яка повідомила номер відповідних експрес-накладних та згідно Умов надання послуг, надала для посвідчення особи відповідний документ, дані якого відповідали даним Одержувача зазначеним в експрес-накладних. (а.с.7-8)

08 червня 2018 року за вих. №14277 ТОВ «Нова Пошта» надано ОСОБА_1 відповідь на звернення від 30.05.2018, в якій зазначено, що згідно проведеної внутрішньої перевірки, неправомірних дій зі сторони співробітників компанії та порушень правил видачі вантажу у відділенні виявлено не було. Вантаж було отримано по паспорту (ІД картку) громадянина України, згідно діючих Умов надання послуг Компанії «Нова Пошта». (а.с.9)

Таким чином, у задоволенні претензії було відмовлено так як жодних порушень чи протиправних дій з боку перевізника допущено не було – вантаж видано особі яка повідомила номер відповідних експрес-накладних та згідно Умов надання послуг, надала для посвідчення особи відповідний документ, дані якого відповідали даним одержувача зазначеним в експрес-накладних.

Як встановлено у судовому засіданні, окремо про безпідставність вимог позивача, який заперечує факт особистого отримання вантажу, свідчить його відправка цього ж дня 30.05.2018 близько 18:35 години за експрес-накладною № 20400089676388 від 30.05.2018 з відділення № 4 ТОВ «Нова Пошта» у м. Запоріжжя аналогічного вантажу – відеокарти «MSI GeForce GTX 1070 Gaming X 8GB на гарантии укр» оголошеною вартістю 12450 грн. до м. Енергодар з приміткою «Оформлено за допомогою послуги «OLX доставка»».

У даному випадку застосуванню до даного спору підлягає правовий висновок Верховного Суду України згідно постанови від 03.12.2014 за №6-183цс14 : згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов’язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт завдання такої шкоди відповідачем та її розмір.

Цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на підставі статті 1166 ЦК України настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою та вина в заподіянні шкоди (постанови Верховного Суду України від 28 січня 2015 року та 18 березня 2015 року);

Таким чином, факт завдання шкоди позивачу відповідачем підлягає безумовному та обов’язковому доказуванню позивачем.

Відповідно до ст.920 ЦК України, у разі порушення зобов’язань, що витікають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлене цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 917 ЦК України, відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

Відповідно до п.3.4 публічного договору: шляхом передачі замовником відправлення експедитору для надання послуг, передбачених договором, замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положенням договору, умовами надання послуг, чинними на момент передачі відправлення для організації його перевезення, та зобов’язується їх виконувати незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису відправника.

Згідно п.5.1 публічного договору: відправник запаковує відправлення.

Відповідно до п.7.2.12 публічного договору: експедитор не зобов’язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам.

Згідно із п. 7.2.7. договору, експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається одержувачу або відправнику в цілій/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення Одержувачу, вважається недійсним.

Відповідно до п.134 Статут Автомобільного транспорту УРСР: Автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли: вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) тобто упаковці зі справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж – з справними захисною манкіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача.

В зазначеному випадку автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред’явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації.

Розмір відповідальності перевізника згідно із п. 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР, а також ст. 13 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 за № 232/94-ВР встановлюється на рівні: а) у разі його втрати або нестачі – у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає. Докази втрати чи нестачі вантажу відсутні. Тобто повна вартість вантажу підлягає стягнення лише у разі повної втрати; б) у разі пошкодження вантажу – в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

Згідно п. 16.11. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом до претензії на втрачений, відсутній, зіпсований вантаж, крім документів, які підтверджують право на пред'явлення претензії, додається документ, яким засвідчується кількість і вартість відправленого вантажу.

Документом, який підтверджує оплату вантажа відправником вартості вантажу, може служити документ банку або довідка, підписана керівником і головним (старшим) бухгалтером підприємства, яке заявило претензію, відносно того, по якому рахунку і в якій сумі, коли і кому була проведена оплата вартості вантажу. Ця довідка має бути засвідчена печаткою.

Умови видачі відправлень у відділенні ТОВ «Нова Пошта» передбачені наступними пунктами Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта» : 11.1. Надати представнику ТОВ «Нова пошта» номер експрес-накладної (обов'язкова умова для випадків, передбачених п. 11.4 та п. 11.6 цих Умов) або номер мобільного телефону, на який надійшло СМС-повідомлення про прибуття відправлення.

Відповідно до п. 11.3 Умов надання послуг ТОВ «Нова Пошта» для отримання відправлень оголошеною вартістю менше ніж 15 000 (п’ятнадцять тисяч) гривень Одержувач пред’являє будь-який документ відповідно до такого переліку: посвідчення водія, видане в Україні; пенсійне посвідчення; посвідчення офіцера; військовий квиток; посвідчення поліцейського/міліціонера; студентський квиток; картку мігранта; посвідчення особи на повернення в Україну; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи моряка; проїзний документ біженця; картки Клієнта пластикового або електронного (з мобільного додатка) формату за одночасного виконання таких умов: номер телефону та П.І.Б. Одержувача в експрес-накладній збігаються з даними картки Клієнта; Одержувач є фізичною особою.

Так, ст. 1192 ЦК України визначає: розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 136. Статуту автомобільного транспорту УPCP: Автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, у таких розмірах: б) за пошкодження або псування вантажу - в розмірі тієї суми, на яку знизилася його вартість.

За ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування, або ушкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди.

Таким чином вказана норма матеріального права зобов’язує позивача довести належними та допустимими доказами розмір фактичної шкоди у вигляді вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналогічно ч. 1 та ч. 2 ст. 623 ЦК України передбачає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Жодного належного доказу який би встановлював розмір фактичної шкоди у вигляді вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі позивачем не надано.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення майнових збитків в розмірі 12 400 грн. Оскільки позивачем не було доведено того факту, що вантаж було передано іншій особі, а не йому особисто.

У відповідності до п.7.2.2 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора експедитор повертає замовнику суму, що дорівнює його оголошеній вартості (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату, сплачену замовником згідно з відповідною експрес-накладною. У разі повної компенсації оголошеної вартості за пошкоджене відправлення замовник повертає експедитору відправлення, за яке було отримано компенсацію.

Згідно п.7.2.4. Публічного договору якщо відшкодування (компенсація) здійснюється замовнику – фізичній особі, експедитор додатково сплачує замовнику штраф в розмірі 24,23% від суми відшкодування (компенсації).

На підставі викладеного, суд позовні вимоги про відшкодування штрафу у розмірі 3 004 грн. 52 коп. (24,23% від 12 400 грн.), вважає безпідставними, через що відмовляє в цій частині позову.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає : 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.4, п.5 ППВСУ від 31.03.1995 за №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Крім інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. Оскількипозивачем не надано доказів та судом не встановленні факти заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди діями чи бездіяльністю ТОВ «Нова Пошта».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої неналежним виконанням договірних зобов’язань у зв’язку з порушенням прав споживача – відмовити.

Складання поновного тексту відкладено на 5 (п»ять) робочих днів 30 жовтня 2018 року.

Позивач – громадянин України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований – м. Запоріжжя, вулиця Леніна (проспект Соборний), 175, квартира №79, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» юридична адреса – 36039 м.Полтава вул.Європйська, 57, р/р 260073537601 в Полтавському РУ ВАТ «ОСОБА_5 та кредит» МФО 331832 код ЄДРПОУ 31316718.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Складено 23 жовтня 2018 року.

Суддя І.О.Блажко