Вирок № 77515744, 31.10.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/246/2018

Справа № 537/4215/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2018 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Фадєєвої С.О.,

при секретарі - Герасименко Л.М.,

за участю прокурора - Ядрової Л.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Радченко В.О.,

потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12018170110001257 від 26.06.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з неповною професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.186, ч.1 ст.122 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, вчинив умисні злочини проти власності та проти життя та здоров'я особи при наступних обставинах.

25.06.2018 року о 11год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Млин», біля будинку №25 по вулиці Макаренка у м. Кременчуці Полтавської області, відкрито, шляхом ривка з рук ОСОБА_4 викрав мобільний телефон «Nokia 220 Dual Sim», модель RM-696, IMEI НОМЕР_1, вартістю 400 грн. та навушники марки «Ergo VT-109» вартістю 137 грн. 61 коп., які належать потерпілій ОСОБА_5, чим спричинив останній матеріальний збиток на зазначену суму. З місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 04.07.2018 року о 13 год., ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №13 по провулку Передовому в м. Кременчук Полтавської області, маючи умисел на заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_6, взяв у праву руку половину білої цегли, яка знаходилась на дорозі, та кинув її в бік останнього з відстані близько трьох метрів, однак влучив в обличчя ОСОБА_3 Продовжуючи свої дії, ОСОБА_1 кинув каміння в область голови ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні встановлених судом злочинів - відкритому викраденні чужого майна (грабежі) та у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілої, - визнав повністю і пояснив про обставини і мотиви скоєного як вказано в описовій частині вироку. Вказав, що у вчиненому щиро розкаявся.

Враховуючи покази обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 усвідомлює той факт, що він скоїв встановлені судом злочини та правильно розуміє обставини справи, і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Вина обвинуваченого в скоєнні встановлених судом злочинів, підтверджується його показаннями в судовому засіданні. Матеріали кримінального провадження ніким із учасників процесу не оспорюються.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочинів - відкритому викраденні чужого майна (грабежі) та у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілої визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне досліджувати докази із тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.186 КК України є вірною, так як обвинувачений відкрито викрав чуже майно у ОСОБА_4, яке належить потерпілій ОСОБА_5

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України є вірною, так як обвинувачений спричинив умисно середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_3, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідки, передбачені у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілої.

Вирішуючи питання, пов'язане з визначенням міри та виду покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних правопорушень, які є злочинами середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше несудимий, неодружений, утриманців немає, офіційно непрацевлаштований, його вік, стан здоров'я, а також те, що обвинувачений на диспансерному обліку в Кременчуцькому обласному наркологічному диспансері не перебуває, перебуває під наглядом в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері з травня 2007 року з приводу розумової відсталості, згідно актів судово-психіатричних експертиз, проведених на підставі ухвал слідчих суддів від 03.08.2018 року та від 04.09.2018 року, на час вчинення злочинів будь-якими хронічними психічними захворюваннями не страждав і не перебував у стані тимчасового розладу психічної діяльності, ступінь розумової відсталості не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними як на час вчинення злочинів, так і на даний час. Судом також береться до уваги, що ОСОБА_1 характеризується посередньо, щиро розкаюється у скоєному, при проведенні досудового та судового слідства сприяв встановленню істини по справі, про що свідчить в тому числі його добровільна видача викраденого майна.

Під обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що істотно знижує ступінь тяжкості вчинених злочинів.

Під обставиною, які обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину відносно особи з інвалідністю.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе виправлення та перевиховання обвинуваченого за умов, що не пов'язані з ізоляцією від суспільства та приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції статтей у вигляді позбавлення волі та звільнити від відбування покарання з встановленням іспитового строку, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

26.09.2018 року Кременчуцькою місцевою прокуратурою в порядку ст. 128 КПК України, подано позовну заяву, в якій просили стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет м. Кременчука кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину в розмірі 612 грн. 42 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав пред'явлений до нього позов та не заперечував проти його задоволення.

Відповідно до ст. 127 КПК України, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи те, що в результаті спричинення обвинуваченим умисно середньої тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_3 державою на стаціонарне лікування потерпілої було витрачено кошти в розмірі 612 грн. 42 коп., суд вважає що цивільний позов Кременчуцької місцевої прокуратури до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Питання щодо речових доказів, підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження не вбачається.

Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.186, ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 186 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов Кременчуцької місцевої прокуратури до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,) на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет м. Кременчука (р/р31414544700008 в ГУДКСУ в Полтавській області, код ЄДРПОУ 37965850) кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 на суму 612 (шістсот дванадцять) грн. 42 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: мобільний телефон «Nokia 220 Dual Sim», модель RM-696, IMEI НОМЕР_1, навушники марки «Ergo VT-109» - залишити у власності потерпілої ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілим.

Обвинуваченому роз'яснити його право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: С.О.Фадєєва