Рішення № 775146, 04.06.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.06.07 р. Справа № 40/240

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Димитроввантажтранс” м. Димитров

про: стягнення 1378,40грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Ніколаєв О.С. - за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство “Донецька залізниця” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Димитроввантажтранс” м. Димитров про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень в сумі 1378,40грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на Статут залізниць України, облікові картки № 2342 та № 2504 , “Правила планування перевезення вантажів”.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилається на ст.ст. 106,107 Статуту залізниць України, Правила планування перевезень вантажів та умови договору від 16.05.2005р., оскільки зазначені документи передбачають місячне планування та проведення розрахунків за перевезення за місяць.

Рішенням господарського суду Донецької області № 40/240 від 27.10.2006р. позовні вимоги задоволені повністю в сумі 1378,40грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду по справі № 40/240 від 12.12.2006р. рішення господарського суду Донецької області по справі № 40/240 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України по справі № 40/240 від 12.12.2006р. та рішення Господарського суду Донецької області від 27.10.2006р. у справі № 40/240 скасовано, справа направлена на новий розгляд.

На підставі вищевикладеного, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

16.05.2005р. Державним підприємством „Донецька залізниця” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Димитроввантажтранс” (відповідач) був укладений договір № 322 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно п. 2.1 договору, на відповідача покладено обов’язок пред’являти Залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Пунктом 2.2 договору на Залізницю покладено обов’язок приймати до перевезення вантажі відповідача, для чого подавати під навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами та заявками відповідача та надавати йому додаткові послуги, пов’язані з перевезенням вантажів.

Відповідно п. 2.3 договору для проведення розрахунків та обліку сплачених сум Залізниця відкрила для ТОВ „Димитроввантажтранс” особовий рахунок з присвоєнням коду № 5361.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що за невиконання плану перевезень вони несуть відповідальність згідно зі Статутом залізниць України.

На підставі місячного замовлення відповідача ТОВ “Димитроввантажтранс” було затверджено план перевезень № 2504 на березень 2006р., яким передбачено перевезення вантажу у обсязі 2000 тн в 30 вагоні.

Виконання плану перевезень за березень 2006р. позивач врахував в обліковій картці виконання плану перевезень № 2504.

Відповідно до даних облікової картки № 2504, відповідач за березень 2006р. перевіз 2005тн в 29 вагонах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач у 2-ій декаді повинен був завантажити 9 вагонів 600 тн. вантажу. Фактично відповідачем завантажено 5 вагонів 345 тон, а саме відповідно до плану відповідачем не довантажено за 2-гу декаду 4 вагони 255тон. Але відповідно до облікової картки № 2504 на третю декаду було заплановано перевезення 1400тон вантажу в 21 вагоні, відповідачем 3 –ю декаду 1660тон в 24 вагони.

Виходячи з викладено вбачається, що відповідачем по облікові картці № 2504 місячний план перевиконано в тонах на 5 тон. Та виконано повністю по вагонам на 29 вагонів.

Статтею 106 Статуту передбачено, що за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень сплачується штраф.

Пунктом 6.10 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України № 873 від 09.12.2002 р. (далі Правила), передбачено, що штраф за невиконання місячних планів на перевезення вантажів нараховується на відправника по закінчені кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінчені місяця.

Пунктом 2.8. Правил встановлено, що план перевезень вважається виконаним за умови відвантаження передбаченої кількості тонн.

Відповідно до пункту “г”ст.107 Статуту вантажовідправник звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень у разі виконання плану в тонах вантажів, перевезення яких планується у тонах і вагонах.

Суд встановив, що відповідно до Плану перевезень вантажів та облікової картки № 2504 за березень 2006 р. вантажовідправник (відповідач) завантажив 2005 тн. у 29 вагонів вугільного концентрату замість запланованих 2000 тн.

Оскільки, відповідач виконав план перевезення вантажів у тоннах у березні 2006р. по обліковій карткі № 2504, то суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу за порушення плану завантаження вагонів у розмірі 255грн. не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

На підставі місячного замовлення відповідача ТОВ “Димитроввантажтранс” було затверджено план перевезень № 2342 на березень 2006р., яким передбачено перевезення вантажу у обсязі 39000 тн в 584 вагоні.

Виконання плану перевезень за березень 2006р. позивач врахував в обліковій картці виконання плану перевезень № 2342.

Відповідно до даних облікової картки № 2342, відповідач за березень 2006р. планував перевезти у 1-ій декаді 12555тн в 188 вагонах, у 2-й декаді 12555тн. в 188 вагонах, у 3-ій декаді 13890 в 208 вагонах, фактично за першу декаду відповідач перевіз 11598 тонн у 169 вагонах. Недовантаження за першу декаду склало 957 тон (19 вагонів), за що позивачем нарахований штраф за кожну тону у розмірі 1 грн., тобто 957 грн.; за другу декаду відповідачем перевезено 19592 тн. в 285 вагонах, тобто перевезено на 7037тн. більше, в третій декаді перевезено 7843 тон, що на 6047тн. менше запланованого. Всього на березень 2006р. було заплановано перевезення 39000тн в 584 вагонах, фактично за місяць перевезено 39033тон в 569 вагонах. Крім того відправником не виконано план перевезення по залізницях призначення на 8 вагони, оскільки відповідач недовантажив за 1-шу декаду на Донецьку залізницю 27 вагонів, від яких віднімаються 19 вагонів по загальному плану, за що позивачем нарахований штраф у розмірі 20 грн. 80 коп. за кожний не перевезений вагон, що дорівнює 166 грн. 40 коп.

Таким чином позивачем за невиконання плану № 2342 нараховано штраф в сумі 1123,40грн.

Виходячи з викладено вбачається, що відповідачем по облікові картці № 2342 місячний план перевиконано в тонах на 33 тн., але не виконаний план перевезень по залізницям призначення на 8 вагонів.

Вимоги позивача по стягненню штрафу 1123,40грн. нарахованого по облікові карткі № 2342 підлягають задоволенню частково, на підставі викладеного.

Відповідно до ст. 17 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р.( далі Статут), перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов’язань здійснюється місячне планування перевезень.

Положеннями ст.18 Статуту визначено, що місячне планування перевезень вантажів здійснюється залізницями відправлення на основі поточних або дострокових договорів про організацію перевезень вантажів та замовлень відправників.

Як визначили сторони у пункту 2.1. договору № 322, сторони встановили, що відповідач зобов’язаний пред’являти позивачу місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів.

Як вбачається з плану перевезень на березень 2006р. відповідачем було заплановано до перевезення 39000 тн вугілля у 584 вагонах.

Відповідно до даних облікової картки № 2342, відповідач за березень 2006р. завантажив 39033 тн продукції у 569 вагони.

Відповідно до пункту 4.1. договору № 322, сторони визначили, що відповідальність за невиконання плану перевезень сторони несуть згідно із Статутом залізниць України.

Відповідно до розрахунку позивача за невиконання декадного плану перевезень на 957 тн. (19 вагонів) нараховано штраф за кожну тону в розмірі 1 грн., а всього 957 грн. За невиконання плану перевезень по дорогам призначення, а саме 8 вагонів – недовезених вагонів по Донецькій залізниці нараховано штраф по 20,8грн. за кожний вагон, а всього 166,4грн.

Статтею 106 Статуту передбачено, що за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень сплачується штраф.

Пунктом 6.10 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України № 873 від 09.12.2002 р. (далі Правила), передбачено, що штраф за невиконання місячних планів на перевезення вантажів нараховується на відправника по закінчені кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінчені місяця.

Пунктом 2.8. Правил встановлено, що план перевезень вважається виконаним за умови відвантаження передбаченої кількості тонн.

Відповідно до пункту “г”ст.107 Статуту вантажовідправник звільняється від сплати штрафу за невиконання плану перевезень у разі виконання плану в тонах вантажів, перевезення яких планується у тонах і вагонах.

Суд встановив, що відповідно до Плану перевезень вантажів та облікової картки за березень 2006 р. вантажовідправник (відповідач) завантажив 39033тн продукції замість запланованих 39000 тн.

Оскільки, відповідач виконав план перевезення вантажів у тоннах у березні 2006р., то суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення штрафу за порушення плану завантаження вагонів у розмірі 957грн. не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення штрафу у розмірі 166,4грн. за порушення відповідачем плану перевезень по залізницях призначення , суд враховує наступне.

Суд встановив з даних облікової картки № 2342, що відправником не додержано плану перевезень у І-й декаді березня 2006р. - 8 вагонів.

Положеннями ст.106 Статуту визначено, що за невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером).

Згідно з пунктом 6.10 Правил планування перевезень вантажів штраф за невиконання місячних планів нараховується на відправника по закінченні кожної декади. Сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця. У разі перевиконання плану в першій декаді і невиконання його в другій відповідальність за невиконання плану другої декади зменшується на величину перевиконання плану в першій декаді. Таким же чином враховується перевиконання плану в першій та другій декадах при невиконанні його в третій декаді.

Отже, з урахуванням приписів зазначених норм, штраф може бути нарахований на відповідача у разі невиконання ним плану перевезень за кожну декаду, однак по закінченні місяця позивач повинен враховувати виконання плану в цілому за місяць і в разі виконання плану перевезень в тонах вантажів звільнити відповідача від сплати штрафу відповідно до п. “г” “д” ст. 107 Статуту.

Оскільки, план перевезення по залізницях призначення визначається лише у вагонах, таким чином, відповідач не може бути звільненню від нарахування штрафу на підставі п.”г” ст.107 Статуту.

Частиною другою ст.107 Статуту передбачено, якщо вантажовідправник шляхом ущільненого завантаження вагонів (контейнерів) використав менше запланованої кількості вагонів (контейнерів) штраф за недовантаження відповідної кількості вагонів (контейнерів) не стягується.

Будь-яких доказів того, що проведено завантаження вагонів шляхом ущільнення, відповідач до суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги у розмірі 166,4 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог відповідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 17, 18, 20, 106, 107 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р.; Правилами планування перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002р. №873, на підставі статей 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Димитроввантажтранс” про стягнення 1378,40грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Димитроввантажтранс” (85323, м. Димитров, вул. Ватутіна, 51, р/р 26006301600824 в АК ПІБ м. Димитров, МФО 334806, ЄДРПОУ 00179192) на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул.. Артема, 68, р/р 260000000019 в АБ ДФ “Експрес-банк”, МФО 335838, ЗКПО 01074957) – 166,4 грн. – штраф за невиконання плану перевезень за дорогами призначення, 12,31грн – витрати по сплаті державного мита, 14,24грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення підписане 15.06.2007р.

Суддя