Рішення № 77513392, 31.10.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/17079/17

Провадження №2/521/1282/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

при секретарі – Бєрової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи ПрАТ «СК» Уніка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, –

В С Т А Н О В И В:

17.10.2017 року до Малиновського районного суду міста Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи ПрАТ «СК» Уніка», в якому просить стягнути з відповідачки суму матеріальних збитків у загальному розмірі – 26 812, 41 гривень, яка складається з 19872, 41 гривень – частини вартості заподіяної шкоди автомобілю, 4500 гривень – вартості надання юридичних послуг, судових витрат у розмірі – 940, 00 гривень, витрат пов’язаних з оцінкою матеріальної шкоди у розмірі – 1500 гривень та моральну шкоду у розмірі – 25 000 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 липня 2017 року о 08 год. 50 хв. ОСОБА_2 керуючи а/м «Ніссан» д/н НОМЕР_1 по вулиці Маршала Малиновського під час руху заднім ходом не впевнилась що це буде безпечно, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки Тойота, д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, чим порушила вимоги п.10.9 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. 18 серпня 2017 року Постановою Малиновського суду м. Одеси ОСОБА_2 визнана винною у скоєні в/в ДТП, та на неї було накладене адміністративне стягнення згідно ст.124. КпАП України. Внаслідок дій ОСОБА_2, а/м Тойота, державний помер ВН 4679 ЕХ, що належить позивачу отримав механічні пошкодження. Згідно висновку № 5999, судового експерта МЮ України ОСОБА_3 від 07.08.2017 року, вартість заподіяної матеріальної шкоди складає 69 971,15 гривень, за проведення експертного дослідження сплачено 1500 гривень та 64,80 гривень за повідомлення відповідачки про проведення експертизи. Позивач вказує, що згідно угоди про відшкодування матеріальної шкоди за № 00231328 від 20.09.2017 року, «Страхова компанія «УНІКА» зобов’язалася сплати частину матеріальної шкоди, у розмірі 50098.74 гривень, у зв’язку з чим різниця між розміром завданої позивачу матеріальної шкоди та відшкодованою «ОСОБА_4 компанією «Уніка» сумою становить 19872, 41 гривень і саме ця сума має бути стягнута з відповідачки на користь позивача. Позивач також зазначає, що ним сплачено за послуги експерта з проведення експертизи автотранспорту -1500 гривень, 4500 гривень за надання юридичних консультацій та складання документів, 940 гривень – судових витрат. Зазначені суми підлягають стягненню з відповідачки згідно ст.ст. 1 166, 1 187 та 1 188 ЦК України. Крім того позивач вказує, що нього наступили психічні страждання, обумовлені положенням, в якому він опинився у зв'язку з пошкодженням особистого автомобіля, був порушений його звичний устрій життя, зв'язаний з використанням автомобіля, виникли турботи по проведенню відновних робіт по ремонту автомобіля і визначенню вартості таких робіт. Викладені обставини викликали душевні переживання близьких, в сім’ї почалися та відбуваються по теперішній час сварки, скандали, що в свою чергу негативно позначається на його психологічному стані. У зв’язку з вищевказаним оцінює нанесену моральну шкоду у сумі – 25 000 гривень.

Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказуючи що згідно матеріалів справи цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як водія транспортного засобу а/м «Ніссан» д/н НОМЕР_1,застрахована відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК /4975323 від 28.10.2016 року. Відповідно до наданого позивачем ОСОБА_5 узгодження розміру страхового відшкодування (угоди про відшкодування матеріальної шкоди) № 00231328 від 20.09.2017р., укладеної між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_1 (позивачем по справі), розмір страхового відшкодування склав 50 098,74 гривень. Відповідно до п. 4. зазначеної угоди (правочину), ОСОБА_1 визнав, що вказана сума страхового відшкодування є остаточною та підтвердив той факт, що по вказаному страховому випадку, у жодному разі, навіть якщо під час проведення ремонтних робіт будуть виявлені додаткові ушкодження, котрі не враховані у виплаті страхового відшкодування будь-яких майнових чи немайнових вимог до Страховика та/або особи, винної у вчиненні ДТП, мати не буде. Відповідно до п. 5. зазначеної угоди (правочину), ОСОБА_1 визнав, що до підписання цієї угоди, він попередньо був ознайомлений з вимогами цивільного Законодавства щодо недійсності правочинів, є дієздатною особою, перебуває при здоровому розумі, ясній пам’яті та діє добровільно без будь-якого примусу, як фізичного, так і морального, а також розуміє значення своїх дій та правові наслідки. Таким чином, позивач ОСОБА_1 до подання позову про відшкодування шкоди, спричиненої у наслідок ДТП, підписавши зазначену Угоду (правочин) від 20.09.2017р. та отримавши страхове відшкодування у розмірі 50 098,74 грн. на умовах, зазначених у ній, вже відновив своє порушене право та позбавлений у майбутньому подавати будь-які вимоги з цього приводу. На момент подання даного позову, позивач не надав до суду жодного доказу, не повідомив про жодну обставину щодо визнання чи підстав вважати, що вкладена ним угода про відшкодування матеріальної шкоди (ОСОБА_4 узгодження розміру страхового відшкодування) № 00231328 від 20.09.2017р. у розмірі 50 098,74 грн. містить ознаки недійсності (нікчемності) та не ставиться перед судом питання щодо визнання його таким. Лише після того, як зазначений правочин буде визнано недійсним та буде застосовано правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України, позивач отримає можливість звернутися до суду з вимогою на свій вибір, чи то до Страховика, чи то до винної особи, щодо стягнення матеріальної шкоди у обсязі, що встановлена експертним автотоварознавчим дослідженням у розмірі - 69971,15 грн. та моральної шкоди - до винної особи. Таким чином, на момент розгляду даної цивільної справи, за наявності діючого договору « Про відшкодування матеріальної шкоди» № 00231328 від 20.09.2017р., укладеної між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_1, у нього відсутні правові підстави вимагати відшкодування від ОСОБА_2.

Представник третьої особи – Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до судового засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. 23.07.2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від третьої особи, в яких вказується, що ПрАТ «СК «УНІКА» вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. 20.10.2016 року між ОСОБА_6 (надалі - Страхувальник) та Страховиком було укладено Договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/4975323, згідно якого було застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу Nissan Micra д.р.н. ВН0143СО. Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються нормами спеціального закону - Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV зі змінами. 21.07.2017 року Страховику стало відомо про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.07.2017 року за участю забезпеченого транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1. 21.07.2017 потерпілою особою було подано Страховику повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди. 21.07.2017 року Страховиком було оглянуто транспортний засіб Тойота д.н.з. НОМЕР_3, про що складено Протокол огляду транспортного засобу. Розмір збитку по пошкодженому автомобілю Тойота д.н.з. НОМЕР_3 розраховано за допомогою програми «Аудатекс», із застосуванням середньо-ринкової вартості нормо-години заводу-виробника згідно «Бюлетеня автотоварознавця», рекомендований Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 р., на підставі протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу «Тойота» д.н.з. НОМЕР_3 від 21.07.2017 року. Згідно даного розрахунку, розмір матеріального збитку склав 50 098,74 гривень. Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання Страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Оскільки кошти виплачувалися безпосередньо на рахунок Позивача, ПДВ не враховувалося. Відповідно до ст. 36.2 Закону ОСОБА_4 має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Керуючись вищевказаною статтею Закону, ОСОБА_4 і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування. Так, 20.09.2017 року було укладено між Позивачем та Страховиком угоду про відшкодування матеріальної шкоди (акт узгодження розміру страхового відшкодування №00231328) про те, що з сумою страхового відшкодування у розмірі 50 098,74 грн ознайомлений та згодний. Позивач визнав, що вказана сума страхового відшкодування є остаточною та підтверджує той факт, що по вказаному страховому випадку у жодному разі, навіть якщо під час проведення ремонтних робіт будуть виявлені додаткові ушкодження, котрі не враховані у виплаті страхового відшкодування, будь-яких майнових чи немайнових вимог до Страховика та/або винної у виплаті ДТП мати не буде. 24.10.2017 року відповідно до поданої потерпілим заяви, Страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 50 098, 74 гривень. З зазначених підстав просять відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 21 липня 2008 р. о 08 год. 50 хв. ОСОБА_2 керуючи а/м «Ніссан» д/н НОМЕР_1, під час руху заднім ходом не впевнилась що це буде безпечно, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки Тойота, д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, чим порушила вимоги п.10.9 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

18 серпня 2017 року Постановою Малиновського суду м. Одеси ОСОБА_2 була визнана винною у скоєні в/в ДТП, та на неї було накладене адміністративне стягнення згідно ст.124. КУ про АП.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності , інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В ході розгляду справи встановлено та не оспорюється ніким з учасників процесу, що між 20.10.2016 року між ОСОБА_6 (надалі - Страхувальник) та Страховиком було укладено Договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/4975323, згідно якого було застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу Nissan Micra д.р.н. ВН0143СО.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються нормами спеціального закону - Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV зі змінами.

21.07.2017 року Страховику стало відомо про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.07.2017 року за участю забезпеченого транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1.

21.07.2017 потерпілою особою – позивачем ОСОБА_1 було подано Страховику повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди.

21.07.2017 року Страховиком було оглянуто транспортний засіб Тойота д.н.з. НОМЕР_3, про що складено Протокол огляду транспортного засобу. Розмір збитку по пошкодженому автомобілю Тойота д.н.з. НОМЕР_3 розраховано за допомогою програми «Аудатекс», із застосуванням середньо-ринкової вартості нормо-години заводу-виробника згідно «Бюлетеня автотоварознавця», рекомендований Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 р., на підставі протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу «Тойота» д.н.з. НОМЕР_3 від 21.07.2017 року. Згідно даного розрахунку, розмір матеріального збитку склав 50 098,74 гривень.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закон, «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV зі змінами, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання Страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Відповідно до ст. 36.2 Закону ОСОБА_4 має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Керуючись вищевказаною статтею Закону, ОСОБА_4 і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, що підтверджується наступним.

20.09.2017 року було укладено між Позивачем та Страховиком угоду про відшкодування матеріальної шкоди (акт узгодження розміру страхового відшкодування №00231328) про те, що з сумою страхового відшкодування у розмірі 50 098,74 грн ознайомлений та згодний.

Як вбачається з пункту 4 ОСОБА_4 узгодження розміру страхового відшкодування (угоди про відшкодування матеріальної шкоди) № 00231328 ОСОБА_1 визнав, що вказана сума страхового відшкодування є остаточною та підтверджує той факт, що по вказаному страховому випадку у жодному разі, навіть якщо під час проведення ремонтних робіт будуть виявлені додаткові ушкодження, котрі не враховані у виплаті страхового відшкодування, будь-яких майнових чи немайнових вимог до Страховика та/або винної у виплаті ДТП мати не буде.

Відповідно до пункту 5 ОСОБА_4 узгодження розміру страхового відшкодування (угоди про відшкодування матеріальної шкоди) № 00231328 ОСОБА_1 визнає, що до підписання цього ОСОБА_4 попередньо ознайомлений з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, є дієздатною особою, перебуває при здоровому умі, ясній пам’яті та діє добровільно без будь-якого примусу як фізичного так і морального а також розуміє значення своїх дій та їх праві наслідки.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правих наслідків, що обумовлені ним.

Позивачем підтверджено, що 24.10.2017 року відповідно до поданої потерпілим заяви, Страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 50 098,74 гривень.

Суд, проаналізувавши ОСОБА_4 узгодження розміру страхового відшкодування (угоди про відшкодування матеріальної шкоди) № 00231328 приходить до висновку, що вказана угода у частині визнання позивачем, що визначена сторонами сума страхового відшкодування є остаточною та підтверджує той факт, що по вказаному страховому випадку у жодному разі, навіть якщо під час проведення ремонтних робіт будуть виявлені додаткові ушкодження, котрі не враховані у виплаті страхового відшкодування, будь-яких майнових вимог до Страховика та/або винної у виплаті ДТП він мати не буде, відповідає положенням статті 202, 203 ЦК України.

Згідно п.1.4. ст.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особи, відповідальність яких застрахована, страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

На підставі частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та пункту 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з копії висновку № 5999 експертного, авто товарознавчого дослідження щодо визначення вартості відновлювального ремонту та матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля Тойота д.н.з. НОМЕР_2, вартість відновлювального ремонту складає - 59461, 27 гривень, вартість матеріальної шкоди – 69971, 15 гривень. З описової частини висновку № 5999 експертного, авто товарознавчого дослідження щодо визначення вартості відновлювального ремонту та матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля Тойота д.н.з. НОМЕР_2 вбачається, що експертом проводився зовнішній візуальний огляд пошкодженого у ДТП автомобілю Тойота д.н.з. НОМЕР_2, 11 серпня 2017 року об 10:00 годині за адресою: м. Одеса вулиця Атамана Головатого, 54 в м. Одесі у присутності володільця ТЗ ОСОБА_1. Експерт вказує, що на огляд транспортного засобу запрошувалися телеграмами учасник ДТП ОСОБА_2 та представник страхової компанії ПрАТ СК «Уніка», однак у встановлений час до місця огляду не прибули, огляд пошкодженого ТЗ проводився без їх участі. За результатами огляду КТЗ складено ОСОБА_4 огляду транспортного засобу та фото таблиця з описами пошкоджень ( Додаються до Висновку експерта). Відповідачкою ОСОБА_2 та її представником оспорювало ся, щодо направлення повідомлення на її адресу про дату та місце проведення експертного огляду автомобіля Тойота д.н.з. НОМЕР_2. Ознайомившись та дослідивши всі надані суду докази стороною позивача, судом встановлено що, до експертного висновку не надано доказів належного сповіщення відповідачів по справі про час та місце огляду транспортного засобу, не надано і ОСОБА_4 огляду транспортного засобу та фото таблиці з описами пошкоджень. У розділі експертного дослідження № 5999 виконаного судовим експертом ОСОБА_3 «Основні поняття, терміни, що використовуються у дослідженні» роз’яснюється поняття «вартість матеріальної шкоди ( реальна шкода) - визначається як вартісне значення витрат, які несе володілець у випадку пошкодження або розу комплектації КТЗ з врахуванням фізичного зносу та витрат, які понесе або мусить понести володілець для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Відповідно до «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженого наказом №1335/5/1159 від 24.07.2009р. Міністерства Юстиції України, величина ВТВ не нараховується у випадках, якщо колісний транспортний засіб отримував пошкодження від попередніх аварій. З наданого співвідповідачем ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» відзиву з додатками від 10.07.2018р. на позовну заяву вбачається, що потерпілий ОСОБА_1І при поданні Заяви до страхової компанії про виплату матеріального збитку від 30.08.2017р. не надав ніякої інформації щодо факту перебування його автомобіля в інших попередніх ДТП (в обов’язковій графі взагалі відсутні будь-які відомості). Як вбачається з листа Департаменту Патрульної поліції в Одеській області від 01.10.2018р., 27.12.2016р. в м. Одеса, на проспекті Шевченка, біля будинку №23 сталося ДТП. за участю транспортних засобів Богдан, д/н НОМЕР_4 та Тоуota Соrola, д/н ВН 4679ЕХ, що належить позивачу по даній цивільній справі. Проаналізувавши висновок № 5999 експертного, авто товарознавчого дослідження щодо визначення вартості відновлювального ремонту та матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля Тойота д.н.з. НОМЕР_2 судом встановлено, що експертом не враховувалися відомості про ДТП яке мало місце 27.12.2016р. в м. Одеса, на проспекті Шевченка, біля будинку №23 сталося ДТП. за участю транспортних засобів Богдан, д/н НОМЕР_4 та Тоуota Соrola, д/н ВН 4679ЕХ, що належить ОСОБА_1, що свідчить про порушення «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженого наказом №1335/5/1159 від 24.07.2009р. Міністерства Юстиції України щодо визначення матеріальної шкоди. Таким чином, суд з врахуванням мотивів викладених вище у мотивувальній частині рішення, приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування маральної шкоди у розмірі – 19 872, 41 гривень. Відповідно до договору страхування, ОСОБА_4 за власні кошти встановлює його розмір. У п.4 Розрахунку суми страхового відшкодування, що міститься у ОСОБА_4 № 0021328 від 23.10.2017р., вартість відновлювального ремонту визначено на підставі розрахунків аварійного комісара. Враховуючи вищевикладені висновки, суд не прийняв до уваги авто товарознавче дослідження № 5999 від 17.08.2017року, тому відмовляє у і задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідачки на користь позивача – 1500 гривень сплачених ОСОБА_1 за роботу експерта пов’язану з проведенням авто товарознавчого дослідження.

Суд, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 20.09.2017 року між Позивачем та Страховиком укладено угоду про відшкодування матеріальної шкоди (акт узгодження розміру страхового відшкодування №00231328) про те, що з сумою страхового відшкодування у розмірі 50 098,74 гривень ознайомлений та згодний. З пункту 4 ОСОБА_4 узгодження розміру страхового відшкодування ( угоди про відшкодування матеріальної шкоди) № 00231328 вбачається, що ОСОБА_1 визнав, що вказана сума страхового відшкодування є остаточною та підтверджує той факт, що по вказаному страховому випадку у жодному разі, навіть якщо під час проведення ремонтних робіт будуть виявлені додаткові ушкодження, котрі не враховані у виплаті страхового відшкодування, будь-яких майнових чи немайнових вимог до Страховика та/або винної у виплаті ДТП мати не буде. Зі змісту цього пункту випливає, що позивача відмовився також від будь-яких немайнових претензій до особи винної у ДТП, тобто до ОСОБА_2. Відносини з приводу дій, не пов’язаних з передачею речей т інших матеріальних або не матеріальних благ являють собою відносини не майнові, тобто немайнові вимоги тісно пов’язані з немайновими відносинами. Відповідно до статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Оскільки при укладенні Угоди 20.09.2017 року між Позивачем та Страховиком про відшкодування матеріальної шкоди (акт узгодження розміру страхового відшкодування №00231328) не зазначено, що ОСОБА_7 відмовляється від завданої йому моральної шкоди, судом при вирішення спору в частині заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди не враховується пункт 4 ОСОБА_4 узгодження розміру страхового відшкодування ( угоди про відшкодування матеріальної шкоди) № 00231328. У даному випадку суд враховує безумовні стражданні які позивач зазнав у зв'язку з ДТП, в тому числі і у зв'язку з перенесеним стресом. Позивачу довелося звертатися до д страхової компанії, до суду де він у тому числі і особисто приймає участь у судових засіданнях. Через подію був порушений нормальний спосіб життя всієї родини позивача, з'явилися незручності, пов'язані зі зміною звичайного розпорядку дня. З урахуванням вимог розумності і справедливості суд присуджує до стягнення з відповідачки моральну шкоду у сумі - 3000 гривень.

Щодо стягнення судових витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги у розмірі 4500 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.133 ЦПК України, до судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.137 ЦПК України передбачено лише витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката. Позивачем та його представником до суду не надано жодного доказу про те. що правничі послуги здійснювалися адвокатом та не надано доказів порядку їх нарахування.

Крім того Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних і адміністративних справах" від 20 грудня 2011 року № 4191-ІУ, який набрав чинності з 01 січня 2012 року встановлено перелік та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, що входить до предмету доказування по справі. На підтвердження своїх вимог, позивач повинен був надати до суду: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.);документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), тощо. Визначених Законом належним чином оформлених доказів щодо факту та розміру наданої правової допомоги позивачем не надано, що унеможливлює їх задоволення судом у повному обсязі.

Відповідно до квитанції від 13.10.2017 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі - 640 гривень, оскільки зазначена сума судового збору була мінімальною при подачу позову у жовтні 2017 року, суд задовольняючи частково позовні вимоги в частині відшкодування морально шкоди приходить до висновку, що витрати у вигляді судового збору, на підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 15, 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 77, 79-81, 89, 92, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи ПрАТ «СК» Уніка» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 – 3000 (три тисячі) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5) користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) гривень – суму сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками процесу до апеляційного суду Одеської області в тридцятиденний термін. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: