Рішення № 77513245, 25.10.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/920/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Козирського Є.С.,

при секретарі - Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Овідіополь цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,,-

ВСТАНОВИВ:

До Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся позивач з вищезазначеним позовом в якому просив суд, стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.06.2016 у розмірі 64377,63грн. станом на 06.12.2017р., посилаючись на те, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав Заяву № б/н від 24.06.2016р., згідно якої отримав кредит у розмірі 10000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок Позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за користування кредитом, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Своїх зобов'язань відповідач не виконує, внаслідок чого станом на 06.12.217 р. має заборгованість за кредитом у розмірі 64377,63 грн.

Представник позивача в судовезасідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій позов не визнав, посилаючись на його безпідставність, просив відмовити в задоволенні позову та розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

З позовної заяви вбачається, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав Заяву № б/н від 24.06.2016р., згідно якої отримав кредит у розмірі 10000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, на яку посилається сторона позивача в обгрунтування своїх позовних вимог, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Статтями 629 та 630 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов певного виду, оприлюднених в установленому прядку. Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір юридично закріплює відносини між сторонами, надаючи їм характер зобов'язань, виконання яких захищене законом; визначає порядок, способи та послідовність здійснення дій сторонами, передбачає засоби забезпечення зобов'язань.

Договір є видом правочину і для його укладання та чинності сторонам необхідно дотримуватись усіх тих вимог, які визначені у ст. 203 ЦК України для всякого правочину.

Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін i погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. На підставі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Такими істотними умовами договору є: умови про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Для укладення договору основне значення мають істотні умови. За загальною нормою цивільного права, договір вважається укладеним в належній формі тільки якщо сторони домовилися з приводу всіх суттєвих умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансові послуги, а кредитування і є фінансовою послугою (ст. 4 цього Закону), повинен мати обов'язково найменування фінансової операції, розмір фінансового активу та зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків, строки дії договору, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін і підписи сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання сторони позивача на те, що в Анкеті-заяві міститься позначка, що відповідач згодний з тим, що підписана ним Анкета-заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг а також Тарифами, становлять між ним та банком «Договір надання банківських послуг» та те, що тим самим відповідач зазначає, що він ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами, - суд не може прийняти як належний та допустимий доказ. Ознайомлення з будь-яким документом може бути підтверджено тільки підписом особи. Крім того, коли мова йде в документі про істотну умову, притаманну договору, підпис особи засвідчує не лише ознайомлення з документом, а і згоду на викладені в документі умови, обов'язки, наслідки невиконання зобов'язань, розміри штрафних санкцій, розміри та порядок нарахування процентів, право банку на зміну умов в односторонньому порядку, збільшення розміру ліміту, тощо.

При цьому суд враховує та зазначає й те, що у разі надання відповідачу на ознайомлення Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів під час оформлення одночасно зарплатної картки та платіжної картки, Банк мав можливість та обов'язок надати вказані документи на підпис відповідачу. Крім цього, зазначене в Анкеті-заяві повідомлення про розміщення вказаних документів на сайті банку, додатково свідчить про те, що відповідачу їх на ознайомлення при підписанні Анкети-заяви та інших документів на оформлення зарплатної картки не надавали.

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг містить лише підпис та печатку представника банку. Відповідач із зазначеною заявою не ознайомлений, що підтверджується відсутністю на ній його підпису. (а.с.9). Зазначене спростовує всі доводи позивача про те, що він був проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк», тобто не має підстав вважати, що дані Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Позивач не надав до суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що відповідач був ознайомлений з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку та погодився із ними і як наслідок, не має доказів того, що саме до цих Умов та Правил надання банківських послуг відповідач приєднався, прийняв їх та зобов'язався виконувати.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

В матеріалах справи містяться лише копія Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» без жодної відмітки чи штампу банківської установи, які б могли засвідчити дату складання витягу чи його автентичність. Крім того, відсутні дані про ознайомлення відповідача із даними тарифами. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку також не містить підпису відповідача про ознайомлення із зазначеним документом.

З позову вбачається, що Відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав Заяву № б/н від 24.06.2016 року, згідно з якої отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку) та станом на 06.12.2017 р. має заборгованість - 526238,59 грн.. з яких: 375093,56грн. - тіло кредиту; 64377,63 грн. - нараховано процентів за користування кредитом; 122767,40 грн. - нараховано пені. Однак, позивач не надав жодного обґрунтування цих сум та відсутнє логічне обгрунтування, яким чином при кредиті у розмірі 10000,00грн. заборгованість по тілу кредиту склала 375093,56 грн.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 12 ЦПК України судочинство за цивільними справами здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.ст. 76-81 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, оскільки не знайшли своє підтвердження обставини, що сторони у спірному договорі кредитування на момент його укладання досягли усіх суттєвих домовленостей, належних та допустимих доказів, що відповідач дійсно був обізнаний про умови кредитування, позивачем не надано належного обґрунтованого розрахунку заборгованості, тому суд вважає, що позовні вимоги є не доведені та не обґрунтовані, та у зв'язку з цим в позові слід відмовити.

Керуючисьст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,213,228,229,241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273, 280-283 ЦПК України, ст.ст.25, 1216, 1218 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Є. С. Козирський