Рішення № 77512512, 30.10.2018, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/986/17

Провадження № 2/492/81/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді – Череватої В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Каширної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Арциз Одеської області цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути у солідарному порядку з відповідачів заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11191226000 від 31 липня 2007 року в загальному розмірі 23 042,59 гривень, яка складається з заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги, а також просив суд стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову ТОВ «Кредекс Фінанс» посилається на те, що 31.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником прав та обов’язків якого виступає – Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11191226000, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) в сумі 14520,00 швейцарських франків у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. За користування кредитними коштами процентна ставка встановлюється у розмірі 9,49% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 31.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким, поручитель –ОСОБА_2 зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11191226000 від 31.07.2007року, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

20.04.2012 року, між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір Факторингу № 05/12, відповідно до умов якого, ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором, а також договором забезпечення, тобто ТОВ «Кредекс Фінанс» як новий кредитор набуло право вимоги та застави до відповідача в обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора та заставодержателя, а первісний кредитор та заставодержатель втратив такі права. Як вбачається з копії протоколу № 01/08-2018 загальних зборів учасників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДЕКС ФІНАНС» від 01 серпня 2018 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДЕКС ФІНАНС» перейменовано на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Вердикт Капітал», яке буде правонаступником всіх прав та обов’язків Товариства, внесені необхідні зміни до Статуту Товариства та Статуту Товариства погоджений та затверджений у новій редакції, проведено державну реєстрацію змін до статутних документів Товариства.

Представник позивача зазначає, що на час укладення Договору факторингу загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором – ТОВ «Кредекс Фінанс» становила 8067,39 Швейцарських франків, з яких: заборгованість за основною сумою боргу (у валюті кредиту) 7206,45 Швейцарських франків; заборгованість за відсотками (у валюті кредиту) становить 860,94 Швейцарських франків, що підтверджується Витягом з реєстру боржників до вищезазначеного Договору факторингу, що виступає Додатком № 1 до Договору факторингу. В порушення умов договору відповідачем не проводилась оплата грошових коштів відповідно до умов договору, в зв’язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 31.07.2017 року складає 314013,72 гривень, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту – 7206,45 Швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 31.07.2017 року становить 192876,72 гривень; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 860,94 Швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 31.07.2017 року становить 23042,59 гривень; нараховані відсотки згідно договору – 3665,10 Швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 31.07.2017 року становить 98094,41 гривень. Таким чином, позивач заявляє позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості з відповідачів у вигляді відсотків, які були переуступлені Первинним кредитором (АКІБ «УкрСииббанк», правонаступником прав та обов’язків якого виступає – Публічне акціонерне товариство «УКРСИИББАНК»), зокрема, в розмірі 860,94 Швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 31.07.2017 року становить 23042,59 гривень, що зумовило звернення з позовом до суду.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу справу було передано судді Гусєвій Н.Д.

У зв'язку з переведенням шляхом відрядження судді Гусєвої Н.Д. до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було призначено повторний автоматичний розподіл та справа передана судді Череватій В.І.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 01.08.2018 року було прийнято цивільну справу до провадження.

За клопотанням представника позивача ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 18.10.2018 р. було призначено проведення судового засідання 30.10.2018 р. у режимі відеоконференції.

В судове засідання представник позивача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Вердикт Капітал» не з’явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, згідно якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, судом, відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, надсилалася судова повістка про виклик до суду за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач за зазначеною адресою не проживає, що свідчить про неможливість вручення відповідачеві судової повістки та відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України в цьому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачеві належним чином.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення на офіційній веб - сторінці суду оголошення про його виклик у судове засідання.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, звернувся з заявою про застосування строку позовної давності та розгляд справи за його відсутності.

Крім того, у зв’язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 31.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11191226000, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) в сумі 14520,00 Швейцарських франків та сплатити плату за кредит в порядку і на умовах, зазначених договором.

Відповідно до п. 1.2.2. позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 31 липня 2014 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору та/або умов відповідної угоди сторін. Відповідно до п. 1.3.1 за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 9,49 % річних (а.с. 6 – 15 т. 1).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 31.07.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно з яким, поручитель –ОСОБА_2 зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11191226000 від 31.07.2007року, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року були внесені зміни у статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (скорочена назва - АТ «УкрСиббанк»).

20.04.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір Факторингу №05/12, відповідно до умов якого, ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 року, клієнт (ПАТ «УкрСиббанк») зобов'язується відступити фактору (ТОВ «Кредекс Фінанс») права вимоги за кредитами, а Фактор зобов'язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити ціну продажу, передбаченого цим договором (а.с. 37 – 40 т. 1).

14 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» був укладений договір про внесення змін до Договору факторингу № 05/12 від 20 квітня 2012 року, згідно п. 2.1 ч. 2 якого сторони домовились внести такі зміни до Договору факторингу: термін «Дата передачі» викладений в такі редакції: дата передачі – 14 травня 2012 року для Прав вимоги, перелічених у частині А Додатку 1 (зі змінами, внесеними 14 травня 2012 року). Згідно п. 3.4 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та залишається в силі протягом строку дії Договору факторингу (а.с. 41-42 т. 1).

Згідно Додатку до Договору від 14 травня 2012 року про внесення змін до договору факторингу № 05/12 від 20 квітня 2012 року доданий реєстр боржників, в якому вказаний боржник ОСОБА_1 (а.с. 43-46 т. 1).

Копією акту приймання-передачі від 14 травня 2012 року підтверджується, що сторонами договору факторингу було підписано вказаний акт та передано право вимоги за кредитами.

Крім того, п. 3 Акту приймання - передачі визначено, що Клієнт передає (відступає) Права вимоги за кредитами Фактору (за переліком наведеним у частині А Додатку 1 (Реєстр заборгованості боржників) до договору, а фактор цим приймає такі Права вимоги за кредитами. Клієнт та Фактор підтверджують, що передача Прав вимоги за кредитами, переліченими у частині А Додатку 1 (Реєстру заборгованості боржників) до Договору, набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання - передачі, як передбачено у пункті 2.3. Договору (а.с. 47 т. 1).

За таких обставин, ТОВ «Кредекс Фінанс» (новий кредитор та заставодержатель), з дня набрання чинності договору факторингу, тобто з 14 травня 2012 року, набуло права грошової вимоги та застави до відповідачів в обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора.

З урахуванням того, що до ТОВ «Кредекс Фінанс» перейшли права кредитора за кредитним договором, приймаючи до уваги невиконання відповідачами зобов'язань по укладеному договору, ТОВ «Кредекс Фінанс» звернулося до суду із відповідним позовом.

Як вбачається з копії протоколу № 01/08-2018 загальних зборів учасників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДЕКС ФІНАНС» від 01 серпня 2018 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДЕКС ФІНАНС» перейменовано на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Вердикт Капітал», яке буде правонаступником всіх прав та обов’язків Товариства, внесені необхідні зміни до Статуту Товариства та Статуту Товариства погоджений та затверджений у новій редакції, проведено державну реєстрацію змін до статутних документів Товариства.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідачі не виконали своїх зобов'язань за вказаним договором, внаслідок чого у них перед позивачем виникла заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що згідно чеку пн 215600426655 від 31.07.2017 р. (а.с.269) позивач поштою надіслав до суду позов про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1, ОСОБА_2, який надійшов до суду 04 серпня 2017 року.

Стороною у спорі заявлено вимогу про застосування позовної давності.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов'язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов'язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Щодо перебігу позовної давності за вимогами, що складаються із сукупності прострочених щомісячних зобов'язань.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).

Початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. З Додаку до Договору від 14 травня 2012 р. про внесення змін до договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012 р. (Реєстр заборгованості боржників в новій редакції) вбачається, що станом на 14.05.2012 р. заборгованість за відсотками в розмірі 860,94 Швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 31.07.2017 року становить 23042,59 гривень вже існувала.

Позивач звернувся надіслав до суду позов 21 липня 2017 року, тобто після спливу позовної давності навіть.

Так, у поданій позовній заяві, позивач просить суд стягнути лише заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 23 042,59 гривень, однак, як зазначалось вище, ТОВ «Кредекс Фінанс» (новий кредитор та заставодержатель), з дня набрання чинності договору факторингу, тобто з 14 травня 2012 року, набуло права грошової вимоги та застави до відповідачів в обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора, таким чином, позивач мав право звернутися до суду з позовом до 14 травня 2015 року, оскільки загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і відсотків) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позивач пропустив позовну давність.

Аналогічну правову позицію висловила ОСОБА_4 Верховного Суду в своїй постанові у цивільній справі № 444/9519/12 від 28.03.2018 року.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити з підстав та мотивів, наведених в цьому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У зв’язку з відмовою позивачу у задоволенні його вимог, судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідачів і підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 16, 257, 258, 253, 261, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 623, 624, 625, 1046-1049, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 31 жовтня 2018 року.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Вердикт Капітал», що знаходиться за адресою: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, поверх 6, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

СУДДЯ

Арцизького районного суду ОСОБА_5

Одеської області