Постанова № 7751213, 19.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-20188/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Пальчиковій І.Г.

за участю:

представника позивача                                         Бородіна М.І.,

представника відповідача           Садікова М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Медиа Транзит» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 10.07.2009 за № 0002621512/0 на суму 32478 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

20.11.2009 приватне підприємство «Медиа Транзит» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 10.07.2009 за № 0002621512/0 на суму 32478 грн. (а.с. 3-6).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.07.2007 між ними та ТОВ ПКП «Біллі» (Росія) був укладений договір № 2/Г від 02.07.2007 на поставку грейферів, виготовлених судоремонтним заводом м. Маріуполя, з яким, в свою чергу, був укладений договір комісії № 76 від 18.07.2007 на виробництво (виготовлення та відвантаження грейферів) на суму 23500 доларів США, комісійна винагорода по договору – 8,51%, у тому числі ПДВ, що склала 8858,71 грн. Ця сума ї є прибутком підприємства.

Договір № 76 передбачав поставку грейферів на умовах FСА (Інкотермс 2000), але оскільки вони доставлялись у Росії, підприємство сплатило 1000 доларів США (залізничний тариф до станції Зерново), тобто суму по договору № 2/Г склала 24500 доларів США.

Сплата по договору на користь ТОВ «СРЗ» проводилася трьома платежами: 24.07.2007 – 7050 доларів США, 01.10.2007 – 4000 доларів США, 10.10.2007 – 13500 доларів США.

Оскільки гроші від ТОВ ПКП «Біллі» перераховувалися з запізненням та виготовлення грейферів було прострочене, виплата комісійних була затримана.

Податок на прибуток склав: 8858,71 грн. – 1476,45 (нульова ставка ПДВ – 0%) = 7382,2 грн., 7382,2 грн. х 20 %/100 = 1476 грн.

Оскільки на підприємстві був відсутній бухгалтер, податок був сплачений пізніше, але арифметичних помилок у звіті не було.

Просили визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 10.07.2009 за № 0002621512/0 на суму 32478 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надала заперечення (а.с. 44-45), в яких вказала, що 20.11.2007 позивач подав декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2007 (графа «експортна операція» - «0,00 грн.»). При перевірці автоматизованої інформаційної системи АРМ «Митниця» було встановлено здійснення позивачем експортної операції за жовтень 2007 року на суму 123725 грн. 19.12.2007 позивач подав декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 (графа «експортна операція» - 12373 грн.) 20.12.2007 позивач подав декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 (графа «експортна операція» - 123725 грн.), тобто за період з 20.11.2007 по 21.10.2007 позивачем тричі надані дані щодо відображення експортної операції в деклараціях з ПДВ. 08.02.2008 позивачем подана декларація з податку на прибуток за 2007 з показниками: валовий дохід – 6150 грн., валові витрати – 5694 грн., нарахований до сплати податку на прибуток – 114 грн., тобто позивач не відобразив у рядку «інші доходи» суму експортної операції, задекларованої декларацією з ПДВ за листопад 2007.

Оскільки була встановлена розбіжність між деклараціями, листом від 23.04.2008 спрямовано запрошення ПП «Медиа транзит» Бородіним М.І. з проханням надати документи. ПП «Медиа транзит» листом від 25.04.2007 відмовило у наданні документів.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «По державну податкову службу» та п. 6 Наказу ДПА України від 11.12.2006 № 766 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток» проведено співставлення декларацій з ПДВ за січень-грудень 2007 року та декларації з податку на прибуток за 2007 рік (рядок 01.1 декларації з податку на прибуток з сумарними даними рядка 5 колонки А декларації з ПДВ, в результаті чого встановлена розбіжність між показниками.

На підставі п.п. «в» п.п. 4.2.2 п. 4.12 ст. 4 «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 17.07.2009 була проведена камеральна перевірка (акт № 279), за результатами якої прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002621510/0 від 20.07.2009, що встановило арифметичну помилку та порушення порядку складання декларації з податку на прибуток за 2007 рік, що призвело до заниження податкового зобов’язання та порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29 березня 2003 року N 143 та (із змінами і доповненнями) (позивач не відобразив в рядку 01.6 «інші доходи» декларації з податку на прибуток за 2007 рік суму 123725 грн. експортної операції, задекларованої декларацією з ПДВ за листопад 2007 (вх. № 25944 від 20.12.07) .

Просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Медиа транзит» є юридичною особою, зареєстрованою 27.03.2000 виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код – 30832921, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію – 26.09.2007, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 654417 (а.с. 17) та розпорядженням міського голови м. Маріуполя від 27.03.00 № 285р (а.с. 20) , включене до ЄДРПОУ, що підтверджується довідками з ЄДРПОУ АБ № 042612 (а.с. 18), № 02- 19-1186 (а.с. 19).

Приватне підприємство «Медиа транзит» здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням засновника від 20.08.2000 (а.с. 11- 16).

20.11.2007 позивач подав до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2007, в графі «експортна операція» якої відображена сума «0,00 грн.» (вх. № 24609 від 20.11.2007 – а.с. 50-51).

19.12.2007 приватне підприємство «Медиа транзит» подало до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007, в графі «експортна операція» якої відображена сума «12373 грн.» (вх. № 25701 від 19.12.2007 – а.с. 52-53)

20.12.2007 позивач подав до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007, в графі «експортна операція» якої відображена сума «123 725 грн.» (вх. № 25944 від 20.12.2007 – а.с. 54-55).

08.02.2008 позивачем подана відповідачеві декларація з податку на прибуток за 2007 з показниками: валовий дохід – 6150 грн., валові витрати – 5694 грн., нарахований до сплати податку на прибуток – 114 грн. (вх. № 31421 від 08.02.2008 – а.с. 57)

Відповідач листом від 21.04.2008 № 6159/10/15113 надіслав на адресу ПП «Медиа Транзит» запрошення до податкової інспекції на 22.04.2008 з питання достовірності нарахування податку на прибуток згідно декларації з податку на прибуток за 2007 рік та декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2007 року (а.с. 47), цей лист отриманий директором ПП «Медиа транзит» Бородіним М.І. 22.04.2008.

Відповідач 23.04.2008 надіслав позивачеві лист № 6326/10/15113, яким повідомив про проведення позапланової невиїзної перевірки декларації з податку на прибуток за 2007 рік з питання достовірності нарахування податку та просив надати первинні документи (а.с. 48), цей лист отриманий ПП «Медиа транзит» Бородіним М.І. 23.04.2008.

ПП «Медиа транзит» листом від 25.04.2007 надало відповідь на листи, у якій зазначило, що надасть всю необхідну документацію в ході планової перевірки підприємства (а.с. 17).

За результатами камеральної перевірки ПП “Медиа транзит» з податку на прибуток по декларації з податку на прибуток за 2007 рік Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя складений акт перевірки від 17.07.09 № 279/15-113/30832921 (а.с. 7-10), яким встановлено арифметичну помилку та порушення порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, що призвело до заниження податкового зобов’язання у розмірі 30 931 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки 10 липня 2009 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя прийняте спірне податкове повідомлення-рішення за № 0002621512/0, яким донараховано податок на прибуток у розмірі 32478 грн. (за основним платежем – 30931 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1547 грн.) (а.с. 46), яке ПП «Медиа Транзит» просить визнати недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (далі за текстом – Закон) органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАСУ) передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя не доведена правомірність їх дій при винесенні податкового повідомлення-рішення від 10.07.2009 за № 0002621512/0, яким донараховано податок на прибуток у розмірі 30931 грн.

Свою позицію щодо донарахування податку на прибуток у розмірі 30931 грн. відповідач аргументує наступним.

Позивач не відобразив в рядку 01.6 «інші доходи» декларації з податку на прибуток за 2007 рік суму 123725 грн. експортної операції, задекларованої згідно з декларацією з ПДВ за листопад 2007р., що призвело до заниження загальної суми нарахування податку на прибуток, чим порушений п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 N 334/94-ВР (далі за текстом – Закон № 334) та п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29 березня 2003 року N 143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592 (із змінами і доповненнями) (далі за текстом – Порядок): ряд. 01.6 (інші доходи) декларації з податку на прибуток за 2007 рік платником податку визначено суму 6150 грн., ряд. 12 (нарахована сума податку) декларації з податку на прибуток за 2007 рік платником податку визначено суму 114 грн., ряд. 17 (сума податку до сплати) декларації з податку на прибуток за 2007 рік платником податку визначено суму 0 грн., ряд. 01.6 (інші доходи) декларації з податку на прибуток за 2007 рік податковим органом визначено суму 129875 грн., ряд. 12 (нарахована сума податку) декларації з податку на прибуток за 2007 рік податковим органом визначено суму 31045 грн., ряд. 17 (сума податку до сплати) декларації з податку на прибуток за 2007 рік податковим органом визначено суму 30931 грн.

Суд не приймає позицію Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, в тому числі, здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Підпункт «в» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21 грудня 2000р. (далі за текстом – Закон № 2181) визначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Отже, при проведенні камеральної перевірки досліджуються виключно дані, які містяться у податковій декларації.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач провів її 17.07.2009 на підставі даних, зазначених у декларації з податку на прибуток за 2007 рік, зареєстрованої 08.02.2008 в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя за № 31421.

Таким чином, така перевірка є камеральною (документальною невиїзною) перевіркою у розумінні підпункту «в» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 та ст. 11 Закону.

Згідно з п. 2.15 Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 05.12.2008 N 761 (далі за текстом – Примірний порядок), проведення камеральної перевірки за звітний податковий період проводиться підрозділами адміністрування податку на прибуток у такі строки:

- по звітності платників, що визначена пп. 2.13.2 та пп. 2.13.3 п. 2 цього Примірного порядку (ці випадки не стосуються даного спору), протягом місяця;

- по звітності інших платників - до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

П.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту (стосується податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян)), - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Суд, враховуючи, що відповідачем проведено перевірку річної декларації, приходить до висновку, що було пропущено строк її проведення, чим порушені вимоги п. 2.15 Примірного порядку та п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181.

Згідно з п. 2.2 Примірного порядку камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток провадиться на основі додатка 1 до Примірного порядку.

Пунктом 2.3 Примірного порядку передбачено, що під час перевірки з'ясовується правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованої суми податку, порівнюються дані відповідних рядків звітності з податку на прибуток з даними додатків та іншої звітності.

Згідно з Додатком № 1 до Примірного порядку при перевірці правильності відображення у податковій звітності отриманих доходів від продажу товарів (робіт, наданих послуг) необхідно порівняти рядок 01.1 декларації з податку на прибуток з сумарними даними рядка 5 (колонка А) декларацій з податку на додану вартість за відповідний період.

В обов'язковому порядку слід з'ясувати причину розбіжностей.

З акту не вбачається, які саме рядки декларації з податку на прибуток та декларації з податку на додану вартість порівнювалися між собою; у платника податків не з'ясовувалася причина розбіжностей, що є порушенням Примірного порядку.

Як вказано вище, п. «в» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 передбачає визначення контролюючим органом податкового зобов’язання у випадку, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки було виявлено арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Ця норма кореспондується з п. 2.1 Примірного порядку.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. N 06-10/167 стосовно визначення терміну "арифметична помилка або описка" під терміном "арифметична помилка" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або в додатки до неї.

Під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Як вбачається з акту від 17.07.2009 відповідач в ході проведеної перевірки взагалі не виявив арифметичних або методологічних помилок, допущених у декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік. Також наявність таких помилок не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду справи. Порушення позивачем вимог п. 16.4 ст. 16 Закону № 334 та п. 3 Порядку з огляду на вказані вище положення законодавства не може розцінюватися як допущення ним арифметичної або методологічної помилки під час заповнення декларації.

Отже, у даному випадку у відповідача взагалі були відсутні передбачені законом підстави для складання акту перевірки від 17.07.2009 та донарахування податку на прибуток у сумі 30931 грн.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п. 6 Наказу ДПА України від 11.12.2006 № 766 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток» як на підставу правомірності їх дій, оскільки цей Наказ втратив чинність (згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 5 грудня 2008 року N 761).

Також відповідно до п. 4.1 Закону № 334 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи (п. 4.1.1 Закону № 334).

П. 1.31 Закону № 334 передбачено, що не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «СРЗ» був укладений договір комісії № 76 від 18.07.2007 (а.с. 23-26), а 02.07.2007 між позивачем та ТОВ ПКП «Біллі» (Росія) був укладений договір № 2/Г на поставку грейферів, виготовлених судоремонтним заводом м. Маріуполя (а.с. 29-31).

Таким чином, продаж товару ПП «Медиа Транзит» ТОВ ПКП «Біллі» було здійснено у межах договору комісії: грошові кошти, отримані від ТОВ ПКП «Біллі», ПП «Медиа Транзит» перераховувало ТОВ «СРЗ», яке, в свою чергу, перерахувало комісійну винагороду позивачеві, що підтверджується відповідними платіжними документами (а.с. 34-37), що зовсім виключає можливість нарахування податковим органом податкового зобов’язання з податку на прибуток.

П.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 передбачено, що у випадку якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, і самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Безпідставність донарахування податку на прибуток обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1547 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням від 10.07.2009 № 0002621512/0 на підставі підпункту 17.1.4 пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов приватного підприємства «Медиа Транзит» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 10.07.2009 за № 0002621512/0 на суму 32478 грн. задовольнити.

Визнати недійсними податкове повідомлення – рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 0002621512/0 від 10.07.2009 на суму податку на прибуток 32478 грн. (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн., у тому числі за основним платежем – 30931 грн. (тридцять тисяч дев’ятсот тридцять одна) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1547 грн. (одна тисяча п’ятсот сорок сім) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Медиа Транзит» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 19 січня 2010 року.

Повний текст постанови складений 23 січня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Масло І.В.