Вирок № 77510711, 30.10.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1002/18

Номер провадження 1-кп/404/375/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді: Загреби І.В.,

при секретарі: Гасюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження №12017120020014423 від 31.12.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора: Бреус А.М.

потерпілої: ОСОБА_2,

представника потерпілої: ОСОБА_3,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, за наступних обставин.

30.12.2017 року близько 18.05 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Маzdа Хеdоs 9», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності, рухаючись по проїзній частині вулиці Пацаєва, зі сторони вулиці ОСОБА_5, в напрямку вулиці Героїв України в м. Кропивницькому, ігноруючи вимоги п.п.1.5, 2.3 (б) ПДР України (п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уваленим, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі) проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем.

В подальшому, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований біля будинку №8 по вулиці Пацаєва, та помічений дорожнім знаком 5.35.1 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 (зебра), не вибрав безпечну швидкість руху керованого транспортного засобу, не впевнився у відсутності пішоходів на пішохідному переході, яким може бути створена небезпека для руху, та під час проїзду пішохідного переходу, не надавши переваги в русі пішоходу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка переходила проїзну частину по пішохідному переходу зліва - направо по ходу його руху, допустив наїзд на неї, чим грубо порушив вимоги п.18.1 ПДР України (п.18.1 Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека (п.1.10 небезпека для руху— зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди: пішохід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: Закритої черепно-мозкової травми; САК; Забою головного мозку середнього ступеню з контузійними вогнищами лобної частки з права; Підапоневротичної гематоми лівої тім’яної та лонної ділянок; Множинних саден шкіри обличчя, гематоми нижньої повіки зліва; Гематоми верхньої повіки правого ока; Саден колінних суглобів; Множинних саден кистей рук; Гематоми тазу, правого стегна; Закритої травми тазу; Перелому обох лонних, правої сідничної кістки тазу, перелому бокової маски крижової кістки тазу з права із порушенням цілісності тазового кільця та без зміщення, поперечного відростку L5 хребця; Забою грудної клітки і черевної порожнини, які згідно висновку СМЕ №125 від 02.02.2018 відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України визнав повністю, проте заперечив з приводу заявленого потерпілою цивільного позову щодо відшкодування матеріальної шкоди в сумі 20 000 грн. і моральної шкоди на суму 100 000 грн. Пояснив, що матеріальна шкода в розмірі 13 858 грн. 81 коп. підтверджується чеками з аптек, епікризом потерпілої з призначеннями лікарів, і ці витрати повинна виплатити потерпілій ОСОБА_6 УПСК, страховий поліс якої він мав на момент вчинення ДТП. Крім того, потерпілою заявлено витрати на оплату доглядальниці. Однак, жодним чином не підтверджено, що потерпіла користувалась послугами доглядальниці, понесла витрати на додаткові огляди лікаря, несла витрати на таксі, втратила одну сережку і пошкодила куртку в яку вона була одягнена, в момент дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, не заперечував щодо відшкодування послуг захисника на суму 5000 грн., однак, заперечив понесені процесуальні витрати, зокрема гонорар, представництво інтересів у суді, роздруківку процесуальних документів та інше. Також, вказав, що добровільно відшкодував матеріальні збитки на суму 9300 грн. Щодо моральної шкоди вважає, що потерпіла не довела і необгрунтувала суму завданої моральної шкоди на суму 100 000 грн., а тому готовий відшкодувати 10 000 грн.

Незважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України доводиться зібраними у кримінальному провадженні та перевіреними у судовому засіданні належними та допустимими доказами, обсяг та порядок дослідження яких визначений з урахуванням думки учасників судового провадження:

- рапортом старшого інспектора-чергового Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 від 30.12.2017 року про те, що о 20.19 год. 30.12.2017 року надійшло повідомлення чергового лікаря «Кіровоградської обласної лікарні» зі змісту якого вбачається, що до них було доставлено гр.ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 т.099-772-46-50 із д/з «ЗЧМТ», ушиб головного мозку, перелом лобної та сідалічної кістки. Дані т/у у гр.ОСОБА_2 отримано 30.12.2017 р. під час ДТП по вул.Пацаєва. Факт ДТП раніше зареєстровано Кропивницьким ВП ЄО 67257 від 30.12.2017р. (а.к.п.10 т.1);

- рапортом старшого інспектора-чергового Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 від 30.12.2017 року про те, що 30.12.2017 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за №67257 від 30.12.2017 року як ДТП без травмованих. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: «Фабула ЄО»: 30.12.2017 року о 18.04 год. надійшло повідомлення ОСОБА_1 т.0660863600 про те, що в м.Кропивницький по вул. Пацаєва біля магазину «Ятрань» невідомий на автомобілі НОМЕР_2 скоїв наїзд на дівчину (а.к.п.4 т.1);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.12.2017 року із фототаблицею та схемою, під час якого оглянуто в період часу з 19.20 год. по 21.35 год. місце вчинення кримінального правопорушення: пішохідний перехід, що по вул. Пацаєва, 8 в м.Кропивницький, а також оглянуто транспортний засіб, автомобіль «Маzdа Хеdоs 9», реєстраційний номер НОМЕР_3, який мав пошкодження: номерного знаку та капоту (а.к.п.12-23 т.1);

- заявою ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення від 03.01.2018 року, згідно з якою остання просила органи поліції притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1, який 30.12.2017 року керував автомобілем «Маzdа Хеdоs 9», д.н.з ВА8425ВЕ, по вул. Пацаєва в м.Кропивницький та здійснив на неї наїзд на пішохідному переході (а.к.п.26 т.1);

- висновком судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи технічного стану транспортного засобу №5 від 09.01.2018 року, згідно з яким на момент експертного огляду та на момент ДТП, з технічної точки зору рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля «Маzdа Хеdоs 9», д.н.з ВА8425ВЕ, знаходилися в працездатному стані. Питання: «Якщо маються несправності, то в чому виражаються та коли виникли відносно моменту ДТП?» не вирішувалось з причини вказаної в дослідній частині висновку. Питання: «Якщо несправності виникли до ДТП, то як це могло вплинути на керованість автомобіля?» не вирішувалось з причини вказаної в дослідній частині висновку (а.к.п.36-41 т.1);

- висновком судової інженерно-транспортної (траснпортно-трасологічної) експертизи №6 від 12.01.2018 року, згідно з яким на підставі огляду автомобіля «Маzdа Хеdоs 9», д.н.з ВА8425ВЕ, можливо зробити висновок про те, що в передній лівій частині кузова автомобіля (ліва частина переднього номерного знака та капота) має ушкодження, які характерні для їх утворення при контакті з об’єктом нерівним по міцності металу (імовірно тілом людини) також характерні слідові ознаки які маються на автомобілі свідчать про інерційне закидання пішохода з контактом тіла, предметів приналежності по поверхні лівої частини капота моторного відсіку автомобіля (а.к.п.48-52 т.1);

- висновком судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи обставин ДТП №19 від 15.01.2018 року, згідно з яким в дорожній обстановці, що склалася водій автомобіля «Маzdа Хеdоs 9», д.н.з ВА8425ВЕ, ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху при русі по проїзній частині дороги в районі нерегульованого пішохідного переходу, повинен був керуватися вимогами п.п.2.3 (б) та 18.1 ПДР України, тексти яких вказано в дослідній частині. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Маzdа Хеdоs 9», д.н.з ВА8425ВЕ, ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.п.2.3 (б) та 18.1 ПДР України, мав у своєму розпорядженні технічну можливість, своїми односторонніми діями не створювати небезпеку для пішохода, і тим самим уникнути наїзду на останнього.

В дорожній обстановці, яка склалась на момент пригоди, та при обстановках, які викладені у «постанові», з технічної точки зору, в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП знаходились невідповідності дій водія автомобіля «Маzdа Хеdоs 9», д.н.з ВА8425ВЕ, ОСОБА_9, вимогам п.п.2.3 «б» та 18.1 ПДР України (а.к.п.60-62 т.1)

- висновком судово-медичної експертизи №125 від 02.02.2018 року, відповідно до якого згідно наданої медичної документації у гр.ОСОБА_10 малися тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: Закрита черепно-мозкова травма; САК; Забій головного мозку середнього ступеню з контузійними вогнищами лобної частки з права. Підапоневротична гематома лівої тім’яної та лобної ділянок, множинні садна шкіри обличчя, гематоми нижньої повіки зліва, гематома верхньої повіки правого ока; Садна колінних суглобів, множинні садна кистей рук, гематоми тазу, правого стегна; Закрита травма тазу. Перелам обох лонних, правої сідничної кістки таза, перелам бокової маски крижової кістки таза з права із порушенням цілісності тазового кільця та без зміщення, поперечного відростку L5 хребця; Забою грудної клітки і черевної порожнини.

Дані тілесні ушкодження утворились від значного по своєї силі травматичного контакту з тупим об’єктом (об’єктами), форма та індивідуальні властивості в пошкодженнях не відобразилися, могли утворитися у строк вказаний у постанові та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, по критерію розладу здоров’я строком понад 21 добу, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитись при самих різноманітних обставинах, в тому числі не виключається можливість їх утворення і при обставинах дорожньо-транспортної пригоди (а.к.п.66-67 т.1).

Суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, умисне та закінчене.

Вивчивши відомості про особу обвинуваченого, суд встановив: ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, неодружений, проте має сина – Романа, ІНФОРМАЦІЯ_7, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, осудний, раніше не судимий.

Згідно висновку органу пробації про можливість виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк, зі змістом якої останній 23.06.2018 року був ознайомлений у встановлений законом спосіб, встановлено, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

Обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття обвинуваченого та часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин невеликої тяжкості, за місцем характеризуються позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працює, а матеріали справи не містять доказів про можливість сплати штрафу, думку потерпілої і державного обвинувача щодо можливої міри покарання, суд прийшов до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст.286 ч.1 КК України із застосуванням ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, судом не встановлено, а сторона обвинувачення не наполягала.

Вирішуючи цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 - 20 000 грн. матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди, а також з ОСОБА_6 «Української пожежно-страхової компанії» (УПСК) про відшкодування – 13 858 грн. 81 коп. шкоди завданої життю і здоров’ю позивача, суд приходить до наступного висновку.

Так, потерпілою понесено 5000 грн. витрат на оплату юридичних послуг, які частиною 1 статті 118 КПК України віднесено до процесуальних витрат.

В підтвердження понесення цих витрат надано документальне підтвердження - договір про надання адвокатських послуг №47 від 09.02.2018 року із адвокатом ОСОБА_3 по здійсненню представництва інтересів потерпілої (а.к.п.42 т.2), та квитанцію до прибуткового касового ордеру №43 від 26.02.2018 року на суму 5000 грн. (а.к.п.40 т.2).

Оскільки згідно із ч.1 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені процесуальні витрати, суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені нею процесуальні витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 5000 грн., а в іншій частині позову щодо стягнення матеріальної шкоди суд вважає, що він не підлягає задоволенню, так як він не підтверджується відповідними фіскальними документами.

Вирішуючи позов в частині відшкодування потерпілій ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1, суд приймає до уваги що за змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Згідно ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З огляду на надані представником потерпілої ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_3 пояснення та досліджені під час судового засідання докази, суд вважає, що потерпіла має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що їй в результаті протиправних дій обвинуваченого дійсно було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я при дорожньо-транспортній пригоді, та тривалим курсом лікуванням, характером спричинених їй ушкоджень, а також з огляду на ті негативні емоції, які вона перенесла як під час вчинення протиправних дій обвинуваченим відносно неї, так і під час досудового розслідування і судового розгляду провадження.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч.3 ст.23 ЦК України, згідно з якою розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої або позбавлення її можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що цивільний позов про відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілій в сумі 100 000 грн. підлягає задоволенню частково на сумі 20 000 грн., розмір якої відповідає ступеню як фізичних, так і моральних страждань потерпілої, пов'язаних із вчиненням щодо неї неправомірних дій обвинуваченим.

Крім того, під час розгляду кримінального провадження між потерпілою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» в особі т.в.о. голови правління ОСОБА_11 було укладено мирову угоду, яку вони просили затвердити.

Умовами мирової угоди є:

Відповідач ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія», зобов’язується впродовж восьми банківських днів після затвердження Кіровським районним судом м. Кіровограда мирової угоди здійснити перерахунок коштів в розмірі: 10 000 грн., внаслідок настання події, що мала місце 30.12.2017 р. в м. Кропивницький по вулиці Пацаєва, 8 за участю транспортного засобу «Маzdа Хеdоs 9», реєстраційний номер НОМЕР_1 та пішохода ОСОБА_2 по Полісу АК6322796 від 04.05.2017 року, шляхом перерахування коштів Позивачу на р/р: 4134182010846761 в АТ «Таскомбанк», МФО: 300001, ЄДРПОУ: 09806443, РНОКПП – НОМЕР_4.

Позивач з моменту підписання цієї ОСОБА_10 угоди та за умови своєчасного її виконання Відповідачем ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» відмовляється від вимог про стягнення з ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» - 13 858 грн. 81 коп. шкоди завданої життю і здоров’ю позивача, не пред’являтиме та не буде мати до Відповідача будь-яких претензій з приводу виплати страхового відшкодування по справі 404/1002/18, а також будь-яких інших вимог.

Наслідки припинення провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» заявлених в позовній заяві сум сторонам зрозумілі.

Суд, ознайомившись з текстом мирової угоди та матеріалами кримінального провадження, вважає, що мирова угода підлягає до затвердження у відповідності до ст.207 ЦПК України, оскільки дана мирова угода укладена добровільно з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і стосується лише прав та обов’язків сторін та не суперечить чинному законодавству.

Процесуальні витрати на залучення експертів відповідно до ст.124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373-374, 376 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання за ст.286 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування основного призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробоції.

Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 – 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 – 5 000 грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову – відмовити.

Затвердити між сторонами, за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» в особі т.в.о. голови правління ОСОБА_11 про стягнення шкоди завданої життю і здоров’ю позивача, мирову угоду на наступних умовах:

Відповідач ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія», зобов’язується впродовж восьми банківських днів після затвердження Кіровським районним судом м. Кіровограда мирової угоди здійснити перерахунок коштів в розмірі: 10 000 грн., внаслідок настання події, що мала місце 30.12.2017 р. в м. Кропивницький по вулиці Пацаєва, 8 за участю транспортного засобу «Маzdа Хеdоs 9», реєстраційний номер НОМЕР_1 та пішохода ОСОБА_2 по Полісу АК6322796 від 04.05.2017 року, шляхом перерахування коштів Позивачу на р/р: 4134182010846761 в АТ «Таскомбанк», МФО: 300001, ЄДРПОУ: 09806443, РНОКПП – НОМЕР_4.

Позивач з моменту підписання цієї ОСОБА_10 угоди та за умови своєчасного її виконання Відповідачем ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» відмовляється від вимог про стягнення з ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» - 13 858 грн. 81 коп. шкоди завданої життю і здоров’ю позивача, не пред’являтиме та не буде мати до Відповідача будь-яких претензій з приводу виплати страхового відшкодування по справі 404/1002/18, а також будь-яких інших вимог.

Страховик ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» і Позивач (ОСОБА_2Є.) заявляють, що ні в процесі укладення цієї ОСОБА_10 угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

Дана мирова угода набуває чинності протягом восьми банківських днів з моменту затвердження даної мирової угоди Кіровським районним судом м. Кіровограда і є обов’язковою для виконання Відповідачем ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія».

Наслідки припинення провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» заявлених в позовній заяві сум сторонам зрозумілі.

Провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_6 «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення шкоди завданої життю і здоров’ю позивача, - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення:

- судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи технічного стану транспортного засобу №5 від 09.01.2018 року – 1101 грн.;

- висновком судової інженерно-транспортної (траснпортно-трасологічної) експертизи №6 від 12.01.2018 року – 1101 грн.;

- висновком судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи обставин ДТП №19 від 15.01.2018 року – 1101 грн.

Речові докази:

-автомобіль марки «Маzdа Хеdоs 9», реєстраційний номер НОМЕР_3, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 – залишити ОСОБА_1, як власнику.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз’яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда І.В. Загреба