Постанова № 7751062, 19.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-16287/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Галатіної О.О.

при секретарі                                                  Леоненко К.В.

за участю:

представника позивача                              Новикова Л.О.

представника відповідача                              Яценко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального Комерційного Підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення № 129 від 08.05.2009 р., суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.10.2009 року позивач, Комунальне Комерційне Підприємство Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення № 129 від 08.05.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.05.2009 р. відповідачем була проведена перевірка позивача.

За результатами проведеної перевірки прийнято рішення від 08.05.2009 р. № 129 про застосування економічних санкцій до позивача у розмірі 6470,09 грн., як необґрунтовано нараховану суму при наданні платних послуг з видачі «Технічних умов».

Проте, позивач з вказаним рішенням не погоджується, а тому просить суд визнати його недійсним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:

Відповідачем на виконання постанови КМУ від 13.12.2000 № 1819 та у відповідності до п.4.1.1 Плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на ІІ квартал була здійснена перевірка ККП «Маріупольтепломережа» з питань порядку дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг на підготовку та надання замовникам архітектурно – планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єктів архітектури та інші платні послуги.

За результатами перевірки був складений акт перевірки від05.05.2009 р. № 310.

За матеріалами проведеної перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 08.05.2009 р. № 129 у розмірі 23160,06 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач – Комунальне Комерційне Підприємство Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (ідентифіційний код 33760279) є юридичною особою та зареєстрований 16.09.2005 р. виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Таким урядовим органом контролю є Державна інспекція з контролю за цінами, яка діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (п.п. 1, 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819).

У відповідності до п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки.

Таким чином, відповідач - Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області є суб’єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами, наданими їй вищенаведеними нормативно-правовими актами.

З наявного в матеріалах справи посвідчення № 310 від 27.04.2009 р., виданого відповідачем , вбачається, що було доручено головному державному інспектору Ткаченко І.В. з 27.04.2009 р. по 05.05.2009 р. провести планову перевірку підприємства позивача з питання порядку дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг на підготовку та надання замовникам архітектурно – планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єктів архітектури та інші платні послуги.

У період з 28 квітня 2009 року по 05 травня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області проводилася перевірка позивача, за результатами якої складено акт № 310 від 05 травня 2009 року. Зазначеним актом встановлено, порушення вимог п. 3.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2007 р. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями; постанови КМУ від 20.12.1999 р. № 2328 «Про Порядок надання архітектурно – планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу»; Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 26.11.2007 р. № 332 «Про затвердження індексу для визначення розміру плати за виконання робіт».

Рішенням заступника начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 129 від 08 травня 2009 року було вирішенона підставі ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” вилучити у позивача в доход бюджету відповідно до вимог п. 15 ст. 2 розділу І Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. безпідставно отриману суму виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 11580,03 грн., а також штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 23160,06 грн. Загальна сума економічної санкції складає 34740,09 грн.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність його дій при винесенні спірного рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, одним з видів діяльності позивача є загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 р. N 2328 було затверджено Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу.

Відповідно до п. 1 Порядку, цим Порядком встановлюється єдина процедура розроблення і надання замовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури (далі - технічні умови), склад вихідних даних на проектування (далі - вихідні дані), зміст, визначення розміру плати за їх видачу.

На підставі п. 22 Порядку, замовник може за угодою доручити госпрозрахунковому підрозділу при місцевому органі містобудування та архітектури одержання технічних умов у організаціях, що надають технічні умови.

Крім того, передбачена можливість одержання замовником технічних умов власноручно.

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 вказаного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

На підставі п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 наведеного Закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на приписи п. п. 3.2.6 п. 2 ст. 3 вказаного Закону, відповідно до яких, не є об'єктом оподаткування операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Проте, суд не погоджується з зазначеною позицією відповідача з наступних підстав.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 13.05.2009 р. за № 2024/03 звертався до начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя за запитом, у якому просив дати відповідь на запитання, чи є послуги по видачі технічних умов на підключення і відключення централізованого опалення, на теплопостачання переобладнаного приміщення, на винос теплотраси та на продовження строку раніше виданих технічних умов на підключення централізованого теплопостачання об’єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20 %, або вони підпадають під дію п. 3.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

У відповідь, листом від 20.05.2009 р. за № 29372/31-013-9 перший заступник начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя повідомив, що підприємство позивача є комерційним та не є органом виконавчої влади.

Також повідомив, що операція з надання послуг такого підприємства обкладається податком на додану вартість на загальних підставах за ставкою 20 % бази оподаткування.

Оскільки судом встановлено, що позивачем не було допущено порушень вимог законодавства, викладених у акті перевірки та рішенні Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає за необхідне їх задовольнити.

У порядку ст. 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Комунального Комерційного Підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення № 129 від 08.05.2009 р.

Визнати недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 129 від 08.05.2009 р. на суму 34740,09 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комерційного Підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 січня 2010 року.

Повний текст постанови складений 24 січня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Галатіна О.О.