Ухвала суду № 77510479, 22.10.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7787/18

Провадження №2/369/3015/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Бугайовій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

До суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_2, а саме накласти арешт на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 7425188000:02:001:0320, площею 3,82 га, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Срібняківський район, с/рада Сокиринська; на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського товариства, з кадастровим номером 7425188000:02:001:321 площею 3,9 га, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Срібняківський район, с/рада Сокиринська; на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Срібняківський район, с. Сокиринці, вул. Шевченка, буд. 33; на 1/3 частку у праві спільної часткової власності на квартиру загальною площею 53,6 кв.м., житловою площею 29.3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; на ? частку у праві спільної часткової власності на квартиру у будинку А-9, загальною площею 48,5 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; на ? частину у праві спільної часткової власності на трикімнатну квартиру загальною площею 65,8 кв.м., житловою 42,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; на ? частку у праві спільної часткової власності на будинок загальною площею 101,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Менський район, м. Мена, вул. Чернігівська, буд. 7.

Свою заяву представник позивача обґрунтовував тим, що розмір позовних вимог за договором позики від 20 травня 2018 року та від 26 травня 2018 року становить 4 000 доларів США, що еквівалентно 104 920 грн.. Відповідач ОСОБА_1 у встановлений строк не повернув, та при неодноразових зверненнях ОСОБА_2 з приводу повернення грошових коштів, він зазначав, що він не збирається повертати борг.

Заявник зазначив, що у зв’язку з невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов’язань згідно боргової розписки від 20 травня 2018 року існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно роз’яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до положень п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інший спосіб; заборона вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 104 920 грн..

На підтвердження наявності у відповідача ОСОБА_2 нерухомого майна, на яке можливо накласти арешт та в обґрунтування заяви про забезпечення позову представником позивача було надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, датовану 05 жовтня 2018 року.

Однак, вивчивши заяву про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача у поданій до суду заяві не є співмірними із заявленими позивними вимогами.

Також в обґрунтування заяви про забезпечення позову суду не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня винесення ухвали.

Суддя Л.М. Ковальчук