Постанова № 7751013, 14.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2010 р. справа № 2а-20515/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Головіної К.І.

при секретаріПотапенко О.М.

за участю прокурора Вартанової О.М.,

за участю представника позивача Домашенко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2520,51 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ленінського району м. Донецька звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2520,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.03.2009 року відповідач надав податкову декларацію про доходи, отримані у 2008 році, у якій зазначив суму отриманого доходу у розмірі 50410,18 грн. за успадковане майно (у вигляді земельної ділянки ). У відповідності до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим повідомлення форми „Ф” від 29.05.2009 р. № 0003501730/0, до сплати відповідачу було визначене податкове зобовязання у розмірі 2520,51 грн., яке відповідач отримав 04.06.2009 року. та не оскаржував. Позивачем вживалися заходи для погашення податкового боргу та направлялися відповідачу податкові вимоги, але відповідач податок не сплатив. Посилаючись на ст. 67 Конституції України, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач просив стягнути з відповідача податок з доходів з фізичних осіб у розмірі 2520,51 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.

Прокурор Ленінського району м. Донецька представляє інтереси держави в особі ДПІ у Ленінському районі м. Донецька, яке в свою чергу є субєктом владних повноважень.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач ОСОБА_2 є фізичною особою, зареєстрований за адресою: 83072, АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою обласного адресного бюро (а.с.11), має ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач отримав у 2008 році спадщину від спадкодавця, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення у вигляді земельної ділянки, яка оцінена у 50410,18 грн.

31.03.2009 р. відповідач подав до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2008 року або за інший період звітного року (а.с. 3-5), у якій вказав суму нарахованих доходів, одержаних у якості спадщини, у розмірі 50410,18 грн. (земельна ділянка).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобовязання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Стосовно податку з доходів фізичних осіб, то таким законом є Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Так, згідно з п. 4.1 ст. 4, п.п. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 цього Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, у тому числі, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.

Нерухоме майно, отримане відповідачем у спадщину, є у розумінні п. 13.1 „а” ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” обєктом спадщини платника податку.

Оскільки відповідач не є членом сімї спадкодавця першого ступеня споріднення, то відповідно до п.п. 13.2.2 п. 13.2 ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” вартість нерухомого майна має оподатковуватися за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, тобто за ставкою 5 %.

ДПІ у Ленінському районі м. Донецька 29.05.2009 року було прийнято податкове повідомлення форми «Ф» № 0003501730/0 та визначено розмір податку з доходів фізичних осіб, який підлягає сплаті відповідачем - 2520,51 грн. (5% від 50410,18 грн.) (а.с.8).

У відповідності до п. 13.4 ст. 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу були направлені податкові вимоги за № 1/9 від 08.07.2009 р. і № 2/10 від 03.09.2009 р., але станом на 12.11.2009 р. погашення податкового боргу не здійснено.

У відповідності до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, оскільки відповідач у встановлені законодавством строки суму податкового зобовязання не сплатив, з нього на користь держави підлягає стягненню сума податку у розмірі 2520,51 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2520,51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (83072, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (розрахунковий рахунок 33216854700009 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016 отримувач місцевий бюджет Ленінського району м. Донецька, (ЄДРПОУ 34687064, код платежу -11011100) суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2520 (дві тисячі пятсот двадцять) грн. 51 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Головіна К.І.