Рішення № 77509040, 26.10.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7326/18

Провадження № 2/344/3213/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

26 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. За вказаною адресою окрім них, зареєстрований ОСОБА_2 Відповідач зареєстрований за вказаною адресою, однак не проживає з 2011 року. Жодних особистих речей відповідача в квартирі немає, витрати на утримання квартири не несе. Реєстрація ОСОБА_2 у вищевказаній квартирі тягне за собою понаднормові витрати по оплаті житлово-комунальних послуг. Відповідач відмовляється добровільно зняти себе з місця реєстрації. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 вимоги заявленого позову підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задоволити в повному обсязі, не заперечила щодо винесення заочного рішення (а.с. 38).

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, хоча про день та час слухання справи повідомлився належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 29-31, 35-37, 41).

З урахуванням думки представника позивачки та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права користування нерухомим майном внаслідок чого ОСОБА_1 позивається про його відновлення, шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 25.02.1994 року, виданого Агенством по приватизації державного житлового фонду згідно з рішенням МВК (наказом) від 22.02.1994 року №45-Р, свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.09.2010 року, виданого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Федина А.М., зареєстровано в реєстрі за №3-1739, Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №24740700 від 15.09.2010 року, Витягу про державну реєстрацію прав Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації №27687515 від 19.10.2010 року, 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1, 1/3 частки зазначеної квартири на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 (а.с. 14, 15, 16).

Як вбачається із заяви КП "Муніципальна інвестиційна управляюча компанія" від 21.08.2018 року №02-02/00048, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 стверджують, що гр.ОСОБА_2 фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 40).

Позивачка ОСОБА_1. вказує, що реєстрація гр. ОСОБА_2 у її квартирі, який насправді там не проживає, перешкоджає здійсненню нею права на вільне користування та розпорядження майном. Крім цього, нарахування сум по оплаті житлово-комунальних послуг проводиться виходячи із кількості зареєстрованих в квартирі осіб.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК Україн на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 64 Житлового кодексу УРСР встановлено, що до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що реєстрація ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1, яка належить позивачці ОСОБА_1 та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3, створює перешкоди у здійсненні нею права вільного користування і розпорядження вказаною квартирою, а тому його слід поновити.

Оскільки, відповідач не проживає у вищевказаній квартирі, понад строки встановлені законодавством, не несе витрати по її утриманню, а тому його слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартироюАДРЕСА_1З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що ухвалою івано-Франківського суду від 04.06.2018 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору, тому з відповідача слід стягнути в дохід держави 704,80 гривень судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 150 ЖК України, ст.ст. 242, 317, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 77-81 ЦПК України, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 - задоволити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - невідомий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 31.10.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.