Рішення № 77508534, 01.12.2017, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 1321/3722/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2017 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

при секретарі Баран О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Мурованська сільська рада Сокальського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні заїздом ,-

,,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Мурованська сільська рада Сокальського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні заїздом з наступних підстав :

ІНФОРМАЦІЯ_1 в віці 72 років помер батько позивачки ОСОБА_4, про що в книзі реєстрації смертей Мурованської сільської ради Сокальського районну вчинено актовий запис № 18 від 29 жовтня 2012р. та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1.

До дня смерті ОСОБА_4 проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1. Разом з ним до дня смерті проживала і була зареєстрована - позивач, її чоловік , їх діти та її мати ( дружина померлого), а тому позивач та її мати вважаємось такими, що прийняли спадщину внаслідок свого проживання разом із спадкодавцем.

Крім того, батько ще за життя склав заповіт на її користь. Заповіт посвідчений секретарем Мурованської сільської ради Сокальського району Михнич О.І. 25.09.2012 року та зареєстрований в реєстрі за № 97.

Відповідно до гл. 85 ЦК України, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті її батька ОСОБА_4, вважається такою, що прийняла спадщину, однак заяву про видачу Свідоцтва про право на спадщину вона ще не подавала, оскільки це не обмежене часом , а крім того, з часу відкриття спадщини ще не минуло шість місяців.

Після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки.

У відповідності до Свідоцтва про право особистої власності на будівництво, виданого на підставі рішення Сокальського райвиконкому № 414 від 29.12.1988 року, та зареєстрованого КП « Червоноградське МБТІ» 30.12.1988 року за № 64, батько позивачки є власником житлового будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до Державного Акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого Мурованською сільською радою 03.10.2000 року на підставі рішення виконавчого комітету Мурованської сільської ради від 15.06.2000 року, батько є власником земельної ділянки для обслуговування вказаного вище житлового будинку площею 0,2499 га.

Позивач як спадкоємець батька та як особа, яка проживає у будинку є користувачем земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, а відтак моє право як землекористувача підлягає захисту.

Їх суміжним землекористувачем є ОСОБА_13, який проживає по АДРЕСА_2.

Згідно Державних актів на землю виданих як на ім'я її батька так і на ім'я відповідача відображено спільний заїзд до наших присадиб довжиною 55,62 м. Відповідач по справі частково зайняв спільний заїзд пригородивши його частину довжиною 14,22 м до своєї земельної ділянки, в результаті чого збільшив площу своєї земельної ділянки. Однак, батько позивачки

не звертався в сільську раду з цього приводу, оскільки не був конфліктною особою і на той час не надав цьому великого значення.

В 2010 році відповідач додатково пригородив ще 13,40 м. спільного заїзду, а загалом незаконно долучив до своєї земельної ділянки частину заїзду загальною довжиною 27,62 м. В зв'язку із цим відповідач створив незручності в користуванні нашою земельною ділянкою, обмеживши доїзд до неї.

За життя батько позивачки звернувся до Мурованської сільської ради з заявою про усунення перешкод в користуванні заїздом.

Актом від 18.05.2010 року, складеним комісією в складі сільського голови Лешик Н.Ф., землевпорядника сільської ради ОСОБА_8 та депутата сільської ради Демерлій О.Д., встановлено, що між суміжними користувачами є спільний заїзд довжиною 55,62 м., однак під час обмірів виявлено, що заїзд перегороджений ОСОБА_2 ( сином відповідача), на 14,22 м., про що свідчить посаджене багаторічне дерево горіх, а станом на 18.05.2010 року ОСОБА_2 пригородив ще 13,40 м. спільного заїзду. Однак в зв'язку із відсутністю ОСОБА_2 вирішення даного питання перенесено на чергове засідання земельно - узгоджувальної комісії в присутності ОСОБА_2

Вказане питання неодноразово виносилось на чергові засідання Мурованської сільської ради, однак розглянутим не було, тому в грудні 2010 року батько позивачки звернувся в Сокальський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_13 про усунення перешкод в користуванні спільним заїздом.

12.04.2011 року Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області позовну заяву батька залишено без розгляду, позаяк в судовому засіданні сторони дійшли спільної думки про те що вказане питання має врегулювати сесія Мурованської сільської ради, оскільки це входить до її компетенції відповідно до закону.

Рішенням УІІ сесії УІ скликання Мурованської сільської ради № 111 від 03.11.2011 року, вирішено встановити довжину спільного заїзду 40,5 м. від АДРЕСА_2, що відноситься до земель загального користування сільської ради згідно плану земельної ділянки. Вказане рішення було прийнято на основі плану забудови житлового будинку гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_1.

Як батькові позивачки згодом стало відомо, вказане рішення ОСОБА_13 виконувати не мав наміру, позаяк ще з 2010 року його син ОСОБА_2 намагається виготовити Державний акт на землю в тому числі і частину спільного заїзду, в зв'язку із чим звертався до сільської ради за дозволом на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Рішенням 26 сесії 5 скликання Мурованської сільської ради № 416 від 21.08.1996 року відповідачеві надано дозвіл на виготовлення технічної документації. Крім того, управлінням Держкомзему у Сокальському районні 16.11.2011 року

ОСОБА_2 видано Технічне завдання № 1653. Також, Сокальським районним відділом ЛРФ ДП « ЦЗДК» складено акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі та акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання. Проте, вказаний акт не підписаний представником Мурованської сільської ради та моїм батьком через те, що документи розроблялися з врахуванням самовільно долученого відповідачем заїзду, який перебуває в спорі.

З цього приводу в 2012 році ОСОБА_13 та ОСОБА_2 звернулися в Сокальський районний суд Львівської області з адміністративним позовом до Мурованської сільської ради та землевпорядника Мурованської сільської ради Войцак Н.І. із заявою про визнання дій неправомірними та зобов'язання видати Державний акт на право приватної власності на землю.

В ході слухання вказаної справи судом було встановлено, що вказаний позов не підлягає до задоволення з тих підстав, що згідно пояснень відповідачів, рішення УІІ сесії УІ скликання Мурованської сільської ради № 111 від 03.11.2011 року та досліджених в судовому засіданні викопіювання з картографічного матеріалу землекористування с. Себечів та викопіювання з робочих креслень обмірів присадиб с. Себечів, частина земельної ділянки, яку просять передати у приватну власність ОСОБА_2 та яка зазначена в акті визначення та погодження меж земельної ділянки в натурі від 25.05.2011року, є спільним заїздом до будинковолодінь ОСОБА_2 і ОСОБА_4, а тому не може бути передана ОСОБА_2 у приватну власність. А тому, 03.05.2012 року Сокальським районним судом Львівської області винесено постанову про відмову у задоволені позовних вимог. Постанова залишена без змін Апеляційним адміністративним судом Львівської області.

На даний час рішенням УІІ сесії УІ скликання Мурованської сільської ради № 111 від 03.11.2011 року, яким встановлено довжину спільного заїзду 40,5 м., є чинним, однак відповідач не виконує його та не привів свою земельну ділянку у відповідність до даного рішення, повернувши самовільно захоплену частину заїзду до земель загального користування, та надалі чинить нашій сім'ї перешкоди у користуванні спільним заїздом, а тому я змушена звертатися до суду з вказаним позовом.

У відповідності з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

На підставі наведеного та у відповідності до ч. 2 ст. 152 ЗК України, ст. 15 та ст. 16 ЦК України, ст. 118, ст. ст.120 - 122 ЦПК України просить суд ухвалити рішення, яким усунути позивачці перешкоди в користуванні спільним заїздом, зобов'язавши ОСОБА_2 виконати рішення УІІ сесії УІ скликання Мурованської сільської ради № 111 від 03.11.2011 р. шляхом перенесення самовільно встановленої ним огорожі на частині спільного заїзду на віддаль 40,5 від АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, однак подала заяву про слухання справи у її відсутності та просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, однак подав заяву про слухання справи у його відсутності та просить в позові відмовити.

Представник третьої особи Мурованської сільської ради Сокальського району Львівської області Василишин І.І. в судове засідання не прибув, однак подав заяву про слухання справи у його відсутності та просить прийняти рішення на розсуд суду.

Дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав :

Відповідно до ст. 15 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного Кодексу України вбачається, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до рішення Мурованської сільської ради Сокальського району Львівської області від 23.11.2017 року №177 вбачається, що затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га кадастровий номер НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_2, останньому була передана дана земельна ділянка у власність та зобов»язано землевласника забезпечити ефективне використання земельної ділянки згідно із призначенням.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.01.2017 року № НВ-4604576552017 з кадастровим планом земельної ділянки вбачається, що 23.01.2017 року було проведено державну реєстрацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га кадастровий номер НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 за власником гр. ОСОБА_2.

Відповідно до копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гр.. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) , яка розташована за адресою АДРЕСА_2 вбачається, що ОСОБА_2 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,2500 га кадастровий номер НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.03.2017 року № 81913448 вбачається, що 28.02.2017 року державним реєстратором за було проведено державну реєстрацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га кадастровий номер НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 за ОСОБА_2.

Відповідно до копії зведеного плану земельної ділянки виконаного ПП «Земельно-кадастрове бюро» вбачається план розташування земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га кадастровий номер НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 рядом з земельною ділянкою ОСОБА_4

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що слід в позові відмовити з наступних підстав :

Відповідно до ст. 126 ЗК України вбачається, що право власності , користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідачем ОСОБА_2 представлено суду документи , які підтверджують перебування у його власності земельної ділянки , там встановлені межі земельної ділянки ОСОБА_2 з врахуванням частини спільного заїзду , винесені в натуру, за відповідачем закріплювалась, тобто сільська рада узгодила межі та підписала акт передачі межових знаків на зберігання, що є свідченням законного користування відповідачем ОСОБА_2 частиною спільною заїзду та правомірного допущення її до його земельної ділянки.

Рішення Мурованської сільської ради Сокальського району Львівської області від 23.11.2017 року №177 позивачкою ОСОБА_1 не оскаржувалося, а тому на даний час є чинним . В зв»язку із вищенаведеним суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Мурованська сільська рада Сокальського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні заїздом слід відмовити в зв»язку із безпідставністю, оскільки відповідачем ОСОБА_2 в судовому засідання представлено суду правовстановлюючі документи на приватну власність на свою земельну ділянку, яка охоплює і частину спільного заїзду.

Керуючись ст. ст. 10,60, 212 ЦПК України,суд,-

в и р і ш и в:

в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Мурованська сільська рада Сокальського району Львівської області про усунення перешкод в користуванні заїздом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: О. А. Веремчук