Ухвала суду № 77507885, 31.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

31 жовтня 2018 р.Справа № 640/1303/18 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Калитки О. М. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Моісеєва К.Ю.,

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Сіренко О.І., Калитки О.М., Спаскіна О.А. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 по справі № 640/1303/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної служби в Харківській області

про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, визнання неправомірними дії та бездіяльності посадових осіб та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної служби в Харківській області у якому просив визнати незаконною і скасувати постанову від 25.12.17 серії БР №852678 про накладення на нього штрафу 510 грн., визнати неправомірними дії і бездіяльність посадових осіб УПП у Харківській області, які виразились при розгляді питання про адміністративну відповідальність ОСОБА_1 у день, коли він прибув на запрошення начальника УПП 14.12.17, а також у безпідставному повторному призначенні дати розгляду на святковий неробочий день 25.12.17; стягнути з Управління патрульної поліції в Харківській області департаменту патрульної поліції НПУ на користь ОСОБА_1 завдану йому неправомірними діями та бездіяльністю посадових осіб цього управління моральну шкоду у розмірі 117000 грн. та судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної служби в Харківській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, визнання неправомірними дії та бездіяльності посадових осіб та стягнення моральної шкоди - задоволено частково. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не в автоматичному режимі, серії БР № 852678 за ч.2 ст. 122 КУпАП від 25.12.20017 року. Справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрито. В іншій частині вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2018 по справі № 640/1303/18 залишено без змін.

Також, в провадженні Харківського апеляційного адміністративного суду, знаходиться адміністративно справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 20.07.2018р. по справі № 640/1303/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної служби в Харківській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, визнання неправомірними дії та бездіяльності посадових осіб та стягнення моральної шкоди.

У судовому засіданні 31.10.2018 року, ОСОБА_1 заявлено відвід суддям Сіренко О.І., Спаскіну О.А., Калитки О.М.

Обгрунтовуючи заяву про відвід позивач зазначив, що 26.10.18 року судді Сіренко О.І., Спаскін О.А., Калитка О.М. прийняли постанову у справі № 640/1303/18 за апеляційною скаргою позивача, якою апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2018 року залишено без змін. До прийняття вищевказаного рішення у позивача не було підстав для недовіри цьому складу суду. Також, позивач вважає, що повний текст постанови був виготовлений заздалегідь, а судове засідання стало пустою формальністю. Виготовлення тексту постанови заздалегідь - до судового розгляду справи -на думку позивача є обставиною, яка передбачена п. 4 ч. 1 ст. 36 КАСУ. При цьому, позивач вважає, що відмова у задоволенні вимоги про визнання постанови посадової особи патрульної поліції від 25.12.18 р., незаконною з посиланням суду апеляційної інстанції на ст. 286 КАСУ, суперечить Конституції України.

Перевіривши доводи заявленого відводу, колегія суддів вважає, що відвід є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи: 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 3 1 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".

Доводи заявника, як на підставу для відводу суддів Сіренко О.І., Спаскіну О.А., Калитки О.М. про порушення ними законодавства при розгляді апеляційної скарги позивача на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.06.2018р. по справі № 640/1303/18 та неможливість у зв'язку з цим подальшого розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 20.07.2018р. по справі № 640/1303/18, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч.4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Заявляючи відвід колегії суддів, заявником не наведено та суду не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин, які б викликали сумнів у неупередженості колегії суддів.

Таким чином, суд вважає, що заявник, подаючи клопотання про відвід колегії суддів, не навів належних та допустимих доказів щодо обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об'єктивності суддів.

Суд приходить до висновку, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість суддів у наслідках розгляду цієї справи і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів, не виявлено.

Судом не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям Сіренко О.І., Спаскіну О.А., Калитки О.М. брати участь у розгляді даної справи чи свідчили про неупередженість.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати відвід суддів Сіренко О.І., Спаскіну О.А., Калитки О.М.- необґрунтованим.

Провадження у справі № 640/1303/18 зупинити для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає оскарженнюв частині зупинення проадження у справі.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Калитка О.М. Спаскін О.А.

Повний текст ухвали складено 31.10.2018 р.