Вирок № 77506533, 31.10.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/955/18

1-кп/311/161/2018

31.10.18

Кримінальне провадження

№1-кп/311/161/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2018 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Степаненко Ю.А.

при секретареві Шак О.В.

за участю прокурора Петренка В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Василівка, Запорізької області, громадянина України, українця, не одруженого, має середню технічну освіту, не працюючого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 раніше, в силу ст.89 КК України, не судимого, - обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2018 року, о 07 годині 57 хвилин, знаходячись в приміщенні супермаркету «АТБ-Маркет» «Продукти-312», розташованого на бульварі Центральному в м. Василівка Запорізької області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з торгового залу, з полиці зі спиртними напоями, таємно викрав одну пляшку коньяку марки «Тіgrаn» 5 зірок, об'ємом 0,5 л, вартістю 212 гривень, чим завдав юридичній особі ТОВ «АТБ-Маркет» майнову шкоду на вказану суму.

Суд визнає обвинувачення доведеним та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю та суду пояснив, що дійсно, 13 березня 2018 року, о 07 годині 57 хвилин, він, знаходячись в приміщенні супермаркету «АТБ-Маркет», розташованого на бульварі Центральному в м. Василівка Запорізької області, з полиці таємно викрав одну пляшку коньяку, яким в подальшому розпорядився на свій розсуд.

У обвинувальному акті правильно викладені всі обставини справи. У скоєному кається, просить суд суворо його не карати.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ст.349 КПК України. При цьому, судом з'ясовано,

що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному суді.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.317, 321 ЦК України, власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Його право приватної власності є непорушним та захищається державою.

Таким чином, право власності потерпілого у даному кримінальному провадженні було порушено незаконними діями обвинуваченого.

Із роз'яснень, викладених в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», вбачається, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Проаналізувавши вищевикладені обставини та докази в їх сукупності, керуючись ст.ст.84-86, 91,94 КПК України, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про обґрунтованість обвинувачення, яке є предметом даного кримінального провадження, а також про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного злочину.

Вина обвинуваченого знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, підтверджується його повним визнанням своєї вини, його показаннями.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого; покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Крім того, судом враховуються положення ч.1, 2 ст. 65 КК України, відповідно до якої, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують його особу, стан здоров'я, матеріальний та сімейний стан, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те, що потерпілий не має до нього ніяких претензій.

Як вбачається із характеризуючих даних відносно ОСОБА_1, він має постійне зареєстроване місце проживання, за яким характеризується позитивно, не одружений, на утриманні дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував та не перебуває, офіційно не працює, постійного місця роботи та стабільного заробітку не має.

Проаналізувавши вищевикладене, виходячи з принципів: законності, обґрунтованості, об'єктивності, справедливості, розумності та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення, виховання та соціальна реабілітація, суд приходить до висновку про обґрунтованість обвинувачення, яке є предметом даного кримінального провадження, а також про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного злочину - та вважає можливим призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України..

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним та справедливим.

Також суд враховує думку представника потерпілого, який не має до обвинуваченого ніяких претензій.

Враховуючи положення ст.ст.177, 178 КПК України, запобіжний захід відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили суд вважає можливим не обирати.

Речові докази у провадженні, відповідно до вимог ст..100 КПК України, суд вважає необхідним:

-одну пляшку коньяку марки «Ті§гап» 5 зірок, об'ємом 0,5 л - залишити в розпорядженні ТОВ «АТБ-Маркет».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.100, 128, 129, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532, КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1-го (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Зобов'язати ОСОБА_1, у відповідності до ст.76 КК України, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази у провадженні:

-одну пляшку коньяку марки «Ті§гап» 5 зірок, об'ємом 0,5 л - залишити в розпорядженні ТОВ «АТБ-Маркет».

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку суду.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Василівського

районного суду Ю.А. Степаненко