Вирок № 77504659, 31.10.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 31.10.2018

Справа № 320/6861/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

суддів Колодіної Л.В., Редько О.В.

за участю секретаря Діденко Т.Ю.

прокурора Гончара Д.С.

представника потерпілого ОСОБА_1

захисника Савон В.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080140003317 від 20.07.2017, щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Радгоспне П’ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, що має середню освіту, неодруженого, непрацюючого, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 06.12.2011 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст.121 ч.1, 69 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 10.06.2014 по амністії,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2017 року приблизно в 00 годин 20 хвилин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в приміщенні квартири АДРЕСА_2, виник словесний конфлікт з використаннями нецензурної лексики, по закінченню якого ОСОБА_4 вийшов з приміщення квартири. Одразу після цього, приблизно в 00 годин 25 хвилин ОСОБА_3, маючи умисел на умисне убивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, на грунті раптово виниклих внаслідок сварки особистих неприязних відносин взяв з шухляди кухонний ніж, вибіг до сходового майданчику під'їзду № 3 будинку АДРЕСА_1 та реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до ОСОБА_4 і вищевказаним ножем умисно, з метою вбивства останнього, наніс йому не менше 8 ударів: в область передньої черевної стінки, грудної клітини зліва, поперекової області, лівого вуха, лівих нижньої та верхньої кінцівок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме: одиночне проникаюче в ліву плевральну порожнину з наскрізним пошкодженням легені колото-різане поранення грудної клітини з локалізацією шкірної рани в 7-8 міжребер'ї, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; непроникаючі колото-різані поранення живота з локалізацією шкірної рани на передній черевній стінці зліва і правої поперекової області; різані рани в області лівого ліктьового суглоба і лівого стегна, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (понад 6 днів, але не більше 21 дня); різану рану в області лівої вушної раковини, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження. Після цього, ОСОБА_5, вважаючи, що виконав усі дії, які є необхідними для доведення злочину до кінця, з місця події втік. У той же час потерпілого ОСОБА_4 доставлено до лікарні - КУ «Територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області, де йому надано своєчасну допомогу. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив усі дії, які вважав необхідними для умисного вбивства ОСОБА_4, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому своєчасно надано медичну допомогу.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України як закінчений замах на вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України, визнав частково та пояснив, що 20.07.2017 вони з дружиною посварились. Приїхала її мати, зайшла до кімнати. На той час конфлікт між ними вже скінчився, він лежав на ліжку. Через 1-2 хвилини до кімнати зайшов потерпілий і почав кричати на нього, лаятись нецензурною лайкою. Потім потерпілий пішов з квартири. Він піднявся, взяв з тумбочки на кухні ніж, бо думав, що може потерпілий там не один, і вийшов до під'їзду. Там він побачив потерпілого, позвав свою дружину, хотів її повернути. Потерпілий повернувся до нього і вдарив його, він наніс йому декілька ударів по голові та тулубу. Між ними зав'язалась бійка. У нього з кишені випав ніж, він присів, потерпілий хотів його вдарити, але не встиг. Він став відмахуватись ножем, як та куди він бив потерпілого ножем не пам'ятає. В поперекову частину удар потерпілому він не наносив, можливо йому хтось раніше спричинив це пошкодження. Ніж взяв для самооборони. Бійка закінчилась після того, як потерпілий вдарив його головою об стінку, він присів, а потерпілий вийшов з під'їзду. Частково визнає вину в тому, що спричинив потерпілому тілесні ушкодження, але вбивати його він не хотів.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України, його вина повністю підтверджується іншими доказами, зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження.

Так, потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працює в таксі 0-69. Від диспетчера надійшов виклик на АДРЕСА_5. Він приїхав за цією адресою, забрав жінку, яка попросила як можна швидше доїхати на АДРЕСА_2. При цьому, вона пояснила, що у її доньки зі співмешканцем виникла сварка і необхідно терміново забрати дітей. Вона розказувала, що зять вживає наркотики, б'є дочку. При цьому просила піднятися з нею в квартиру, оскільки вона його боїться. Коли вони під'їхали до будинку, там сиділи діти, вони плакали і просили його допомогти, тому що в квартирі батько вбиває маму. Тільки ради дітей він піднявся в квартиру разом із жінкою, яка хотіла забрати речі та дочку. В квартирі була сварка між обвинуваченим та його жінкою, він висловлювався на її адресу нецензурною лайкою. Коли вони зайшли ОСОБА_3 став лаятись і на адресу тещі, він зробив йому зауваження. На запитання обвинуваченого пояснив, що він таксист. Після цього ОСОБА_3 пішов в іншу кімнату. Коли вже всі заспокоїлись, стали виходити з квартири, жінка вийшла з квартири першою, за нею її мати, а він йшов останнім. В цей час ОСОБА_3 вискочив з квартири і знову почав лаятись нецензурною лайкою. Він повернувся до нього і сказав, щоб той заспокоївся і йшов додому. Це було на виході з під'їзду. Знову повернувшись він став йти на вихід. В цей час він почув крик жінки і відчув удар в спину. Коли повернувся до ОСОБА_3, між ними зав'язалась бійка. ОСОБА_3 наніс йому кілька ударів ножем, зокрема в живіт, грудну клітину, тягнув його на себе і він ніяк не міг від нього відчепитися. Після одного з ударів йому стало важко дихати і він сильно відштовхнув ОСОБА_3, в результаті чого останній вдарився головою об стіну і похитнувся. А він в цей момент зміг вибігти з під'їзду, сісти в автомобіль та викликати допомогу. Більше він нічого не пам'ятає. Обвинуваченого він не бив, а лише захищався, коли той став наносити йому удари ножем. Можливо, захищаючись він ударив обвинуваченого в підборіддя. Свій позов потерпілий підтримує у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_3 вона проживає сумісно однією сім'єю, стосунки з ним нормальні. 19 липня 2017 року до неї прийшла подруга, вони випили десь по 2,5 л пива і приблизно 0 22-00 годині вона її провела на маршрутку. Потім вони посварились з чоловіком і сварка переросла в бійку. Пізніше їй подзвонила невістка, вона розповіла їй про те, що чоловік побив її і сказала, що мабуть вона буде з ним розлучатися. Невістка розказала про все її матері. Остання приїхала до них додому з молодим чоловіком. Мати кричала на зятя, молодий чоловік теж, говорив, що він неправильно себе поводить з дружиною. Потім молодий чоловік сказав, щоб вона збирала речі та виходила з квартири, що вона й зробила. В її присутності ніхто нікого не бив. Коли виходили з квартири її чоловік лежав на ліжку. Вона вийшла з квартири і сіла до автомобіля. Потім вийшли мати з молодим чоловіком. Він сказав, що його підрізали. Мати теж сказала, що виникла бійка і ОСОБА_3 підрізав молодого чоловіка. Діти пізно вночі знаходились на вулиці тому, що вони з чоловіком сварилися.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він лікар «швидкої допомоги» і виїжджав за викликом в 2017 році, коли поранили таксиста. Коли саме це було не пам'ятає. В автомобілі сидів молодий чоловік. Він сказав, що працює таксистом і виїхав на виклик, заступився за жінку, а йому невідомий наніс ножове поранення. Скільки було пошкоджень і які саме за давністю часу він не пам'ятає.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтвердив, що він проводив у справі судово-медичну експертизу. Пошкодження у потерпілого ОСОБА_4 мали місце на різних частинах тіла. Основна частина тілесних ушкоджень у потерпілого були на лівій переднє-боковій поверхні тіла: тулубі, лівій верхній та нижній кінцівках, вушній раковині. Під час нанесення основної маси пошкоджень особи: нападник та потерпілий, знаходились обличчям один до одного. А при нанесенні рани поперекової частини праворуч нападник, найбільш ймовірно, знаходився позаду потерпілого. У потерпілого було проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з наскрізним пошкодженням легені. Товщина легені різна, хірургом не вказано в якій частині пошкоджено легені, але це пошкодження наскрізне. В ході слідчого експерименту обвинувачений не вказував точну кількість ударів ножем. Він вказував, що відмахувався ним. У потерпілого утворились пошкодження не менше ніж від 8 травматичних впливів ножем. Детально також не уточнювалось були це тичкові чи по дотичній удари ножем. Обвинувачений вказував на множинні удари з боку потерпілого, але слідів множинних ударів на тілі обвинуваченого не виявлено. Садно на обличчі обвинуваченого могло утворитись як від тичкового удару так і по дотичній. Частіше від тичкового удару ми маємо рану, кров. Тут більш схоже на пошкодження, отримане по дотичній. Різані рани ліктьового суглобу, на стегні у потерпілого частіше всього свідчать про те, що людина захищалась, підставляючи під удар життєво неважливі частини тіла.

Згідно з протоколом огляду місця події від 20 липня 2017 року було оглянуто приміщення під'їзду № 3, квартиру АДРЕСА_3. До входу в під'їзд веде бетонна доріжка, шириною 2,5 м. Біля входу в під'їзд розташований бетонний поріг, на якому, як і на вищевказаній бетонній доріжці, виявлені сліди нашарування речовини бурого кольору, формою близькою до округлої, розміром від 1х1 см до 2х2 см. При вході в під'їзд розташований бетонований майданчик, за яким сходи на перший поверх, де розташовані дерев'яні двері до спільного коридору. У спільному коридорі у протилежній від входу стіні, ліворуч знаходяться вхідні двері до квартири № 63. На поверхні бетонної підлоги при вході в під'їзд, сходах, майданчику першого поверху, спільного коридору виявлено численні сліди РБК - нашарування формою близькою до округлої, розмірами до 3х3 см. Вказані сліди мають вигляд умовної доріжки, яка веде від входу в під'їзд до дверей квартири № 63, де уривається. Квартира має коридор, кухню, санвузол та дві кімнати. На кришці корзини для білизни в кімнаті № 2 лежить ніж, загальна довжина якого 31,5 см, довжина клинка 20 см, ширина в найширшій його частині 3,5 см (а.с.145-147 том 1).

Згідно з протоколом огляду від 20.07.2017 було оглянуто носильні речі ОСОБА_4, а саме: футболку, шорти та труси. Всі ці речі мають сліди РБК, футболка та шорти мають численні пошкодження продовгуватої форми (а.с.143 том 1).

Відповідно до висновку експерта № 17-230 від 31.07.2017 на поверхні ножа, вилученого під час проведення огляду місця події в квартирі АДРЕСА_4, слідів папілярних узорів не виявлено (а.с.152-154 том 1).

Згідно з висновками експертиз № 1525, № 1524, № 1529 рідка кров ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами анти-В ізосерологічної системи АВ0, рідка кров ОСОБА_3 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. В змивах, вилучених під час огляду місця події у під'їзді № 3 по АДРЕСА_2: з бетонного покриття у тамбурі під'їзду № 3 на першому поверсі (об'єкт №3) та біля вхідних дверей у під'їзд №3 з бетонного покриття (об'єкт №4) знайдена кров людини. Отриманий результат не виключає походження крові у вищевказаних об'єктах від потерпілого ОСОБА_4 Домішка крові ОСОБА_3 не виключається. А в змивах, вилучених під час огляду місця події в квартирі АДРЕСА_4: з поверхні полімерної корзини для білизни у кімнаті №2 (об'єкт № 1), з бетонного покриття біля входу у квартиру № 63 знайдено кров людини. Отриманий результат не виключає походження крові у вищевказаних об'єктах від ОСОБА_3, якщо у нього були тілесні ушкодження із зовнішньою кровотечею на той момент (а.с.156, 158, 160-164 том 1).

Згідно з висновком експерта № 1526 в плямах на речах, що належать ОСОБА_4: футболці, шортах та трусах, знайдена кров людини. Отриманий результат не виключає походження крові у вищевказаних об'єктах від самого потерпілого ОСОБА_4 Домішка крові ОСОБА_3 не виключається, якщо у нього були тілесні ушкодження із зовнішньою кровотечею на той момент (а.с.166-170 том 1).

Згідно з висновком експерта № 439 та № 1527 при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту зрізів вільних кінців нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_3 та в змивах з кисті його лівої руки виявлена кров людини, походження якої не виключається від самого ОСОБА_3, при наявності у нього на момент скоєння злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. Походження крові від потерпілого ОСОБА_4 з піднігтьового вмісту зрізів виключається, а в змивах з кисті руки дані про походження крові ОСОБА_4 не отримані (а.с.172-174, 176-178 том 1).

Згідно з висновком експертизи № 1528 на шортах вилучених у ОСОБА_3 виявлена кров людини, походження якої не виключається від самого ОСОБА_3, якщо у нього були тілесні ушкодження із зовнішньою кровотечею на той момент (а.с.180-182 том 1).

Згідно з висновком експерта № 444 при судово-цитологічному дослідженні рукоятки (об'єкт № 1) та клинка (об'єкт № 2) ножа тільки в об'єкті № 2 виявлена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_3, якщо у нього були тілесні ушкодження із зовнішньою кровотечею на той момент. Походження крові від потерпілого ОСОБА_4 виключається (а.с.184-187).

Відповідно до висновку експерта № 367 від 28.07.2017 у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження: одиночне проникаюче в ліву плевральну порожнину з наскрізним пошкодженням легені колото-різане поранення грудної клітини з локалізацією шкірної рани в 7-8 міжребер'ї, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння; непроникаючі колото-різані поранення живота з локалізацією шкірної рани на передній черевній стінці зліва і правої поперекової області; різані рани в області лівого ліктьового суглоба і лівого стегна, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (понад 6 днів, але не більше 21 дня); різана рана в області лівої вушної раковини, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження. Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли бути спричинені колюче-ріжучим предметом, ймовірно ножем. Так, колото-різані рани грудної клітини, живота, поперекової області спричинені при тичкових ударах; різані рани в області лівої вушної раковини, лівого ліктьового суглобу та лівого стегна - при протягуванні леза ножа по поверхні тіла з натиском. Пошкодження у ОСОБА_4 виникли не менш ніж від 8 травматичних впливів гострим предметом і могли бути спричинені 20.07.2017. При дослідженні крові ОСОБА_4, відібраної при надходженні його до стаціонару лікарні, етиловий спирт не виявлено (а.с.188-190 том 1).

З висновку експерта № 412 від 13.09.2017 вбачається, що в цілому тілесні пошкодження у ОСОБА_4 могли утворитись при обставинах, вказаних ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту 28.07.2017. В той же час, при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_3 не вказав, як ним було нанесено колото-різане поранення правої поперекової області ОСОБА_4 (під час спричинення цього поранення потерпілий, найбільш ймовірно, був обернений до ОСОБА_3 спиною). При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_3 вказав на велику кількість ударів, які були нанесені йому руками ОСОБА_4 в область голови та тулуба, але освідуванням слідів цих ударів на ОСОБА_3 виявлено не було. При проведенні експертизи у ОСОБА_4 були встановлені пошкодження, які виникли не менш ніж від 8 травматичних впливів гострим предметом. А при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_3 вказує на спричинення ним меншої кількості пошкоджень ножем (а.с.191, 192 том 1).

Згідно з висновком експерта № 358 у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження: поверхневі різані рани на тильній поверхні 2,3 пальців лівої кісті, садна на обличчі. Вказані тілесні пошкодження кваліфікуються як легкі. Лінійні рани на тильній поверхні лівої кісті з рівними неосадненими краями та гострокутними кінцями є різаними і спричинені предметом з гострим краєм; обидві рани розташовані по одній умовній лінії, тобто, могли утворитись практично одночасно в результаті однократного травматичного впливу. Садна підборіддя утворились від дії тупого твердого предмету по дотичній, особливості травмуючого предмету в цьому пошкодженні не відобразились. Пошкодження у ОСОБА_3 могли утворитись в ніч з 19 на 20 липня 2017 року (а.с.193, 194 том 1).

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №408 від 26.07.2017 ОСОБА_3 ознак психічного розладу не виявляв та не виявляє у теперішній час. У період здійснення інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації. Отже він міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час він також може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (а.с.206-210).

В ході досудового розслідування справи 28.07.2017 було проведено слідчий експеримент. Відеозапис слідчого експерименту було переглянуто в судовому засіданні. Обвинувачений ОСОБА_3 в ході судового експерименту пояснив, що в ніч з 19 на 20 липня 2017 року приблизно о 12-00 годині ночі до нього додому приїхала теща з таксистом та влаштувала йому скандал з причини його сварки з дружиною. На час їх приїзду сварка вже припинилась. Таксиста він раніше не знав. Коли теща з дружиною вийшли з квартири, таксист ще залишився. Потім вийшов, він теж пішов за ним у під'їзд, позвав свою дружину. Коли він знаходився на площадці першого поверху до під'їзду зайшов таксист та вдарив його в голову, він прикрився, таксист вдарив вдруге і тоді він його теж ударив ножем в лівий бік. Ніж він взяв на кухні в тумбочці коли виходив з квартири. Взяв його без наміру вбивати, для самозахисту. Таксист наносив йому удари кулаками в голову, правий та лівий бік. Скільки він наніс ударів не рахував. В ході проведення слідчого експерименту після виїзду на місце події, а саме: до 3 під'їзду житлового будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_3 показав яким чином відбувались події. Він показав, що потерпілий наніс йому удар в область лівої частини голови - висок. У нього в цей час в правій руці був ніж, довжиною приблизно 12 см, з полімерною рукояткою. Після удару в голову він прикрився рукою. Потерпілий наніс другий удар, який прийшовся йому в праве плече. І після цього він став бити потерпілого. Двічі вдарив ножем у бік, удари наносив обома руками, ніж тримав правою рукою, лівою підтримував. Наносив удари ножем в область лівої частини грудної клітини та живота. При цьому, потерпілий продовжував наносити йому удари руками, він закриваючись також бив його ножем. Коли потерпілий припинив його бити, він теж припинив бити потерпілого. Він наніс потерпілому приблизно 3-4 удари ножем. Удари руками та ногами він не наносив. Потерпілий наносив йому удари тільки кулаками. В квартирі ніхто нікому ударів не наносив. Ініціатором конфлікту та нанесення ударів був потерпілий (а.с.195-205 том 1).

Аналізуючи показання обвинуваченого в ході слідчого експерименту та в судовому засіданні суд вважає, що посилання обвинуваченого на те, що всі його дії у відношенні потерпілого були вчинені у межах захисту від протиправних дій з боку останнього, не мають об'єктивного підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

ОСОБА_3 стверджує, що потерпілий наніс йому першим удар в голову, а потім став наносити удари руками в область голови та тулубу, а він, захищаючись, став наносити останньому удари ножем, наніс 3-4 удари. Але, враховуючи висновки судово-медичних експертиз та показання експерта в судовому засіданні, суд оцінює показання обвинуваченого критично. Так, згідно висновку експерта у ОСОБА_3 мали місце легкі тілесні ушкодження, а саме: лише поверхневі різані рани на тильній поверхні 2,3 пальців лівої кісті, садна на обличчі (на підборідді). Інших тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 немає. І як пояснив експерт ОСОБА_8 слідів множинних ударів на ОСОБА_3 виявлено при його освідуванні не було. Таким чином, факт побиття його потерпілим з нанесенням йому множинних ударів в область голови та тулубу спростовується вищевказаним висновком експертизи, показаннями експерта та потерпілого.

Навпаки показання потерпілого ОСОБА_4 повністю узгоджуються з висновками експертиз та показаннями експерта в судовому засіданні. Він пояснив, що коли став виходити з під'їзду, почув крик жінки і відчув удар в спину. Коли повернувся до ОСОБА_3, між ними зав'язалась бійка. ОСОБА_3 наніс йому кілька ударів ножем, зокрема в живіт, грудну клітину, тягнув його на себе і він ніяк не міг від нього відчепитися. Після одного з ударів йому стало важко дихати і він сильно відштовхнув ОСОБА_3, в результаті чого останній вдарився головою об стіну і похитнувся. А він в цей момент зміг вибігти з під'їзду, сісти в автомобіль та викликати допомогу. Обвинуваченого він не бив, а лише захищався, коли той став наносити йому удари ножем. Можливо захищаючись він ударив обвинуваченого в підборіддя.

Відповідно до висновку експертизи та показань експерта під час спричинення колото-різаного поранення правої поперекової області ОСОБА_4 потерпілий, найбільш ймовірно, був обернений до ОСОБА_3 спиною. Різані рани ліктьового суглобу, на стегні у потерпілого частіше всього свідчать про те, що людина захищалась, підставляючи під удар життєво неважливі частини тіла. У ОСОБА_3 ж відповідно до висновку експертизи садна підборіддя утворились від дії тупого твердого предмету по дотичній. Експерт в судовому засіданні це також підтвердив і пояснив, що частіше від тичкового удару є рана та кров.

Все це свідчить про те, що ОСОБА_3 догнав потерпілого при виході з під'їзду, першим наніс ножем удар в поперекову область потерпілого, а потім став наносити удари ножем у життєво важливі органи: ліву частину грудної клітини, живіт. Потерпілий при цьому захищався і захищаючись міг нанести удар обвинуваченому в підборіддя по дотичній. Доводи обвинуваченого щодо нанесення потерпілому тілесних ушкоджень з метою захисту від протиправних дій останнього є неспроможними.

Висновками експерта № 367 від 28.07.2017 та № 412 від 13.09.2017 підтверджуються показання потерпілого ОСОБА_4 про механізм спричинення йому тілесних ушкоджень та спростовуються показання обвинуваченого ОСОБА_3 про механізм нанесення ударів потерпілому. Вказані експертизи є доказом вини обвинуваченого саме у замаху на вбивство.

Характер, локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_4, а саме: в лівій частині грудної клітини; на животі, кількість ударів та сила, з якою вони наносились, у даному випадку наявне проникаюче поранення з наскрізним пошкодженням легені; свідчать про наявність умислу у ОСОБА_3 на вбивство ОСОБА_4 Обвинувачений ОСОБА_3, наносячи удар ножем в життєво важливу частину тіла - грудну клітину, розумів, що це може потягти смерть потерпілого, тобто, діяв з прямим умислом на позбавлення життя потерпілого. В результаті дій обвинуваченого потерпілому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння з наскрізним пошкодженням легень. Смерть потерпілого ОСОБА_4 внаслідок дій ОСОБА_3 не настала тільки за збігом ряду обставин, оскільки внутрішні органи були пошкоджені не настільки, що могли потягти смерть миттєво та у зв'язку зі своєчасним наданням медичної допомоги.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив усі дії, які вважав необхідними для умисного вбивства ОСОБА_4, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі. Своїми умисними діями, що виразилися у замаху на вчинення умисного вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, тобто закінчений замах на вбивство іншої людини.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо обставин події суд прийшов до висновку про те, що вони непослідовні, суперечливі, знаходяться в протиріччі з іншими доказами, зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження та встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи. Він пояснює, що наніс 3-4 удари ножем потерпілому, а фактично встановлено не менше 8 ударів. Обвинувачений стверджує, що йому нанесені потерпілим множинні удари, але об'єктивно підтверджено лише один удар і той по дотичній, при освідуванні обвинуваченого слідів множинних ударів на його тілі не виявлено. Різана рана пальців спричинена певно самим обвинуваченим, оскільки ніж знаходився у нього в руках.

Таким чином, висунута ОСОБА_3 версія щодо фактичних обставин подій не відповідає дійсності та є формою захисту, спрямованою на пом'якшення кримінальної відповідальності за вчиненні діяння.

Аналізуючи доводи захисника обвинуваченого щодо вчинення злочину у стані необхідної оборони, суд вважає їх неспроможними зважаючи на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони, а згідно ч. 3 ст. 36 КК України перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Таким чином, обов'язковою ознакою діянь, що кваліфікуються за ст. ст. 118, 124 КК України, є наявність суспільно небезпечного посягання, від якого особа захищається шляхом заподіяння шкоди нападнику.

Але, судом встановлено, що посилання ОСОБА_3 на протиправні дії потерпілого щодо нього є необгрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його дій такими, що вчинені у стані необхідної оборони.

Таке твердження обвинуваченого є нелогічним, оскільки у нього була можливість уникнути конфлікту. Всі учасники вже вийшли з квартири і прямували на вулицю до таксі. При цьому, обвинувачений з власної ініціативи вийшов з квартири у під'їзд, взявши при цьому з тумбочки на кухні ніж, і як встановлено в судовому засіданні першим наніс удар ножем в поперекову область справа потерпілому.

В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що ОСОБА_3 її зять, стосунки нормальні з ним. В той вечір їй подзвонила невістка і сказала, що її дочка посварилась з чоловіком. Вона викликала таксі і поїхала до дочки, щоб забрати до себе дітей. Діти їх зустріли біля під'їзду. Вона піднялась в квартиру і чомусь за нею пішов таксист, його ніхто про це не просив. Донька з зятем вже не сварилися, зять лежав на ліжку. А таксист став кричати, нецензурно лаятись на зятя, кидатись на нього. Зять захищався. З квартири вона вийшла першою, за нею йшов таксист. Коли зять вийшов за ними, таксист розвернувся і тричі його добре вдарив. А зять, захищаючись, наніс йому один удар ножем. Таксист взявся за бік і пішов з під'їзду. Показання свої вона в суді змінила тому, що оговорила зятя, була на нього дуже зла за те, що він свариться з її дочкою і розбив свій та її телефон.

Вищевказані показання свідка ОСОБА_9 суд не приймає до уваги, оскільки вони знаходяться в протиріччі з іншими доказами, зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження та встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи. Суд вважає, що свідок ОСОБА_9 заінтересована в результатах розгляду справи і, даючи такі показання суду, вона намагалась зберегти сім'ю доньки та пом'якшити відповідальність зятя.

Аналізуючи показання обвинуваченого та інші докази, зібрані в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що тілесні ушкодження потерпілому спричинені іншим ножем, а не тим, що вилучено з квартири обвинуваченого та відносно якого проведено експертизу.

Суд вважає, що з обвинувачення слід виключити вчинення злочину обвинуваченим в стані алкогольного сп'яніння. В судовому засіданні ця обставина не знайшла об'єктивного підтвердження. Обвинувачений стверджує, що він в той день не вживав спиртні напої, а інших доказів зворотного суду не надано.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів: нарколога та психіатра, не перебуває.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання в межах санкції ст.115 ч.1 КК України та з урахуванням ч.3 ст.68 КК України.

Цивільний позов потерпілого про стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі. З вини обвинуваченого потерпілому спричинено тілесні ушкодження, у зв'язку з якими він проходив лікування та на яке витратив 2 271 грн. 55 коп. Сума витрат на лікування підтверджується товарними чеками, наданими потерпілим суду (а.с.49-54). Крім матеріальної шкоди умисними діями обвинуваченого потерпілому ОСОБА_4 завдано і моральної шкоди. Потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. У зв'язку з цим він переніс фізичні та душевні страждання, постійний біль, запаморочення, нервові переживання, страх того, що він назавжди може залишитись інвалідом та не в повній мірі бути здатним виконувати фізичні навантаження, рухатись. Все це призвело до порушення його звичного способу життя. А тому, позов про стягнення моральної шкоди також підлягає задоволенню у повному обсязі.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.ст.124,126 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави витрати на залучення експерта.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 22 липня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, матеріальну шкоду у розмірі 2 271 грн 55 коп. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. 00 коп., а всього 102 271 грн 55 коп.

Речові докази, що знаходяться в камері схову речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, а саме: футболку, шорти, труси, ніж з полімерним руків'ям, 4 змиви на марлі речовини бурого кольору, знищити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави витрати на проведення експертизи (рахунок № 31112115008009, одержувач - УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./24060300, код банку 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: казначейство України) у розмірі 593 грн 22 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: