Ухвала суду № 77503156, 31.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

УХВАЛА

"31" жовтня 2018 р. Справа № 520/9420/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ( код ЄДРПОУ 04059243, майдан Конституції,7,м.Харків,61003) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з, в якому просить суд:

- зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) здійснити перебудову двоповерхового будинку по АДРЕСА_2 у м. Харкові, у відповідність до поверхового плану та експлікації на житловий будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_2 у м. Харкові, площею 103,1 кв.м., виготовленого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» у 2003 році.

Через канцелярію суду 29.10.2018, разом із позовом позивачем надано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 103,1 кв.м., житловою площею 63,7 кв.м. по АДРЕСА_2

- до набрання чинності рішення у справі заборонити ОСОБА_1 у будь -який спосіб вчиняти будь-які дії (відчуження, дарування. продажу, застави та ін.) щодо житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 103,1 кв.м., житловою площею 63,7 кв. м. по АДРЕСА_2

В обґрунтування заяви зазначено, що після подання Інспекцією даної позовної заяви до ОСОБА_1 про зобов'язання здійснити перебудову двоповерхового будинку по АДРЕСА_2, Відповідачем можуть здійснюватися дії щодо відчуження вказаного об'єкту нерухомого манна з метою використання аргументів стосовно добросовісного набувача та унеможливити виконання рішення суду.

Частиною 12 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяви про забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Зі змісту позовних вимог судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії щодо перебудови двоповерхового будинку по АДРЕСА_2 у м. Харкові, у відповідність до поверхового плану та експлікації на житловий будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_2 у м. Харкові, площею 103,1 кв.м., виготовленого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» у 2003 році.

Суд зазначає, що заходи на які вказує позивач у заяві про забезпечення позову, а саме стосовно накладення заборони відчуження майна позивача, прямо суперечить положенням ст.13, 14, 22, 41 Конституції України, якими встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Право власності гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Таким чином, Конституція України, як найвищий акт з нормами прямої дії, однозначно вказує на не припустимість допущення порушень, негативного впливу на законну реалізацію особою свого права такої власності, непорушність права, та забезпечення з боку держави відповідного захисту.

Виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову представником позивача не наведено беззаперечних доводів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; або є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд приходить до висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Суд зазначає, що заявником не наведено доводів про існування очевидної небезпеки заподіяння її правам, свободам чи законним інтересам в разі невжиття заходів забезпечення позову, також не наведено фактів, які б вказували на можливість ускладнення виконання майбутнього судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, через що, у задоволенні заяви Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради належить відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ( код ЄДРПОУ 04059243, майдан Конституції,7,м.Харків,61003) до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу складено та підписано 31 жовтня 2018 року.

Суддя О.М. Шляхова