Рішення № 77502835, 31.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3219/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2018 року ОСОБА_1 /надалі - позивач; ОСОБА_1/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі - відповідач; Полтавське ОУПФУ/ про визнання протиправними дій Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку раніше призначеної пенсії та скасування рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №198 від 03.09.2018 та зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (№1789-ХІІ на час призначення пенсії), починаючи з 1 жовтня 2017 року, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури області від 04.04.2018 року №18-206/вих18 без обмеження її максимального розміру, та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при вирішенні питання про застосування статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789 від 1991 року в часі слід виходити з того, що згідно статі 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Зауважує, що при проведенні перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесенні Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" зміни до статті 50-1 ЗУ "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №1640/3219/18, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 44-48/, у якому представник Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на безпідставність позовних вимог з огляду на те, пункт 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру". До того ж починаючи з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському ОУПФУ Полтавської області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", яка призначена з 02.08.2010 згідно відомостей протоколу № 1571 від 17.09.2010 /а.с. 67/.

31.08.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із зміною надбавки відповідно до Закону України "Про прокуратуру" /а.с. 61/.

Відповідно до наданої позивачем довідки від 04.04.2018 №18-206/вих18, виданої прокуратурою Полтавської області, яка видана ОСОБА_1 про розмір заробітної плати заступника начальника відділу з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день її звільнення та визначені у довідці про заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №18-274/10 від 02.08.2010, станом на 06 вересня 2017 року становить 21982,02 грн. /а.с. 35, 62/.

За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 Полтавським ОУПФУ Полтавської області (Шевченківський район) прийнято рішення від 03.09.2018 №198, яким відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років гр. ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про прокуратуру", в зв'язку з відсутністю Порядку проведення перерахунку пенсій даній категорії громадян /а.с. 33-34, 64-65/.

Не погодившись із рішенням Полтавського ОУПФУ Полтавської області №198 від 03.09.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам на час призначення пенсії позивачу (з 02.08.2010) були врегульовані частинами 12, 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (надалі - Закон №1789-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІI, частина статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ про перерахунок пенсії (сімнадцята) викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Даний Закон згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень набрав чинності 01.01.2015.

Поряд з цим, підпунктом 1 пункту 3 розділу XII Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, що набрав чинності з 15.07.2015 (надалі - Закон №1697-VII), визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" №1789-XII, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.

Положення частини 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати, втратили чинність з дня набрання чинності Законом №1697-VII, а саме, з 15.07.2015.

Отже, на час підвищення посадових окладів працівникам прокуратури постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" №1013 від 09.12.2015 (набрала чинності з 01.12.2015), та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі частини сімнадцятої статті 501 Закону №1789-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.

Закон №1697-VII не містить норми, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача до Полтавського ОУПФ із заявою про перерахунок пенсії та до теперішнього часу Кабінетом Міністрів України не визначений порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Полтавське ОУПФ є територіальним органом виконавчої влади, отже має керуватися Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами.

Крім іншого, право на перерахунок пенсії у позивача виникає за загальним правилом, або у разі збільшенням стажу, або збільшенням розміру заробітної плати (що має місце в межах спірних правовідносин) та може бути реалізовано на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу.

Наведені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був гарантований статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України. Поряд з цим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

Положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII, якими частину 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII та частину 20 статті 86 Закону №1697-VII викладено у новій редакції, не були визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведені положення джерел права, з 01.12.2015 - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом №1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України №1789-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії.

Такий висновок відповідає правовій позиції, яку висловив Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішеннях від 21.02.2018 у справі №415/1186/16-а (номер рішення ЄДРСР 72366856), від 02.03.2018 у справі №264/1617/17 (номер рішення ЄДРСР 72554027), від 06.03.2018 у справі №344/12381/16-а (номер рішення ЄДРСР 72605426).

Право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 382/570/17 (номер в ЄДРСР 72807648), у справі № 554/845/17 (номер в ЄДРСР 72807937).

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 243-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36008, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, ідентифікаційний код 40383769) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич