Рішення № 77502594, 02.10.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1524/18

02 жовтня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Граніт-Гарант" до Управління Держпраці у Тернопільській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Граніт-Гарант" звернулось до суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Тернопільській області в якій просили суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР687/410/АВ/ТД-ФС від 27.06.2018, прийняту заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільскій області ОСОБА_3.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

У період з 04.06.2018 по 08.06.2018 посадовими особами Управління Держпраці у Тернопільській області проведено інспекційне відвідування Приватне підприємство "Граніт-Гарант", за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 08.06.2018 №ТР687/410/АВ, в якому викладено порушення суб’єктом господарювання законодавства про працю. На підставі Акта інспекційного відвідування відповідачем винесено постанову від 27.06.18 №ТР687/410/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу в сумі 335 070 гривень.

Позивач вважає, що винесена Управлінням Держпраці постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Наголошено на тому, що встановлені перевіркою порушення законодавства не мали місця, а відповідачем не доведено фактів порушень суб’єктом господарювання вимог Кодексу законів про працю України.

Ухвалою суду від 08 серпня 2018 року відкрито провадження у справі, ухвалено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 27 серпня 2018 року постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено слухання справи на 11 вересня 2018 року.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в судовому засіданні 11 вересня 2018 року розгляд справи було відкладено до 02 жовтня 2018 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Управління Держпраці в Тернопільській області в судовому засіданні пояснила, що управління, як орган державної влади, при проведенні інспекційного відвідування та складання за його результатами спірних документів діяло лише у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Свою правову позицію Управління виклало у відзиві на адміністративний позов від 22.08.2018.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що з метою розгляду звернення ОСОБА_4 від 25.04.2018 та ОСОБА_5 від 10.05.2018, листа ГУ ДФС у Тернопільській області від 30.05.2018 №4683/10/129-00-13-08-14/11317 до якого додано заяву ОСОБА_6 від 22.05.2018, на підставі наказу від 23.05.2018 №322, направлення від 23.05.2018 №4.1/061/171 посадовими особами Управління Держпраці у Тернопільської області, а саме головним державним інспектором з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно – правових актів ОСОБА_7, за участю головного державного інспектора праці ОСОБА_8 у період з 04.06.2018 по 08.06.2018 було проведено захід державного контролю (інспекційне відвідування) у діяльності Приватного підприємства "Граніт-Гарант". За результатами здійснення заходу державного контролю було складено акт інспекційного відвідування від 08 червня 2018 року № ТР 687/410/АВ у якому зафіксовані порушення законодавства про працю, зокрема у розділі 3 акту детально описано виявлені порушення:

Частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

За наданими письмовими поясненнями ОСОБА_5, він з 28.02.2018 року був прийнятий на роботу у ПП "Граніт-Гарант" охоронником. В його обов'язки входила охорона території фірми "Світанок", яка знаходиться у м. Львів. Як вказано у письмовому поясненні, ОСОБА_5 пройшов інструктаж і практичні навики під керівництвом начальника ППО ОСОБА_9 на посту №2, разом із іншим охоронником ОСОБА_10, якого мав підміняти. Графік роботи складався з 16 годин на посту та 8 годин відпочинку. Зарплату платили нерегулярно без обліку у відомостях чи інших документах.

Виконання трудових обов'язків охоронця ОСОБА_5 підтвердив наданими копіями виписки по рахунку, фотокопіями робочого місця та документів (копії додаються).

Згідно письмового пояснення ОСОБА_6 від 04.06.2018 року, він з метою працевлаштування в охоронну фірму "Граніт-Гарант" звернувся за адресою вул. Стуса, 1 (3 поверх, 23 кабінет), де з ним усно обговорили умови і оплату праці та сказали надалі чекати дзвінка. Як вказано- у поясненні, пізніше власник підприємства ОСОБА_11 відвіз ОСОБА_6 на охорону об'єктів (полів) у Старокостянтинівський район Хмельницької області, де останній відпрацював охоронцем 4 доби.

Після неодноразових прохань ОСОБА_6 розрахуватися з ним за відпрацьовані охоронцем 4 доби, директор ОСОБА_11 виплатив йому на картковий рахунок 1250 грн, хоча, за попередньою усною домовленістю, оплата праці за одну добу мала складати 500 грн. Зі слів ОСОБА_6, йому не доплатили 750 грн.

За наданим письмовим поясненням ОСОБА_12 від 07.06.2018 року, вона звернулася за оголошенням про роботу в охоронній фірмі «Граніт-Гарант». Під час телефонної розмови з нею домовились про виконання роботи охоронника шкіряного заводу "Світанок" (м. Львів, вул. Промислова, 53) з наступними умовами: чергування на КПП №1 в ранкову зміну з 6.00 год до 22.00 год і чергування на КПП №5 з 5.00 год до 21.00 год; зарплата 250 грн в день, оплата харчування та витрат на квитки.

16 березня 2018 року ОСОБА_12 зустріли на заводі "Світанок" ОСОБА_13 та ОСОБА_9, який проводив інструктаж. В обов'язки ОСОБА_12, згідно пояснення, входили: охорона об'єкта, ведення журналів, перевірка ручної поклажі, перевірка машин та інше.

Окрім цього, у письмовому пояснені ОСОБА_12 зазначає осіб із якими вона приймала та здавала зміни, де в рапортах та журналах прийому і здачі змін містяться її підписи та підписи колег по роботі.

Заробітну плату за відпрацьовані 47 днів не отримала, було проведено лише відшкодування витрат за виконання обов'язків охоронника, на проїзд та харчування.

Про виконання ОСОБА_12 обов'язків охоронника вказують надані фотокопії робочого місця та документів.

Зазначене свідчить про використання найманої праці ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 приватним підприємством "Граніт-Гарант" без укладання з ними трудових договорів та повідомлень Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу.

Директором ПП "Граніт-Гарант" ОСОБА_11 08 червня 2018 року надано заперечення до акту інспекційного відвідування на які головним державним інспектором з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів ОСОБА_7, надана письмова відповідь від 13 червня 2018 року № 1865/01-05-4.3/18.

Розгляд справи про накладення фінансових санкцій на ПП "Граніт-Гарант" було призначено на 21 червня 2018 року, однак, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника для участі у розгляді справи через перебування керівника позивача у службовому відрядженні за межами Тернопільської області та зайнятістю представника підприємства – адвоката у розгляді судової справи у місті Києві, позивач 20.06.2018 подав відповідачу клопотання, у якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Розгляд справи було відкладено до 27 червня 2018 року.

Уповноваженою посадовою особою було розглянуто справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю ПП "Граніт-Гарант", на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України, та накладено на підприємство штраф у розмірі 335 070 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суб’єкта владних повноважень, Приватне Підприємство "Граніт-Гарант" звернулось до суду з даною позовною заявою.

Визначаючись щодо правовідносин які виникли між сторонами суд виходив з наступного.

Відповідно до положень ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким державним органом є Держпраці України, відповідно до покладених на неї завдань.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п.п.3 п.4 Положення на Державну інспекцію з питань праці України покладено завдання здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено Управління Держпраці в Тернопільській області, реорганізувавши шляхом злиття Територіального управління Держгірпромнагляду в Тернопільській області та Територіальної державної інспекції з питань праці в Тернопільській області.

Заходи державного контролю (інспекційні відвідування) проводяться відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 (далі - Порядок 295).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 5 Порядку 295 передбачено підстави здійснення заходів державного контролю, зокрема: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Підпунктом 3 визначено, що заходи проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1. 2. 4-7 цього пункту.

Пунктом 19 Порядку 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Пунктом 4 Порядку 295 встановлено, що порядок складення та форми акту, припису визначаються Мінсоцполітики.

Вищезазначені форми документів затверджені Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення та працевлаштування інвалідів".

Виходячи з наведених положень діючого законодавства, Управління Держпраці у Тернопільській області має право на здійснення перевірок за додержанням підприємствами, установами та організаціями законодавства про працю та складання, за результатами перевірки, документів відповідно до положень.

Щодо порушень, які викладені в акті інспекційного відвідування, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем.

Частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір з угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем, обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Судовим розглядом встановлено порушення підприємством вимог частини 1 статті 21 КЗпП України та частини 3 статті 24 КЗпП України.

Вказані порушення, крім Акту інспекційного відвідування від 08.06.2018 №ТР687/410/АВ, підтверджуються також, наявними в матеріалах даної адміністративної справи копіями пояснень ОСОБА_12 від 07.06.2018, ОСОБА_6 від 04.06.2018, ОСОБА_5 від 05.06.2018, від 05.06.2018, від 04.06.2018 та фотоматеріалами із робочого місця вищевказаних працівників.

Окрім того, в судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_5, який повідомив, що він з 28.02.2018 року був прийнятий на роботу у ПП "Граніт-Гарант" охоронником. В його обов'язки входила охорона території фірми "Світанок", яка знаходиться у м. Львів. О 8 год. ранку 28.02.2018 пройшов інструктаж і практичні навики під керівництвом начальника ОСОБА_9 на посту №2, разом із іншим охоронником ОСОБА_10, якого мав підміняти. Графік роботи складався з 20 робочих днів та 10 днів вихідні по 16 годин на посту та 8 годин відпочинку. Зарплату платили нерегулярно без обліку у відомостях чи інших документах. З березня 2018 року працював на охорону об’єкта "BMW Христина" із графіком 3 дні через 3 по 12 годин вночі без перерви. Інструктаж проводив начальник охорони ОСОБА_9

Також, в судовому засіданні в якості свідка допитана ОСОБА_12, яка повідомила, що з 16 березня 2018 року працювала в охоронній фірмі "Граніт-Гарант" та здійснювала охорону об’єкту за адресою м. Львів, вул. Промислова 53, шкіряний завод "Світанок". Перед роботою з нею проведено інструктаж ОСОБА_14 Робочий графік був наступним: на КПП №1 в ранкову зміну з 6:00 год. до 22:00 год. і на КПП №5 з 5:00 год. до 21:00 год. Обумовлено заробітну плату в розмірі 250 грн. в день, оплата харчування та витрат на квитки. Зазначила, що за весь період роботи (47 днів) заробітної плати, а саме 12 000 грн. не отримала, отримано лише 2 тис. грн. на карту та готівкою 2 тис. грн. як компенсацію на харчування та проїзд.

Таким чином, враховуючи викладене вище, твердження представника позивача про те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_12 не працювали на Приватному Підприємстві "Граніт-Гарант" не відповідає дійсності.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України визначена відповідальність за порушення трудового законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні.

Повноваження Управління Держпраці щодо накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачені Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509. із внесеними змінами від 03.02.2016 р. №55 (далі – Порядок 509), який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Штрафи можуть бути накладені на підставі: - акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Посилання представника позивача на те, що постанова є незаконною так як позивач не був повідомлений про дату та час розгляду справи, а відтак вона підлягає скасуванню, є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно із пунктом 6 Порядку 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до пункту 7 Порядку 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідач, у відповідності до пункту 6 Порядку 509 рекомендованим листом від 12.06.2018 № 1834/01-05-12.2/18 повідомив ПП "Граніт-Гарант" про те, що розгляд справи відбудеться 21.06.2018 о 10 год. 15 хв. в приміщенні Управління Держпраці у Тернопільській області за адресою: вул. Шпитальна 7, м. Тернопіль, 2 поверх.

Проте 20.06.2018 надійшло клопотання №25 від директора підприємства ОСОБА_11 про перенесення розгляду справи про накладення фінансових санкцій.

Відтак розгляд справи було перенесено на 27 червня 2018 року, однак представник ПП "Граніт-Гарант" не прибув.

Керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96, відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, уповноваженою посадовою особою було розглянуто справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю ПП "Граніт-Гарант" без участі представника та прийнято рішення про винесення постанови про накладення штрафу на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, у розмір 335 070 гривень до Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі вищенаведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позивач, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження неправомірності винесення оскаржуваної постанови, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Граніт - Гарант" до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР687/410/АВ/ТД-ФС від 27.06.2018 р. прийняту заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільській області ОСОБА_3 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.