Рішення № 77501469, 31.10.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2018 р. справа № 0940/1547/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Персей Агро" до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель провідний спеціаліст відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, про визнання протиправним та скасування припису від 27.07.2018 за №623/0/19-18-ДК/0175Пр/03/01/-18, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Персей Агро" (надалі також – позивач, ФГ "Персей Агро") 28.08.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель провідний спеціаліст відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_1 (надалі також – відповідач-1, державний інспектор Польовий Д.Ю.) про визнання протиправним та скасування припису від 27.07.2018 за №623/0/19-18-ДК/0175Пр/03/01/-18.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с.29-31, 33-59), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 11.09.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_2 державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (надалі також – ОСОБА_2 ДСДС) (а.с. 1-4).

За клопотанням відповідача-1 (а.с.142-143), 28.09.2018, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (надалі також – відповідач-2, ГУ Держгеокадастру в області) залучено у розгляді даної адміністративної справи як другого відповідача (а.с.144-146).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем-1 всупереч фактичних обставин та Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", за наслідком проведеного обстеження та перевірки земельних ділянок, які розташовані на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області необґрунтовано зробив висновок про самовільне зайняття позивачем земельної ділянки шляхом здійснення сільськогосподарського обробітку, а відтак протиправно виніс припис від 27.07.2018 року за №623/0/19-18-ДК/0175Пр/03/01/-18. Зазначає, що відповідачем-1 не враховано ту обставину, що між ФГ "Персей Агро" та ОСОБА_2 державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України – фактичним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, для здійснення господарської діяльності укладено договір підряду за №19/16/4 від 19.12.2016 року. Проте вказана обставина не виключає виконання сільськогосподарських робіт самою ОСОБА_2 ДСДС, та як остання має у своєму розпорядженні техніку та необхідні засоби виробництва і спроможна самостійно проводити обробіток ґрунту та посів сільськогосподарських культур. Також, позивач зазначив, що отримував від ОСОБА_2 ДСДС завдання на виконання підрядних робіт на земельних ділянках, до числа яких спірна земельна ділянка площею 37,1750 га (кадастровий номер 2625884200:04:003:0004), що зазначена у приписі, не входить. Окрім того, позивач вказує на те, що оскаржуваний припис не містить відомостей про дату та місце проведення перевірки, а вимога припису не містить чіткого визначення. Вважає, що фактичне виконання припису є неможливим, оскільки порушить право інших осіб. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

18.09.2018 року на адресу суду, через канцелярію, надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, згідно яких ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України підтримує позовні вимоги, заявлені ФГ "Персей Агро" з мотивів, викладених у поясненні, що міститься в матеріалах справи та вказує на неповне з’ясування відповідачем питань використання земельних ділянок щодо яких проводилось обстеження. Зокрема відзначено, що ФГ "Персей Агро" не може бути визнане як особа, яка самовільно зайняла земельну ділянку, оскільки техніка позивача, перебуваючи в тимчасовому розпорядженні ОСОБА_2 ДСДС, виконувала в користь останньої послуги і не має господарсько-фінансового інтересу від результатів використання такої земельної ділянки. До того ж належна позивачу техніка знаходиться на земельній ділянці, яка на праві землекористувача належить ОСОБА_2 ДСДС. Додатково зазначено, що земельна ділянка, відносно якої складено оскаржуваний припис, входить до замовлення №10 від 02.05.2018 і на даний час позивач виконав майже всі завдання ОСОБА_2 ДСДС, окрім збору врожаю, при цьому власником результатів сільськогосподарської діяльності на спірній земельній ділянці залишається ОСОБА_2 ДСДС (а.с.67-73).

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 04.10.2018 із відповідними письмовими доказами (а.с.153-166, 167-197). Відповідач-2 не погоджується з доводами позивача, викладеними в адміністративному позові, оскільки, як стверджує відповідач, і у ФГ "Персей Агро", і у ОСОБА_2 ДСДС відсутні правоустановчі документи на користування земельною ділянкою щодо якої проводилось обстеження і відповідна перевірка. Вказав, що на даний час земельна ділянка площею 37,1750 га, кадастровий номер 2625884200:04:003:0004, яка розташована на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, зареєстрована за державою в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області. А тому, твердження позивача викладені в адміністративному позові не відповідають фактичним обставинам справи. Таким чином, на переконання відповідача, приймаючи оскаржуване рішення, державний інспектор Польовий Д.Ю. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідач-1 – державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель провідний спеціаліст відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_1 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 5 ухвали про відкриття провадження від 11.09.2018.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частин 2, 8 статті 262 КАС України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області – провідним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_1 проведено обстеження і перевірку щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 04.05.2018 за №623/0/92-18-ДК/239/АО/10/01/-18 (а.с. 183) та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки від 11.06.2018 за №623/0/92-18-ДК/468/АП/09/01/-18 (а.с. 184-185).

Даним обстеженням і перевіркою, серед іншого, встановлено, що земельна ділянка площею 37,1750 га (кадастровий номер 2625884200:04:003:0004), яка розташована на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, на момент обстеження обробляється ФГ "Персей Агро" шляхом розорювання та посіву сільськогосподарських культур, без відповідних документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою (а.с.184, зворотній бік а.с.184).

Враховуючи виявлене порушення, Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області – провідним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 13.07.2018 року за №623/0/92-18-ДК/0177П/07/01/-18 (а.с.186-187).

За наслідками розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, відповідачем-1, 27.07.2018 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за №623/0/92-18-ДК/0175По/08/01/-18 (а.с. 192-193).

27.07.2018 державним інспектором Польовим Д.Ю. винесено оскаржуваний припис за №623/0/19-18-ДК/0175Пр/03/01/-18, яким позивача зобов’язано в 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме: звільнити земельну ділянку (а.с.58).

Вважаючи вимоги такого припису протиправними, ФГ "Персей Агро" звернулося до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

служба України з питань геодезії, картографії та Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 за №15 встановлено, що державна кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до пунктів 30, 31 частини 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру від 17.11.2016 за №308, Головне управління Держгеокадастру в області здійснює державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття.

Частиною 6 вказаного Положення визначено повноваження посадових осіб управління Держгеокадастру в області. Зокрема, пунктом 1 визначено, що посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Як зазначалось судом вище, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області – провідним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_1 проведено обстеження та перевірку земельних ділянок, що знаходяться на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, про що складено акт обстеження від 04.05.2018 за №623/0/92-18-ДК/239/АО/10/01/-18, акт перевірки від 11.06.2018 за №623/0/92-18-ДК/468/АП/09/01/-18 (а.с.183, 184-185), та як наслідок винесено оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень (а.с.58).

В контексті вищевикладеного, суд погоджується з доводами відповідача щодо підставності проведення та відсутності порушень під час проведення перевірки.

Водночас, суд приходить до висновку щодо протиправності оскаржуваного припису з огляду на наступне.

Перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 37,1750 (кадастровий номер 2625884200:04:003:0004), яка розташована на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, на момент обстеження, самовільно зайнята шляхом здійснення сільськогосподарської обробки ФГ "Персей Агро" (а.с.184-185).

Перш за все, суд відхиляє доводи позивача про те, що спірна земельна ділянка площею 37,1750 га (кадастровий номер 2625884200:04:003:0004) не входить до числа отримуваних завдань на виконання підрядних робіт від ОСОБА_2 ДСДС, оскільки на підтвердження протилежного в матеріалах справи міститься Замовлення №10 від 02.05.2018, сформоване третьою особою і видане позивачу, згідно якого ОСОБА_2 ДСДС просить виконати ФГ "Персей Агро" послуги (дискування; рихлення; передпосівний обробіток; посів соняшника; внесення гербіцидів, ЗЗР та мінеральних добрив; збір врожаю комбайнами) на земельній ділянці площею 37,1750 га (кадастровий номер 2625884200:04:003:0004) (а.с. 137).

Вказана обставина також підтверджується поясненнями ОСОБА_2 державна сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (а.с. 71).

В ході розгляду справи позивач не заперечив таку обставину, а відповідачі не надали докази на її спростування.

Суд не погоджується із відповідними висновками державного інспектора Польового Д.Ю. та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки як судом встановлено, всі роботи, які здійснювались ФГ "Персей Агро" на земельній ділянці площею 37,1750 га (кадастровий номер 2625884200:04:003:0004), яка розташована на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області проводились на підставі Договору підряду за №19/16/4 від 19.12.2016 (а.с.51-52), додаткових угод до договору, зокрема Додаткової угоди №1/1 від 14.03.2017 і Додаткової угоди за №4 від 22.12.2017 до основного Договору підряду за №19/16/4 від 19.12.2016 (а.с.53, 54), а також Замовлення №10 на виконання робіт (надання послуг) від 02.05.2018 (а.с.137), за яким позивач (Підрядник) зобов’язується надати ОСОБА_2 державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (Замовник) комплекс послуг та робіт в процесі виробництва сільськогосподарської продукції Замовником на сільгоспугіддях Замовника, а Замовник зобов’язується прийняти виконані роботи і оплатити вартість послуг Підрядника.

На переконання суду ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, укладаючи Договір підряду за №19/16/4 від 19.12.2016, діяла правомірно, оскільки протягом тривалого часу користувалась земельною ділянкою площею 37,1750 га (кадастровий номер 2625884200:04:003:0004), яка розташована на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000257 (а.с.23-24), відомостями з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми 6-зем), станом на 01.01.2016 (а.с.25), а також Довідкою згідно державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.07.2015 (а.с.138), виданих Відділом у Тисменицькому районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області здійснено 03.11.2017, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 103146256 від 09.11.2017, тобто після укладення і виконання договору підряду за №19/16/4 від 19.12.2016 і Додаткової угоди №1/1 від 14.03.2017 до основного Договору підряду за №19/16/4 від 19.12.2016 (а.с. 181).

Відтак, суд вважає, що на момент укладення договору підряду, умови такого договору було дотримано, а позивач жодним чином не міг допустити порушення земельного законодавства, відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки від 11.06.2018 за №623/0/92-18-ДК/468/АП/09/01/-18, так як всі дії вчиняв на виконання вищевказаного договору, який є чинним і його виконання не заперечується сторонами.

У спірних відносинах суд вважає, що відповідачем-1 вірно визначено об’єкт перевірки дотримання вимог земельного законодавства – земельна ділянка площею 37,1750 га (кадастровий номер 2625884200:04:003:0004), яка розташована на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, так як визначення такого об’єкта входить до повноважень останнього, в той же час суб’єктом перевірки повинна виступати ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, і ніяким чином не ФГ "Персей Агро", якому за результатами вказаної перевірки винесено оскаржуваний припис.

Отже, на думку суду, відповідач, встановивши порушення вимог земельного законодавства, міг застосувати певні види зобов’язань чи стягнень лише відносно ОСОБА_2 державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України як особи, яка здійснювала всі дії по відношенню до спірної земельної ділянки як Замовник, і лише за умови доведення неправомірного використання ним земельної ділянки до моменту проведення її реєстрації в листопаді 2017 року.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне вказати, що у пункті 5.3. Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 у справі №5-рп/2005 зазначено, що Україна як демократична і правова держава закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав (стаття 1, частина друга статті 3, статті 21, 22, 64 Конституції України).

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Тому підстав визнавати статтю 92 Кодексу неконституційною немає.

Згідно приписів частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Абзацом 1 частини 1 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Судом встановлено, що на підставі рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 року по справі №354/5 Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ №000257 на території земель, зокрема, Підлузької сільської ради для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду та ведення сільського господарства (а.с.92, 23-24).

Згідно пункту 4 Статуту третьої особи, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 15.02.2018 року, правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук є ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (а.с. 93-102).

Зокрема, правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук згідно наказу Української академії аграрних наук №29 від 25.02.1999 був Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. На підставі Постанови Президії Національної академії аграрних наук від 18.05.2011 "Про оптимізацію мережі наукових установ Національної академії аграрних наук України" та наказу №10 від 25.01.2012 "Про перейменування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН" була створена ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.

Таким чином, ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України користується земельною ділянкою на території земель Підлузької сільської ради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000257, що виданий на виконання рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 по справі №354/5.

Відповідно до приписів статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Разом з тим, положення статті 141 Земельного кодексу України не містять серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, яке виникло до набрання законної сили Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, відсутність державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Враховуючи наведене, беручи до уваги Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 у справі №5-рп/2005, у суду відсутні достатні підстави вважати, що на момент укладення договору підряду з ФГ "Персей Агро" ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України не мала належного право користування на законних підставах земельною ділянкою площею 37,1750 га (кадастровий номер 2625884200:04:003:0004), яка розташована на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.04.2018 року по справі №916/2675/15.

З приводу інших доводів відповідача-2, викладений у відзиві на позов, суд зазначає наступне.

В розгляді даної справи суд жодним чином не спростовує обставину формування у 2013 році за участю відповідача земельної ділянки площею 37,1750 га (кадастровий номер 2625884200:04:003:0004), яка розташована на території Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, шляхом інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, реєстрації її 02.11.2013 у Державному земельному кадастрі, а також речового права на неї – 03.11.2017 (а.с.178-179).

Однак, щодо тверджень відповідача-2 про те, що право постійного користування на спірну земельну ділянку у третьої особи не виникло, в тому числі таких юридичних осіб як : ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (третя особа у справі), Державне підприємство "Дослідне господарство "Перемога" ОСОБА_2 державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України і Інститут хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук, суд відзначає слідуюче.

Слід констатувати, що речове право, які виникає у третьої особи із Державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ №000257, виданого Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук, станом на квітень 2018 року не було зареєстроване за відповідними правилами і процедурами, які є обов’язковими станом на день перевірки і прийняття оскаржуваного рішення, в тому числі відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В той же час, відповідач-2 не довів перед судом, що коментований державний акт не був зареєстрований у встановленому законом порядку станом на день його видачі і відомості щодо нього відсутні у відповідних обліках і реєстрах.

Також відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що не мало місце правонаступництва Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук, якому за рішенням суду видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000257, за участю таких суб’єктів господарювання як: Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство "Дослідне господарство "Перемога" ОСОБА_2 державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України і ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (третя особа у справі), мова про який йде в пункті 4 Статуту ОСОБА_2 ДСДС (зворотній бік а.с.93, а.с.94).

Суд не бере до уваги посилання відповідача-2 на лист Державного агентства земельних ресурсів України "Щодо порядку оформлення права власності на земельну ділянку" від 03.04.2013 за №5603/17/11-13 про те, що потреби у переоформленні права постійного користування земельною ділянкою "виникає у разі реорганізації суб’єкта господарювання, який використовує земельну ділянку на підставі державного акта на право постійного користування землею", оскільки відповідач-2 на обґрунтував таку правову позицію - "виникнення потреби" чи "виникнення обов’язку" будь якою нормою матеріального права, в тому числі положеннями Земельного кодексу України.

Відсутність у спірних відносинах відповідного рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади обумовлюється, як зазначено вище, рішенням суду, що набрало законної сили та стало юридичною передумовою видачі відповідного державного акту.

На переконання суду аргументи відповідача-2 щодо відсутності відповідних повноважень в Президії Національної академії аграрних наук України на вилучення та надання земельних ділянок у користування (а.с.112); правомірності складання представниками підприємств та установ, які перебувають у сфері управління Національної академії аграрних наук України відповідного акта приймання-передачі земельних ділянок від 26.09.2014 (а.с.113); припинення (втрати) юридичної дії Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ №000257 у відношенні до Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук, повинні бути з’ясовані у справі щодо наявності чи відсутності належного права користування третьою особою за згаданим Державним актом.

В розгляді даної справи суд не вирішує такі позовні вимоги, а такі вимоги, як суд зазначив вище відповідач-2 повинен ставити безпосередньо до третьої особи.

До поки у встановленому законом порядку не буде доведено протилежного (відповідного права використання третьою особою спірної земельної ділянки за Державним актом на право постійного користування землею серії І-ІФ №000257), у суду в розгляді даної справи відсутні підстави вважати, що Фермерське господарство "Персей Агро" не мало юридичного права укладати з ОСОБА_2 ДСДС Договору підряду від 19.12.2016 і Додатки до нього.

В зв’язку з цим, суд не вбачає ознак нікчемності в положеннях Договору підряду за №19/16/4 від 19.12.2016, Додаткової угоди №1/1 від 14.03.2017 і Додаткової угоди за №4 від 22.12.2017 до основного Договору підряду за №19/16/4 від 19.12.2016.

Такі доводи відповідача-2 як дотримання порядку прийняття та винесення протоколу і постанови про адміністративне правопорушення від 13.07.2018 і 27.07.2018 за спірним фактом обстеження і перевірки, не є предметом оскарження і розгляду в даній справі взагалі.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що оскаржуваний припис від 27.07.2018 за №623/0/19-18-ДК/0175Пр/03/01/-18 винесено необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає до скасування.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 1 762,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжне доручення від 22.08.2018 за №3613 (а.с.5).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв’язку з вказаним, підлягають стягненню з відповідача-2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 762,00 гривень, так як відповідач-1 у справі виступав посадовою особою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39767437) від 27.07.2018 за №623/0/19-18-ДК/0175Пр/03/01/-18, винесеного Фермерському господарству "Персей Агро" (ідентифікаційний код юридичної особи 34217403).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39767437) на користь Фермерського господарства "Персей Агро" (ідентифікаційний код юридичної особи 34217403) сплачений судовий збір у розмірі 1 762,00 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – Фермерське господарство "Персей Агро" (ідентифікаційний код юридичної особи 34217403), адреса: вул. Калуське шосе, 2, корпус А, с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423.

Відповідач - 1 – Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель провідний спеціаліст відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_1, адреса: вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014.

Відповідач - 2 – Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39767437), адреса: вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_2 державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код юридичної особи 00704273), адреса: вул. Степана Бандери, 21А, м. Івано-Франківськ, 76014.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3