Ухвала суду № 77501051, 23.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 жовтня 2018 року Справа № 804/4583/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Виконувача обов'язків керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області до Дніпровської міської ради, до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, треті особи - Комунальний заклад освіти "Навчально-виховний комплекс №139"Загальноосвітній навчальний заклад – центр дитячої творчості «ДУМА» Дніпровської міської ради та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Виконувача обов`язків керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави до Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, треті особи – Комунальний заклад освіти «Навчально-виховний комплекс №139» Загальноосвітній навчальний заклад – центр дитячої творчості «ДУМА» Дніпровської міської ради та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради та Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо невжиття заходів, направлених на усунення порушень норм протипожежної безпеки в діяльності закладу, що зафіксовано в акті №678 позапланової перевірки проведеної з 23.10.2017 по 03.11.2017 Дніпропетровським міським управлінням ГУ ДСНС у Дніпропетровській області та зобов’язати вжити заходи, направленні на усунення порушень протипожежної безпеки у комунальному закладі освіти «Навчально-виховний комплекс № 139» Дніпровської міської ради шляхом вирішення в межах компетенції питання щодо виділення коштів, необхідних для усунення порушень протипожежної безпеки.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанової О.В. від 16.07.2018р. прийнято до провадження адміністративну справу №804/4583/18 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представнику позивача поставлено питання щодо підстав звернення до суду та чим передбачено звернення саме з цим позовом.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його, зазначив, що позов подано з метою захисту інтересів держави.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник КЗО «Навчально-виховний комплекс №139» Загальноосвітній навчальний заклад – центр дитячої творчості «ДУМА» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, - суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор, зокрема, звертається до суду з позовною заявою та бере участь у розгляді справ за його позовами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно ст.4 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року №1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, відповідно до ст.1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

З огляду на викладене випливає, що обов’язковими вимогами для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави є доведення того, що обставини звернення є виключним випадком і представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

При цьому, ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, метою представництва прокурором інтересів держави в суді є спонукання до виконання у разі неналежного виконання функцій суб’єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді і в жодному разі не повинно підмінювати самого суб’єкта виконання владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, виконувач обов`язків керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області обґрунтовує своє право на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави тим, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій не наділено повноваженнями звертатися до суду з позовом про спонукання суб'єкта владних повноважень до усунення порушень вимог пожежної безпеки у закладах освіти, а має право звертатися до суду лише з позовом щодо застосування заходів реагування шляхом зупинення діяльності відповідного закладу.

Однак суд не погоджується з доводами прокурора з огляду на наступне.

Так, відповідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей

Згідно ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

При цьому, слід зазначити, що саме звернення до адміністративного суду органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки із позовною вимогою щодо застосування заходів реагування є превентивним способом для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, що зобов'язує відповідний заклад виконати вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Крім того, відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п.3 цього Положення основним завданням ДСНС є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до підпункту 48 п.4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Отже, доводи прокурора про те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не наділено повноваженнями звернення до суду із позовом щодо зобов'язання вчинити дії не відповідає дійсності та суперечить діючому законодавству.

Крім того, вищевикладене свідчить про відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з даним позовом, що виключає можливість розгляду і вирішення даної справи по суті заявлених позовних вимог.

Суд також зазначає, що відповідно п.5 Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 року №974 забезпечення пожежної безпеки в закладах та установах покладається на їх власників або уповноважені ними органи, керівників (ректори, директори, начальники, завідувачі), керівників структурних підрозділів (факультети, кафедри, лабораторії, навчальні кабінети, цехи, склади, бібліотеки, архіви, майстерні тощо) відповідно до законодавства.

Так, згідно п.1.4 Статуту КЗО «Навчально-виховний комплекс №139» Загальноосвітній навчальний заклад – центр дитячої творчості «ДУМА» Дніпровської міської ради, затвердженого наказом Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 23.11.2016 року №272 власником навчального закладу є територіальна громада міста в особі Дніпровської міської ради.

При цьому, ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб’єктів господарювання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області наділено повноваженнями звернутися до власника (Дніпровської міської ради) з відповідними актами реагування та в подальшому звернутися до суду.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не зазначено про те, чи зверталося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з позовом до КЗО «Навчально-виховний комплекс №139» Загальноосвітній навчальний заклад – центр дитячої творчості «ДУМА» Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування.

Також, прокурором не надано до суду доказів того, що ним проведено перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з питань дотримання останнім законодавства, встановлені факти неналежного виконання останнім своїх функцій, що є підставою для представництва інтересів держави прокурором.

Також, суд зазначає, що прокурором не надано доказів попереднього повідомлення суб'єкта владних повноважень, до звернення до суду.

Таким чином, прокурором не надано обґрунтованих доказів не здійснення або неналежного здійснення Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області своїх повноважень, що, в свою чергу, порушує або створює загрозу порушення інтересів держави та є підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Керуючись ст.ст.240, 244, 245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Виконувача обов`язків керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави до Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, треті особи – Комунальний заклад освіти «Навчально-виховний комплекс №139» Загальноосвітній навчальний заклад – центр дитячої творчості «ДУМА» Дніпровської міської ради та Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 29 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Єфанова