Рішення № 77500859, 29.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 р. Справа№0540/8430/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати з 01.07.2016 року по 31.05.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

10.09.2018 на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Відповідач) простягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати з 01.07.2016 року по 31.05.2018 року у сумі 4 349,58 грн. (з урахуванням уточнення).

В обґрунтування позову Позивач зазначив, що в порушення вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та статей 1-2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III,Відповідач при виплаті стягнутої за судовим рішенням суми пенсії не нарахував і не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.07.2016 року по 31.05.2018 року.

Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року відкрито провадження в даній справі.

Відповідачем 19.10.2018 року до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, щоосновною умовою для виплати громадянину, передбаченої вимогамист. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-IIІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії.

Нарахування пенсії Позивача за період з 01.07.2016 року по 31.05.2018 року було здійснено Відповідачем у червні 2018 року, того ж місяця і виплачено, а отже відсутні підстави для здійснення компенсації втрати часини доходів. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судове засідання сторони не з’явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Маріупольському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду Донецької області, яке є правонаступником Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Маріуполь Донецької області.

Відповідно до довідки від 26.11.2014 року № НОМЕР_1, Позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Фактичне місце проживання/перебування: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Будівельників, б. 99, кв. 80.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2018р. у справі № 805/394/18-а, яке згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 24.04.2018 року, позовні вимогиПольнікової Д.В. задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 Василівніпенсії, починаючи з 01 липня 2016 року, зобов’язано Центральне об’єднане Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01 липня 2016 року.У решті позовних вимог відмовлено.

Як зазначає Відповідач, вказане рішення ним виконано в червні 2018 року, здійснено поновлення та виплату пенсії Позивачубез урахування інфляційних витрат.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-IIІ (далі Закон 2050), компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців, які вже були нараховані.

Частиною 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі Закон № 1058) передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок).

Згідно із ст. 1 - 2 Закону № 2050-ІІІ,підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-III).

Відповідно до п. 2 Порядку, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17).

За приписами п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Водночас, первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати є наявність виниВідповідача.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року встановлено протиправність бездіяльності управління ПФУ та період, за який Позивачу з виниВідповідача не нараховано і не виплачено доходи, на які він мав право, а саме: з 01 липня 2016 року, тому саме з цієї дати Позивач має право на компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності бездіяльності щодо не нарахування і невиплати Позивачукомпенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою ефективного захисту прав Позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Так, суд вважає, що додатково до обраного Позивачем способу захисту її порушених прав слід визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо невиплати Позивачу компенсації втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати з 01.07.2016 року по 31.05.2018 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Щодо розміру компенсації, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19 жовтня 2000 року N 2050-III, встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянинудоходуза відповідний місяць(після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно п. 3, 4 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Згідно офіційного сайту Державної статистики України, індекс споживчих цін за серпень 2016 року становить 99,7%, за вересень 2016 року 101,8%, за жовтень 2016 року 102,8 %, за листопад 2016 року 101,8 %, за грудень 2016 року 100,9 %, за січень 2017 року 101,1 %, за лютий 2017 року 101,0 %, за березень 2017 року 101,8 %, за квітень 2017 року 100,9 %, за травень 2017 року 101,3 %, за червень 2017 року 101,6 %, за липень 2017 року 100,2 %, за серпень 2017 року 99,9 %, за вересень 2017 року 102,0 %, за жовтень 2017 року 101,2 %, за листопад 2017 100,9 %, за грудень 2017 року 101,0 %, за січень 2018 року 101,5 %, за лютий 2018 року 100,9 %, за березень 2018 року 101,1 %, за квітень 2018 року 100,8 %, за травень 2018 року 100 %.

Відповідно розмір компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати становить:

За липень 2016 року – 369,38 грн. (0,997*1,018*1,028*1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,27; 1368,06 грн. * 1,27% = 1737,44 грн.; 1737,44 грн. –1368,06 грн. = 369,38 грн.).

За серпень 2016 року - 383,06 грн. (1,018*1,028*1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,28; 1368,06 грн. * 1,28% = 1751,12 грн.; 1751,12 грн. – 1368,06 грн. = 383,06грн.).

За вересень 2016 року - 342,02 грн. (1,028*1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,25; 1368,06 грн. * 1,25% = 1710,08 грн.; 1710,08 грн. – 1368,06 грн. = 342,02грн.).

За жовтень 2016 року - 300,97 грн.(1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,22; 1368,06 грн. * 1,22% = 1669,03 грн.; 1669,03 грн. – 1368,06 грн. = 300,97грн.).

За листопад 2016 року - 273,61 грн. (1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,20; 1368,06 грн. * 1,20% = 1641,67 грн.; 1641,67 грн. – 1368,06 грн. = 273,61грн.).

За грудень 2016 року - 259,93 грн.(1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,19; 1368,06 грн. * 1,19% = 1627,99 грн.; 1627,99 грн. – 1368,06 грн. = 259,93грн.).

За січень 2017 року - 232,57 грн.(1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,17; 1368,06 грн. * 1,17% = 1600,63 грн.; 1600,63 грн. – 1368,06 грн. = 232,57грн.).

За лютий 2017 року - 218,89 грн. (1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,16; 1368,06 грн. * 1,16% = 1586,95 грн.; 1586,95 грн. – 1368,06 грн. = 218,89грн.).

За березень 2017 року - 191,53 грн. (1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,14; 1368,06 грн. * 1,14% = 1559,59 грн.; 1559,59 грн. – 1368,06 грн. = 191,53грн.).

За квітень 2017 року - 177,85 грн. (1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,13; 1368,06 грн. * 1,13% = 1545,91 грн.; 1545,91 грн. – 1368,06 грн. = 177,85грн.).

За травень 2017 року - 164,17 грн. (1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,12; 1368,06 грн. * 1,12% = 1532,23 грн.; 1532,23 грн. – 1368,06 грн. = 164,17грн.).

За червень 2017 року - 136,81 грн. (1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,10; 1368,06 грн. * 1,10% = 1504,87 грн.; 1504,87 грн. – 1368,06 грн. = 136,81грн.).

За липень 2017 року - 136,81 грн. (0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,10; 1368,06 грн. * 1,10% = 1504,87 грн.; 1504,87 грн. – 1368,06 грн. = 136,81 грн.).

За серпень 2017 року - 136,81 грн. (1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,10; 1368,06 грн. * 1,10% = 1504,87 грн.; 1504,87 грн. – 1368,06 грн. = 136,81 грн.).

За вересень 2017 року - 109,44 грн. (1,012*1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,08; 1368,06 грн. * 1,08% = 1477,50 грн.; 1477,50 грн. – 1368,06 грн. = 109,44 грн.).

За жовтень 2017 року - 137,37 грн. (1,009*1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,06; 2289,56 грн. * 1,06% = 2426,93 грн.; 2426,93 грн. – 2289,56 грн. = 137,37 грн.).

За листопад 2017 року - 114,48 грн. (1,01*1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,05; 2289,56 грн. * 1,05% = 2404,04 грн.; 2404,04 грн. – 2289,56 грн. = 114,48 грн.).

За грудень 2017 року – 91,58 грн. (1,015*1,009*1,011*1,008*1 = 1,04; 2289,56 грн. * 1,04% = 2381,14 грн.; 2381,14 грн. – 2289,56 грн. = 91,58 грн.).

За січень 2018 року – 68,69 грн. (1,009*1,011*1,008*1 = 1,03; 2289,56 грн. * 1,03% = 2358,25 грн.; 2358,25 грн. – 2289,56 грн. = 68,69 грн.).

За лютий 2018 року – 45,79 грн. (1,011*1,008*1 = 1,02; 2289,56 грн. * 1,02% = 2335,35 грн.; 2335,35 грн. – 2289,56 грн. = 45,79 грн.).

За березень 2018 року – 18,32 грн. (1,008*1 = 1,008; 2289,56 грн. * 1,008% = 2307,88 грн.; 2307,88 грн. – 2289,56 грн. = 18,32 грн.).

За квітень 2018 року – 0 грн. (2289,56 грн. * 1% = 2289,56 грн.; 2289,56 грн. – 2289,56 грн. = 0 грн.).

Таким чином компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.07.2016 року по 31.05.2018 року дорівнює 3910,08 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Оскільки ухвалою суду від 21.09.2018 року Позивачу відстрочено сплату судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судового збору у розмірі 704,80 грн. на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати з 01.07.2016 року по 31.05.2018 року – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати з 01.07.2016 року по 31.05.2018 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Стягнути з Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б. 27А, код в ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Будівельників, б. 99, кв. 80, РНОКПП НОМЕР_2) компенсацію втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати за період з 01.07.2016 року по 31.05.2018 року в сумі 3910 (три тисячі дев’ятсот десять) грн. 08 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення складене в повному обсязі 29 жовтня 2018 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Череповський Є.В.