Ухвала суду № 77500848, 30.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

30 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 154/2732/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Володимир-Волинського міського суду Волинської області з позовом до Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання протиправною бездіяльності при розгляді заяви про продовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами №55; визнання протиправним та скасування рішення від 17 серпня 2017 року №284. При цьому позивач у позовній заяві наводить підстави, з яких є протиправним, а відтак має бути скасоване рішення Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 16 серпня 2018 року №251 «Про відмову у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському».

08 жовтня 2018 року позивач також подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати знесення рекламних засобів, належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, що знаходяться на парапеті по вулиці Данила Галицького, 14, у місті Володимирі-Волинському.

Ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення передано на розгляд Волинського окружного адміністративного суду. Провадження у цій справі не було відкрито. Справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду 29 жовтня 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з таких мотивів і підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено пунктом 2 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини першої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову. Отже, саме на позивача покладено обов’язок навести доводи та докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення позову від 08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 вказав, що існує загроза демонтажу рекламних засобів, якими користується позивач на законних підставах, відповідно до пункту 8 Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському, затвердженого рішенням Володимир-Волинської міської ради від 06 лютого 2013 року №24/23, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся. Також вказує, що з матеріалів позову вбачається очевидна протиправність рішення та бездіяльності відповідача як суб’єкта владних повноважень, порушення прав, свобод та інтересів позивача таким рішенням та бездіяльністю, які оскаржуються.

Перевіряючи зазначені доводи, суд встановив, що рішенням Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 16 серпня 2018 року №251 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами по вулиці Данила Галицького, 14 на парапеті (колишня вулиця Луцька) у місті Володимирі-Волинському. Пунктом 2 зазначеного рішення ОСОБА_1 зобов’язано протягом п’яти робочих днів від дня отримання повідомлення про відмову, демонтувати рекламний засіб, а місце його розташування привести до початкового стану. Пунктом 3 вказаного рішення встановлено, що у разі невиконання розповсюджувачем зовнішньої реклами пункту 2 даного рішення, вважати рекламний засіб встановленим самочинно і здійснити його знесення згідно з пунктом 8 Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Володимирі-Волинському, затвердженого рішенням Володимир-Волинської міської ради від 06 лютого 2013 року №24/23 (далі - Порядок №24/23), демонтаж рекламних засобів та конструкцій здійснюється виключно за рішенням виконавчого комітету. Демонтажу згідно з цим Порядком підлягають самовільно встановлені рекламні засоби, зокрема, власник яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав. При цьому відповідно до пункту 8.4 цього Порядку демонтаж таких рекламних засобів повинні провести власники (законні користувачі) рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у рішенні виконавчого комітету. У разі невиконання такого рішення, демонтаж спеціальної конструкції носія реклами за рішенням виконавчого комітету здійснює визначена цим Порядком уповноважена юридична особа або фізична особа.

Позивач не обґрунтував доцільності та ефективності застосування судом заходів забезпечення позову, адже в рішенні відповідача від 16 серпня 2018 року №251 надано строк для демонтажу рекламного засобу протягом п’яти робочих днів від дня отримання повідомлення про відмову, а із заявою про забезпечення позову він звернувся лише 08 жовтня 2018 року, тобто, коли строк для добровільного виконання такого рішення сплив.

Знесення рекламного засобу у примусовому порядку уповноваженою юридичною особою або фізичною особою не дає підстави для висновку про істотні труднощі чи неможливість виконання рішення суду про визнання протиправної бездіяльності відповідача та скасування його рішення.

Питання про повернення демонтованого рекламного засобу його власнику врегульоване пунктом 8.7 Порядку №24/23. У разі задоволення даного позову вимога про відшкодування шкоди, завданої протиправним рішенням (бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень, вирішується в порядку цивільного судочинства, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Відтак, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не обґрунтував, яким чином демонтаж рекламних засобів, що знаходяться по вулиці Данила Галицького, 14 на парапеті у місті Володимирі-Волинському може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з даним позовом.

Позивач також вказує на очевидну протиправність рішення Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 16 серпня 2018 року №251. Проте з цього приводу необхідно зауважити, що із оскаржуваного рішення відповідача, на переконання суду, неможливо зробити однозначний висновок про його протиправність. Наведені у позовній заяві доводи щодо протиправності зазначеного рішення відповідача підлягають перевірці судом у ході судового розгляду справи по суті. Висновки про протиправність рішення до розгляду справи по суті, з огляду на предмет позову, означатимуть надання оцінки оскаржуваному рішенню без урахування усіх доводів та доказів учасників справи у сукупності.

Зважаючи на викладене, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не довів обґрунтованості застосування заходів забезпечення позову з огляду на неможливість забезпечити ефективний захист або поновлення у майбутньому порушених прав у випадку задоволення позову.

Таким чином, слід дійти висновку, що передбачених приписами статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову немає, а отже у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання

Ухвала бути оскаржена до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк