Рішення № 775007, 03.04.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

03.04.2007

Справа №2-7/3931-2007

За позовом Приватного підприємства «Хімагромаркетинг Агро» (02160, м.Київ, Дніпровський район, проспект Возз’єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667)

До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний” (96116, Джанкойський район, с. Ізумрудне, вул. Свободна, 33, код ЗКПО 00233709)

Про стягнення 18311,30 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Антонов О. В., предст., дов. №11/38 від 14.02.2007 р.

Від відповідача - Махніч С. В., предст., дов. №6 від 09.01.2007 р.

Суть справи: Приватне підприємство «Хімагромаркетинг Агро» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний” про стягнення 18311,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем за договором №462-2004 від 30.09.2004 р. товару, через що заборгованість СВК „Ізумрудний” перед ПП «Хімагромаркетинг Агро» складає 13541,24 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1134,21 грн. та 3635,82 грн. інфляційних втрат.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав суму заборгованості та пояснив, що борг виник у зв’язку з форс-мажорними обставинами. Враховуючи тяжке фінансове становище підприємства СВК „Ізумрудний” просить суд не стягувати з відповідача штрафні санкції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

30.09.2004 р. між Приватним підприємством «Агропромхімснаб» (Продавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Ізумрудний” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №462-2004, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов’язується продати та поставити Покупцеві, а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити засоби захисту рослин, що найменується в подальшому „Товар”:

- Ацидан кількістю 2000 кг за ціною 95,40 грн. за кг на загальну суму 190800,00 грн.;

- Ефатол кількістю 3000 кг за ціною 69,55 грн. за кг на загальну суму 208650,00 грн.;

- Ефаль кількістю 2500,00 кг за ціною 48,15 грн. за кг на загальну суму 120375,00 грн.

Загальна сума договору складає 519825,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору Продавець зобов’язується поставити Покупцеві Товар протягом 30 днів з моменту укладання договору.

П. 2.2 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється на розрахунковий рахунок Продавця за правилами безготівкових розрахунків в строк до 30 грудня 2005 р.

За узгодженням сторін можливий розрахунок саджанцями винограду сортів „Сапераві”, „Каберне” за ціною 5,50 грн. за 1 шт. (п. 2. 7 Договору).

Згідно з додатковою угодою №1 від 21.03.2005 р. сторони домовились доповнити договір купівлі-продажу №462-2004 від 30.09.2004 р. наступним переліком засобів захисту рослин:

- Кратос кількістю 1000 кг за ціною 53,30 грн. за кг на загальну суму 53300,00 грн.

Згідно зі Статутом позивача Приватне підприємство «Хімагромаркетинг Агро» продовжує свою діяльність шляхом зміни найменування Приватного підприємства «Агропромхімснаб».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані свої зобов’язання за договором та поставлений відповідачу товар на загальну суму 572121,24 грн., про що свідчать видаткова накладна №Ап-р0120 від 22.03.2005 р., видаткова накладна №Ап-р0122 від 22.03.2005 р., видаткова накладна №Ап-р0534 від 02.06.2005 р. Товар був отриманий відповідачем, що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та підписами уповноваженого представника відповідача у видаткових накладних, скріпленими печатями підприємства.

Відповідач в рахунок погашення заборгованості передав позивачу саджанці винограду на загальну суму 558580,00 грн., про що свідчать наступні накладні:

- накладна №3140/05 від 06.12.2005 р. на суму 483100, 00 грн.;

- накладна №223/06 від 04.04.2006 р. на суму 29400,00 грн.;

- накладна №244/06 від 19.04.2006 р. на суму 31380,00 грн.;

- накладна №334/06 від 25.05.2006 р. на суму 14700,00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості СВК „Ізумрудний” перед ПП «Хімагромаркетинг Агро» складає 13541,24 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 13541,24 грн., у той час як відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому за договором купівлі-продажу №462-2004 від 30.09.2004 р. товару, через що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми боргу підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд визнає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Судом встановлено, що суми інфляційних втрат у розмірі 3635,82 грн. та 3% річних у розмірі 1134,21 грн., згідно з доданим до позовної заяви розрахунку, обчислені позивачем правомірно, а тому підлягають стягненню з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний” на користь Приватного підприємства «Хімагромаркетинг Агро».

Посилання відповідача на ст. 233 Господарського кодексу України, згідно з якою суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, інфляційні втрати та річні не є штрафними санкціями в розумінні норм чинного законодавства, а вимога про стягнення з СВК „Ізумрудний” штрафних санкцій позивачем заявлена не була.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Ізумрудний” (96116, Джанкойський район, с. Ізумрудне, вул. Свободна, 33, код ЗКПО 00233709) на користь Приватного підприємства «Хімагромаркетинг Агро» (02160, м. Київ, Дніпровський район, проспект Возз’єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667) суму заборгованості у розмірі 13541,24 грн., 3% річних у розмірі 1134,21 грн., 3635,82 грн. інфляційних втрат, 183,11 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.