Рішення № 77500283, 03.12.2010, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа №2-3984-2010 рік

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Токар Н.В.

при секретарі Романцові М.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

за участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного ~ товариства «Автопромінь» про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила ухвалити ння, яким стягнути з відповідача в рахунок відшкодування збитків суму 33605 гривень 73 копійки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала на те, що Павлоградським міськрайонним Дніпропетровської області 27 березня 2007 року був винесений вирок у відношенні ОСОБА_4, він був визнаний винним у заподіянні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначив покарання у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 2 роки, застосував до нього положення ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши ОСОБА_4 відбуття покарання, встановивши випробувальний строк 2 роки. При винесенні вироку градський міськрайонний суд Дніпропетровської області постановив стягнути з цивільного відповідача ВАТ «Автопромінь» на її користь та на користь ОСОБА_2 заподіяну іальну шкоду у сумі 7037 гривень 54 копійки у солідарному порядку та моральну шкоду на ОСОБА_1 у сумі 25000 гривень. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської від 12 червня 2007 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 2" березня 2007 року був змінений в частині цивільного позову, а саме знизив стягнення моральної на користь ОСОБА_1 з 25000 гривень до 7000 гривень. На момент винесення вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позивач була інвалідом III групи по юму захворюванню, яке вона отримала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Однак, її ище різко почало погіршуватися, у зв’язку з чим вона неодноразово знаходилася на лікуванні, так 23 траввня 2007 року вона була госпіталізована у міську лікарню №1 м. Павлограда Дніпропетровської і, де знаходилась на лікуванні до 06 червня 2007 року. З 17 вересня 2007 року по 25 вересня 2007 вона знову знаходилась на лікуванні в урологічному відділенні міської лікарні №4 м. Павлограда петровської області, після, була виписана з направленням до лікарні у м. Дніпропетровськ на обстеження. 10 січня 2008 року Кіровським МСЕК вона була визнана інвалідом II групи з позбавленням працездатності. Все це сталося внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04 березня 2006 року. 24 лютого 2009 року Кіровською МСЕК вона була визнана інвалідом II групи з позбавленням працездатності - безстроково. Внаслідок загострення становища, неодноразового лікування та явного втручання, позивачу були заподіяні матеріальні збитки, які складаються з витрат на лікування та проведення оперативного втручання, витрат на проїзд у м. Дніпропетровськ для обстежень, на загальну суму 33605 гривень 73 копійки, які просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивач, представник позивача, кожна окремо, підтримали заявлені позовні у повному обсязі, просили позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог посилааючись на відсутність причинного зв’язку між дорожньо-транспортною пригодою та поставленими (отриманими) діагнозами позивачки, крім того, відсутні докази на підтвердження кількості прийнятих позичкою медикаментів та необхідність прийняття саме них та в тій кількості, на які посилається остання, для встановлення характеру і ступеню ушкодження здоров’я, внаслідок дорожньо-транспортної годи. Тому, просила відмовити в задоволенні позовної заяви.

Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд -ає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Відповідно до 4.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або нова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується ю, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, и тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до абзацу 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

У судовому засіданні встановлено, що вироком Павлоградського міськрайонного суду петровської області 27 березня 2007 року ОСОБА_4 був визнаний винним у заподіянні ну, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначив йому покарання у вигляді 2 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, застосувавши до ОСОБА_4 положення ст. ст. 75, 76 КК України, та звільнивши його від відбуття покарання, встановивши випробувальний строк 2 роки. При винесенні вироку Павлоградський районний суд Дніпропетровської області постановив стягнути з цивільного відповідача ВАТ «Автопромінь» на користь ОСОБА_1 та на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду у сумі 7037 гривень 54 копійки у солідарному порядку та моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у сумі 25000 гривень (арк.с.3-6).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2007 року вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2007 року був змінений ні цивільного позову, а саме було знижено стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_1 з гривень до 7000 гривень (арк.с.83-84).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2008 позовна заява ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь» про відшкодування - задоволена частково: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь» на ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 19080 грн. 32 коп.; в іншій частині - відмовлено (арк.с.87-88).

Ухвалою Верховного суду України від 09 грудня 2008 року вирок Павлоградського ного суду Дніпропетровської області 27 березня 2007 року та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2007 року щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного про відшкодування моральної шкоди скасовано і справа направлена на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства (арк.с.85-86).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2009 року позовна заява ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь», третя особа ОСОБА_4 С С. про відшкодування моральної шкоди - задоволена частково: стягнуто з Відкритого товариства «Автопромінь» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної 25000 грн. (арк.с.120-121).

На момент винесення вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області позивач була інвалідом III групи по загальному захворюванню, яке вона отримала внаслідок дорожньо- транспортної пригоди. Однак, становище позивача різко почало погіршуватися, у зв’язку з чим вона неодноразово юдилася на лікуванні.

Так, 23 травня 2007 року вона була госпіталізована у міську лікарню №1 м.Павлограда зропетровської області, де знаходилась на лікуванні до 06 червня 2007 року.

З 17 вересня 2007 року по 25 вересня 2007 року вона знову знаходилась на лікуванні в урологічному відділенні міської лікарні №4 м. Павлограда Дніпропетровської області, після, була виписана з направленням до лікарні у м. Дніпропетровськ на обстеження.

10 січня 2008 року Кіровською МСЕК ОСОБА_1 була визнана інвалідом II групи з позбавленням права працездатності. Все це сталося внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04 березня і року.

24 лютого 2009 року Кіровською МСЕК позивач була визнана інвалідом II групи з позбавленням ці працездатності - безстроково (арк.с.77).

Крім того, ухвалою суду від 14 липня 2010 року представнику відповідача було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення по справі судово-медичної експертизи для з’ясування достовірності та причинного зв’язку дорожньо-транспортної пригоди з поставленими (отриманими) - :зами позивачки, для підтвердження кількості прийнятих позивачкою медикаментів та необхідність прийняття саме них та в тій кількості, на які посилається остання, для встановлення характеру і ступеню ушкодження здоров’я, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (арк.с.І 88-189).

Внаслідок загострення становища, неодноразового лікування та оперативного втручання, позивачу заподіяні матеріальні збитки, які складаються з витрат на лікування, проведення оперативного втручання, витрат на проїзд у м.Дніпропетровськ для обстежень, на загальну суму 33605 гривень 73 (арк.с.25-75).

Відповідно до ч.І ст.1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел »їденої небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Крім того, в п. 2 постанови Пленуму Верховного України №6 від 27.03.1992 року є роз’яснення, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або л «на майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови. що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи встановлена вина ОСОБА_4 в скоєні ДТП, крім того, від одних і тих самих дій ОСОБА_1 була завдана матеріальна ц. то суд вважає, що обов’язок по відшкодуванню збитків у сумі 33605 гривень 73 копійки, видно покласти на відповідача ОСОБА_5 акціонерне товариство «Автопромінь».

Отже, позивач, відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, довела за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України, зазначені нею обставини заподіяння матеріальних збитків, які складаються з витрат на лікування, проведення оперативного втручання, витрат на проїзд у м.Дніпропетровськ для обстежень, а загалом, на загальну суму 33605 гривень 73 копійки.

.Посилання представника відповідача правового значення для вирішення зазначеного матеріально- правового спору, з урахуванням його характеру та юридично значимих фактів, не мають.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимог позивача.

Відповідно до вимог ч.З ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 336 грн. 05 коп., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.4 ч.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

На підставі п .З ч. З ст.81 ЦПК України з відповідача повинні бути стягнуті витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн., оскільки позивачка при зверненні до суду з позовною заявою, звільнена від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ вами про відшкодування шкоди», ст. ст. 10, 11, 57-61, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь» відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь» р/р 2600830160408 у Червоногвардійському відділенні Промінвестбанку, МФО 305385, ОКПО 02139245 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків суму 33605 (тридцять три тисячі шістсот п’ять) грн. 73 (сімдесят три) коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь» р/р 2600830160408 у Червоногвардійському відділенні Промінвестбанку, МФО 305385,ОКПО 02139245 на користь державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31412537700032 код ЄДРПОУ банк ГУДКУ в Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ МФО 805012 судовий збір у 236 (триста тридцять шість) грн. 05 (п’ять) коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Автопромінь» р/р 2600830160408 уЧервоногвардійському відділенні Промінвестбанку, МФО 305385, ОКПО 02139245 на користь державного бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31217259700032 код ЄДРПОУ банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачи апеляційної протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.В. Токар