Вирок № 77500049, 30.10.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1843/18

Номер провадження 1-кп/213/290/18

В И Р О К

Іменем України

30 жовтня 2018 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Соловйової Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання- Ємельянцевої Т.С,

за участю прокурора - Скороход І.В.,

захисника - Велегура М.І.,

обвинуваченого- ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження № 12018040740000422 від 09.04.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народився: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, освіта: базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, мешкаючого: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-25.02.2005 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч. З КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном на 2 роки;

-25.07.2006 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 185 ч. 3, 69, 70 ч.4 КК України до остаточного покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільнився 25.05.2007 року по відбуттю терміну покарання;

- 10.12.2009 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.2, ст. 187 ч.І, ст. 70 ч.І КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна; звільнився 30.04.2013року, умовно- достроково на невідбутий термін 1 рік 8 місяців 24 дні,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 будучи неодноразово судимий, останній раз: 10.12.2009року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.2, ст. 187 ч.І, ст. 70 ч.І КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільнився 30.04.2013 року умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 8 місяців 24 дні, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знов вчинив злочин.

Так, 08.04.2018 року приблизно о 23 годині 19 хвилин ОСОБА_2 повторно, знаходячись біля будинку № 18 по вул. Салтиківська в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, де у нього виник умисел на таємне викрадення кабельно-провідникової продукції, з метою подальшого збуту на місцях прийому металобрухту, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи при собі заздалегідь приготовлені викрутку та секатор, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій корисливий умисел на заволодіння кабельно-провідниковою продукцією, шляхом відкриття кришки телефонного люку- проник до кабельної каналізації зв'язку, де секатором перерізав кабель зв'язку ТПП 20*2*0,4 довжиною 45,5м, та кабель маркіровки ТПП 10*2*0,4 довжиною 45,5 м, вартість якого згідно судово-товарознавчої експертизи № 1562/18 від 18.05.2018року становить: ТПП 10*2*0,4 довжиною 45,5м -747 гривень 57 коп., ТПП 20*2*0,4 довжиною 45,5 м - 1319 гривень 04 коп., загальною вартістю 2066 гривень 66 коп., який належить Публічному акціонерному товариству «Укртелеком». Після чого, тримаючи при собі, намагався залишити зазначену територію, та звернути викрадене на свою користь, однак не довів свій злочинний намір до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки був викритий у скоєнні вказаного кримінального правопорушення і затриманий співробітниками Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України визнає повністю та підтвердив викладені у обвинувальному акті обставини і їх не оспорював. Злочин вчинив з корисливих мотивів. В скоєному щиросердно розкаявся. Завдану матеріальну шкоду потерпілому не відшкодовано.

Представник потерпілого в судове засідання не явився. Надав заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника. При призначені обвинуваченому міри покарання - покладався на розсуд суду.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідив документи, що характеризують особу обвинуваченого.

Розгляд кримінального провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст. 15 ч.3, ст. 185 ч.3 КК України слід кваліфікувати за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, поєднана з проникненням до іншого сховища, вчиненого повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності зі ч.1 ст.65 КК України, суд враховує відповідно до ст.12 КК України ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, судимості не погашені, має рецидив злочину, скоїв тяжкий злочин, вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо. На обліку у лікаря нарколога перебував з жовтня 2001 року по травень 2003 року з приводу вживання летючих розчинників зі шкідливими наслідками, знятий з обліку через закінчення строку нагляду. З 1997 року по 2013 рік перебував на обліку у лікаря психіатра з приводу розумової відсталості в ступені легкої дебільності з порушенням поведінки. Матеріальна шкода потерпілому не відшкодована.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 122 від 29.05.2018 року, встановлено, що ОСОБА_2 в період часу скоєння інкримінованого йому злочину і на даний час- виявляв легку розумову відсталість з поведінковими розладами, за своїм психічним станом міг і може усвідомлювати та усвідомлює свої дії і керує ними. Застосування заходів медичного характеру не потребує.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, визнання вини у повному обсязі, а також наявність у нього вищевказаної хвороби.

До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно ст.67 КК України суд відносить рецидив злочину.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у вигляді позбавлення волі.

Оскільки, виправлення обвинуваченого можливе і без його безпосередньої ізоляції від суспільства, необхідно застосувати звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України. Разом з цим, в силу вимог ст. 76 ч.1 п.п.1,2 Кримінального кодексу України на обвинуваченого слід покласти такі обов'язки: періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. А також з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, який ніде не працює- слід покласти додатково на обвинуваченого необхідний і достатній для його виправлення обов»язок відповідно до ст.76 ч.2 п.2 КК України: не виїзжати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили- не обирати.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред»явленому обвинуваченні за ст.ст.15 ч.3, ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три ) роки.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік 8 (вісім) місяців не вчинить нового злочину і виконає відповідно до ст. 76 ч.1 п.п.1,2 Кримінального кодексу України покладені на нього такі обов»язки: періодично з»являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також відповідно до ст.76 ч.2 п.2 КК України виконає покладений додатково обов»язок: не виїзжати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили- не обирати.

Речові докази: кабель зв'язку манкіровки ТПП 20*2*0,4, довжиною 45,5м та кабель маркіровки ТПП 10*2*0,4 довжиною 45,5 м,які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Інгулецького ВП КВП- передати Публічному акціонерному товариству «Укртелеком»;

-секатор та викрутку, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Інгулецького ВП КВП- знищити.

Матеріали кримінального провадження № 12018040740000422 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №213/1843/18, пр.1-кп/213/290/18.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя Л.Я.Соловйова