Рішення № 77499848, 29.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 р. Справа№0540/7985/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка О.М. при секретарі судового засідання Рудь Т.В., розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський комбінат дитячого харчування»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році у розмірі 144065,55 грн. та пеню у розмірі 11582,96 грн.

За участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 – за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський комбінат дитячого харчування» про стягнення адміністративно-господарських санкцій на користь за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році у розмірі 144065,55 грн. та пеню у розмірі 11582,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не дотримані вимоги Постанови КМУ від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідно до яких встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно – господарські санкції, сума яких визначається згідно ст. 20 Закону. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік наданий ТОВ «Краматорський комбінат дитячого харчування» до позивача, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 206 осіб, таким чином у відповідача повинно бути працевлаштовано 8 осіб з інвалідністю, однак фактично працювало 3. З урахуванням викладеного, просив суд стягнути з відповідача адміністративно – господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році у сумі 144065,55 грн. та пеню у розмірі 11582,96 грн.

Ухвалою від 10 вересня 2018 року суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 25 вересня 2018 року.

21 вересня 2018 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Зокрема зазначив, в установлений законодавством строк відповідачем до позивача у паперовому вигляді був поданий річний звіт «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2017 рік.

У травні 2018 року позивач по телефону повідомив, що в поданому в електронному звіти є помилки про кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю, та просив подати уточнюючий звіт, який відповідає дійсності та підтверджуючі документи до нього.

В зв'язку з цим відповідач подав до Фонду лист № 20 від 21.05.2018 року, де вказано про допущені помилки в попередньому звіті, та були додані підтверджуючі документи, зокрема уточнюючий звіт «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за

2017 рік.

Відповідно до уточнюючого звіту «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2017 рік, чисельність працюючих у 2017 році осіб з інвалідністю у ТОВ «Краматорський комбінат дитячого харчування» дорівнює 8 осіб.

10 жовтня 2018 року розгляд справи відкладено на 29 жовтня 2018 року.

25 жовтня 2018 року представник відповідача надав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі. Зокрема зазначив, що оскільки прямої заборони на подачу уточненого Звіту 10-ПІ не існує, а суміжні законодавчі акти це допускають, висновок про виправлення помилки повинен бути прийнятий на користь відповідача.

Суд вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 р. для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 р. Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як встановлено судом, відповідач у 2017 році подав звіт (за формою № 10-ПІ) про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, відповідно до якого середньоблікова кількість штатних працівників облікового складу становила - 206 осіб, середньоблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність – 3 особи та кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 8 осіб, сума адміністративно – господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 144065 грн.

У травні 2018 року позивач у телефонному режимі повідомив відповідача про те, що в поданому електронному звіті є помилки про кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю.

В зв’язку з виявленим помилками, відповідач 21 травня 2018 року подав до позивача лист від 21 травня 2018 року в якому вказав про допущені помилки у кількості інвалідів які працювали на підприємстві у 2017 році.

До листа відповідачем було додано уточнюючий звіт «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2017 рік та додаткові документи.

Відповідно до наданого уточнюючого звіту за 2017 рік, чисельність працюючих у 2017 році осіб з інвалідністю у ТОВ «Краматорський комбінат дитячого харчування» зазначено - 8 осіб.

На підтвердження виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю у 2017 році, відповідачем було надано до позивача разом з уточнюючим звітом, а також до матеріалів справи в ході розгляду справи наступні документи: додаток № 1 «Інформація за 2017 рік по робітникам ТОВ «Краматорський комбінат дитячого харчування», яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність; додаток № 2 «Середньооблікова кількість штатних працівників та інвалідів ТОВ «Краматорський комбінат дитячого харчування» за 2017 рік; копії довідок МСЕК про встановлення інвалідності працівникам підприємства; копію свідоцтва про шлюб; копії трудових книжок осіб з інвалідністю та копії наказів про прийняття на роботу та припинення трудових відносин.

Крім того, можливість подачі уточненого звіту прямо не заборонена, та навпаки є допустимою дією у разі самостійно виявлених помилок у статичній та бухгалтерській звітності підприємства. Доказів того, що позивач не прийняв уточнений звіт сторонами до суду не надано.

Таким чином, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у штаті підприємства відповідача у 2018 році працювало вісім осіб зі встановленою інвалідністю, що дорівнює встановленому нормативу робочих місць.

Статтею 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частиною 18 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Отже, відповідачем дотримано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що передбачений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а тому відсутні підстави для нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський комбінат дитячого харчування» про стягнення адміністративно-господарських санкцій на користь за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2017 році у розмірі 144065,55 грн. та пеню у розмірі 11582,96 грн. – відмовити у повному обсязі.

Повний текст рішення складено та підписано 31 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.