Рішення № 77498870, 30.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м. Житомир справа № 806/951/18

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, Приватне підприємство "Брусилів-Сервіс", Обслуговуючий кооператив "Садово-дачне товариство "Високе" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Брусилівської селищної ради в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки, кадастровий номер 1820955100:04:000:0734 для ведення садівництва у власність, орієнтовною площею 0,12 га на території Брусилівського району Житомирської області в межах населеного пункту Брусилівської селищної ради;

- зобов’язати Брусилівську селищну раду Брусилівського району Житомирської області на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути повторно та затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 1820955100:04:000:0734 для ведення садівництва з правом передачі у власність, орієнтовною площею 0,12 га на території Брусилівського району Житомирської області в межах населеного пункту Брусилівської селищної ради.

В обґрунтування позову зазначає, що дії відповідача щодо відмови в затвердженні на пленарному засіданні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для садівництва у власність, є протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.04.2018.

26.04.2018 підготовче засідання відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача. Явку уповноваженого представника відповідача в наступне підготовче засідання визнана обов'язковою. Нове підготовче засідання в справі призначено на 16.05.2018.

16.05.2018 за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. В судовому засіданні оголошено перерву до 05.06.2018, у зв'язку з необхідністю надання відповідачем нових доказів у справі.

У зв'язку з неможливістю вирішення справи в судовому засіданні 05.06.2018, судом продовжено перерву до 20.06.2018.

20.06.2018 справа в судовому засіданні не слухалася. Нове судове засідання в справі призначено на 18.07.2018.

Представник позивача з'явився до суду, позовні вимоги підтримав і просив задовольнити позов, з підстав викладених у ньому. Подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача до суду не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Також у матеріалах справи наявний відзив Брусиліської селищної ради на позовну заяву, з проханням відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечуючи проти пред’явлених позовних вимог відповідач стверджує, що визнання незаконною відмови є неможливим, оскільки селищною радою не приймалось рішення про відмову в затвердженні проектів землеустрою.

Представник третьої особи - Обслуговуючого кооперативу "Садово-дачне товариство "Високе" прибув до суду, позов підтримав і подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представники третіх осіб - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, Приватне підприємство "Брусилів-Сервіс" до суду не прибули, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 23.07.2017 позивач звернулася до Головного управління Держземагенства у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність, орієнтовною площею 0,1200 га, для ведення індивідуального садівництва.

Наказом Головного управління Держземагенства у Житомирській області від 13 серпня 2014 року № 6-1109/14-14-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Брусилівського району, за межами населених пунктів Брусилівської селищної ради. Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,12га, з цільовим призначенням - для ведення садівництва.

За замовленням позивача, Приватним підприємством "Брусилів-Сервіс" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва.

Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва із земель запасу сільськогосподарського призначення за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, на території Брусилівської селищної ради, погоджено Відділом Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Відділом містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, про що свідчать копії висновків про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 370 від 16.10.2015 та № 48 від 26.02.2016, відповідно.

В подальшому проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва із земель запасу сільськогосподарського призначення за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, на території Брусилівської селищної ради, подано на затвердження до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області.

Листом від 10.08.2017 № 822 Брусилівська селищна рада Брусилівського району Житомирської області повідомила ОСОБА_1, що її заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва було повторно винесено на І пленарне засідання 9 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання, яке відбулося 10 серпня 2017 року. Проект рішення з питання «Про затвердження проектів із землеустрою для індивідуального садівництва» було поставлене на відкрите поіменне голосування. За результатами голосування, «за» проголосували - 0, «проти» - 15, "утримались" - 2. За результатами голосування рішення не прийнято.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду та вирішення спору, далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель урегульовано Земельним кодексом України.

Пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ЗК України) передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно зі ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно зі пп. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною восьмою статті 118 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 - 1 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен прийняти рішення про надання земельної ділянки у власність або про відмову у такому наданні.

У контексті наведеного суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Закону, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч. 5 ст. 46 Закону).

Частиною першою статті 59 Закону визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч. 2 ст. 59 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону, рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.

Разом з цим, суд ураховує, що п. 1.15 рішення п’ятої сесії сьомого скликання Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області від 15.03.2017 № 62 затверджено Положення про порядок передачі у власність, надання в користування земельних ділянок на території Брусилівської селищної ради.

Пунктом 9.3 вказаного Положення визначено, що землевпорядна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки які були розроблені, погоджені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі до введення в дію цього положення, згідно розпоряджень Брусилівської районної державної адміністрації, наказів Держгеокадастру України, підлягають затвердженню сесією Брусилівської селищної ради.

Із системного аналізу наведених норм можна зробити висновок, що в даному випадку прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, або про відмову у такому наданні належить до виключної компетенції Брусилівської селишної ради Брусилівського району Житомирської області. Остання, враховуючи вищевказані положення частини дев'ятої статті 118 ЗК України, зобов'язана була прийняти відповідне у двотижневий строк із дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проте, всупереч наведеним законодавчим нормам, Брусилівською селищною радою Брусилівського району Житомирської області жодного рішення за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва із земель запасу сільськогосподарського призначення за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, на території Брусилівської селищної ради, прийнято не було.

Так, із протоколу І пленарного засідання дев'ятої сесії сьомого скликання Брусилівської селищної ради від 10 серпня 2017 року видно, що за наслідками розгляду питання про затвердження проекту землеустрою для індивідуального садівництва із 17 зареєстрованих депутатів селищної ради за проголосувало 0; проти - 15, утрималось - 2. У зв'язку з цим, рішення прийнято не було.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не прийняття рішення за заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га на території Брусилівського району в межах населених пунктів Брусилівської селищної ради.

Водночас суд указує, що не прийняття відповідачем певного рішення за вказаною заявою унеможливлює задоволення позовної вимоги про визнання протиправною відмови Брусилівської селищної ради в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 вищевказаної земельної ділянки, а тому суд залишає цю позовну вимогу без задоволення.

Також суд ураховує, що частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Статтею 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahalv. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на зазначене, враховуючи фактичні обставини справи та встановлений у судовому порядку факт протиправної бездіяльності Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області та, з метою повного захисту прав позивача, суд зобов'язує відповідача на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути повторно питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 1820955100:04:000:0734 для ведення садівництва з правом передачі у власність, орієнтовною площею 0,12 га на території Брусилівського району Житомирської області в межах населених пунктів Брусилівської селищної ради, з прийняттям рішення відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України.

Відтак, суд дійшов висновку, що позов слід задовольни частково.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10008, РНОКПП НОМЕР_1) до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області (вул. Митрополита Іларіона, 50, смт. Брусилів, Житомирська область, 12601, код ЄДРПОУ 04348504), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка,45, м.Житомир,10002), Приватне підприємство "Брусилів-Сервіс" (вул. 1-го Травня, 40, смт. Брусилів, Житомирська область,12601), Обслуговуючий кооператив "Садово-дачне товариство "Високе" (вул. Більшовицька, 231, с. Високе, Брусилівський район, Житомирська область,12611) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області щодо не прийняття рішення за заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 1820955100:04:000:0734 у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,12 га на території Брусилівського району в межах населених пунктів Брусилівської селищної ради.

Зобов'язати Брусилівську селищну раду Брусилівського району Житомирської області на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути повторно питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 1820955100:04:000:0734 для ведення садівництва з правом передачі у власність, орієнтовною площею 0,12 га на території Брусилівського району Житомирської області в межах населених пунктів Брусилівської селищної ради, з прийняттям рішення відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко