Рішення № 77498687, 24.10.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5054/18

Провадження № 2-о/210/102/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"24" жовтня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.,

заявника: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа, - Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення юридичного факту сумісного проживання, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2018 року заявник звернулася до суду із вищевказаною заявою, котра вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її чоловік, ОСОБА_3, з яким вона перебувала в зареєстрованому шлюбі в період часу з 11 жовтня 1975 року по день його смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4. З 18 жовтня 2002 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, а її чоловік був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, але фактично до травня 2008 року вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_2. Починаючі з травня 2008 року по день смерті її чоловіка, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_4, вона та її чоловік проживали разом за адресою: АДРЕСА_1. Проживаючи однією сім'єю з її чоловіком ОСОБА_2, за вищевказаною адресою її офіційної реєстрації, вони вели спільне господарство, вона була членом його сім'ї, вони мали спільний бюджет, який складався з її пенсії та пенсії чоловіка, яку він отримував у УПФУ Металургійного району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. На спільні грошові кошти вони купували продукти харчування, предмети домашнього побуту і вжитку, сплачували комунальні послуги тощо. Вона досягла пенсійного віку 11 липня 2006 року, і відповідно до положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є непрацездатною особою, та відповідно до вказаного закону є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника, і була на його утриманні. Тому, 16 липня 2018 року вона звернулась до Металургійного відділу обслуговування громадян в м. Кривий Ріг управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника, але їй у цьому було відмовлено та вказано, що за документ, який засвідчує факт перебування на утриманні померлого годувальника, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно з вимогами ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Заявник в судовому засіданні вимоги заяви підтримала повністю, просила задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у заяві.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заву про розгляд справи за його відсутності.

Допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожен окремо надали ідентичні за своїм змістом покази, підтвердили обставини, викладені у заві та вказували на те, що ОСОБА_2 дійсно проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_4, починаючи з травня 2008 року по день смерті останнього, ІНФОРМАЦІЯ_4 за однією адресою: АДРЕСА_1, мали спільний бюджет, вели спільне господарство.

Суд, вислухавши заявника, допитавши свідків, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 11 жовтня 1975 року зареєстрували шлюб в Інгулецькому відділі РАЦСу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб від 11 жовтня 1975 року, серії НОМЕР_1 (а.с.11).

В судовому засіданні встановлено, та підтверджено наявною в матеріалах справи копією паспорту громадянина України заявника (а.с.13), що заявник ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно Акту сумісного проживання, посвідченого головою квартального комітету, померлий ОСОБА_2 проживав разом із заявником ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, у період з травня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 (а.с.10).

Заявник звернулася до Металургійного відділу обслуговування громадян в м. Кривий Ріг управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, однак листом №1729/03-16/26 від 20 липня 2018 року їй було відмовлено (а.с.8-9).

В силу ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до вимог ст.315 ЦПК України суд встановлює факти, що мають юридичне значення, зокрема, перебування фізичної особи на утриманні.

Факт перебування фізичної особи на утриманні встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

У відповідності до вимог ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно до вимог ст.1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» дія цього Закону поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Стаття 2 вищевказаного Закону передбачає, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, винятком обмежень, які встановлені законом.

У відповідності до ч.4 вказаного Закону законодавство про свободу пересування та вільний вибір місця проживання складається з Конституції України, цього Закону, інших Законів та міжнародних договорів України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що містяться в цьому Законі, застосовуються норми міждународного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2 ст.273 ЦПК України), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.

З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що заявник ОСОБА_2 проживала однією сім'єю разом з чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, у період з травня 2008 року по день його смерті, - ІНФОРМАЦІЯ_4.

Таким чином, суд вважає, що заяву ОСОБА_2 слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259, 263, 273, 293, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа, - Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення юридичного факту сумісного проживання, - задовольнити.

Встановити юридичний факт сумісного проживання ОСОБА_2 з чоловіком ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_4, починаючи з 01 травня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто по день смерті за однією адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня оголошення.

Повний текст рішення суду складено 26 жовтня 2018 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- заявник: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації: АДРЕСА_1;

- заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26.

Суддя: Н. Ю. Вікторович