Рішення № 77498668, 30.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа №1640/2514/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1А.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач, Карлівське ОУПФ), у якому просив:

визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії з урахуванням пільгового стажу;

зобов'язати відповідача призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 25.05.2018 з урахуванням пільгового стажу за період роботи з 01.09.1978 по 13.06.1979 на посаді електрослюсаря підземного шахто-управління імені Космонавтів, з 15.06.1979 по 25.04.1980 на посаді електрослюсаря підземного шахто-управління імені Космонавтів, з 09.07.1982 по 18.03.1983 на посаді електрослюсаря підземного шахти "Ворошилівська", а також періоду служби в армії з 05.05.1980 по 14.05.1982 та страхового стажу з 26.03.1997 по 12.04.2002 - період перебування на посаді голови фермерського господарства "Алікс".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за період трудової діяльності позивач набув стаж, достатній для призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, відповідач відмовив у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому статтею 114 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 86-89/. Зазначив, що позивачем на підтвердження наявності пільгового трудового стажу надано копію вкладишу до трудової книжки, а також копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видані підприємствами, які розташовані на тимчасово окупованій території України. Разом з тим, як передбачено пунктом 3.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, вкладиш без трудової книжки недійсний. Окрім того, за приписами статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. З урахуванням наведеного, представник відповідача стверджував про те, що позивачем не підтверджено наявність пільгового трудового стажу, достатнього для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за участі сторін, витребувані додаткові докази у справі.

Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Залученою до матеріалів справи копією вкладиша до трудової книжки серії БТ-І №1324446 підтверджено, що позивач у період з 01.09.1975 до 13.06.1979 проходив навчання у Професійно-технічному училищі №33 м. Ровеньки Луганської області /а.с. 14/.

15.06.1979 позивач прийнятий на роботу на шахто-управління імені Космонавтів за професією електрослюсар підземних робіт. 25.04.1980 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за власним бажанням /а.с. 14/.

У період з 05.05.1980 по 14.05.1982 позивач проходив службу в лавах ОСОБА_2 /а.с. 14/.

09.07.1982 ОСОБА_1 прийнятий на роботу в шахто-управлінні "Ворошиловське" за професією електрослюсар підземних робіт з повним робочим днем під землею. 18.03.1983 позивач звільнений з роботи за власним бажанням /а.с. 14 - зворот/.

Крім того, у вкладишу до трудової книжки серії БТ-І №1324446 наявні записи про призначення позивача з 26.03.1997 головою Фермерського господарства "АЛІКС" /а.с. 15/. Із займаної посади позивач звільнений з 12.04.2002 у зв'язку з обранням на посаду сільського голови села Халтурино /а.с. 15 - зворот/.

23.05.2018 позивач звернувся до Карлівського ОУПФ з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Карлівського ОУПФ від 31.05.2018 №6 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому статтею 114 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 93/. Дане рішення відповідач мотивував тим, що наданий позивачем вкладиш до трудової книжки є недійсним без трудової книжки, а довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видані підприємствами, які розташовані на тимчасово окупованій території України, а тому є також недійсними в силу вимог статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Не погодившись з даним рішенням, відповідач оскаржив його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до частини першої статті 7 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Аналогічна норма міститься у частині третій статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 3.1 названої Інструкції, у тому разі, коли в трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. Вкладиш без трудової книжки недійсний.

Разом з цим, як передбачено пунктами 5, 18 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 16.11.1973 №529 "Про трудові книжки робітників і службовців", заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Аналогічна норма міститься у пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників".

Пунктом 1.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Згідно з абзацом другим частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту" час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Частинами першою - третьою статті 28 Закону України від 20.12.1991 №2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції, чинній станом на момент обрання позивача головою фермерського господарства) визначено, що члени селянського (фермерського) господарства, починаючи з 16-річного віку, і особи, які працюють в ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), підлягають державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню нарівні з працівниками сільського господарства. Селянське (фермерське) господарство реєструється як платник внесків на державне соціальне страхування в органах Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України за своїм місцем розташування, у встановленому порядку сплачує внески на державне соціальне страхування на всі види заробітків за членів селянського (фермерського) господарства та осіб, які працюють в ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Суд, провівши системний аналіз наведених вище положень законодавства, зауважує, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

При цьому чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості.

Відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

Однак, позивач при зверненні 23.05.2018 до Карлівського ОУПФ надав відповідачу вкладиш до трудової книжки серії БТ-І №1324446.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію зазначеного вкладиша, суд встановив, що його оформлено 15.06.1979 шахто-управлінням ім. Космонавтів при прийнятті позивача на роботу за професією електрослюсаря з повним робочим днем /а.с. 94/. Водночас до трудової книжки внесено запис про навчання позивача у ПТУ №33 у період з 01.09.1975 по 13.06.1979.

Таким чином, позивачу при прийнятті на роботу шахто-управлінням ім. Космонавтів оформлено вкладиш до трудової книжки замість бланка трудової книжки. При цьому особою, відповідальною за оформлення вкладиша замість трудової книжки є саме роботодавець - шахто-управління ім. Космонавтів. У подальшому всі записи про трудову діяльність позивача вносились саме у вкладиш до трудової книжки серії БТ-І №1324446, оскільки такий вкладиш оформлено при прийнятті ОСОБА_1 на роботу вперше.

Вказаний документ містить записи про повну трудову діяльність позивача, скріплені печатками роботодавців, у хронологічному порядку з посиланням на первинні документи /а.с. 94-101/.

Відмовляючи у зарахуванні вказаних періодів до пільгового стажу позивача відповідач застосував суто формальний підхід, що не відповідає принципу верховенства права. При цьому, суд виходить з того, що хоча вимога про надання саме трудової книжки і закріплена у чинному законодавстві, однак, аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У даному випадку, органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Зважаючи на відсутність у позивача обов'язку нести відповідальність за правильність оформлення трудової книжки та внесення записів до неї, суд дійшов висновку, що наданий ОСОБА_1 вкладиш до трудової книжки серії БТ-І №1324446 є належним доказом його працевлаштування на шахто-управлінні ім. Космонавтів за професією електрослюсар підземних робіт у період з 15.06.1979 по 25.04.1980 та на шахто-управлінні "Ворошиловське" за професією електрослюсар підземний у період з 09.07.1982 по 18.03.1983 /а.с. 94-95/.

Стосовно зарахування до пільгового стажу періоду служби позивача у лавах ОСОБА_2, суд виходить з того, що в силу наведеної вище норми абзацу другого частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а тому час перебування громадян України на військовій службі, в тому числі - і в лавах ОСОБА_2 армії, повинен зараховуватись до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю та стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналогічного висновку щодо застосування наведених вище норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 25.09.2018 у справі №426/1006/16-а.

Зі змісту вкладиша до трудової книжки ОСОБА_1 встановлено, що позивач до призову на строкову військову службу у період з 15.06.1979 по 25.04.1980 працював за професією електрослюсаря підземного з повним робочим днем на шахто-управлінні ім. Космонавтів /а.с. 14/.

На строкову військову службу до лав ОСОБА_2 позивача призвано 05.05.1980, а увільнено - 14.05.1982, що підтверджено записами у військовому квитку серії НУ №7191843, копію якого залучено до матеріалів справи /а.с. 19/.

З урахуванням наведеного, період військової служби з 05.05.1980 по 14.05.1982 належить зарахувати до пільгового трудового стажу позивача.

Крім того, залученою до матеріалів справи копією диплома серії А №641090 та записом №1 у вкладиші до трудової книжки підтверджено, що позивач у період з 01.09.1975 по 13.06.1979 навчався у Професійно-технічному училищі №33 м. Ровеньки, у період з 01.09.1978 по 13.06.1979 проходив виробничу практику на посаді електрослюсаря підземного шахто-управління ім. Космонавтів та 13.06.1979 йому присвоєно кваліфікацію електрослюсаря - наладчика автоматичних установок четвертого розряду /а.с. 18/.

А відтак, даний період також має бути врахований при визначенні стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому час навчання в професійно-технічному навчальному закладі та час проходження строкової військової служби, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки це прямо передбачено абзацом другим частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Щодо зарахування до страхового стажу періоду перебування позивача на посаді голови Фермерського господарства "АЛІКС", суд звертає увагу на таке.

Як визначено наведеними вище положеннями статті 28 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.

Суд враховує, що у вкладиші до трудової книжки ОСОБА_1 наявні записи №№ 22, 23 про призначення позивача головою фермерського господарства "АЛІКС" з 26.03.1997 та про звільнення позивача з роботи з 12.04.2002 у зв'язку з обранням на посаду сільського голови /а.с. 15, 15 - зворот/.

Разом з цим, на виконання ухвали суду від 17.10.2018 про витребування доказів Карлівським ОУПФ надано суду пояснення, у яких повідомлено про те, що фермерське господарство "АЛІКС" страхові внески за період з 26.03.1997 по 12.04.2002 за голову та членів господарства не сплачувало, а у реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків за ОСОБА_1 за період з 01.07.2000 по 12.04.2002 /а.с. 129-130/.

А оскільки страхові внески за ОСОБА_1 за період з 26.03.1997 по 12.04.2002 фермерським господарством "АЛІКС" не сплачувались, підстави для зарахування до страхового стажу періоду перебування позивача на посаді голови Фермерського господарства "АЛІКС" відсутні.

Отже, в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Визначаючись із способом захисту порушеного права позивача, суд зауважує, що у спірних відносинах відповідні права порушені рішенням Карлівського ОУПФ від 31.05.2018 №6 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправним та скасування такого рішення.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1, суд звертає увагу на те, що питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду - Карлівського ОУПФ, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.

Водночас суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Карлівське ОУПФ повторно розглянути заяву позивача від 23.05.2018 з урахуванням висновків суду.

За вищевикладених обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

А відповідно до частини першої цієї статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 704,80 грн, а тому, з огляду на ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, позивачу належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 352,40 грн.

Відомості про інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-262, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 31.05.2018 №6.

Зобов'язати Карлівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40377053; вул. Полтавський шлях, 81, м. Карлівка, Карлівський район Полтавська область, 39500) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; с. Мартинівка, Карлівський район, Полтавська область, 39520) від 23.05.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01.09.1978 по 13.06.1979 на посаді електрослюсаря підземного шахто-управління імені Космонавтів, з 15.06.1979 по 25.04.1980 на посаді електрослюсаря підземного шахто-управління імені Космонавтів, з 09.07.1982 по 18.03.1983 на посаді електрослюсаря підземного шахти "Ворошилівська", а також періоду служби в армії з 05.05.1980 по 14.05.1982.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Карлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40377053; вул. Полтавський шлях, 81, м. Карлівка, Карлівський район Полтавська область, 39500) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; с. Мартинівка, Карлівський район, Полтавська область, 39520) судові витрати у розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Кукоба