Рішення № 77498634, 26.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2018 р. Справа№0540/8595/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., при секретарі Карпенко А.В.. за участю представника Позивача Туранської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування розрахунку плати про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів в розмірі 705,51 євро,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі - Позивач) звернулося до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відповідач) про скасування розрахунку плати про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів в розмірі 705,51 євро.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив наступне.

15.05.2018 року посадовими особами Відповідача на автодорозі Н-03 «Київ - Харків - Довжанський» здійснено габаритно - ваговий контроль транспортного засобу Позивача КАМАЗ 54115-010 з напівпричепом НЕФАЗ АН 9334-10 при транспортуванні вантажу загальною масою 20761 кг.

Позивач вважає, що талон про результати зважування його транспортного засобу не відповідає дійсності, так як дата проведення фактичного контролю транспортного засобу - 15.05.2018, а дата на талоні зважування - 15.05.2017.

Зі складених Відповідачем чеку зважування від 15.05.2017 р., акта та довідки неможливо встановити на якому пункті - стаціонарному чи пересувному, на яких вагах (з якими можливими чи допустимими похибками) проводилося зважування.

З акту від 15.05.2018 р. не вбачається, що габаритно-ваговий контроль проводився групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менше двох осіб або однієї посадової особи Укртранспебпеки із залученням посадових осіб інших органів.

Окрім того, Позивач зазначив, що з метою відвантаження вантажу та його відправлення до пункту призначення компетентними підрозділами Позивача здійснюються відповідні заходи для належного відвантаження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник Відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належними чином, відзиву не надав.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод», є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 05763599.

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

15.05.2018 року посадовою особою Управління Укртрансбезпеки в Харківській області на 516 км автодороги (Київ - Харків - Довжанський) було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки КАМАЗ, реєстраційний номер 26920 ЕВ з напівпричепом марки НЕФАЗ, реєстраційний номер АН 4983 ХХ, що належать Позивачу.

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю спеціалістами управління Укртрансбезпеки в Харківській області було складено довідку № 0023217 від 15.05.2018 р. та акт № 0010217 від 15.05.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, згідно яких встановлено: фактична маса транспортного засобу - 36,655 т. при нормативно допустимому - 40,000 т.; навантаження на другу та третю осі транспортного засобу 9,205 т. та 8,735 т. при допустимому 8,000 т. на вісь.

Як свідчить чек, навантаження на другу та третю осі транспортного засобу 9,205 т. та 8,735 т. при допустимому 8,000 т., однак з останнього вбачається, що зважування проводилось 15.05.2017 року.

На підставі акту та довідки працівниками Укртрансбезпеки було складено розрахунок до акту № 0010217 від 15.05.2018 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким Позивачу нараховано плату за проїзд в розмірі 705,51 євро.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 592, правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті.

Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з ч.4 ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Відповідно до пунктів 12, 13 зазначеного порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

При цьому, вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно- вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 р. № 255.

З розділів II та III Вимог вбачається, що габаритно-ваговий контроль може здійснюватись як пересувними пунктами так і стаціонарними пунктами габаритно-вагового контролю.

Вимогами передбачено, що вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології. Аналогічно і стаціонарний пункт габаритно- вагового контролю повинен мати свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг. Крім того, вагове обладнання пунктів габаритно-вагового контролю обох типів повинно забезпечувати по осьове зважування в русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретні вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Процедура габаритно-вагового контролю здійснюється працівниками Укртрансбезпеки під час рейдових перевірок, при цьому рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. При цьому процедура габаритно-вагового контролю має здійснюватися на вимірювальному та ваговому обладнанню, яке має бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології, та забезпечувати поосьове зважування в русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за № 30).

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб (пункт 23 Порядку).

В пункті 24 Порядку встановлено, що після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Судом встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу Позивача проведено 15.05.2018, в той час як талон зважування датовано 15.05.2017 р., а тому він не може вважатися допустимим доказом реальної ваги автомобіля з напівпричепом.

Довідка № 0023217 від 15.05.2018 р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 0010217 від 15.05.2018 р. про перевищення транспортними засобами нормативних вагових параметрів не дають можливість ідентифікувати зважувальний засіб (ваги), на якому проводилося зважування, що позбавляє можливості встановити чи проводилася метрологічна атестація такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Доказів проведення метрологічної атестації зважувального засобу з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології - Відповідачем не надано суду.

Таким чином, Відповідачем не надано допустимих доказів, які б свідчили про правильне виконання ним зважування автомобіля Позивача та визначення його маси разом з напівпричепом у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, з акту від 15.05.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не вбачається, що габаритно-ваговий контроль проводився групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залучення до рейдової перевірки посадових осіб інших органів.

Вказаний акт підписаний однією особою, що здійснювала габаритно-ваговий контроль.

Також в акті відсутня інформація щодо того, на якому пункті здійснювались заходи габаритно-вагового контролю, пересувному чи стаціонарному.

Згідно пояснень Позивача, які Відповідачем не спростовані, транспортний засіб позивача внаслідок габаритно-вагового контролю не затримувався, а після його проходження подальший рух транспортного засобу не заборонявся.

Отже, визначення вагових параметрів транспортних засобів Позивача було здійснено з порушенням вищевказаних положень Порядку, а тому отримані в результаті зважування дані не можуть вважатися достовірними.

Тому висновки Відповідача про перевезення Позивачем вантажу з перевищенням вагових параметрів є безпідставними та необгрунтованими.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 198 Господарського Кодексу України, грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3.3 ст. 3 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», гривня як грошова одиниця України є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичним особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків.

Однак суд зазначає, що спірний розрахунок плати за проїзд визначений в національній валюті - гривні, а в євро, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір розподілити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (84305, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, б. 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 05763599) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39816845) про скасування розрахунку плати про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів в розмірі 705,51 євро - задовольнити повністю.

Скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0010217 від 15.05.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 26 жовтня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 30 жовтня 2018 року.

Суддя Череповський Є.В.