Ухвала суду № 77498467, 30.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

30 жовтня 2018 р.Справа №160/8026/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/8026/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу № ДН1382/739/АВ/ТД-ФС/617 від 11.10.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

29.10.2018 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 766-1 від 17.09.2018 року;

- визнати незаконним та скасувати направлення № 107 від 17.09.2018 року на проведення інспекційного відвідування;

- визнати незаконним та скасувати акт № ДН1382/739/АВ від 19.09.2018 року;

- визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу відповідними уповноваженими особами за № ДН1382/ 739/ОСОБА_2/617, провадження в цій справі про накладення штрафу щодо позивача – закрити.

Також, 29.10.2018 року до суду надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- заходи забезпечення позову вжити шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ДН1382/739/ОСОБА_2/617 від 11.10.2018 року, винесену Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області.

У обґрунтування вимоги про забезпечення позову зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнить поновлення моїх оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду. За змістом позову та доданих до нього доказів є очевидними ознаки протиправності постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН 1382/739/ОСОБА_2 від 11.10.2018 року, чим порушуються права позивача та його інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, доводи цієї заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з таких підстав.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з’ясування чи додаткового доказування.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов’язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було прийнято оскаржувану постанову №ДН1382/739/АВ/ТД-ФС/617 від 11.10.2018 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 781 830,00 гривень.

Відповідно до п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 року, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Пунктом 1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до органів виконавчої служби з приводу відкриття виконавчого провадження та відомості щодо відкритого виконавчого провадження з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № ДН1382/739/АВ/ТД-ФС/617 від 11.10.2018 року, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність нагальної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Крім того, слід зазначити, що очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо).

Подаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заявник не навів достатньо підстав в обґрунтування наявності очевидної та реальної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам. Доводи заявника не підкріплені належними та допустимими доказами у спірних правовідносинах.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що із поданої заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачем, не наведено суду істотних обставин та не надано достатніх доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Судом такі підстави також не встановлені.

Окрім цього, суд зауважує, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст. 150-154, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/8026/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу № ДН1382/739/АВ/ТД-ФС/617 від 11.10.2018 року – відмовити.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: Головне управляння Держпраці у Дніпропетровській області (49101, м.Дніпро, вул. Козакова, 3 код ЄДРПОУ 39788766).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков