Рішення № 77498463, 30.10.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2213/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1П.) до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Рубіжанське ОУПФУ Луганської області), в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у обчисленні та виплаті компенсації пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати з серпня 2016 року по травень 2018 року позивачу;

2) зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 № 159 в період з серпня 2016 року по травень 2018 року позивачу;

3) зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення згідно ст. 382 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Рубіжанського районного суду Луганської області по справі № 425/2753/17 позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Рубіжанського ОУПФУ Луганської області щодо припинення виплати пенсії з липня 2016 року задоволено. В травні 2018 року була сплачена заборгованість без урахування компенсації втрати частини доходів. На усне звернення щодо виплати компенсації з серпня 2016 року по травень 2018 року позивачу було надано відповідь від 26.03.2018, в якій про виплату компенсації не згадується.

З посиланням на положення Основного Закону України, на частину другу статті 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, статті 1, 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”, норми Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, постанову Верховного Суду України від 18.11.2014 № 21-518а14, позивач вважає вказані дії відповідача протиправними й такими, що порушують його конституційні права.

Ухвалою суду від 01.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.10.2018 відповідачем надано відзив на позовну заяву (арк. спр. 22-24), в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що на виконання постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 05.12.2017 у справі № 425/2753/17 відповідачем прийнято рішення від 26.03.2018 № 42 про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням рішення управління від 26.12.2017 № 79 про виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць з 01.07.2016 по 31.07.2016.

Розпорядженням від 26.03.2018 № 159668 позивачу з 01.07.2016 відновлено виплату пенсії за віком, заборгованість за період з 01.07.2016 по 30.03.2018 в розмірі 73807,20 грн позивачу виплачено 21.04.2018.

Щодо виплати компенсації втрати частини доходу (пенсії) позивач не звертався до відповідача, у зв’язку з чим відповідач вважає, що підстав для нарахування позивачу такої компенсації не було. Рішенням Рубіжанського міського суду від 05.12.2017 у справі № 425/2753/17 відповідача не зобов’язано нарахувати позивачу компенсації втрати частини доходу.

Аналізуючи норми Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати” відповідач вважає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Позивачу пенсія в спірний період не нараховувалась, поновлення нарахування пенсії проведено на підставі рішення суду.

Відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач просить задовольнити позовні вимоги з серпня 2016 року, але до суду звернувся лише у липні 2018 року, не навівши жодної причини пропуску строку звернення до суду.

Також відповідач зазначив, що відсутня необхідність зобов’язувати відповідача надати звіт про виконання судового рішення, та в Рубіжанського ОУПФУ Луганської області відсутні кошти на сплату судового збору. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносин.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Рубіжанському ОУПФУ Луганської області та отримує пенсію за віком, що підтверджується копіями паспорта позивача, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки УПтаСЗН Рубіжанської міської ради від 08.12.2014 № 917001948, розпорядженням від 06.01.2015 № 1635 та пенсійним посвідченням серії ААД № 153361 (арк. спр. 5-8, 25).

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 05.12.2017 у справі № 425/2753/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправним та дискримінаційними дії Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати з 01 липня 2016 року пенсії за віком ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1), зобов'язано Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області поновити з 01 липня 2016 року нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1), стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі - Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35-а, ідентифікаційний код 41245565) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду виконується негайно у межах суми стягнення за один місяць (арк. спр. 44-49).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 у справі № 425/2753/17 змінено резолютивну частину постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 05 грудня 2017 р. у справі № 425/2753/17, викладено абзац четвертий резолютивної частини постанови наступним чином: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок» (арк. спр. 50-54).

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 у справі № 425/2753/17 набрала законної сили 14.03.2018.

Рішенням Рубіжанського ОУПФУ Луганської області від 26.12.2017 № 79 на виконання постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 05.12.2017 у справі № 425/2753/17 відновлено нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 в межах суми за один місяць з 01.07.2016 по 31.07.2016 (арк. спр. 34).

Рішенням Рубіжанського ОУПФУ Луганської області від 26.03.2018 № 42 на виконання постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 05.12.2017 у справі № 425/2753/17 відновлено нарахування та виплату пенсії за віком з 01.07.2016 ОСОБА_1 з урахуванням рішення управління від 26.12.2017 № 79 про виконання постанови суду у межах суми за один місяць з 01.07.2016 по 31.07.2016 (арк. спр. 36).

Відповідно до розпорядження Рубіжанського ОУПФУ Луганської області від 26.03.2018 № 159668 та витягу з відомості на зарахування на поточний рахунок ФЛО АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 відповідачем нараховано пенсію позивачу з 01.07.2016, та виплачено 21.04.2018 в сумі 78534,29 грн (арк. спр. 38-39).

Тобто, зазначеними доказами підтверджується, що на виконання постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 05.12.2017 у справі № 425/2753/17 нараховано та згодом виплачено пенсію без компенсації втрати частини доходів, що фактично визнається відповідачем.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон № 2050), Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі – Порядок № 159).

Так, згідно з частиною другою статті 46 Закону № 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтею 1 Закону № 2050 визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050).

Абзацом другим пункту 3 Порядку № 159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Статтею 3 Закону № 2050 передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050 та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050 та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17).

Матеріалами справи підтверджується, що мала місце несвоєчасна сплата Рубіжанським ОУПФУ Луганської області з вини останнього пенсії позивачеві у період з липня 2016 року по 21.04.2018.

Доводи відповідача з посиланням на аналогічну, на його думку, правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 10.12.2013 у справі № 21-329а13, про те, що, оскільки нарахування пенсії щомісячно не проводилось, ця сума була визначена на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, тому компенсація втрати частини пенсії в даному випадку не передбачена, суд вважає безпідставними. Як зазначено судом вище, Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17) зроблено правовий висновок, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-329а13 є помилковим, оскільки у цій постанові правові норми щодо компенсації втрати частини доходів застосовано за інших фактичних обставин, а саме – щодо дотримання позивачем строку звернення до суду при оскарженні дії чи бездіяльність управління ПФУ проведення перерахунку пенсії. Як установили суди, позивач не звертався до управління ПФУ щодо проведення перерахунку пенсії, відповідач рішень з цього приводу не приймав та, відповідно, позивач не оскаржував дії чи бездіяльність управління ПФУ. Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погодилася з висновком суду касаційної інстанції про залишення позову без розгляду у зв’язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду, не довівши суду поважність його пропуску, а доводи, якими позивач обґрунтовує пропуск звернення до суду, є неповажними.

Предметом розгляду даної справи не є проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1

Посилання відповідача на те, що позивач не звертався стосовно виплати компенсації втрати частини доходу (пенсії) до Рубіжанського ОУПФУ Луганської області, в даному випадку не впливає на рішення у справі, оскільки зазначена компенсація мала бути обчислена, нарахована та виплачена при виконанні судового рішення.

Посилання відповідача на те, що рішенням Рубіжанського міського суду від 05.12.2017 у справі № 425/2753/17 Рубіжанське ОУПФУ Луганської області не зобов’язано нарахувати позивачу компенсації втрати частини доходу, суд вважає необґрунтованим та безпідставними, оскільки в даному випадку такий обов’язок прямо передбачено законом.

У рішенні по справі «Будченко проти України» (заява № 38677/06, від 24.04.2014) ЄСПЛ висловив таку позицію: «Суд нагадує, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Стек та інші проти Сполученого Королівства» (Stec and Others v. the United Kingdom), n. 54, заяви №№ 65731/01 та 65900/01, ЄСПЛ 2005-Х)” (п.36); Суд нагадує, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП] заява №33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-І) (п.40).

Тобто майнове право ОСОБА_1, передбачене статтею 46 Закону № 1058, підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, а відповідач не довів обґрунтованості та законності втручання в право позивача на володіння таким майном шляхом ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв’язку з несвоєчасною сплатою з вини органу ПФУ належної позивачу пенсії.

У відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у обчисленні та виплаті компенсації пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати з серпня 2016 року по квітень 2018 року ОСОБА_1 та зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 № 159 в період з серпня 2016 року по квітень 2018 року ОСОБА_1 слід задовольнити.

Щодо вимог в частині визначення періоду, за який має бути виплачена компенсація, а саме - травень 2018 року, в їх задоволенні слід відмовити, оскільки матеріалами справи підтверджується, що нарахування пенсії на виконання судового рішення відбулося у квітні 2018 року.

Щодо тверджень відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначалося вище, з витягу з відомості на зарахування на поточний рахунок ФЛО АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 вбачається, що нараховані суми пенсії було зараховано на рахунок 21.04.2018 (арк. спр. 39).

До суду позов надійшов 25.07.2018, тобто позивачем дотримано строк звернення до суду з даним позовом, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання Рубіжанського ОУПФУ Луганської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб’єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що Рубіжанське ОУПФУ Луганської області буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн що підтверджується квитанцією від 12.05.2018 № 0.0.1033309690.1 на суму 704,80 грн (арк. спр. 2).

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови в обчисленні та виплати компенсації втрати частини пенсії позивачу за період з серпня 2016 року по квітень 2018 року та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії ОСОБА_1, суд вважає, що судові витрати повинні бути розподілені наступним чином.

Період, за який позивач просила зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів (з серпня 2016 року по травень 2018 року) складає 22 місяці.

Період, за який суд зобов’язує відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів позивачу (з серпня 2016 року по квітень 2018 року) складає 21 місяць.

Тобто сума судових витрат, яку належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського ОУПФУ Луганської області, становить 672,76 грн (704,80 грн / 22 міс.).

Керуючись статтями 2, 9, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) до Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код за ЄДРПОУ 41245565, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35А) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії з серпня 2016 року по квітень 2018 року.

Зобов’язати Рубіжанське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням термінів її виплати з серпня 2016 року по квітень 2018 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 № 159.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код за ЄДРПОУ 41245565, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35А) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) витрати зі сплати судового збору у розмірі 672,76 грн (шістсот сімдесят дві грн 76 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2