Рішення № 77498314, 11.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року 810/3722/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної державної адміністрації, в якому просить суд:

- визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області у не прийняті для підготовки подання Бородянської районної державної адміністрації для оформлення ОСОБА_1 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії відповідно до вимог п. 1 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов’язати Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області прийняти від ОСОБА_1 документи для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, оформити та направити подання до Київської обласної державної адміністрації для встановлення статусу та видачі ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії;

- зобов’язати Київську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю ІV категорії, та визнаний інвалідом третьої групи довічно внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС. З метою реалізації свого права на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області із заявою про видачу йому посвідчення постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, проте, відповідач 1 відмовив йому в задоволенні вказаної заяви. Позивач вважає вказану відмову протиправною, оскільки відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на визнання за ним статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І, та отримання відповідного посвідчення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачам п’ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

До суду від Київської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Київська обласна державна адміністрація в установленому законом порядку не отримувала подання від Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області про встановлення позивачу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи І категорії та видачі йому відповідного посвідчення, а тому вимога до Київської обласної державної адміністрації є передчасною.

Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області наданим їй правом, передбаченим статтею 162 КАС України, не скористалось, жодних заяв по суті справи до суду не надало.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, паспорт серії СК №601552, виданий Бородянським РВ ГУ МВС України в Київській області 22 липня 1997 року, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

08 грудня 2017 року Київська обласна державна адміністрація видала ОСОБА_1 дублікат посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорії 4) Серії В-П №834938.

Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв’язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 05.09.2017 №48 за результатами розгляду звернення позивача та зареєстрованої в ЦМЕК 26.07.2017 документації ОСОБА_1 на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу встановлено основний діагноз: рак передміхурової залози, ст. ІІ, Т2N0М0, кл.гр.ІІ (С61). Висновок: захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0770754, позивачу довічно встановлено третю групу інвалідності з 21 лютого 2018 року та зазначено причину інвалідності - захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.

Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області із заявою про встановлення йому статусу постраждалого від аварії на ЧАЕС і видачею посвідчення постраждалого від аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Листом від 16.05.2018 №1767/08 Управлінням соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області надано відповідь про те, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII виключено абзац п'ятий частини другої статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено визначення зони посиленого радіоекологічного контролю, у зв’язку з чим відсутні правові підстави для видачі посвідчення категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Однак, вважаючи таку відмову такою, що не відповідає вимогам закону та порушує права на отримання статусу потерпілої категорії І від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії ІV належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у тій зоні не менше 4 років.

Згідно приписів пункту 1 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія І.

Частиною першою статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії І, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Статтею 12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Як слідує з матеріалів справи, позивач має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, віднесеної до ІV категорії, йому встановлено третю групу інвалідності довічно, причина інвалідності: захворювання пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Доводи відповідача 1 про те, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів" від 28.12.2014 №76-VІІІ виключено абзац 5 частини 2 статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю, що вказує на те, що позивач з 1 січня 2015 року не проживає на забрудненій території, суд вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки право позивача на отримання посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, регламентовано не цією статтею, а статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також, суд зазначає, що обов'язковою умовою набуття статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи ІV категорії, було необхідність проживання або роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років (пункт 4 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"). Тобто саме по собі проживання або робота на території зони посиленого радіоекологічного контролю без дотримання вимог пункту 4 частини 1 статті 14 вказаного Закону, не відносило особу до потерпілих 4 категорії.

Разом з тим, з викладених правових норм вбачається, що достатньою та необхідною правовою підставою для видачі особі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, є одночасна сукупність наступних умов: 1) встановлення їй інвалідності; 2) наявність довідки МСЕК про причинно-наслідковий зв'язок настання інвалідності особи із аварією на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, посилання відповідача 1 на те, що територія, на якій проживає позивач, з 1 січня 2015 року не є зоною радіоактивного забруднення, взагалі не стосуються спірного права особи на отримання посвідчення постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з пунктом 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, видача посвідчень провадиться: іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються: інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Однак, Управління соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації Київської області листом від 16.05.2018 №1767/08 фактично відмовило ОСОБА_1 в прийнятті документів та оформленні подання до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації та до цього часу відмовляється приймати документи, тим самим вирішило питання щодо видачі посвідчення, яке належить до компетенції обласної державної адміністрації.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд приходить до переконання, що, оскільки, позивач отримав інвалідність через захворювання, пов'язане з аварією на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК, то наявні достатні та необхідні правові підстави для прийняття від нього документів, оформлення та направлення відповідачем 1 до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації подання для видачі позивачу посвідчення І категорії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Щодо позовних вимог позивача про зобов’язання Київської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтерес юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації не направляло в установленому законом порядку подання до Київської обласної державної адміністрації про встановлення позивачу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи І категорії та видачі йому відповідного посвідчення, а отже, Київська обласна державна адміністрація не відмовляла у встановленні даного статусу та видачі відповідного посвідчення позивачу.

З вищезазначеного випливає, що вказана позовна вимога є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2018 року, становить 1762,00 грн.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з трьома вимогами немайнового характеру.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2114,40 грн., що підтверджується квитанціями від 17.07.2018 №0.0.1086559311.1 на суму 704,80 грн. та від 06.08.2018 №0.0.1101620467.1 на суму 1409,60 грн.

Враховуючи те, що позов задоволено частково (задоволено дві вимоги немайнового характеру), виходячи з принципу пропорційності щодо розподілу судових витрат, частка судового збору, яка підлягає присудженню на користь позивача становить 1409,60 грн., яка повинна бути відшкодована за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області у не прийняті для підготовки подання Бородянської районної державної адміністрації для оформлення ОСОБА_1 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії відповідно до вимог п. 1 ст. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області прийняти від ОСОБА_1 документи для встановлення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, оформити та направити подання до Київської обласної державної адміністрації для встановлення статусу та видачі ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 03193784).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.