Рішення № 77498124, 26.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2018 р. Справа№0540/5817/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в загальному позовному провадженні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Первинна професійна спілка “Правозахисники України”, про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання дій протиправними та стягнення заробітної плати (грошового забезпечення),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Первинна професійна спілка “Правозахисники України, притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання дій протиправними та стягнення заробітної плати (грошового забезпечення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу на посаді поліцейського роти № 2 батальйону управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, має звання сержанта поліції. Наказом від 30.05.2018 року № 725 на позивача накладено стягнення у вигляді догани та зменшено розмір пенсії за квітень та травень 2018 року. На думку позивача, спірний наказ прийнятий безпідставно та з порушенням встановленої процедури. Також, посилаючись на ст. 16 Дисциплінарного статуту ОВС України, позивач наголошує, що про дисциплінарний проступок стало відомо керівництву 09.03.2018 року, втім спірний наказ датований 30.05.2018 року, тобто стягнення накладене за межами місячного строку. Таким чином позивач наголошує, що

- причини, за якими розпочато службове розслідування не підпадають під перелік підстав для проведення службового розслідування;

- підстав для відсторонення позивача від виконання службових обов’язків та підстав для зменшення (позбавлення) позивача базового розміру премії у квітні - травні 2018 року не існує;

- відсутні підстави для оголошення такого дисциплінарного стягнення, як догана.

На підставі зазначеного позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ № 725 від 30.05.2018 року Департаменту патрульної поліції України в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати по підготовці справи до розгляду в розмірі 2 500, 00грн.

- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по зменшенню (позбавленню) базового розміру премії в квітні, травні 2018 року поліцейського роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1;

- зобов’язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поліцейському роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України базовий розмір премії за квітень, травень 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум за ці періоди.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.08.2018 року.

13.08.2018 року представник третьої особи через канцелярію суду надав письмові пояснення щодо адміністративного позову, згідно змісту якого зазначив, що про існування спірного Наказу ОСОБА_1 дізнався лише 15 червня 2018 року під час ознайомлення під підпис, крім цього позивача не ознайомлено з наказом про зменшення премії на 500 (п'ятсот) гривень у квітні 2018 року. Також третя особа вважає, що в діях ОСОБА_1 були відсутні будь-які порушення службової дисципліни, а тому Наказ є не обґрунтованим, службове розслідування було проведено не об’єктивно, не було враховано, що до Управління патрульної поліції письмових звернень, скарг, зауважень від громадян не надходило, а також те, що не було порушено прав громадян зі сторони позивача, для встановлення істини не були допитані заявники, які викликали патрульну поліцію.

21.08.2018 року представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.08.2018 року відкладено розгляд справи до 06.09.2018 року.

06.09.2018 року представник позивача надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про об’єднання позовних вимог в одне провадження.

Ухвалою суду від 06.09.2018 року відкладено проведення попереднього судового засідання, продовжено строк підготовчого засідання та призначено справу до розгляду на 12.09.2018 року; в задоволенні клопотання представника позивача про об’єднання в одне провадження справ № 0540/5817/18-а та № 0540/7595/18-а відмовлено.

12.09.2018 року представником відповідача було надано клопотання про перенесення розгляду справи.

05.10.2018 року представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про перенесення розгляду справи та клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

05.10.2018 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про перенесення розгляду справи.

08.10.2018 року Департамент патрульної поліції Національної поліції України через канцелярію суду надав відповідь на пояснення третьої особи, згідно змісту якої ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом Департаменту патрульної поліції № 2014 від 10.05.2018 “Про призначення та проведення службового розслідування”, після чого останній 18.05.2018 надав пояснення щодо об’єктивності та способу проведення даного службового розслідування. Зазначає, що позивач був обізнаний про причини та сам факт проведення службового розслідування та ознайомлений з правовими підставами останнього, що дало йому змогу заздалегідь підготувати та висловити свої зауваження. Також відповідач наголошує, що як вбачається з матеріалів службового розслідування, всі зазначені процесуальні вимоги виконавцями були виконані. Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку та тяжкості відповідач зазначає, що як вбачається з матеріалів службового розслідування ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1,2 частини 1 статей 18 ЗУ “Про Національну поліцію”, Присяги працівника поліції, пунктів 1,7 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, підпункту 1.2.1 пункту 1.2 Розділу І, пунктів 2.2, 2.3 Розділу II Інструкції з організації реагування ОВС на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої Наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, у тому числі за те, що позивач, перебуваючи в складі екіпажу “ЧАИКА-0106” 09.03.2018 о 00 год. 30 хв. не прибув на виклик “Інші злочини проти власності”, який було підтверджено в програмі на службовому планшетному комп’ютері, що підтверджується наявними матеріалами, чим вчинив дисциплінарний проступок тощо.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року у задоволені клопотання представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

09.10.2018 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про проведення підготовчого засідання в порядку письмового провадження, щодо закриття підготовчого провадження та переходу до слухання справи по суті не заперечував. Представник третьої особи щодо вчинення зазначених дій не заперечував, про що свідчить відповідний підпис.

Також 09.10.2018 року представник позивача надав клопотання про відкладення судового засідання за наявної можливості.

09.10.2018 року розгляд справи було відкладено до 17.10.2018 року.

16.10.2018 року представником позивача через канцелярію суду було надано пояснення, згідно змісту яких представник просив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження, також представник надав судову практику з питань зменшення премії.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до розгляду по суті на 26.10.2018 року.

22.10.2018 року представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22.10.2018 року у задоволені клопотання представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Як вже було зазначено вище, представник відповідача просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача та представник третьої особи до судового засідання не з’явилися, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надали.

Відповідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вкладене та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, 01.07.2018 року, паспорт громадянина України ВС 631718, проходив службу на посаді поліцейського роти № 2 батальйону управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, має звання сержант поліції, що не заперечується сторонами.

Відповідач, Департамент патрульної поліції Національної поліції України, є органом державної влади, юридичною особою ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, м.Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3.

Третя особа, первинна професійна спілка "Правозахисники України" є юридичною особою ЄДРПОУ 39245807, юридична адреса 52070, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, село Новоолександрівка, вулиця Сурська, будинок 96 та виступає у даних правовідносинах на стороні позивача.

Відповідно роздруківки з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України (далі - ІІПС) подія № 20805865 (а.с. 31), 09.03.2018 року об 00:17:00 на виконання патрулю ЧАЙКА-0105 УПП Д/Н 3939 Маріупольського ВП ГУНП в Донецькій області скерована подія № 20805865 (порушення тиші). Відмінено - 09.03.2018 року об 00:17:23. Результат відпрацювання: відсутня подія. По приїзду правопорушення не виявлено. Підозрілих осіб не встановлено, згідно ст. 8 ЗУ "Про звернення громадян" повідомлення вважати анонімним тощо.

Відповідно роздруківки з ІІПС подія № 20805778 (а.с. 32), 09.03.2018 року об 00:14:19 на виконання патрулю ЧАЙКА-0105 УПП Д/Н 3939 Маріупольського ВП ГУНП в Донецькій області скерована подія № 20805778 (злочини проти власності). Відмінено - 09.03.2018 року об 00:14:25. Результат відпрацювання: інформація не підтвердилась, правопорушення не виявлено тощо.

Згідно Рапорту Заступника командира батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції від 16.04.2018 року (а.с. 33), під час перегляду відеоматеріалів нагрудних боді-камер інспектора роти № 2 сержанта поліції ОСОБА_1 встановлено, що на протязі березня у тому числі останній допускав порушення порядку реагування на повідомлення за спецлінією "102", а саме: отримавши службові завдання на логістичній пристрій-планшет, позивач не виїжджав на вказане місце в повідомленні, а здійснював спілкування із заявником у телефонному режимі, тобто фактичних обставин та причин повідомлення на спецлінію "102" не з’ясовував, із заявником не зустрічався, місця подій не оглядав та після таких дій відображав недостовірні результати реагування на події в електронній системі фіксації подій.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.05.2018 року № 2040 (а.с. 40) було призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин неналежного виконання Наказу МВС України від 22.10.2012 року “Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України ” поліцейським роти № 2 батальйону управління Патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, сержантом поліції, ОСОБА_1, яке мало місце 09.03.2018 року, згідно з пунктом 4 Розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію”, Також п.2 зазначеного Наказу було відсторонено позивача від виконання службових обов’язків на час проведення судового розслідування тощо. Відповідно підпису від 10.05.2018 року, позивач ознайомлений із зазначеним наказом.

18.05.2018 року позивач надав письмове зауваження щодо об’єктивності та способу проведення службового розслідування (а.с. 24-26).

Згідно п. 4 висновку службового розслідування за фактом можливого неналежного виконання Наказу МВС України працівниками УПП в Донецькій області ДПП, затвердженого Начальником департаменту патрульної поліції підполковником поліції від 30.05.2018 року, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1, статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, Присяги працівника поліції, пунктів 1, 7 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460 - IV “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, підпункту 1.2.1 пункту 1.2 Розділу І, пунктів 2.2, 2.3 Розділу II Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої Наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, на підставі пункту 3 частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460 - IV “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” поліцейському роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції сержанту поліції ОСОБА_1 вирішено оголосити догану.

Наказом відповідача від 30.05.2018 року № 725 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, пунктів 1, 7, частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС, затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", підпункту 1.2.1 пункту 1.2 Розділу, пунктів 2.2, 2.3 Розділу Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальне правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої Наказом МВС України від 22.10.2012 року № 940, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460 - V "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" поліцейському роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Донецької області Департаменту патрульної поліції в Донецькій області сержанту поліції ОСОБА_1 оголошено догану (а.с. 22-23). Відповідно підпису, 15.06.2018 року позивач був ознайомлений із зазначеним наказом.

Наказом Департаменту Патрульної поліції НП України від 30.05.2018 року № 725 позивача допущено до виконання службових обов’язків за посадою.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, який затверджено Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ", Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС від 12.03.2013 року № 230, Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179., наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 “Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання” тощо.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Пунктом 2 частини першої вказаної статті встановлено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 вказаною статті підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-1V (далі за текстом - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - це дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.

Згідно матеріалів справи, сутність проступку позивача полягає також у тому, що останній не прибув на виклик, що і було кваліфіковано як порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, пунктів 1, 7, частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС, затвердженого Законом України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", підпункту 1.2.1 пункту 1.2 Розділу , пунктів 2.2, 2.3 Розділу Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальне правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої Наказом МВС України від 22.10.2012 року № 940, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460 - V "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Згідно письмової позиції ОСОБА_1, яка викладена в позовній заяві на підтримання позовних вимог, останній не заперечує власні дії та зазначає, що екіпаж ЧАЙКА – 0106 прибув на місце викликів про що свідчить трекер місця знаходження екіпажу за допомогою GPRS; станом на час надання позову до суду зафіксованих фактів надходження скарг, заяв тощо за даними викликами не має; звернення повністю розглянуті та закриті 12.03.2018 року.

Аналізуючи матеріали службового розслідування суд наголошує, що сутність порушень з боку позивача полягає в тому числі у відсутності особистого спілкування із заявниками. Також надання такими заявниками скарг на дії службових осіб можливе лише за певного волевиявлення та індивідуального правового аналізу ними відповідних обставин і не може слугувати критерієм оцінки в контексті наявності чи відсутності в діях службової особи дисциплінарного проступку. У тому числі розгляд звернень та закриття провадження, які стосуються суті певних правопорушень, не є предметом оцінки суду адміністративної юрисдикції. Інших аргументів щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного правопорушення останнім не зазначено.

В силу положень ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Як вбачається з наведених норм, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Поряд з цим, згідно з ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначають, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення саме у вигляді догани, суд зазначає, що вибір засобу дисциплінарного впливу здійснюється керівником на підставі власної оцінки обставин справи, особи підлеглого, потенційної наявності негативних наслідків скоєння проступку, співрозмірності стягнення щодо ступені порушення норм законодавства, що і має місце в контексті даного спору.

Статтею 14 Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Також, відповідно ст. 16 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці тощо.

Також порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція №230).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Пунктами 5.1. - 5.4 Інструкції №230 визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового і начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Аналізуючи даний спір в контексті вищевказаного, суд зазначає, що дисциплінарний проступок було вчинено 09.03.2018 року, згідно Наказу від 10.05.2018 року № 2040 було призначено проведення службового розслідування та закінчено останнє 30.05.2018 року (згідно дати підписання). Наказом від 30.05.2018 року № 725 на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Таким чином позиція ОСОБА_1 з приводу порушення строків накладення дисциплінарного стягнення не підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Відповідно, аналізуючи докази, наявні в матеріалах справи та беручи до уваги позиції сторін та третіх осіб по справі, суд вважає, що Наказ № 725 від 30.05.2018 року Департаменту патрульної поліції України в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Таким чином суд вважає за належне відмовити в задоволенні позовних вимог в даній частині.

Щодо позовних вимог визнання протиправними дій Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по зменшенню (позбавленню) базового розміру премії в квітні, травні 2018 року поліцейського роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 та зобов’язання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поліцейському роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України базовий розмір премії за квітень, травень 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум за ці періоди суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи та як не заперечується сторонами по справі, позивач недоотримав премію у квітні та травні 2018 року.

Так, згідно ч. 1, ч. 2 ст. 94 Закону України “Про національну поліцію”, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських встановлено наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 “Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання” та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799.

Згідно п. 12 розділу ІІ наведеного Порядку, керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру преміювання. Виплата премії проводиться в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Згідно Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції національної поліції України від 14.12.2015 № 60, зокрема п. 2.5, зменшення розміру чи позбавлення поліцейського премії в повному обсязі в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальника Департаменту патрульної поліції і повідомляється поліцейським під розписку. Відповідно до п.4.1., п. 4.4. наведеного Положення про преміювання, зменшення розміру (позбавлення) премії поліцейських, які не забезпечили своєчасного виконання покладених на них обов’язків, не виконали хоча б один з показників преміювання або допустили порушення службової дисципліни зазначаються з наказі Департаменту патрульної поліції і погоджуються із заступниками Департаменту патрульної поліції відповідно до розподілу функціональних обов‘язків. Поліцейські позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом начальника Департаменту патрульної поліції на підставі поданих за командою до 20 числа кожного місяця списків про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим поліцейським. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Відповідно до пункту 4.3 Положення № 60, начальник Департаменту патрульної поліції має право позбавляти поліцейського премії повністю або частково у тому числі за порушення статутних правил несення служби у добовому наряді або під час патрулювання; порушення службової дисципліни тощо.

Відповідно наведеного, суд зазначає, що так як проступок позивача мав місце у березні 2018 року, то розмір премії ОСОБА_1 було перераховано у квітні 2018 року. Таким чином суд вважає дії відповідача в даній частині правомірними та такими, що вчинені на підставі та в рамках наданих повноважень.

Щодо преміювання ОСОБА_1 у травні 2018 року, то як вже було зазначено вище Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.05.2018 року № 2040 (а.с. 40) було відсторонено позивача від виконання службових обов’язків на час проведення судового розслідування тощо. Наказом Департаменту Патрульної поліції НП України від 30.05.2018 року № 725 позивача допущено до виконання службових обов’язків за посадою.

Як передбачено п. 5 розд. ІІІ Порядку, за поліцейським, відстороненим від виконання службових обов’язків (посади) у зв’язку з проведенням щодо нього службового розслідування в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження, зберігаються всі види грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії. Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов’язків з дати видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов’язків за займаною посадою. Рішення про відсторонення поліцейського від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення на посаду, шляхом видання письмового наказу.

Відповідно зменшення розміру грошового забезпечення позивача у травні 2018 року внаслідок позбавлення премії відбулося в наслідок відсторонення останнього від виконання службових обов’язків. Позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.05.2018 року № 2040 в даній частині позивачем не заявлено.

Відповідно позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Департаменту патрульної поліції Національної поліції України по зменшенню (позбавленню) базового розміру премії в квітні, травні 2018 року поліцейського роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1; зобов’язання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поліцейському роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України базовий розмір премії за квітень, травень 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум за ці періоди задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені висновки суд зазначає, що відповідачем було доведено правомірність своїх дій та прийнятих Наказів, таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи приписи ст. 139 КАС України та відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, питання щодо стягнення з відповідача витрат по підготовці справи до розгляду в розмірі 2500, 00 грн. та судового збору розгляду не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (юридична адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Первинна професійна спілка “Правозахисники України” (юридична адреса: вул. Сурська, буд. 96, с. Новоолександрівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52070), про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання дій протиправними та стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.