Рішення № 774979, 24.04.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

24.04.2007

Справа №2-7/3586-2007

За позовом Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, просп. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1, код ЗКПО 00153117)

До відповідача Приватного підприємства «Укргазпром» (95053, м. Сімферополь, вул. Київська, 1-А, код ЗКПО 31367762)

Про стягнення 27231,44 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Мазакова Н. А., предст., дов. №11/29 від 07.11.2006 р.

Від відповідача - не з’явився.

Суть справи: Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз” звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Укргазпром» про стягнення 27231,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті наданих позивачем за договором №6997 від 28.11.2005 р. послуг, через що заборгованість ПП «Укргазпром» перед ДАК „Чорноморнафтогаз” складає 24675,84 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в розмірі 1727,31 грн., 522,31 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 305,98 грн.

Відповідач у судове засідання двічі з’явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у прядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

28.11.2005 р. між Державним акціонерним товариством „Чорноморнафтогаз” (Виконавець) та Приватним підприємством «Укргазпром» (Замовник) був укладений договір №6997, п. 1.1 якого передбачено, що Виконавець зобов’язується виконувати роботи з огляду, обстеженню та технічному обслуговуванню газопроводу та АГРС с. Запрудне смт. Партеніт АР Крим згідно з НПАОТ 1.1. 23-1.03-2004 «Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів», «Положенням про технічну експлуатацію ГРС МГ», а Замовник зобов’язується оплатити Виконавцю виконані роботи.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна сума договору згідно кошторису, який є невід’ємною частиною договору, складає 82252,90 грн., крім того, ПДВ 20% - 16450,60 грн. Загальна вартість робіт складає 98703,50 грн.

П. 2.2 Договору передбачено, що оплата Замовником вартості послуг Виконавцю здійснюється щомісячно у вигляді 100% передплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця в розмірі6854,40 грн., крім того ПДВ 20% - 1370,88 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, уповноваженими представниками сторін складаються акти виконаних робіт, які є підставою для розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем в період з 01.09.2006 р. по 30.11.2006 р. були виконані роботи з огляду, обстеження та технічного обслуговування газопроводу та АГРС с. Запрудне смт. Партеніт на загальну суму 24675,84 грн., про що свідчать відповідні акти приймання-передачі робіт, наявні в матеріалах справи (а. с. 11-13). Проте, вартість робіт не була сплачена відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств (а. с. 32).

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 24675,84 грн., у той час як відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості виконаних за договором №6997 від 28.11.2005 р робіт, через що вимоги позивача в частині стягнення з Приватного підприємства «Укргазпром» заборгованості у розмірі 24675,84 грн. підлягають задоволенню.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 5.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати пені від суми, що належить до сплати.

Проте, здійснений позивачем розрахунок пені не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає наступному коригуванню.

Так, як вже було вказано раніше, підставою для здійснення розрахунків за виконані послуги, є, згідно з п. 4.1 Договору, відповідні акти, що складується до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Приймаючи до уваги те, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ст. 253 ЦК України), стягенню з відповідача підлягає пеня у наступних размірах:

- з 06.09.2006 р. по 06.09.2006 р. – 114,93 грн. (8225,28 грн. х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 дн. х 30 дн.);

- з 06.10.2006 р. по 06.11.2006 р. – 237,52 грн. (16450,56 грн. х 17%: 365 дн. х 31 дн.);

- з 06.11.2006 р. по 06.12.2006 р. – 344,79 грн. (24675,84 грн. х 17%: 365 дн. х 30 дн.);

- з 06.12.2006 р. по 06.01.2007 р. – 356,28 грн. (24675,84 грн. х 17%: 365 дн. х 31 дн.);

- з 06.01.2007 р. по 06.02.2007 р. – 356,28 грн. (24675,84 грн. х 17%: 365 дн. х 31 дн.).

Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з ПП «Укргазпром» на користь ДАК „Чорноморнафтогаз” складає 1409,80 грн.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Однак, обчислені позивачем суми річних не є обгрунтованими, а тому підлягають зменшенню зменшенню до наступних розмірів.

- з 06.09.2006 р. по 06.09.2006 р. – 20,28 грн. (8225,28 грн. х 3%: 365 дн. х 30 дн.);

- з 06.10.2006 р. по 06.11.2006 р. – 41,92 грн. (16450,56 грн. х 3%: 365 дн. х 31 дн.);

- з 06.11.2006 р. по 06.12.2006 р. – 60,84 грн. (24675,84 грн. х 3%: 365 дн. х 30 дн.);

- з 06.12.2006 р. по 06.01.2007 р. – 62,87 грн. (24675,84 грн. х 3%: 365 дн. х 31 дн.);

- з 06.01.2007 р. по 06.02.2007 р. – 62,87 грн. (24675,84 грн. х 3%: 365 дн. х 31 дн.).

Таким чином, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь ДАК „Чорноморнафтогаз” складає 248,78 грн.

Суми інфляційних втрат у розмірі 522,31 грн. обчислені позивачем правомірно, а тому підлягають стягненню ПП «Укргазпром» на користь ДАК „Чорноморнафтогаз”.

За таких обставин, позовні вимоги ДАК „Чорноморнафтогаз” підлягають частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 80, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Укргазпром» (95053, м. Сімферополь, вул. Київська, 1-А, код ЗКПО 31367762) на користь Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз” (95000, м. Сімферополь, просп. Кірова/пров. Совнаркомівський, 52/1, код ЗКПО 00153117) заборгованість у розмірі 24675,84 грн., пеню у сумі 1409,80 грн., 522,31 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 248,78 грн., 268,56 грн. державного мита та 116,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.