Ухвала суду № 77497099, 30.10.2018, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3841/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року . слідчий суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачов О.М., при секретарі Грицай Н.І.розглянувши в судовому засіданні в м.Лиман клопотання слідчого Лиманського відділення поліції Слов*янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2018 року слідчий Лиманського відділення поліції Слов*янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_1звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Лиманського відділу Слов*янської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про арешт майна , в якому просить накласти арешт на транспортний засіб – автомобіль НОМЕР_1, що належать на праві власності ОСОБА_3, шляхом заборони відчуження, розпорядження будь-яким чином а також заборони користування вказаним автомобілем, оскільки даний автомобіль має суттєве значення по справі, з подальшим його зберіганням на майданчику зберігання транспортних засобів Лиманського ВП Cлов’янського ВП ГУНП в Донецькій області, розташованого по вул.Свободи буд. № 27 в м.Лиман Донецької області.

В судовому засіданні він це клопотання підтримав з підстав зазначених в клопотанні та просив його задовольнити. При цьому на задане йому питання пояснив, що по справі з цим автомобілем слід провести ще деякі слідчи дії.

Власник транспортного засобу ОСОБА_3суду пояснив, що ОСОБА_4Г.з його дозволу користувався його автомобілем але він не дозволяв тому їздити за межі міста, та просив автомобіль повернути йому бо з ним треба щось робити.

При досліджені письмових доказів судом встановлено.

Подане клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України.

В ЄРДР за № 12018050420000789 від 30.10.2018 року занесено повідомлення про кримінальне правопорушення з ознаками складу злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України за тих обставин, що30.10.2018 приблизно о 01.30 водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_2, на 88 км автодороги м.Добропілля - м.Лиман, на території Лиманського району Донецької області, допустив виїзд даного автомобілю за межі проїзної частини, та сталось зіткнення з автомобілем КрАЗ, що знаходився на узбіччі. Внаслідок ДТП водій ОСОБА_4 та пасажири ОСОБА_6, ОСОБА_7 отримали різноманітні тілесні ушкодження.

Як вбачається з наданих доказів , а саме : рапорту співробітника поліції, довідки на ім*я ОСОБА_4про наявність в нього тілесних ушкоджень, протоколу огляду місця ДТП , протоколів допиту свідка, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є всі підстави вважати, що ОСОБА_4, під час керування ним транспортним засобом "Chevrolet Aveo" державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, який належить на праві власності

ОСОБА_3, скоєне діяння яке містить склад злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України.

Постановою слідчого від 30.10.2018 року зазначений транспортний засіб було визнано речовим доказом та залишено на зберіганні на майданчику зберігання транспортних засобів Лиманського ВП Cлов’янського ВП ГУНП в Донецькій області, розташованого по вул.Свободи буд. № 27 в м.Лиман Донецької області.

Суддя, заслухавши участників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 п.7 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а арешт майна є один з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

В ч.1 ст.170 КПК України зазначено- Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини другої цієї статті - арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з частиною третьою цієї статті - у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих доказів , майно, відповідно до якого ставиться питання про накладення на нього арешту, відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України- Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Необхідність обрання цього запобіжного заходу дійсно обумовлена ризиками передбаченими ст.170 КПК України, що доведено стороною обвинувачення.

Крім того , суд визначеє, що незадоволення клопотання сдідчого про арешт цього майна може призвести до втрати доказів по цьому кримінальному провадженню і у зв*язку з цим відсутністя можливості притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Таким чином , оскільки майно , відповідно до якого ставиться питання про накладення на нього арешту відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, іншим чином у передбаченому законом порядку заявник не може забезпечити збереження його як доказ в кримінальному провадженні, то слід накласти арешт на це майно.

При цьому, оскільки по справі не проведено відповідних слідчих дій щодо фіксації пошкоджень транспортного засобу, що має суттєве значення для встановлення істини по справі, то зазначений транспортний засіб слід залишити на зберіганні на майданчику зберігання транспортних засобів Лиманського ВП Cлов’янського ВП ГУНП в Донецькій області, розташованого по вул.Свободи буд. № 27 в м.Лиман Донецької області.

Керуючись ст.ст.170-173, 309-310 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Лиманського ВП Слов*янського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт арешт на транспортний засіб – автомобіль НОМЕР_1, що належать на праві власності ОСОБА_3, шляхом заборони відчуження, розпорядження будь-яким чином а також заборони користування вказаним автомобілем, залишивги його на зберіганні на майданчику зберігання транспортних засобів Лиманського ВП Cлов’янського ВП ГУНП в Донецькій області, розташованого по вул.Свободи буд. № 27 в м.Лиман Донецької області.

Роз'яснити заінтересованим особам, що відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя -