Рішення № 77496600, 31.10.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/2861/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Хараджа Н.В., при секретарі Петровському Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за адміністративним позов ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя в Донецькій області про визнання дії противоправними та зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із позовною заявою до відповідача, в обґрунтування своїх вимог зазначила, що 06.10.2016 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугою років відповідно до п.«е» ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». 05.01.2017 року відповідачем було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії, яке мотивовано тим, що у позивача відсутній пільговий стаж необхідний для призначення пенсії. Відповідач зазначає, що загальний трудовий стаж позивача складає 28 років 01 місяць 10 днів та спеціальний стаж складає 12 років 03 місяці 28 днів. Позивач із зазначеним розрахунком не згодний, оскільки відповідач не врахував до пільгового стажу роботи позивачки з 02.01.2003 року по 28.02.2003 року у АТ «Азов», з 01.03.2003 року по 04.01.2011 року у ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», з 05.01.2011 року по 03.10.2016 року у ПАТ «Азовзагальмаш», оскільки вказані заклади не увійшли до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, затвердженого Постановою КМУ від 04.11.1993 року №909. Таким чином пільговий стаж роботи складає 26 років 00 місяці 29 днів, що дає позивачці право на призначення пенсії за вислугою років. На підставі зазначеного, просила визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії від 05.01.2017 року за зобов’язати відповідача призначити позивачці пенсію з моменту подання заяви про призначення пенсії з 06.10.2016 року відповідно до п. «е» ст. ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Позивачка в судове засідання не з’явилась, в позовній заяві міститься його клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що період роботи медичних працівників у приватних фірмах, товариствах з обмеженою відповідальністю по наданню медичних послуг не зараховується до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, оскільки зазначені заклади не увійшли до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, затвердженого постановою КМУ № 909 від 04.11.1993 року. Зарахування до спеціального стажу таких періодів роботи можливе лише за наявності у таких підприємств ліцензії та акредитації даної установи як медичної. Разом з наданими позивачем документами, загальний таж роботи позивача складає 28 років 01 місяць 10 днів та спеціальний стаж складає 12 років 03 місяці 28 днів, який дають право на пенсію за вислугою років, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугою років. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки серії БТ-ІІ № 4616064, ОСОБА_1 працювала:

-з 03.09.1190 року по 31.12.2002 року у Міськлікарні №5 МСЧ ПО «Азовмаш» - 12 років 03 місяці 29 днів;

-з 02.01.2003 року по 28.02.2003 року у АТ «Азов» - 0 років 1 місяць 27 днів,

-з 01.03.2003 року по 04.01.2011 року у ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» - 07 років 10 місяців 4 дні,

-з 05.01.2011 року по 03.10.2016 року у ПАТ «Азовзагальмаш» - 05 років 08 місяців 29 днів.

Крім того, відповідно до довідки від 07.10.2016 року за №609, виданої КЛПУ «Міський дерматовенерологичний диспансер м. Маріуполя» ОСОБА_1 працювала з 03.09.1987 року по 01.09.1988 року у Міському кожвендиспансері м. Жданова – 0 років 11 місяців 29 днів.

Також відповідно до диплома серії НТ №959639 ОСОБА_1 з 02.09.1998 року по 29.06.1990 року навчалась у Маріупольському медичному училищі.

06.10.2016 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугою років, та рішенням відповідача № 5 від 05.01.2017 року позивачці відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 цього Закону до трудових пенсій віднесені, зокрема, пенсія за віком та за вислугу років.

Згідно з пп. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і зокрема жінки з датою народження які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року при досягненні 54 років та за наявністю 26 років спеціального стажу з датою звернення з 01.04.2016 р. по 31.03.2017 р. та за умови звільнення з роботи або переведенні на іншу посаду, яка не передбачена переліком та після досягнення віку, який дає право на пенсію за вислугу років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом МіністрівУкраїни.

Перелік закладів, робота в яких дає право на вислугу років визначається за Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, затвердженого постановою КМУ № 909 від 04.11.1993 р.

Відповідно переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років до таких закладів слід відносити лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно- курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Періоди роботи медичних працівників у приватних медичних фірмах, товариствах з обмеженою відповідальністю по наданню медичних послуг не зараховуються до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки вищезазначені заклади не увійшли до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, затвердженого постановою КМУ № 909 від 04.11.1993 р.

Зарахування до спеціального стажу таких періодів роботи можливе лише за наявності у таких підприємств ліцензії та акредитації даної установи як медичної.

Як вбачається з наданих позивачем до суду копії ліцензії серії АА № 499156 виданої Міністерством охорони здоров’я України, ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» має ліцензію на здійснення медичної практики з 08.08.2002 року по 08.08.2005 року, копії ліцензії серії АБ № 292212 виданої Міністерством охорони здоров’я України, ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» має ліцензію на здійснення медичної практики з 17.08.2005 року до 17.08.2010 року, копії ліцензії серії АВ № 554488 виданої Міністерством охорони здоров’я України, ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» має ліцензію на здійснення медичної практики з 19.08.2010 року, та згідно копії ліцензії АГ № 603270 виданої Міністерством охорони здоров’я України, ПАТ «Азовзагальмаш» має ліцензію на здійснення медичної практики з 23.09.2011 року.

Позивачкою також надано до суду копію акредитаційного сертифікату серії МЗ № 009815, виданого Міністерством охорони здоров’я України Медико-санітарній частині ПАТ «Азовзагальмаш», терміном дії з 27 червня 2012 року по 30 травня 2015 року, та копію акредитаційного сертифікату серії МЗ № 007905, виданого Міністерством охорони здоров’я України Поліклініці ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», здравпункти 1, 2, 4, 5, 6, 8, 10, 11, 12, 13, 15, терміном дії з 29.04.2009 року по 29.04.2012 року.

З відповіді Міністерства охорони здоров’я України, наданої на підставі ухвали суду про витребування доказів від 29.05.2017 року, вбачається, що поліклініка ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» та її структурні підрозділи, отримували акредитаційний сертифікат у 2009 році терміном дії три роки. Медико-санітарна частина ПрАТ «Азовзагальмаш» та її структурні підрозділи, отримували акредитаційний сертифікат у 2012 році терміном дії три роки. Інших акредитаційних сертифікатів ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» у період з 2003 року по 2009 роки, та ПрАТ «Азовзагальмаш» у період з 2011 року по 2017 роки, не отримували.

Таким чином, враховуючи період роботи позивачки у ПрАТ «Азовзагальмаш» та ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», а також відомості щодо періоду їх акредитації, вбачається, що спеціальний стаж роботи позивачки, який дає право на призначення пільгової пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне, менше 26 років.

Посилання позивача на той факт, що до пільгового стажу роботи повинно бути включено період роботи позивача з 02.01.2003 року по 28.02.2003 року у ВАТ «Азов», оскільки перша акредитація закладу проводиться через два роки від початку провадження діяльності, та цей період повинен бути включений у пільговий стаж, суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров’я, затвердженого постановою КМУ від 15.07.1997 року № 765, державна акредитація закладу охорони здоров’я це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров’я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

Згідно п. 2 зазначеного Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров’я.

Таким чином, приватна установа охорони здоров’я офіційно набуває статусу охорони здоров’я на підставі державної акредитації. Тобто до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років зараховується, зокрема, робота у приватних установах охорони здоров’я, які офіційно набули статус закладу охорони здоров’я на підставі державної акредитації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України № 21-241а13 від 17.09.2013 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що рішення відповідача № 5 від 05.01.2017 року, яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років, є правомірним, тому не вбачає підстав для його скасування та відповідно визнання дій правомірними.

Керуючись ст. ст. 8-11, 94, 99, 100 ,102, 116, 139, 159, 160, 162, 167, 256, 257, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя в Донецькій області про визнання дії противоправними та зобов'язання здійснити певні дії відмовити у повному обсязі.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його оголошення.

Суддя Н.В. Хараджа