Вирок № 77496108, 24.10.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа№ 222/1673/18

Провадження № 1-кп/222/209/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

судді: Доценко С.І.,

при секретарі: Болбат Н.І.,

за участю:

прокурора Григоренко С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Албот О.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018050000000666 від 08.08.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Володарське, Володарського району, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом, водія-механіка військової частини А1302, у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, в період часу з 1993 року по 1998 рік, більш точний час та дату встановити під час досудового розслідування не виявилось можливим, перебуваючи на території смт. Володарське (нині Нікольське), Володарського (нині Нікольського) району Донецької області, більш точного місця встановити під час досудового розслідування не виявилось можливим, діючи умисно та протиправно, без передбаченого законом дозволу, придбав 2 патрони калібру 5,45х39 мм та 2 патрони калібру 9х18 мм та, достовірно знаючи, що виявлені ним патрони є бойовими припасами, переніс їх до свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де у подальшому умисно та протиправно зберігав, без передбаченого законом дозволу.

Він же, 30.09.2016 року та 03.07.2017 року, більш точний час, дату та місце встановити під час досудового розслідування не виявилось можливим, перебуваючи на посаді військовослужбовця військової служби за контрактом, у військовому званні старший солдат, проходячи службу на посаді водія-механіка військової частини А1302, перебуваючи на бойових позиціях неподалік від місця дислокації військової частини А1302, що на той час розташовувалась в населеному пункті Кримське, Луганської області, діючи умисно та протиправно, без передбаченого законом дозволу, придбав (знайшов) бойові припаси - 7 патронів калібру 7,62х39 мм, 4 патрони калібру 7,62х54 мм та патрон калібру 12,7х108 мм, та, та, достовірно знаючи, у зв'язку з проходженням військової служби, що виявлені ним предмети є боєприпасами, переніс їх до свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1, де у подальшому умисно та протиправно зберігав, без передбаченого законом дозволу.

05.09.2018 року співробітниками СУ ГУНП в Донецькій області було проведено обшук території домоволодіння АДРЕСА_1, за місцем мешкання ОСОБА_1, в ході якого було виявлено та вилучено 1 патрон калібру 7,62х39 мм, 4 патрони калібру 7,62х54 мм, 2 патрони калібру 5,45х39 мм, 2 патрони калібру 9х18 мм, 6 патронів калібру 7,62х39 мм та 1 патрон калібру 12,7х108 мм, які згідно висновку судової балістичної експертизи № 1/2-248 від 19.09.2018 року є бойовими припасами придатними до стрільби.

26.09.2018 року між прокурором військової прокуратури Маріупольського гарнізону старшим лейтенантом юстиції Борисочевим Ярославом Юрійовичем, який здійснює процесуальне керівництво кримінальному провадженні №12018050000000666 від 08.08.2018 року та обвинуваченим ОСОБА_1, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для зазначеного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1, передбачених ч.1 ст.263 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, щиро розкаявся у вчиненому злочині.

Сторони домовились про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, з урахуванням наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого.

Сторони узгодили покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у виді трьох років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що визначить суд з урахуванням необхідності та достатності для його виправлення та тяжкості вчиненого злочину.

В угоді зазначені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_1, що підтверджено підписами сторін.

На підставі викладеного суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 473, 474 ч.4 КПК України.

Під час судового засідання підтримав угоду та просив її затвердити. Зазначив, що, що при укладенні зазначеної угоди дотримані вимоги КПК та КК України, Просив призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання та покласти обов'язки, передбачені угодою.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав себе винним в інкримінованому злочині, передбаченому ст. 263 ч.1 КК України та визнав такими, що відповідають дійсності всі фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч1 КК України, викладені в обвинувальному акту. Підтвердив, що дійсно зазначені в обвинувальному акті боєприпаси 05.09.2018 року, були виявлені та вилучені в ході обшуку його домоволодіння в смт. Нікольське. Просив затвердити угоду, заявив, що він повністю розуміє характер пред'явленого йому обвинувачення за ст. 263 ч.1 КК України, вид покарання та обов'язки які будуть покладені на нього при затвердженні угоди. Укладення угоди є добровільним, відповідає його інтересам, штраф сплатити зможе та зможе виконати покладені обов'язки .Просив суд врахувати його щиросердне каяття та те що він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення що підтверджено присвоєним статусом учасника бойових дій.

Захисник Албот О.М. в судовому засіданні підтвердила, що угода укладена між сторонами добровільно, примусу до її підзахисного не застосовувалось, вважає її такою, що відповідає інтересам ОСОБА_1 та просить угоду про визнання винуватості затвердити, та призначити покарання з застосуванням ст.69 КК України, узгоджене сторонами та врахувати пом'якшуючими обставинами його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

ОСОБА_1 роз'яснено, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор має довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчинення якого ОСОБА_1 обвинувачується і йому роз'яснено право на захисника та що він може мовчати і факт його мовчання не матиме для суду жодного доказового значення і він має право допитувати свідків під час судового розгляду і подавати докази, що свідчать на його користь, але ж він повністю визнає себе винним за ст. 263 ч.1 КК України і обізнаний щодо наслідків затвердження судом угоди і наслідків невиконання її умов і просить суд її затвердити.

ОСОБА_1 за місцем проходження служби характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений. Обвинувачений, згідно посвідчення серії УБД№ 204799 є учасником бойових дій.

Суд погоджується, що є наявними обставинами що пом'якшують кримінальне покарання: щиросердне каяття обвинуваченого у вчиненні злочину та активне сприяння розкриттю злочину.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, в наслідок якого завдано шкоду лише суспільним інтересам.

Узгоджена сторонами вид і міра покарання обрана відповідно до тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи обвинуваченого та обставин, що пом'якшують покарання із застосуванням ст.69 КК України більш м'яке, ніж передбачене санкцією ч 1 ст.263 КК України.

Прокурор Григоренко С.М., згідно обвинувального акту та постанови про групу прокурорів має повноваження для затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає, що угоду про визнання винуватості належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винним у вчинення злочину передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, а саме в незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів та призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання, із застосуванням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

По справі проведена судова балістична експертиза № 1/2-248 від 19.09.2018 року, у зв'язку з чим з ОСОБА_1, як з винної особи, на користь держави, у рахунок процесуальних витрат за проведення експертизи слід стягнути 1001 грн.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.09.2018 року між прокурором військової прокуратури Маріупольського гарнізону старшим лейтенантом юстиції Борисочевим Ярославом Юрійовичем, який здійснює процесуальне керівництво кримінальному провадженні №12018050000000666 від 08.08.2018 року та обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника Албот Ольги Михайлівни.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину передбаченому ст. 263 ч. 1 КК України та призначити узгоджену міру покарання в виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, передбачені ст. 76 ч.1 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до командира військової частини (а після звільнення з військової служби - до уповноваженого орану з питань пробації), повідомляти командира військової частини (а після звільнення з військової служби - уповноважений орган з питань пробації) про зміну місця проживання, роботи, навчання.

На підставі ст. 163 КВК України контроль за виконанням вироку відносно ОСОБА_1 під час проходження військової служби покласти на командира військової частини А1302, а після його звільнення з військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УДКСУ у м. Маріуполі/Жовтневий район/24060300, код ЄДРПОУ 37989721, р/р 31119115700052, код класифікації доходу 24060300, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, код банку 834016, призначення платежу: за висновок експерта № 1/2-248 від 19.09.2018 року 1001 (одна тисяча одна гривня) гривень за проведення судової балістичної експертизи.

Речові докази: сейф-пакет № 4091993, в якому знаходяться 9 гільз, п'ять патронів 7,62х39 мм, два патрони 7,62х54 мм, куля патрону 12,7 мм, що переданий на зберігання до камери схову Центрального відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області, під № 166/286 - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду, через Володарський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення з підстав передбачених ст. 394 КПК України.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені у ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суддя С.І. Доценко