Ухвала суду № 77495528, 30.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16643/18

Провадження №1-кп/127/703/18

У Х В А Л А

30 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2018 р. за № 12018020010001927 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Янішевського А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор Янішевський А.О. заявив клопотання про продовження строку застосованого до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки останні можуть ухилятися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що запобіжний захід до обвинувачених застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, а тому просить продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім виняткового, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Просили суд про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 просив при вирішенні даного питання врахувати стан його здоров'я, оскільки на даний час він перебуває на лікуванні. Зазначив, що немає наміру ухилятися від суду та впливати на свідків.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4, позицію якої підтримав обвинувачений ОСОБА_2, заперечила проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просила суд про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Обвинувачений немає наміру ухилятися від суду та впливати на свідків.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 13.07.2018 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 13.07.2018 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.07.2018 року продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, починаючи з 12.07.2018 року до 09.09.2018 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2018 року продовжено строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, починаючи з 05.09.2018 року до 03.11.2018 року включно.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, як вбачається з обвинувального акту, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що соціальні зв'язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, як вбачається з обвинувального акту, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що соціальні зв'язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

При цьому суд, враховучи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими кримінального правопорушення, особи обвинувачених у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.

Крім того, суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого не всі свідки допитані судом, докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинувачених, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинувачених.

Згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, наявні підстави вважати, що інший (більш м’який) запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, а саме, домашній арешт, не зможе може на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченими їх процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На думку суду, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені, опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження або ухилятися від суду.

При цьому, позицію сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 183 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії застосованого до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого - залишити без зміни, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 60 днів, починаючи з 30.10.2018 року до 28.12.2018 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого - залишити без зміни, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на строк 60 днів, починаючи з 30.10.2018 року до 28.12.2018 року включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1) для відома та виконання та до прокуратури Вінницької області для відома.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу - з 30.10.2018 року до 28.12.2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя