Рішення № 77494939, 30.10.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року Справа № 925/771/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Луговський О.С. - представник за довіреністю,

від першого відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

від другого відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси

до 1. фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

м. Черкаси

2. фізичної особи - підприємця ОСОБА_4,

м. Черкаси

про стягнення 49 404 грн. 97 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулася з позовом Черкаська міська рада до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення з відповідачів 49 404 грн. 97 коп. збитків за фактичне використання земельною ділянкою без належного оформлення права користування.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06 вересня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 вересня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 10 год. 40 хв. 27 вересня 2018 року.

Також ухвалою господарського суду Черкаської області від 06 вересня 2018 року визнано поважними причини неподання відповідачами відзиву та доказів у встановлений судом строк та продовжено відповідачам процесуальний строк для подання відзиву до 07 вересня 2017 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 40 хв. 30 жовтня 2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 06 вересня 2018 року (а.с. 49-52) та зазначав, що невиконання відповідачами п. 2 рішення Черкаської міської ради від 04 листопада 2014 року за №2-272 відбулося не з вини відповідачів, а в результаті бездіяльності позивача.

З листа Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 11 вересня 2017 року №2875-01-25 вбачається, що проект договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) був направлений відповідачам лише 11 вересня 2017 року. А тому, до моменту отримання відповідачами екземпляру проекту договору про добровільне відшкодування збитків (неодержаного доходу), не було в діях відповідачів ні вини в завданні збитків, ні ухилення від виконання зобов'язання, що могло б привести до завдання збитків.

Крім того, до 11 вересня 2017 року у відповідачів взагалі не було обов'язку на укладання договору про відшкодування збитків за фактичне користування земельною ділянкою в розмірі 320 кв.м., оскільки в рішенні Черкаської міської ради від 04 листопада 2014 року №2-272 мова йде про земельну ділянку площею - 0,0499 га.

В позовній заяві позивач зазначив, що протиправна поведінка відповідачів полягає в ухиленні від вчинення дій щодо своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою. Однак, ця обставина, на думку представника відповідачів, спростовується наступними фактами.

На офіційному сайті Черкаської міської ради розміщений проект рішення Черкаської міської ради №1552-8-з про надання відповідачам земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_2.

З пояснювальної записки до проекту рішення вбачається, що підстава рішення: заява від 10 березня 2017 року №14237-з. Граничний термін прийняття рішення 10 квітня 2017 року.

Тобто, відповідачі ще 10 березня 2017 року звернулися до позивача із заявою №14237-з про оформлення права користування земельною ділянкою площею 320 кв.м. і Черкаська міська рада до 10 квітня 2017 року повинна була прийняти відповідне рішення про оформлення цього права або про відмову в оформленні права користування земельною ділянкою. Однак, станом на момент розгляду справи в суді, Черкаська міська рада не прийняла жодного

рішення стосовно оформлення права користування земельною ділянкою.

Застосування позивачем подвійної облікової ставки НБУ у розрахунку розміру завданих збитків є не обгрнтованим, оскільки норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Також представник відповідачів просив суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності щодо стягнення збитків за період з 01 червня 2014 року по 18 липня 2015 року, оскільки позивач звернувся до суду з відповідним позовом лише 18 липня 2018 року.

Враховуючи вищенаведене, представник відповідачів просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 30 жовтня 2018 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/771/18.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 49 404 грн. 97 коп. завданих внаслідок безоплатного користування відповідачами земельною ділянкою, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи ст. 22 ЦК України, ст. ст. 124, 156, 157 ЗК України та зазначав, що земельна ділянка площею 0,0320 га по АДРЕСА_2 використовується відповідачами з порушенням вимог земельного законодавства. Документи, що посвідчують право власності або право користування земельної ділянки за період з 01 червня 2014 року по 01 червня 2017 року у відповідачів відсутні, чим спричинено позивачу збитки. При цьому позивач вказував, що рішенням міської ради від 04 листопада 2014 року відповідачів було зобов'язано укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на нежитлові приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, згідно договору міни нежитлових приміщень від 17 листопада 2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 та фізична особа - підприємець ОСОБА_4 набули право власності на незавершене будівництво (магазин готовністю 64 %) по АДРЕСА_2.

Рішенням Черкаської міської ради №2-272 від 04 листопада 2014 року відповідачам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0499 га по АДРЕСА_2 в оренду під незавершений будівництвом магазин (літ. А-2 готовністю 64%).

Пунктом 2 зазначеного рішення відповідачів було зобов'язано укласти з позивачем договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 з моменту набуття права власності на нежитлові приміщення у порядку встановленому чинним законодавством.

У березні 2017 року відповідачі звернулися до Черкаської міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_2.

Водночас відповідного рішенням Черкаською міською радою на даний час прийнято не було.

На офіційному сайті Черкаської міської ради розміщений проект рішення за №1552-8-з "Про надання ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_2".

Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

При цьому дана норма Земельного кодексу України не звільняє набувача майна від обов'язку належного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розміщені об'єкти нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 ЗК України суб'єктом права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Частиною 2 ст. 83 ЗК України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з п.п.1 п. "б" ч. 1 ст. 33 зазначеного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад відносяться регулювання земельних відносин.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

Пунктом 2 рішення Черкаської міської ради №2-272 від 04 листопада 2014 року було зобов'язано відповідачів укласти з Черкаською міською радою договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) за час фактичного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 з моменту набуття права власності на нежитлові приміщення у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Рішення Черкаської міської ради №2-272 від 04 листопада 2014 року чинне та у встановлений законом порядок не скасовано.

На адресу відповідачів 01 червня 2017 року за №2011-01-20 та на адресу першого відповідача 11 вересня 2017 року за № 2875-01-21 надсилались листи-пропозиції щодо укладання договору про відшкодування збитків з відповідними проектами договору.

Згідно ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Судом встановлено і даний факт не заперечується сторонами, що відповідачі фактично користувалися земельною ділянкою у вказаний позивачем період, оскільки на ній знаходиться нерухоме майно, що належало відповідачам.

Як вже зазначалося вище, міською радою 04 листопада 2014 року за наслідками розгляду заяви відповідачів було надано останнім дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Крім того з матеріалів справи також вбачається, що 04 травня 2016 року відповідачі зверталися до позивача із заявою від 04 травня 2016 року про затвердження документації із землеустрою та просили надати земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,0320 га в оренду строком на 49 років.

В подальшому 01 серпня 2016 року відповідачі звернулися до позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0320 га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

На звернення від 01 серпня 2016 року Департаментом архітектури, містобудування та інспектування надано відповідь від 26 серпня 2016 року в якій відповідачам рекомендовано звернутися до Черкаської міської ради (Центру надання адміністративних послуг департаменту управління справами Черкаської міської ради) із заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки.

Також своїм листом від 23 серпня 2016 року Управління планування та архітектури повідомило відповідачів, що на земельну ділянку площею 0,0320 га за адресою: АДРЕСА_2 наявні містобудівні обмеження та обтяження (а.с118).

23 листопада 2016 року Управлінням культури Черкаської обласної державної адміністрації було надано висновок щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0320 га в оренду під незавершений будівництвом магазин за адресою: АДРЕСА_2, згідно якого було погоджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

Із заявою про оформлення документів на право користування землею, відповідачі звернулися лише у березні 2017 року (заява від 10 березня 2017 року), про що зазначав представник відповідачів у відзиві на позовну заяву.

Отже, з моменту набуття у власність об'єкту нерухомості та прийняття рішення №2-272 від 04 листопада 2014 року відповідачі використовують земельну ділянку без оформлення договору оренди землі.

Крім того, судом встановлено, що відповідачі в порушення свого зобов'язання передбаченого п.2. рішення міської ради від 04 листопада 2014 року, договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) з позивачем також не укладали.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідачі мали об'єктивні перешкоди для виконання свого обов'язку.

Водночас позивач не був позбавлений можливості прийняти відповідне рішення і був зобов'язаний у місячний строк - до 10 квітня 2017 року розглянути питання про надання в оренду земельної ділянки відповідачам.

Отже, відповідачі не довели суду, що не могли своєчасно оформити право користування земельною ділянкою, зокрема, укласти договір оренди землі із незалежних від їх волі причин в період з 01 червня 2014 року по 10 березня 2017 року, та як наслідок не довели відсутність своєї вини у спричиненні збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п. "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України).

Згідно ч. 2 ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно із п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Актом про визначення збитків власнику землі від 15 листопада 2017 року №42-2017 було визначено збитки у вигляді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування відповідачами земельною ділянкою по АДРЕСА_2 за період з 01 червня 2014 року по 01 червня 2017 року в розмірі 49 404 грн. 97 коп.

Зазначений акт затверджений рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 10 квітня 2018 року №273 (а.с. 18).

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину останнього. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства суд дійшов до наступних висновків:

Відповідачі, будучи власником об'єкту нерухомості, розташованого на спірній земельній ділянці, є користувачами цієї земельної ділянки.

Відповідачі не виконали свого обов'язку щодо своєчасного укладення договору про оренду землі, або договору про відшкодування збитків на виконання рішення міської ради від 04 листопада 2014 року.

Отже, відповідачі протягом усього періоду фактично користувалися спірною земельною ділянкою за відсутності у них оформленого у відповідності з вимогами земельного законодавства права оренди на цю земельну ділянку і не сплачували до бюджету м. Черкаси орендну плату за землю, а позивач відповідно не одержував доходи від орендної плати за користування нею відповідачами.

Протиправна поведінка відповідачів полягала у невиконанні ними свого обов'язку щодо укладання договору передбаченого рішенням органу місцевого самоврядування чи належного оформлення свого права оренди на спірну земельну ділянку саме з дня виникнення у них права власності на нерухоме майно, розташоване на цій земельній ділянці.

Збитки, завдані позивачу протиправною поведінкою відповідачів, полягають у неодержанні позивачем доходів від орендної плати за користування відповідачами спірною земельною ділянкою, які б позивач одержав у разі оформлення відповідачами права оренди на цю земельну ділянку.

Причинний зв'язок між завданими позивачу збитками та протиправною поведінкою відповідачів полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідачів позивач не одержав доходи від орендної плати за землю.

Відповідачі не довели відсутність своєї вини у завданні позивачу збитків, оскільки не довели, що з дня виникнення у них права власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, вжили усіх залежних від них заходів щодо оформлення права оренди на спірну земельну ділянку.

Таким чином, у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідачів до такої відповідальності як відшкодування збитків.

У розрахунку стягуваної суми збитків позивач правильно застосував мінімальну ставку орендної плати за землю - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Водночас, застосування позивачем для визначення суми збитків коефіцієнту у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на початок кожного звітного періоду не ґрунтується на чинному законодавстві.

Як вже зазначалося вище з посиланням на ст. 22 Цивільного кодексу України неодержаними доходами є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Позивач за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачами, міг би реально одержати від відповідачів орендну плату за землю у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її індексації без коефіцієнтів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на початок кожного звітного періоду.

Застосування вказаних коефіцієнтів у розрахунку збитків по суті є нарахуванням неустойки на збитки, що суперечить чинному цивільному законодавству.

Згідно з розрахунком позивача (а.с.17) сума завданих позивачу збитків за період з 01 червня 2014 року по 31 грудня 2014 року складає 5 454 грн. 91 коп., за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 13 891 грн. 27 коп., за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 22 394 грн. 47 коп., а за період з 01 січня 2017 року по 01 червня 2017 року - 7 664 грн. 32 коп.

Проте, з урахуванням вищенаведених висновків суду, збитки слід було розраховувати наступним чином:

3% від 289 633 грн. 49 коп. складає 8 689 грн. 00 коп. в рік, а тому відповідно в місяць - 724 грн. 08 коп.

За період з 01 червня 2014 року по 31 грудня 2014 року розмір збитків складає 5 068 грн. 56 коп.

3% від 361 752 грн. 23 коп. складає 10 852 грн. 56 коп. в рік.

Тобто з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року розмір збитків складає 10 852 грн. 56 коп.

3% від 518 390 грн. 94 коп. складає 15 551 грн. 72 коп. в рік, а тому за 2016 рік розмір збитків становить вказану суму.

3% від 549 494 грн. 40 коп. складає 16 484 грн. 83 коп. в рік, в місяць - 1 373 грн. 74 коп.

За період з 01 січня 2017 року по 01 червня 2017 року розмір збитків складає 8 242 грн. 44 коп.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, загальний розмір збитків за період з 01 червня 2014 року по 01 червня 2017 року складає 39 715 грн. 28 коп.

Як зазначалося вище, відповідачі просили суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 3-5 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Станом на 18 липня 2018 року - день подання позивачем позову до суду трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення збитків у сумі 10 990 грн. 73 коп. (за період з 01 червня 2014 року по 17 липня 2015 року)) сплив, оскільки позивач станом на 18 липня 2015 року знав про порушення відповідачами його права у вказаний період часу на одержання орендної плати за землю та мав можливість своєчасно розрахувати збитки, затвердити акт комісії та відповідно звернутися до суду в межах позовної давності.

Позивач причин пропущення ним позовної давності не вказав, а тому господарський суд вважає, що у даному випадку причини пропущення строку позовної давності за вимогою про стягнення 10 990 грн. 73 коп. збитків, нарахованих за період з 01 червня 2014 року по 17 липня 2015 року не є поважними, а це означає, що в цій частині позовних вимог у позові слід відмовити через сплив позовної давності.

Оскільки відповідачі звернулися до позивача із заявою про надання їм в оренду земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_2 лише 10 березня 2017 року, і в місячний строк вказану заяву позивачем розглянуто не було, то підстав для стягнення збитків за період з 10 квітня 2017 року по 01 червня 2017 року немає, оскільки після вказаної дати відсутня вина відповідачів щодо неоформлення права оренди.

З урахуванням вищенаведеного стягненню підлягає 25 015 грн. 33 коп. збитків за період з 18 липня 2015 року по 09 квітня 2017 року, в решті вимог про стягнення 13 398 грн. 91 коп. збитків в позові слід відмовити, у зв'язку з безпідставним нарахуванням, а про стягнення 10 990 грн. 73 коп. збитків слід відмовити у зв'язку з пропуском позовної давності.

Оскільки позов заявлено до обох користувачів земельною ділянкою, що разом володіють нерухомим майном в рівних долях, і саме спільною бездіяльністю обох відповідачів було завдано позивачу збитків, то з урахуванням положень ст. 1190 ЦК України відповідачі несуть солідарну відповідальність.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 та з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Черкаської міської ради, вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25212542 - 25 015 грн. 33 коп. збитків.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Черкаської міської ради, вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25212542 - 446 грн. 05 коп. судового збору.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Черкаської міської ради, вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25212542 - 446 грн. 05 коп. судового збору.

5. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 31 жовтня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович