Рішення № 77494883, 22.10.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2018 р. Справа № 924/745/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави

до: 1. комунального підприємства "Спецкомунтранс" Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-газ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання недійсними додаткових угод №1 від 02.07.2018 р. та №2 від 18.07.2018 р. до договору №0451-КП від 01.06.2018 р.

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_1 - за посвідченням від 02.02.2015 р. №031942

від відповідача 1: ОСОБА_2 - за довіреністю від 14.09.2018 р. №65

від відповідача 2: ОСОБА_3 - за довіреністю від 16.01.2018 р. №2/18

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: заступник прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Спецкомунтранс" Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-газ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про визнання недійсними додаткових угод №1 від 02.07.2018 р. та №2 від 18.07.2018 р. до основного договору №0451-КП від 01.06.2018 р., укладених між відповідачами.

Ухвалою суду від 27.08.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 17.09.2018 р. Ухвалою суду від 17.09.2018 р. підготовче засідання у справі відкладено на 01.10.2018 р. Ухвалою суду від 01.10.2018 р. підготовче провадження у справі №924/745/18 закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22.10.2018 р.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що укладення оспорених додаткових угод, відповідно до яких зменшено обсяги пального, що планується закупити, та збільшено ціну за одиницю товару, відбулось всупереч інтересам держави та без відповідних підстав, що порушує законність у бюджетній системі, норми Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, принципи публічних закупівель (добросовісної конкуренції, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель), умови основного договору. Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з позовом прокурора в інтересах держави, зазначає про загрозу порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди у вигляді незаконних втрат бюджетних коштів. Також в обґрунтування підстав для представництва прокурора в інтересах держави та звернення до суду із даним позовом прокурор зазначає, що у органів, які здійснюють контроль у сфері закупівель, відсутнє право звертатись до суду із позовами про оскарження публічних закупівель та договорів, укладених за їх результатами. В якості правових підстав позову зазначає ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 202, 203, 215 ЦК України, ст. ст. 179, 189, 207 ГК України, ст. ст. 1, 3, 6, 7, 8, 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідач 1 - комунальне підприємство "Спецкомунтранс" у відзиві (від 12.09.2018 р. №64) просить у позові відмовити. Звертає увагу на те, що підняття ціни відбулось з дотриманням порядку, передбаченого Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема, п. 2 ч. 4 ст. 36 цього Закону, та на підставі документів, які підтверджують коливання (ріст) ціни на ринку нафтопродуктів (цінові інформаційні довідки Хмельницької ТПП від 21.06.2018 р., 12.07.2018 р.). Зауважив, що загальна сума договору після укладення оспорених угод не змінилась.

Відповідач 2 – ТОВ „Магістраль-газ” у відзиві на позов (від 12.09.2018 р.) проти позову заперечив, посилаючись на відсутність підстав та повноважень прокурора на звернення з цим позовом. Крім того, зазначив, що оспорені додаткові угоди укладені відповідно до вимог Закону України „Про публічні закупівлі”, оскільки сума договору залишилась незмінною, та за наявності достатніх підстав. При цьому акцентував увагу на тому, що пальне придбавалось за власні кошти підприємства.

Прокурор у відповіді на відзив (від 26.09.2018 р.) спростовує твердження відповідача 2 щодо відсутності підстав представництва прокурором інтересів держави з огляду на оціночний характер цього поняття, самостійне визначення прокурором підстав подання позову та відсутність права звернення до суду щодо оскарження публічних закупівель та визнання недійсними укладених за їх результатами договорів у суб'єктів владних повноважень, що здійснюють контроль у сфері закупівель, зокрема, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Рахункової палати, Антимонопольного комітету України, Держаудитслужби. Безпідставними вважає твердження відповідачів про правомірність укладення оспорених угод, оскільки зростання закупівельних цін на товар саме на час укладення оспорених угод (з моменту укладення основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін) документально не підтверджено та не обґрунтовано.

У запереченнях на відповідь на відзив (від 10.10.2018 р.) відповідач 2 зазначив, що весь об'єм пального, що повинно закуповуватись за кошти міського бюджету, відповідачу 1 було продано за вартістю, визначеною договором та специфікацією. Ціна такого пального в оспорених додаткових угодах залишалась незмінною, погоджено лише збільшення ціни за одиницю товару, який закуповувався за власні кошти підприємства.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги, обґрунтовуючи доводами, викладеними в позові, відповіді на відзив.

Відповідач 1 та відповідач 2 проти позовних вимог заперечили з посиланням на обставини, викладені у відзивах на позов. Звернули увагу на недоведеність прокурором підстав звернення до суду за захистом інтересів держави. Акцентували увагу на тому, що за бюджетні кошти придбавалось пальне, ціна на яке не змінювалась відповідно до оспорених угод.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно з рішенням тендерного комітету КП „Спецкомунтранс”, оформленим протоколом засідання тендерного комітету №32 від 18.05.2018 р., за результатами відкритих торгів по лоту №2: дизельне паливо 28700 л визначено переможцем відкритих торгів ТОВ „Магістраль-газ” з ціновою пропозицією 659813 грн., прийнято рішення про намір укласти договір за відповідним предметом закупівлі.

Відповідно до наявного у матеріалах справи звіту про результати проведення закупівлі UA-2018-04-17-002066-а від 01.06.2018 р. замовником КП "Спецкомунтранс” укладено з ТОВ „Магістраль-газ” договір №0451-КП щодо предмету закупівлі: дизельне паливо; коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності): ДК 021:2015:09134200-9 – дизельне паливо; 28700 л; місце поставки товарів: 32300, Україна, Хмельницька область, Кам’янець - Подільський, вул. Гунська, 7; ціна договору: 659813,00 грн.

01.06.2018 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Магістраль-газ” (продавець) та комунальним підприємством „Спецкомунтранс” (покупець) укладено договір №0451-КП про закупівлю паливно-мастильних матеріалів за державні кошти (далі - договір), за умовами п. 2.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця через мережу АЗС з використанням талонів, пластикових карт ПММ, а покупець зобов’язаний приймати у власність ПММ та оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.2 договору перелік АЗС узгоджується сторонами (додаток №2) і коригується з встановленням POS-терміналів продавця. Узгодження здійснюються уповноваженими представниками сторін, в т.ч. засобами електронного, факсимільного зв’язку.

На виконання умов даного договору покупець отримує у продавця пластикові картки в кількості 5 шт., про що складається акт користування пластикових карт, що є невід’ємною частиною даного договору (додаток №3). При передачі ПММ по талонам покупець зобов’язується надати покупцю талони номіналом: 10 л, 20 л, 50 л, 100 л, про що складається акт прийому – передачі (додаток №4) (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору продавець постачає покупцю ПММ частинами на умовах EXW (Інкотермс 2010) франко-термінали АЗС (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору сума та ціна договору становить 659813,00 грн.(в т.ч. ПДВ 109968,83 грн.) В тому числі: пп. 4.1.1 - за власні кошти - 655674,80 грн. (в т.ч. ПДВ 109279,13 грн.); пп. 4.1.2 - за кошти міського бюджету за дизельне паливо для заправки роторної косарки на утримання кладовищ міста Кам'янця-Подільського на 2018 р. - 4138,20 грн. (в т.ч. ПДВ 689,70 грн.). Передача (відпуск) ПММ здійснюється відповідно до чинних цін на АЗС на момент здійснення операцій по передачі ПММ (з врахуванням вимог п.п. 4.4 договору), але не може перевищувати ціну ПММ встановлену у п. 4.2 договору.

У п. 4.2 договору зазначено, що кількість товару та ціна ПММ зазначена в специфікації, що є додатком №1 до цього договору.

Згідно з п. 4.3 договору ціна ПММ, визначена в договорі, є незмінною, крім випадків, визначених законодавством про публічні закупівлі в Україні. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, згідно пп. 5 пункту 4.5 договору.

Пунктом 4.5 даного договору передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного середньомісячного використання ПММ покупцем та обсягу видатків покупця на придбання ПММ; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.

Договором передбачається можливість узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) ПММ та якості) (п. 4.6 договору).

За умовами п. 4.7 договору розрахунки за ПММ здійснюються покупцем в українській національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, а саме: за власні кошти підприємства - з р/р 26005052403778 в ХФ КБ Приватбанк, МФО 315405; за кошти міського бюджету - з р/р 35436017030335 в ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013.

У п. 11.8 договору сторони погодили строк поставки ПММ з 01.06.2018 р. по 31.12.2018 р.

Відповідно до п. 11.9 договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2018 р. (включно). В частині зобов’язань договір діє до повного їх виконання.

До зазначеного договору сторонами підписано специфікацію (додаток 1 до договору №0451-КП від 01.06.2018 р.), в якій, сторони узгодили найменування, кількість та ціну товару, а саме: дизельне паливо в кількості 28700,00 л за ціною 22,99 грн./л на суму 659813,00 грн., в т.ч. дизельне паливо для заправки роторної косарки за кошти міського бюджету на утримання кладовищ міста Кам’янця-Подільського на 2018 р. в кількості 100 л за ціною 22,99 грн./л на суму 2299,00 грн.

Відповідач 2 звернувся до відповідача 1 з листом (від 23.06.2018 р. №23/1), в якому у зв'язку зі збільшенням гуртових цін на АЗС, просив укласти до договору додаткову угоду про збільшення ціни до рівня 24,90 грн./л з урахуванням ПДВ, що не перевищує 10% від ціни, визначеної договором.

До листа додано цінову інформаційну довідку Хмельницької ТПП (від 21.06.2018 р. №22-05/346), в якій повідомлено про орієнтовні середньо-ринкові ціни, зокрема, на дизельне пальне (станом на 20.06.2018 р. - 25,90-29,49 грн./л).

02.07.2018 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Магістраль-газ” (продавець) та комунальним підприємством „Спецкомунтранс” (покупець) укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору купівлі – продажу №0451-КП

Відповідно до п. 1 цієї додаткової угоди пункт 4.1 договору викладено в наступній редакції: сума та ціна договору становить 659813,00 грн., в тому числі: пп. 4.1.1 - за власні кошти - 655674,80 грн. ( в т.ч. ПДВ 109279,13 грн.); пп. 4.1.2 - за кошти міського бюджету за дизельне паливо для заправки роторної косарки на утримання кладовищ міста Кам'янця-Подільського на 2018р. - 4138,20 грн., ( в т.ч. ПДВ 689,70 грн.).

Згідно п. 2 зазначеної додаткової угоди специфікацію (додаток 1 до договору №0451-КП від 01.06.2018 р.) викладено в редакції, в якій, зокрема зазначено найменування, кількість та ціна з ПДВ, а саме: дизельне паливо в кількості 600,00 л за ціною 22,99 грн./л на суму 13794,00 грн., дизельне паливо в кількості 25852,21л за ціною 24,90 грн./л на суму 643720,00 грн., а всього на суму 659813,00 грн., в т.ч. дизельне паливо для заправки роторної косарки за кошти міського бюджету на утримання кладовищ міста Кам’янця-Подільського на 2018 р. в кількості 100 л за ціною 22,99 грн./л на суму 2299,00 грн.

У листі (від 16.07.2018 р. №1607/2) відповідач 2 просив відповідача 1 у зв'язку зі збільшенням закупівельних цін на дизельне паливо за останні 10 днів узгодити підняття відпускних цін та укласти відповідні додаткові угоди, зокрема, збільшити ціну на дизельне паливо до рівня 25,05 грн./л з урахуванням ПДВ за договором №0451-КП від 01.06.2018 р.

Згідно з доданою до листа довідкою Хмельницької торгово-промислової палати (від 12.07.2018 р. №22-05/378) орієнтовні середньо-ринкові ціни станом на 12.07.2018 р. по Хмельницькій області складають, зокрема, на дизельне пальне - 25,90-28,99 грн./л.

18.07.2018 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Магістраль-газ” (продавець) та комунальним підприємством "Спецкомунтранс" (покупець) укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору купівлі – продажу №0451-КП.

Згідно з п. 1 додаткової угоди №2 до договору пункт 4.1 договору викладено в наступній редакції: "сума та ціна договору становить 659813,00 грн., в т.ч. ПДВ 109968,83 грн. В тому числі: пп. 4.1.1 - за власні кошти - 655674,80 грн., в т.ч. ПДВ 109279,13 грн.; пп. 4.2.1 - за кошти міського бюджету за дизельне паливо для заправки роторної косарки на утримання кладовищ міста Кам'янця-Подільського на 2018 р. - 4138,20 грн., в т.ч. ПДВ 689,70 грн.".

Вказаною угодою (п. 2) специфікацію (додаток 1 до договору №0451-КП від 01.06.2018 р.) викладено в новій редакції, в якій, зокрема зазначено найменування, кількість та ціна з ПДВ, а саме: всього дизельного палива 26413,73л, а саме: дизельне паливо в кількості 600,00л за ціною 22,99 грн./л на суму 13794,00 грн., дизельне паливо в кількості 4100,00л за ціною 24,90 грн./л на суму 102090,00 грн., дизельне паливо в кількості 21713,73 л за ціною 25,05 грн./л на суму 543929,00 грн., а всього на суму 659813,00 грн., в т.ч. дизельне паливо для заправки роторної косарки за кошти міського бюджету на утримання кладовищ міста Кам’янця-Подільського на 2018 р. в кількості 100 л за ціною 22,99 грн./л на суму 2299,00 грн.

Відповідно до договору відповідачем 2 поставлено відповідачу 1 дизельне паливо, а відповідачем 1 здійснено оплату, що відображено в актах звірки взаємних розрахунків між відповідачами за договором №0451-КП від 01.06.2018 р. станом на 30.06.2018 р., 31.07.2018 р., 31.08.2018 р. Зокрема, відповідачем 1 на підставі договору №0451-КП від 01.06.2018 р. було сплачено відповідачу 2 згідно з платіжними дорученнями №70817763 від 26.06.2018 р.- 13794,00 грн., №70817832 від 09.07.2018 р. - 14940,00 грн., №70817907 від 23.07.2018 р. - 47000,00 грн., №70817983 від 06.08.2018 р. - 40150,00 грн., №70818044 від 20.08.2018 р. - 15030,00 грн. (з рахунку №26005052403778) та №82 від 06.07.218 р. - 2299,00 грн. (з рахунку №35436017030335, кошти міського бюджету).

Відповідачем 1 в матеріали справи надано копії реєстру бюджетних зобов'язань від 02.07.2018 р. №26 (сума бюджетного зобов'язання за договором №0451-КП від 01.06.2018р. становить 2299,00 грн.), копію цінової інформаційної довідки Хмельницької торгово-промислової плати (від 07.09.2018 р. №22-05/497) щодо середньоринкових цін на пальне на АЗС, в тому числі дизельного палива станом на 15.05.2018 р. (25,60-28,99 грн./л), 01.06.2018 р. (25,90-29,49 грн./л) по Хмельницькій області.

Прокурором надано інформацію з сайту index.minfin.gov.ua/markets/fuel щодо середніх цін на пальне по Україні на 01.06.2018 р., 02.07.2018 р., 18.07.2018 р., а також інформаційну довідку (від 21.08.2018 р. №22-05/457) Хмельницької торгово-промислової палати, в якій повідомлено орієнтовну середньоринкову ціну на дизельне паливо на АЗС Хмельницької області станом на 01.06.2018 р., 02.07.2018 р., 18.07.2018 р.

Прокурор, вважаючи що спірні додаткові угоди №1 від 02.07.2018 р. та №2 від 18.07.2018 р. до договору купівлі – продажу №0451-КП від 01.06.2018 р. були укладені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Закону України "Про публічні закупівлі", звернувся з позовом до суду в інтересах держави про визнання недійсними додаткових угод №1 від 02.07.2018 р. та №2 від 18.07.2018 р. до договору №0451-КП від 01.06.2018 р., укладених між ТОВ „Магістраль-газ” та КП „Спецкомунтранс”.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі”, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до п. 1 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно зі ст. 180 Господарського процесуального кодексу України (ч. ч. 1, 2, 3) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Як убачається з матеріалів справи, між відповідачами укладено договір від 01.06.2018 р. №0451-КП про закупівлю паливно-мастильних матеріалів за державні кошти, за умовами якого відповідач 2 зобов'язався передати у власність відповідача 1 через мережу АЗС з використанням талонів, пластикових карт ПММ, а відповідач 1 зобов’язався приймати у власність ПММ та оплатити їх вартість на умовах цього договору.

Умовами договору (п. п. 4.1, 4.2, специфікація) сторони погодили, що сума договору становить 659813,00 грн., в тому числі: за власні кошти - 655674,80 грн., за кошти міського бюджету за дизельне паливо для заправки роторної косарки на утримання кладовищ міста Кам'янця-Подільського на 2018 р. - 4138,20 грн.; дизельне паливо в кількості 28700,00 л за ціною 22,99 грн./л на суму 659813,00 грн., в т.ч. дизельне паливо для заправки роторної косарки за кошти міського бюджету на утримання кладовищ міста Кам’янця-Подільського на 2018 р. в кількості 100 л за ціною 22,99 грн./л на суму 2299,00 грн.

У подальшому, 02.07.2018 р. сторони договору уклали додаткову угоду №1 про внесення змін до договору, виклавши в новій редакції специфікацію, умовами якої передбачено поставку: дизельне паливо в кількості 600,00 л за ціною 22,99 грн./л на суму 13794,00 грн., дизельне паливо в кількості 25852,21 л за ціною 24,90 грн./л на суму 643720,00грн., а всього на суму 659813,00 грн., в т.ч. дизельне паливо для заправки роторної косарки за кошти міського бюджету на утримання кладовищ міста Кам’янця-Подільського на 2018 р. в кількості 100 л за ціною 22,99 грн./л на суму 2299,00 грн.

Також 18.07.2018 р. між сторонами договору укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору, в якій специфікація до договору була викладена в новій редакції. Так, згідно зі специфікацією було погоджено всього дизельного палива 26413,73л, а саме: дизельне паливо в кількості 600,00л за ціною 22,99 грн./л на суму 13794,00 грн., дизельне паливо в кількості 4100,00л за ціною 24,90 грн./л на суму 102090,00 грн., дизельне паливо в кількості 21713,73 л за ціною 25,05 грн./л на суму 543929,00 грн., а всього на суму 659813,00 грн., в т.ч. дизельне паливо для заправки роторної косарки за кошти міського бюджету на утримання кладовищ міста Кам’янця-Подільського на 2018 р. в кількості 100 л за ціною 22,99 грн./л на суму 2299,00 грн.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним.

Предметом позову визначено визнання недійсним додаткових угод №1 від 02.07.2018 р. та №2 від 18.07.2018 р. до договору купівлі – продажу №0451-КП від 01.06.2018 р. укладеного між відповідачами , Підставами зазначено зокрема порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" ( ст. 3, п.4 ст. 36 )

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Судом враховується, що договором від 01.06.2018 р. №0451-КП про закупівлю паливно-мастильних матеріалів за державні кошти була передбачена закупівля відповідачем 1 паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива) як за власні кошти підприємства, так і за кошти міського бюджету (п. п. 4.1, 4.2, 4.7). При цьому у специфікації (додаток №1 до договору) сторони погодили закупити за кошти міського бюджету дизельне паливо для заправки роторної косарки на утримання кладовищ міста Кам'янця-Подільського на 2018 р. в кількості 100 л, за ціною за одиницю (літр) – 22,99 грн., загальною вартістю – 2299,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, ціна за одиницю товару (22,99 грн./л), кількість (100 л) та загальна вартість (2299,00 грн.) товару, що були погоджені сторонами при укладенні договору щодо закупівлі дизельного палива за кошти міського бюджету, при укладенні оспорених угод сторонами не змінювались.

При цьому внаслідок укладення оспорених угод були змінені кількість, ціна та загальна вартість товару, який, як передбачено п. 4.1 договору (пп. 4.1.1) (в початковій та наступних редакціях) придбавались відповідачем 1 за власні кошти, що підтверджується положеннями п. 4.1, п. пп. 4.7.1 договору, платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи та не спростовано прокурором.

З огляду на вищенаведене, матеріали справи, суду не подано належних та допустимих доказів, які би свідчили про порушення під час укладання оспорених угод Закону України "Про публічні закупівлі", положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Враховуючи наведене, прокурором також не доведено, що укладення оспорених угод спрямоване на завдання шкоди державі у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів та, як наслідок, порушень економічних інтересів держави.

Окрім того, судом враховується, що з позовом до суду в інтересах держави про визнання недійсними додаткових угод №1 від 02.07.2018 р. та №2 від 18.07.2018 р. до договору №0451-КП від 01.06.2018 р., що укладені між відповідачами у справі, звернувся прокурор.

При цьому судом береться до уваги правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 01.08.2018 р. №918/95/17, від 20.09.2018 р. №924/1237/18).

Так, відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що укладення оспорених угод всупереч норм Закону України "Про публічні закупівлі" є порушенням законності в бюджетній сфері, порушенням принципів добросовісної конкуренції, об’єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель. Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано загрозу порушень економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконних правочинів, завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.

При цьому прокурор зазначав про те, що чинним законодавством України визначено органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Рахункова палата, Антимонопольний комітету України, центральний орган виконавчої вади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю), проте у вказаних органів відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами про оскарження публічних закупівель та визнання недійсними договорів, укладених за їх результатами, у зв'язку з чим цей позов заявляє в інтересах держави прокурор як позивач.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Суд також звертав увагу , що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_4 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності при укладенні оспорених угод та у бюджетній системі, порушенням принципів добросовісної конкуренції, об’єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

У першому випадку передбачається наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, у другому - відсутність такого органу. При цьому підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Тобто захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. А щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 02.10.2018 р. у справі №4/166 "Б", від 20.09.2018 р. у справі №924/1237/17).

Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Згідно з приписами статті 1 вказаного Закону Уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Міністерство є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель. Основними завданнями Міністерства є формування та забезпечення державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення.

Крім того, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Однак, звертаючись до суду з цим позовом, прокурор не визначив орган (органи), уповноважений здійснювати державою відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому посилання прокурора на те, що чинним законодавством України визначені органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель (зокрема, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Держаудитслужба України), проте у вказаних органів відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами про оскарження публічних закупівель та визнання недійсними договорів, укладених за їх результатами, суд оцінює критично з огляду на те, що таке твердження суперечить приписам наведених вище нормативно-правових актів. При цьому прокурор не враховує того, що положення таких нормативних - правових актів не можуть визначати конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави.

З огляду на те, що прокурором у цій справі безпідставно не зазначено орган (органи), уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, суд доходить висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 р. №918/95/17, від 20.09.2018 р. №924/1237/17.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності та беручи до уваги вищенаведені положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 в інтересах держави до комунального підприємства "Спецкомунтранс" Кам'янець-Подільської міської ради, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Гунська, буд. 7 (код 33409809), товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-газ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Горького, буд. 10 (код 34458333) про визнання недійсними додаткових угод №1 від 02.07.2018 р. та №2 від 18.07.2018 р. до основного договору №0451-КП від 01.06.2018 р., укладених між відповідачами, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 31.10.2018 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 - прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3), 3 - відповідачу 1 (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Гунська, 7), 4 - відповідачу 2 (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Горького, 10). Всім рек. з пов. про вруч.