Постанова № 774947, 16.04.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11.04.07р.

Справа № А23/85

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про визнання недійсними податкових повідомлень- рішень від 20.09.06 № 0000372344/0, від 24.11.06 № 0000372344/1

Суддя Добродняк І.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Любима О.В., дов. від 12.02.07, представник

Колінко Ю.М., дов. від 12.02.07, представник

Від відповідача: Некрасова І.Е., дов. від 26.02.07, №2828/9/10-017, головдержподатревізор-інспектор

Пилипон В.О., дов. від 30.05.06, №8417/9/10-017, нач. юр. відділу

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернуся з позовом з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.09.06 №0000372344/0, 24.11.06 №0000372344/1, від 26.01.07 №0000372344/2, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 171274,50 грн., із якої 114183,00 грн. –основний платіж, 57091,50 грн. –штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем зроблений неправильний висновок про порушення позивачем п.4.9 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з ненаданням під час здійснення ліквідації основних засобів підтверджуючих документів щодо знищення основних фондів та документів щодо недоцільності їх використання в подальшій господарській діяльності.

Під час перевірки позивачем надані акти на списання основних фондів по формі ОЗ-3. Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює, який саме документ є відповідним документом про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватись у майбутньому а первісним призначенням. Наказом Міністерства статистики України № 352 від 29.12.95 для списання основних засобів передбачена форма ОЗ-3.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що донарахування податку на додану вартість здійснено відповідно до норм чинного законодавства. Доводи позовної заяви не відповідають нормам права, оскільки за змістом п.4.9 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" документи про знищення, розібрання або перетворення основного фонду, внаслідок чого основний фонд не може використовуватись у майбутньому за первісним призначенням мають подаватися разом з декларацією за період, у якому відбулась така операція і, відповідно, не нараховувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість. У випадку, коли відповідні документи не подавались, для цілей обкладання податком на додану вартість така операція підпадає під оподаткування як продаж основних фондів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області (відповідачем) проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05 по 31.03.06.

За результатами перевірки складений акт № 179/ДСК/237/30487219 від 07.09.06, яким встановлено порушення позивачем п.4.9. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: в якості доказів в підтвердження здійснення операцій з ліквідації об’єктів основних фондів для визначення правильності застосування правил оподаткування цих операцій позивачем до перевірки надані акти на списання основних засобів по формі ОЗ-3, інші документи, які б підтверджували правомірність списання основних фондів не надавались.

Підтвердженням щодо неможливості використання основних фондів за первісним призначенням внаслідок невідповідності існуючим технічним чи експлуатаційним нормам або неможливості здійснення ремонту у зв'язку з відсутністю запасних часин, які вже не виробляються, чи економічного обґрунтування недоцільності проведення такого ремонту є висновок експертної комісії.

Виходячи з викладених обставин, відповідачем зроблений висновок про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість 114183,0 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 20.09.06 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372344/0, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 171274,50 грн., із якої 114183,00 грн. –основний платіж, 57091,50 грн. –штрафні санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За результатами розгляду скарг позивача скарги залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення – без змін.

24.11.06 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000372344/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 171274,50 грн., із якої 114183,00 грн. –основний платіж, 57091,50 грн. –штрафні санкції.

26.01.07 - податкове повідомлення-рішення №0000372344/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 171274,50 грн., із якої 114183,00 грн. –основний платіж, 57091,50 грн. –штрафні санкції.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.4.9 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", яка встановлює правила оподаткування операцій з ліквідації об’єктів основних фондів, якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає податковому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

У разі коли внаслідок ліквідації основного фонду отримуються комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація таких комплектуючих, складових частин, компонентів або інших відходів проводиться за правилами, встановленими для ліквідації основного фонду.

Із приписів ч. 2 п. 4.9 вищенаведеної норми Закону випливає, що коли платник податку надає відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншим способом ніж зазначено в цьому пункті, внаслідок чого основний фонд не може використовуватись у майбутньому за первісним призначенням, то така ліквідація не розглядається для цілей оподаткування як поставка таких основних фондів.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідація основних засобів (торгового обладнання) здійснена позивачем за власним рішенням згідно з виданими позивачем на підставі службових записок керуючих магазинами наказами про вимушену ліквідацію основних засобів у зв'язку з виробничою необхідністю, а саме: неможливістю подальшого використання торгового обладнання по первісному призначенню внаслідок зміни плану розташування торгового обладнання в торгових залах, а також внаслідок фізичного зносу обладнання.

Тобто ліквідація основних засобів здійснювалася на підставі рішення органу, уповноваженого управляти підприємством, що відповідає нормам діючого законодавства, положенням Статуту ТОВ "АТБ-маркет", шляхом їх демонтажу і розібрання.

Ліквідація основних засобів здійснювалась спеціально створеною наказом позивача комісією, якою проведений огляд об’єктів основного фонду, що ліквідуються (списуються), визначений технічний стан та причини списання: неможливість використання по первісному призначенню.

По факту демонтажу (ліквідації) основних засобів позивачем складені акти на списання основних засобів форми ОЗ-3 із зазначенням в них місця розташування основних засобів на момент ліквідації, балансової вартості основних засобів на момент ліквідації, переліку комплектуючих, які отримані в результаті демонтажу.

Копії зазначених вище документів, а також актів оприбуткування товарно-матеріальних цінностей - комплектуючих виробів, що залишились від списання, долучені до матеріалів справи.

Закон України "Про податок на додану вартість", встановлюючи в ч.2 п.4.9 ст.9 обов’язок платника податку надати органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням, не визначає, який саме документ повинен бути наданий, а також не містить норми, за якою цей документ повинен бути наданий разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за відповідний період.

Згідно з Наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 № 352 списання основних засобів оформлюється "Актом на списання основних засобів" типової форми ОЗ-3. Складення інших обов’язкових документів в підтвердження здійснення певної операції –списання основних засобів норми чинного законодавства не передбачають.

Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 166, встановлено, які саме документи повинні додаватися одночасно з декларацією, серед яких документи про знищення, розібрання або перетворення основних засобів, зокрема, акт на списання основних засобів, відсутні, тому надання позивачем відповідних актів на списання форми ОЗ-3 під час здійснення відповідачем планової перевірки не суперечить зазначеним вище нормам.

Заперечення відповідача з цього приводу суд вважає помилковими, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає, що спірну операцію позивача з ліквідації основних засобів не можна розцінювати як оподатковувану податком на додану вартість операцію з огляду на положення частини 2 п. 4.9 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого визначення відповідачем оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов'язання з податку на додану вартість є неправомірним, податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню недійсними, позовні вимоги –підлягають задоволенню.

Керуючись ст.94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, від 20.09.06 №0000372344/0, 24.11.06 №0000372344/1, від 26.01.07 №0000372344/2.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 3 грн. 40 коп. –судового збору.

Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.Ю. Добродняк

15.06.07

Згiдно з оригіналом

Помічник судді

Н.Ф. Голов'яшкіна