Ухвала суду № 77494510, 29.10.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2018 р. Справа № 914/1618/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д. за участю секретаря судового засідання Думин В.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Червоноградської міської ради Львівської області, м.Червоноград, Львівська область,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Зінько Володимира Михайловича, м.Червоноград, Львівська область,

про зобов'язання демонтувати тимчасову споруду

Представники:

від позивача: Коблик Л.А. - представник;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Червоноградської міської ради Львівської області до Фізичної особи-підприємця Зінько Володимира Михайловича про зобов'язання відповідача демонтувати самовільно встановлену стаціонарну тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу належить на праві власності земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,1439 га за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлова будівля - магазин будівельних матеріалів загальною площею 868,5 кв.м. за цією ж адресою. В позовній заяві зазначено, що при обстеженні території м. Червонограда за адресою: АДРЕСА_1 виявлено самочинно, без паспорта прив'язки, встановлену ФОП Зінько В.М. стаціонарну тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності, що примикає з північної сторони до нежитлової будівлі, власником якої є відповідач, про що складено відповідний Акт від 18.07.2018 р. На адресу відповідача позивачем було надіслано лист від 19.07.2018 р., в якому вказано про необхідність вжиття заходів для демонтажу самовільно встановленої тимчасової стаціонарної споруди по АДРЕСА_1, до 19.08.2018 року. Однак, як стверджує позивач, у вказаний строк порушення не було усунуто, а самовільно встановлену тимчасову стаціонарну споруду відповідачем не демонтовано, про що складено відповідний Акт перевірки від 20.08.2018 р. В зв'язку з наведеним позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою від 30 серпня 2018 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 25 вересня 2018 року.

В судове засідання 25 вересня 2018 року з'явився представник позивача. Відповідач не забезпечив яки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив.

У зв'язку із неявкою представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 17 жовтня 2018 року. Розгляд справи 17 жовтня 2018 р. відкладено на 29 жовтня 2018 року.

В судове засідання 29.10.2018 р. з'явився представник позивача, надав пояснення по суті предмету спору.

Відповідач в судове засідання 29.10.2018 р. не з'явився, причин неявки не повідомив.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, встановив наступне:

Відповідно витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності НОМЕР_2, Зіньку Володимиру Михайловичу належить на праві приватної власності нежитлова будівля - магазин будівельних матеріалів (цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівельних матеріалів), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 868,5 кв.м.

Відповідно витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності НОМЕР_3, Зіньку Володимиру Михайловичу належить на праві приватної власності земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,1439 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування магазину будівельних матеріалів, сантехніки і кераміки, за адресою: АДРЕСА_1.

При обстеженні території м. Червонограда за адресою: АДРЕСА_1 виявлено самочинно, без паспорта прив'язки, встановлену ФОП Зінько В.М. на власній земельній ділянці стаціонарну тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності, що примикає з північної сторони до нежитлової будівлі, власником якої є відповідач, про що складено Акт перевірки щодо самовільного розміщення ФОП Зіньком Володимиром Михайловичем стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що примикає з північної сторони до нежитлової будівлі, яка належить ФОП Зіньку В.М. по АДРЕСА_1, з метою визначення її орієнтовних розмірів, площі та прив'язки від 18.07.2018 р.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Червоноградської міської ради 19.07.2018 року на адресу відповідача надіслано лист № 3/24-5609/1-3, в якому вказано про необхідність вжиття заходів для демонтажу самовільно встановленої тимчасової стаціонарної споруди по АДРЕСА_1, до 19.08.2018 року.

Комісією в складі заступника начальника управління містобудування та архітектури Червоноградської міської ради, начальника управління житлово-комунального господарства та начальника юридичного відділу виконавчого комітету Червоноградської міської ради 20.08.2018 р. з виїздом на місце встановлено, що відповідачем не виконано вимоги щодо демонтажу самовільно встановленої тимчасової стаціонарної споруди по АДРЕСА_1, про що складено відповідний Акт перевірки.

В зв'язку з наведеним позивач звернувся до господарського суду із даним позовом про демонтаж самовільно встановленої тимчасової стаціонарної споруди.

Зі змісту позовної заяви та встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо демонтажу самовільно встановленої відповідачем на власній земельній ділянці тимчасової стаціонарної споруди без відповідного дозволу та без паспорта прив'язки.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний спір за своєю правовою природою є публічно-правовим спором, тому розгляд заявлених вимог у порядку господарського судочинства не може здійснюватись, а провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Як встановлено судом, Червоноградська міська рада як орган місцевого самоврядування звернулась до суду за захистом своїх повноважень у сфері будівництва, щодо фактів самочинного будівництва.

Правовий статус позивача визначено ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», відповідно до якої сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження міської ради та її виконавчих органів визначені статями 25-40 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Так, згідно з статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У статті 30 згаданого Закону передбачено, зокрема, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Також до повноважень міських рад належать: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність (п.44 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»); здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства (підпункт 2 пункту б) статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»); здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів (підпункт 1 пункту б) статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Відповідно до підпункту 3 пункту "б" частини першої статті 31 цього Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічну норму закріплено у статті 14 Закону України "Про основи містобудування".

Згідно з статтею 7 Закону України "Про основи містобудування" державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначається Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом від 21.10.2011 р. № 244 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Пунктами 2.1., 2.2. вказаного Порядку визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

Згідно з пунктами 2.20.-2.23. даного Порядку Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки. Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається. Відновлення благоустрою замовником є обов'язковим. Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив'язки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, здійснюючи повноваження, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування», позивачем виявлено факт самовільного, без паспорта прив'язки встановлення ФОП Зіньком В.М. на власній земельній ділянці тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що примикає з північної сторони до нежитлової будівлі, яка належить ФОП Зіньку В.М. по АДРЕСА_1. Про що складено відповідні Акти від 18.07.2018 р. та від 20.08.2018 р. перевірки щодо самовільного розміщення ФОП Зіньком Володимиром Михайловичем стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що примикає з північної сторони до нежитлової будівлі, яка належить ФОП Зіньку В.М. по АДРЕСА_1.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З аналізу статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, це спір в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Господарський процесуальний кодекс України в статі 20 закріплює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим, приватноправові відносин вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень (постанова ВП ВС від 21.02.2018 у справі №520/15749/14-ц).

Визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. У даному випадку існує вертикальне підпорядкування відповідача фізичної особи-підприємця, позивачу -виконавчому органу місцевого самоврядування (районній адміністрації).

Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже і публічно-правову природу таких правовідносин (постанова ВП ВС від 30.05.2018 у справі №464/5495/13-ц).

Відповідно до пункту першого частини 1 статі 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Даний спір слід вирішувати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене та позицію Великої палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі оскільки даний спір не підвідомчий господарським судам.

Додатково, суд роз'яснює сторонам, що питання повернення судового збору може бути вирішено в порядку передбаченому статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 2, 4, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі за позовом Червоноградської міської ради Львівської області до Фізичної особи-підприємця Зінько Володимира Михайловича про демонтаж тимчасової споруди - закрити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Запотічняк О.Д.