Рішення № 77494392, 31.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2018Справа № 910/11105/18Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Комунального підприємства "Земград" Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт"

про стягнення 51 582,78 грн

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство "Земград" Дніпровської міської ради (надалі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт" (надалі також - відповідач) про стягнення 51 582,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт" самостійно не були демонтовані рекламні засоби у кількості 13 од., про що складені Акти примусового демонтажу рекламних засобів, розташованих на території міста з порушенням встановленого порядку розміщення зовнішньої реклами від 25.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2018 судом залишено позовну заяву без руху.

03.09.2018 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 відкрито провадження у справі № 910/11105/18, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

26.09.2018 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву.

18.10.2018 через відділ діловодства суду позивач подав відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 05.09.2018 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом та отримана уповноваженими представниками позивача та відповідача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.1 Статуту, Комунальне підприємство "Земград" Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 24241808 (далі - Підприємство) є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 18 квітня 1996 року № 575 та від 25 травня 1996 року № 740.

Власником підприємства є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, ідентифікаційний код 26510514, місцезнаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75 (Власник).

Метою створення та діяльності Підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою отримання прибутку.

Комунальне підприємство "Земград" Дніпровської міської ради є установою, від імені якої відповідно до законодавства України реалізується господарська компетенція органів місцевого самоврядування у сфері розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпрі, а також надання послуг під час розташування рекламних засобів на місцях, що перебувають у комунальній власності міста.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 220 від 23.03.2018 «Про надання дозволу департаменту стратегічного розвитку та інвести цій Дніпровської міської ради на ви конання робіт з капітального ремонту головних фасадів будівель житлового фонду у місті Дніпрі та функцій замовника» вирішено:

1. Надати дозвіл департаменту стратегічного розвитку та інвестицій Дніпровської міської ради на виконання робіт з капітального ремонту головних фасадів будівель житлового фонду у місті Дніпрі та функцій замовника згідно з Переліком (додаток).

2. Доручити департаменту стратегічного розвитку та інвестицій Дніпровської міської ради виконання робіт (п. 1 цього рішення).

3. Департаменту стратегічного розвитку та інвестицій Дніпровської міської ради отримати документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

4. Запропонувати:

4.1. Власникам рекламних елементів/конструкцій, вивісок, табличок тощо, розташованих на головних фасадах будівель згідно з Переліком (п. 1 цього рішення), до 16.04.2018 демонтувати зазначені елементи (конструкції) та у разі наявності надати департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради документацію (отримані дозволи і погодження у відповідних виконавчих органах міської ради), на підставі якої встановлено зазначені елементи (конструкції).

4.2. Власникам кондиціонерів та антен, розташованих на головних фасадах будівель згідно з Переліком (п. 1 цього рішення), до 16.04.2018 забезпечити їх перенесення у спеціально передбачені місця згідно з чинним законодавством України та у разі наявності надати інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради документацію (отримані дозволи і погодження у відповідних виконавчих органах міської ради), на підставі якої встановлено зазначене обладнання.

4.3. Власникам фасадного освітлювального обладнання, вбудованих вітрин, прибудов, вхідних груп, літніх майданчиків, МАФів та інших тимчасових споруд, у тому числі розташованих на території, прилеглій до будівель згідно з Переліком (п. 1 цього рішення), установлених згідно з чинним законодавством України, до 16.04.2018 вжити заходів стосовно їх переулаштування, приведення у відповідність до отриманих дозволів і погоджень у відповідних виконавчих органах міської ради та у разі наявності надати інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради документацію (отримані дозволи і погодження у відповідних виконавчих органах міської ради), на підставі якої встановлено зазначені об'єкти, а також у разі наявності - документи про право власності.

5. У разі невиконання п. 4 цього рішення департаменту стратегічного розвитку та інвестицій Дніпровської міської ради, департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Земград» Дніпровської міської ради, в межах наданих повноважень, вжити до 30.04.2018 заходів щодо примусового демонтажу зазначених об'єктів, елементів/конструкцій, обладнання.

На виконання п. 5 вказаного рішення Комунальним підприємством "Земград" Дніпровської міської ради було проведено примусовий демонтаж рекламних засобів у кількості 13 одиниць змісту «Національна лотерея» на фасаді будівлі по просп. Дмитра Яворницького, б. 100, у м. Дніпрі, про що складено Акти примусового демонтажу рекламних засобів, розташованих на території міста з порушенням встановленого порядку розміщення зовнішньої реклами від 25.07.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що вказані рекламні засоби, належні відповідачу, у самостійному порядку демонтовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт" не були. Оскільки позивачем вжито заходи з примусового демонтажу цих рекламних засобів, останній просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 46 995,60 грн, витрачені ним на демонтаж та зберігання цих засобів.

Заперечуючи проти задоволення вказаних вимог, відповідач зазначає таке: відсутність доказів належності спірних рекламних засобів відповідачу; позивачем не дотримано вимог п. 7 ст. 222 ГК України щодо вчинення дій для досудового врегулювання спору; відповідач не попереджався про необхідність усунення порушень щодо розміщення зовнішньої реклами; у копії листа від 16.07.2018 № 488-49/2-05 йдеться про шість одиниць рекламних конструкцій, на не про 13; позивач не мав права вимагати здійснити демонтаж конструкцій, так як строк його повноважень на такі дії минув; позивачем в порушення вимог Закону України «Про рекламу» невірно віднесено демонтовані конструкції до реклами; позивачем в поданих документах не індивідуалізована кожна окрема демонтована конструкція, що унеможливлює встановлення її вартості її демонтажу та зберігання; проведений позивачем демонтаж не законний.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Рішенням Виконкому від 31.08.2011 № 1148 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 16.02.2004 № 325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську" викладено в новій редакції Порядок розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпропетровську та затверджено Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпропетровську.

Відповідно до п. 1.2 Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, зовнішня реклама - реклама, що розміщується та спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; самовільно розташований рекламний засіб (незалежно від форми власності на місце розташування) - рекламний засіб, розташований без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, після закінчення строку дії дозволу (якщо строк дії дозволу не продовжено), у разі скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

За приписами п. 1.4 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі, демонтажу підлягають такі рекламні засоби:

1.4.1. Рекламні засоби, що не мають власника, або такі, власника яких встановити неможливо (відсутнє маркування).

1.4.2. Рекламні засоби, що внаслідок їх неналежного виготовлення або експлуатації перебувають а аварійному стані, створюють загрозу життю і здоров'ю людей або можуть заподіяти шкоду майну третіх осіб.

1.4.3. Рекламні засоби, що заважають проведенню робіт з усунення аварійних ситуацій.

1.4.4. Самовільно розташовані рекламні засоби (рекламні засоби, розташовані без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, у разі скасування дозволу, після закінчення строку дії дозволу - якщо строк дії дозволу не продовжено).

1.4.5. Рекламні засоби, розміщені не відповідно до дозволів (з недодержанням зазначених у дозволі на розміщення зовнішньої реклами місця розташу вання рекламного засобу та/або конструкції рекламного засобу).

1.4.6. Рекламні засоби - у разі невідповідності місця розташування або самого рекламного засобу затвердженій пооб'єктній схемі оформлення міського середовища засобами зовнішньої реклами та у разі будь-якої реконструкції, ремонту, зміни містобудівної ситуації, будівництва на території з місцем розташування рекламного засобу (в тому числі за необхідності у разі реконструкції, ремонту, зміни містобудівної ситуації, будівництва на прилеглій до місця розташування рекламного засобу території (прилеглого району)) у випадку невиконання демонтажу у встановлений строк розповсюджувачем зовнішньої реклами.

1.4.7. Рекламні засоби - у разі несплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, якщо загальна сума заборгованості перевищує суму оплати за два місяці.

1.4.8. Рекламні засоби - у разі дострокового розірвання договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у випадку невиконання демонтажу у встановлений договором строк розповсюджувачем зовнішньої реклами.

1.4.9. Рекламні засоби - у разі тривалого або неодноразового порушення правил благоустрою території міста.

Відповідно до п. 2.1 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі, розповсюджувач зовнішньої реклами щодо рекламного засобу, який відповідає визначенню, наданому в пунктах 1.4.2 - 1.4.9 цього Положення, повинен усунути порушення порядку розміщення зовнішньої реклами або демонтувати рекламний засіб самостійно (за власний рахунок, власними силами) у термін, визначений у попередженні, виданому Комунальним підприємством "Адміністративно-технічне управління" Дніпропетровської міської ради.

Попередження про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами вважається виданим належним чином у разі його видачі будь-яким шляхом з нижчезазначених:

- вручення розповсюджувачу зовнішньої реклами (його представнику) особисто;

- надсилання поштою за повідомленою розповсюджувачем зовнішньої реклами поштовою адресою, а у разі, якщо поштова адреса не відома, за адресою місцезнаходження (місця проживання) розповсюджувача зовнішньої реклами, зазначеною у наявних в КП "Адміністративно-технічне управління" документах (договорі про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, копії виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). У разі відсутності розповсюджувача зовнішньої реклами за такою адресою або неотримання ним кореспонденції, що надійшла, з інших причин вважається, що попередження видано розповсюджувачу належним чином;

- направлення факсом у випадках, передбачених у пунктах 1.4.2, 1.4.3 цього Положення.

Попередження реєструються КП "Адміністративно-технічне управління" у відповідному журналі.

За приписами п.п. 2.2., 2.3 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі, демонтаж рекламного засобу може здійснюватися без попереднього надання розповсюджувачу зовнішньої реклами попередження про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами. Без надання цього попередження можуть бути демонтовані такі рекламні засоби:

- рекламні засоби, які не мають власника, або такі, власника яких встановити неможливо (відсутнє маркування);

- рекламні засоби, які внаслідок їх неналежного виготовлення або експлуатації перебувають в аварійному стані, створюють загрозу життю і здоров'ю людей або можуть заподіяти шкоду майну третіх осіб;

- рекламні засоби, які заважають проведенню робіт з усунення аварійних ситуацій;

- рекламні засоби, які розташовано без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами;

- рекламні засоби, які не демонтовано розповсюджувачем зовнішньої реклами, у разі дострокового розірвання договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Примусовий демонтаж рекламних засобів здійснюється:

- у випадках, передбачених пунктами 1.4.1, 1.4.4 - 1.4.9 цього Положення, на підставі рішення виконавчого комітету міської ради про демонтаж рекламних засобів;

- у випадках, передбачених пунктами 1.4.2, 1.4.3 цього Положення, па підставі акта огляду технічного стану рекламного засобу.

Як встановлено у п.п. 2.8-2.10 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі, про проведений демонтаж рекламного засобу складається акт проведення демонтажу рекламного засобу, який підписується представником робочого органу та представником КП "Адміністративно-технічне управління", а також іншими зазначеними у пункті 2.7 цього Порядку особами, що були присутні під час його проведення. У разі відмови присутньої піц час проведення демонтажу особи від підпису в акті робиться відповідна відмітка.

Акт проведення демонтажу рекламного засобу складається у 2 примір никах, один з яких залишається у КГІ "Адміністративно-технічне управління", другий - у робочому органі. Копія акта надається розповсюджувачу зовнішньої реклами за його письмовим зверненням.

Демонтовані рекламні засоби зберігаються КП "Адміністративно-технічне управління" у спеціально відведених для цього місцях (сховищах, складах тощо). Демонтовані рекламні засоби можуть бути передані на тимчасове зберігання відповідній організації.

Оплата вимушених витрат КП "Адміністративно-технічне управління", пов'язаних з демонтажем, транспортуванням та зберіганням рекламного засобу, а також відновленням благоустрою місця розташування, здійснюється на підставі рахунків, що надаються заявнику КП "Адміністративно-технічне управління". (п. 2.12 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі)

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 339 від 16.05.2017 внесено зміни до Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконкому міської ради від 16.02.2004 № 325.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 361 від 25.05.2017 внесено зміни до Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпропетровську, затвердженого рішенням виконкому міської ради від 31.08.2011 № 1148 (зі змінами), а саме, в заголовку та по тексту слово «Дніпропетровськ» замінено на слово «Дніпро» у відповідних відмінках, в тексті слова «Комунальне підприємство «Управління з організації конторою у сері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами» Дніпропетровської міської ради замінено на слова «Комунальне підприємство"Земград" Дніпровської міської ради».

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 5 рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 220 від 23.03.2018 «Про надання дозволу департаменту стратегічного розвитку та інвести цій Дніпровської міської ради на ви конання робіт з капітального ремонту головних фасадів будівель житлового фонду у місті Дніпрі та функцій замовника» № 220 від 23.03.2018 Комунальним підприємством "Земград" Дніпровської міської ради було проведено примусовий демонтаж рекламних засобів у кількості 13 одиниць змісту «Національна лотерея» на фасаді будівлі по просп. Дмитра Яворницького, б. 100, у м. Дніпрі, про що складено Акти примусового демонтажу рекламних засобів, розташованих на території міста з порушенням встановленого порядку розміщення зовнішньої реклами від 25.07.2018, підписані представниками департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради та Комунального підприємства "Земград" Дніпровської міської та скріплені їх печатками.

Вартість послуг з демонтажу рекламних засобів та послуг за їх зберігання розраховані у поданих позивачем Відомостях щодо фактичних витрат для розрахунку вартості послуг з демонтажу та зберігання рекламних засобів.

Відповідно до приписів статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Суд зазначає, що позивачем не подано в матеріали справи жодних належних, достатніх та допустимих доказів в порядку статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про те, що спірні рекламні засоби у кількості 13 одиниць змісту «Національна лотерея», демонтовані позивачем з будівлі по просп. Дмитра Яворницького, б. 100, у м. Дніпрі, перебувають у власності або ж були розміщені Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт".

При цьому, користування частиною нежилого приміщення за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, б. 100, прим. 9, загальною площею 128,7 кв.м. на підставі Договорів оренди нежитлових приміщень № 1-2016 від 01.12.2016 та № 1-2017 від 01.12.2017 також не підтверджує обставин належності Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт" вказаних рекламних засобів.

Окрім того, позивачем не подано належних доказів дотримання вимог Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі щодо видачі попередження про усунення порушення порядку розміщення зовнішньої реклами Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт" у встановлений ним спосіб, зокрема, шляхом вручення попередження розповсюджувачу зовнішньої реклами (його представнику) особисто.

Так, наявний на листі від 16.07.2018 № 488-46/2-05 «Про демонтаж рекламних засобів, вивісок, табличок» підпис особи (касира), вчинений 17.07.2018, не можливо ідентифікувати та встановити його приналежність саме особі, яка є уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт", за браком відповідних доказів.

Більше того, Суд звертає увагу, що вказаний лист адресований також власнику р/к «Національна лотерея» та зазначено про 6 одиниць рекламних засобів, в той час, як у даному спорі йдеться про 13.

Інші доказів, які б підтверджували видачу попередження про демонтаж зовнішньої реклами Товариству з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт", в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, доказів надання відповідачу рахунків на оплату компенсації витрат з демонтажу рекламних засобів та за їх зберігання, позивачем також подано не було.

З огляду на викладене вище, Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, завданих невиконанням зобов'язань з демонтажу рекламних конструкцій, оскільки не доведено протиправність поведінки заподіювача збитків, в даному випадку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт", та причинно-наслідковий зв'язок такої поведінки з понесеними позивачем збитками у розмірі 51 582,78 грн., що виключає можливість покладення на відповідача відповідальності у вигляді їх стягнення.

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом, зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права та примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Що ж стосується порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Проаналізувавши викладені позивачем доводи, Суд не встановив серед них таких, які б належним чином підтверджували порушення його прав Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт" та наявність у останнього невиконаних зобов'язань перед позивачем, пов'язаних з відшкодуванням збитків, про які йдеться у позові.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного вище, встановивши всі обставини спірних правовідносин на підставі поданих доказів, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Земград" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінс Лайт" про стягнення 51 582,78 грн. задоволенню не підлягають у повному обсязі у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 31.10.2018

Суддя Т.Ю. Трофименко