Рішення № 77494342, 31.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2018Справа № 910/10856/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Уні-Пак»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудсмак» про стягнення 47520,00 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уні-Пак» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудсмак» 47520,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди майна № Д-К12548/2 від 16.02.2016 не повернув передане йому в оренду майно та не сплатив його вартість, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 47520,00 грн з урахуванням ПДВ. При цьому, позивач зазначає, що набув право вимоги до відповідача на підставі договору про купівлю-продаж права вимоги (цесії № 2) від 23.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/10856/18, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Проте, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи №91010856/18 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02175, м.Київ, вулиця Ревуцького, будинок 1 А), що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, та поштовим конвертом, в якому ухвала суду була направлена відповідачу.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гудсмак» (орендар) укладено двосторонню угоду на оренду майна №Д-К12548/2 (надалі - Договір), відповідно до умов якої орендодавець з метою популяризації продукції ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств, передає, а орендодавець приймає в оренду фірмове обладнання (холодильне обладнання, апарати системи «Пре-мікс» в комплекті, інше обладнання: каркасно-тентова споруда, к-т меблів пластиковий, комплект меблів «Оболонь», неонова вивіска «Оболонь» (світова вивіска), неонова вивіска у вигляді бокала (світова вивіска), нестандартна тентова конструкція «Оболонь» («Маркіза», палатка, парасоля, пневматичний атракціон піраміда «Живчик», пневмо-конструкція «Живчик», пневматичний атракціон горка-батут, стелаж, стенд вітринний, стіл пластиковий, стілець пластиковий, тент для конструкції «Оболонь-Водолей», тентова конструкція, шатер), далі по тексту цієї угоди «Майно» (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік, кількість, вартість та місцезнаходження майна зазначено в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною даної угоди.

Відповідно до специфікації №1 до Договору відповідачу передається таке майно: ТК «Тібет» 6*12 м «Оболонь» загальною вартістю без ПДВ 39600,00 грн.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що майно завжди залишається у власності орендодавця.

За змістом п. 3.4 Договору, орендар зобов'язаний з моменту прийняття майна здійснювати продаж продукції ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств в своїх торгових точках до моменту повернення майна.

Відповідно до п. 6.1. Договору угода укладається терміном на один рік, при відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дію на новий річний термін. Дана угода припиняє свою дію з часу закінчення дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств між орендодавцем та орендарем.

Наявним у справі Актом прийому-передачі майна №РТО-К218 від 16.02.2016 підтверджується, що орендодавець передав, а орендар прийняв обумовлене Договором майно, а саме: ТК «Тібет» 6*12 м «Оболонь» у кількості 1 шт., загальною вартістю без ПДВ 39600,00 грн.

За правовою природою Двостороння угода на оренду майна №Д-К12548/2 від 16.02.2016 є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У ч.ч. 1 - 3 ст. 774 Цивільного кодексу України вказано, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.3.2. Договору орендодавець має право вимагати негайного повернення майна в безспірному порядку в наступних випадках: в разі використання його не по призначенню або у випадку охолодження, зберігання та реалізації за допомогою нього продукції інших виробників, окрім продукції ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств; якщо орендар не укладає або не переукладає з орендодавцем договір купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств в обумовлених розмірах або коли договір купівлі-продажу продукції між орендарем та орендодавцем розірвано; якщо орендар порушує умови використання отриманого майна; у випадку неузгодженої між сторонами зміни орендарем місця розташування майна; у випадку нездійснення орендарем орендних платежів протягом двох місяців; у випадку втрати орендарем документації на майно; у випадку нездійснення ремонту майна або не повідомлення орендарем про необхідність здійснення ремонту майна; у випадку нездійснення продажу продукції ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств в торгових точках орендаря; у випадку закінчення терміну дії даної угоди.

Згідно з п.п. 3.4.11 Договору орендар зобов'язаний при невиконанні взятих на себе згідно даної угоди обов'язків або при закінченні терміну дії даної угоди протягом трьох робочих днів повернути орендодавцю майно в непошкодженому і справному стані та документацію до нього, при неповерненні майна - відшкодувати його вартість.

Відповідно до п. 1.4 Договору вартість прийнятого в користування майна відшкодовується орендарем орендодавцю: при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу власника, або неповерненні майна у разі закінчення даної угоди.

У відповідності до п.п. 3.4.12 Договору при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця, при розірванні або закінченні договору купвлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю або власнику його вартість, яка зазначена в даній угоді.

Як зазначалось вище, умовами Договору (п. 6.1) передбачено, що угода укладається терміном на один рік, при відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дію на новий річний термін.

Таким чином, з огляду на положення п. 6.1 Договору, а також враховуючи, що у справі відсутні письмові заперечення сторін щодо продовження строку дії угоди, суд дійшов висновку, що строк укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кушнер» та відповідачем Двосторонньої угоди на оренду майна №Д-К12548/2 від 16.02.2016 закінчився 16.02.2018.

Відтак, в силу положень п.п. 3.4.11 Договору орендар зобов'язаний був повернути орендоване на підставі Договору майно не пізніше 21.02.2018, або у разі неповернення майна - відшкодувати його вартість.

Проте, доказів повернення орендованого на підставі Договору майна орендодавцю відповідачем не надано.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що з урахуванням положень п.1.4. Договору, у орендодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» виникло право вимагати від відповідача відшкодування вартості переданого в оренду майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

23.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уні-Пак» (цесіонарій) укладено договір про купівлю-продаж права вимоги (цесії) № 2, відповідно до умов якого ТОВ «Кушнер» відступає, а ТОВ «Уні-Пак» повністю приймає на себе право вимоги (право грошової вимоги по сплаті за товари (послуги), відповідно до Договорів, укладених із третіми особами, що зазначені у реєстрі вимог (Додаток 1)), що належить ТОВ «Кушнер», і стає кредитором за Договорами (Основними договорами), укладеними ТОВ «Кушнер» із третіми особами згідно із Реєстром вимог, що додається до цього Договору і є невід'ємною його частиною.

Із додатку № 1 реєстру вимог №2 станом на 23.03.2018 вбачається, що ТОВ «Кушнер» відступило, а ТОВ «Уні-Пак» прийняло право вимоги за Договором №Д-К12548/2 від 16.02.2016 на суму 47520,00 грн.

Таким чином, внаслідок укладення 23.03.2018 Договору про купівлю-продаж права вимоги (цесії) №2 до позивача, зокрема, перейшло право вимоги до відповідача щодо відшкодування вартості майна, переданого в оренду на підставі Двосторонньої угоди на оренду майна №Д-К12548/2 від 16.02.2016.

25.04.2018 на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за Договором оренди майна №Д-К12548/2 від 16.02.2016, а також вимогу про погашення заборгованості за вказаним Договором на користь нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Уні-Пак» у сумі 47520,00 грн.

Проте, як свідчать матеріали справи, дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем орендованого майна, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суму вартості неповернутого майна є обґрунтованими.

Водночас, як вбачається з розрахунку суми позовних вимог, позивачем вказує, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість неповерненого майна в розмірі 47520,00 грн (вартість переданого в оренду майна з урахуванням 20% ПДВ).

Проте, пунктом 3.4.12. Договору передбачено, що при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю або власнику його вартість, яка зазначена в даній угоді.

Як вбачається зі специфікації №1 до Договору, вартість переданого майна становить 39600,00 грн без ПДВ.

Таким чином, в Договорі (угоді) зазначено вартість майна - 39600,00 грн і, виходячи з положень Договору, саме таку суму відповідач зобов'язаний був відшкодувати орендодавцю.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Уні-Пак» заперечень проти позову не наведено, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вартість неповернутого майна у розмірі 39600,00 грн.

Обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для стягнення з відповідача вартості майна з урахуванням 20% ПДВ позивач суду не навів, а тому в частині стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 7920,00 грн суд відмовляє.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудсмак» (02175, м.Київ, вулиця Ревуцького, будинок 1 А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уні-Пак» (03150, м.Київ, вулиця Предславинська, будинок 25, квартира 5, ідентифікаційний код 30371359) вартість неповернутого майна у розмірі 39600 (тридцять дев'ять тисяч шістсот) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) грн 33 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ю.М. Смирнова