Рішення № 774942, 26.03.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2007

Справа №2-7/2539-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЗКПО 00131400)

До відповідача Комунального підприємства „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка (98187, м. Феодосія, смт. Щебетовка, вул. Леніна, 33, код ЗКПО 32777669)

Про стягнення 386883,14 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Ющенко Т. А., предст., дов. №021-Д від 04.01.2007 р.; Покідько Л. Л., предст., дов. №050-Д від 04.01.2007 р.

Від відповідача - Кузнецов В. Д., предст., дов. від 01.03.2007 р.

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Комунального підприємства „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка про стягнення 386883,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були перевищені граничні обсяги електричної енергії за періоди з 10.02.2005 р. по 10.03.2005 р., з 10.03.2005 р. по 10.04.2005 р., з 10.04.2005 р. по 10.05.2005 р., з 10.06.2005 р. по 10.07.2005 р., про що були складені відповідні акти. На підставі вказаних актів на адресу КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка були направлені рахунки на оплату чотирикратної різниці між фактично спожитими та граничними обсягами електроенергії на загальну суму 147261,03 грн., заборгованість за якими до часу подачі позову до суду в добровільному порядку відповідачем не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка поточну заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 237358,57 грн. та 2263,54 грн. пені.

28.02.2007 р. до ГС АР Крим від ВАТ „Крименерго” надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить також стягнути з КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” 3% річних у розмірі 6648,99 грн. та 18361,13 грн. інфляційних втрат. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання, в якому просить розглянути питання про зменшення розміру заборгованості за перевищення граничних величин в сумі 147261,03 грн., 3% річних у розмірі 6648,99 грн. та 2263,54 грн. пені. Крім того, відповідач просить надати розстрочку виконання рішення.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

16.06.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Комунальним підприємством „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №1272, згідно п. 1.1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно з п. 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов’язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

П. 2.3 Договору передбачений обов’язок Споживача оплачувати вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатків №4.1 та №4.2 „Порядок розрахунків”.

Згідно з п. 1 Додатку №4.2 «Порядок розрахунків для споживачів, які здійснюють розрахунки за фактично спожиту електроенергію» розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються згідно з п. 7.9 цього Договору. Повна поточна оплата вартості електричної енергії здійснюється двома платежами з наступними датами та обсягами оплат:

- 3 числа кожного місяця 100% від заявленого обсягу споживання;

- остаточний розрахунок в дату оплати, встановлену цим Додатком.

Відповідно до п. 2 Додатку №4.2 розрахункова дата встановлюється 10 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 10 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Показання розрахункових засобів обліку згідно з Переліком об’єктів та точок комерційного обліку фіксуються 10 числа кожен місяць та оформлюються „Актом про об’єми переданої споживачу (спожитої Споживачем) електричної енергії” в 2-х екземплярах, по одному для кожної із сторін.

Дата оплати встановлюється до 17 числа кожного місяця (п. 5 Додатку №4.2 до Договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались свої зобов’язання за договором №1272 від 16.06.2004 р. та здійснювалась поставка електричної енергії, на оплату якої відповідачеві виставлялись відповідні рахунки. Проте, вартість спожитої електроенергії оплачувалась КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка несвоєчасно та не в повному обсягу. Так, заборгованість відповідача перед ВАТ „Крименерго” за період з 01.06.2004 р. по 19.12.2006 р. складає 237358,57 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками, випискою з картки особового рахунку та актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами та скріпленим печатями підприємств.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 237358,57 грн., у той час як відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості спожитої за договором №1272 від 16.06.2004 р. електричної енергії, через що вимоги позивача в частині стягнення з КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка” заборгованості у розмірі 237358,57 грн. підлягають задоволенню.

В п. 6 Додатку №4.2 передбачено, що за підсумками розрахункового періоду, протягом 5 робочих днів від дати оплати, Постачальник електричної енергії корегує граничну величину споживання електричної енергії та потужності до рівня фактично сплаченого за цей період об’єму та у випадку споживання поверх договірної величини в письмовому виді доводить до відома Споживача рівень відкоригованої договірної величини споживання електроенергії та потужності. У випадку перевищення об’єму фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії понад фактично сплачений за цей розрахунковий період об’єм, Постачальник електричної енергії складає Акт про перевищення граничної величини об’єму споживання електричної енергії. Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії п’ятикратну вартість величини перевищення, згідно зі ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.

Згідно з п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №441 від 24.03.1999 р. ( в редакції до 16.06.2005 р.), граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід’ємною частиною договору. За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цій місяць величини її споживання.

З матеріалів справи вбачається, що листом-повідомленням №1272 від 05.04.2005 р. відповідачу було встановлено коригування граничних величин споживання електроенергії за березень 2005 р. до рівня фактично сплачених в кількості 17253 кВт/год.

05.04.2005 р. ВАТ „Крименерго” був складений акт №1272/03/2005 про перевищення КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка граничних величин об’єму споживання електричної енергії за розрахунковий період з 10.02.2005 р. по 10.03.2005 р., згідно з яким перевищення складає 19251 кВт/год.

На підставі вказаного акту позивачем була розрахована вартість перевищення граничних величин споживання електроенергії у сумі 18596,47 грн., на оплату якої відповідачу був виставлений рахунок №1272/1 від 05.04.2005 р. Вказана сума була обчислена як чотирикратна вартість різниці між об’ємом спожитої у відповідний період електроенергії і фактично сплаченим без урахування податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на момент проведення позивачем відповідного коригування переплата КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка сума платежів за електроенергію за розрахунковий період складала 4166,67 грн., що дорівнює вартості 17253 кВт/год. Саме до цього рівня позивачем і була скорегована гранична величина споживання електроенергії. Об’єм фактично спожитої відповідачем електричної енергії в розрахунковому періоді складає 36504 грн. Отже, різниця між фактично спожитим та договірним (граничним) обсягом електроенергії становить 19251 кВт/год.

Згідно зі ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” (в редакції на момент прийняття відповідачем акту про перевищення) у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, державних професійно-технічних навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлений тариф за електроенергію на рівні 0,2415 грн. за 1 кВт/год, ВАТ „Крименерго” був виставлений рахунок на оплату чотирикратної різниці між спожитим та граничним обсягом електроенергії у сумі 18596,47 грн.

Аналогічні коригування були здійснені позивачем за квітень, травень, червень та липень 2005 року.

Так, листом-повідомленням №1272 від 19.04.2005 р. відповідачу було встановлено коригування граничних величин споживання електроенергії за квітень 2005 р. до рівня фактично сплачених в кількості 0 кВт/год.

19.04.2005 р. ВАТ „Крименерго” був складений акт №1272/04/2005 про перевищення КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка граничних величин об’єму споживання електричної енергії за розрахунковий період з 10.03.2005 р. по 10.04.2005 р., згідно з яким перевищення складає 36433 кВт/год.

На підставі вказаного акту позивачем була розрахована вартість перевищення граничних величин споживання електроенергії у сумі 35558,61 грн., на оплату якої відповідачу був виставлений рахунок №1272/1 від 19.04.2005 р.

Листом-повідомленням №1272 від 19.05.2005 р. відповідачу було встановлено коригування граничних величин споживання електроенергії за травень 2005 р. до рівня фактично сплачених в кількості 0 кВт/год.

19.05.2005 р. ВАТ „Крименерго” був складений акт №1272/05/2005 про перевищення КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка граничних величин об’єму споживання електричної енергії за розрахунковий період з 10.04.2005 р. по 10.05.2005 р., згідно з яким перевищення складає 42272 кВт/год.

На підставі вказаного акту позивачем була розрахована вартість перевищення граничних величин споживання електроенергії у сумі 39837,13 грн., на оплату якої відповідачу був виставлений рахунок №1272/1 від 19.05.2005 р.

Листом-повідомленням №1272 від 21.06.2005 р. відповідачу було встановлено коригування граничних величин споживання електроенергії за червень 2005 р. до рівня фактично сплачених в кількості 16225 кВт/год.

21.06.2005 р. ВАТ „Крименерго” був складений акт №1272/06/2005 про перевищення КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка граничних величин об’єму споживання електричної енергії за розрахунковий період з 10.05.2005 р. по 10.06.2005 р., згідно з яким перевищення складає 20238 кВт/год.

На підставі вказаного акту позивачем була розрахована вартість перевищення граничних величин споживання електроенергії у сумі 20788,47 грн., на оплату якої відповідачу був виставлений рахунок №1272/1 від 21.06.2005 р.

Листом-повідомленням №1272 від 19.07.2005 р. відповідачу було встановлено коригування граничних величин споживання електроенергії за липень 2005 р. до рівня фактично сплачених в кількості 19290 кВт/год.

19.07.2005 р. ВАТ „Крименерго” був складений акт №1272/07/2005 про перевищення КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка граничних величин об’єму споживання електричної енергії за розрахунковий період з 10.06.2005 р. по 10.07.2005 р., згідно з яким перевищення складає 37593 кВт/год.

На підставі вказаного акту позивачем була розрахована вартість перевищення граничних величин споживання електроенергії у сумі 32480,35 грн., на оплату якої відповідачу був виставлений рахунок №1272/1 від 19.07.2005 р. Проте, суд не може погодитись зі здійсненим позивачем розрахунку вартості електроенергії за липень 2005 року.

Так, судом встановлено, що фактично позивачем за липень 2005 року спожито електричної енергії в розмірі 56874 кВт/год, оплачено 19290 кВт/год. Отже, різниця складає 37584 кВт/год, а не 37593 кВт/год, як зазначено позивачем в рахунку №1272/1 від 19.07.2005 р. Таким чином, вартість чотирикратної різниці між фактично спожитим та договірним (граничним) обсягом електроенергії становить 32472,58 грн.

Отже, загальна сума вартості перевищення договірних величин за період з 10.02.2005 по 10.07.2005 р. складає 147253,26 грн., підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що з аналізу норм ст. 26 та ст. 27 Закону України „Про електроенергетику” випливає, що відповідальність, яка передбачена цими статтями, за своєю правовою природою є штрафною санкцію за порушення споживачами виконання господарських зобов’язань в сфері електроенергетиці.

Судом встановлено, що порушення відповідачем зобов’язань не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, а тому суд вправі зменшити розмір штрафних санкцій на підставі ст. 233 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи значний розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій за перевищення граничних величин споживання електроенергії, а також приймаючи до уваги викладені відповідачем в листі №286-02-12 від 28.02.2007 р. (а. с. 40) обставини, суд вважає за доцільне зменшити розмір санкцій на 80% та стягнути з КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка 29450,65 грн.

Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 4.2.1 Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням строків, визначених Додатками №4.1, №4.2, Споживач зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені підлягає сплаті на підставі пред’явленого рахунку на поточний рахунок Постачальника.

Приймаючи до уваги те, що відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, заявлена позивачем до відшкодування сума пені у розмірі 2263,54 грн. розрахована правомірно.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд також вважає за доцільне на підставі ст. 233 ГК України зменшити розмір пені на 50% та стягнути з КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка 1131,77 грн.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Судом встановлено, що суми інфляційних втрат у розмірі 18361,13 грн. та 3% річних у розмірі 6648,99 грн., згідно з доданим до позовної заяви розрахунку, обчислені позивачем правомірно, а тому підлягають стягненню з КП „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка на користь ВАТ „Крименерго”.

Суд зазначає, що інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями в розумінні норм чинного законодавства, а тому у суду відсутні повноваження щодо зменшення їх розміру.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

П. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Таким чином, приймаючи до уваги скрутне фінансове становище відповідача та відсутність заперечень зі сторони позивача, суд вважає за можливе надати відповідачу розстрочку виконання рішення на 18 місяців.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Управління виробничого житлово-комунального господарства” смт. Щебетовка (98187, м. Феодосія, смт. Щебетовка, вул. Леніна, 33, код ЗКПО 32777669) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЗКПО 00131400) суму заборгованості у розмірі 237358,57 грн., пеню у сумі 1131,77 грн., заборгованість за перевищення граничних величин споживання електроенергії у розмірі 29450,65 грн., 3% річних у розмірі 6648,99 грн., 18361,13 грн. інфляційних втрат, 2929,51 грн. державного мита та 83,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Надати розстрочку виконання рішення строком на вісімнадцять місяців із щомісячною сплатою: квітень 2007 р. – 16442,48 грн., травень 2007 р. – 16442,48 грн., червень 2007 р. – 16442,48 грн., липень 2007 р. – 16442,48 грн., серпень 2007 р. – 16442,48 грн., вересень 2007 р. – 16442,48 грн., жовтень 2007 р. – 16442,48 грн.; листопад 2007 р. – 16442,48 грн., грудень 2007 р. – 16442,48 грн., січень 2008 р. – 16442,48 грн., лютий 2008 р. – 16442,48 грн., березень 2008 р. – 16442,48 грн., квітень 2008 р. – 16442,48 грн., травень 2008 р. – 16442,48 грн., червень 2008 р. – 16442,48 грн., липень 2008 р. – 16442,48 грн., серпень 2008 р. – 16442,48 грн., вересень 2008 р. – 16442,39 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.