Ухвала суду № 77494150, 31.10.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/63/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.10.2018 Справа № 908/1154/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Кредитор – 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Оміс Плюс”, код ЄДРПОУ 34771571 (вул. Біласовиця, 270/270А, с. Солочин, Свалявський р-н, Закарпатська обл., 89321)

Боржник – Товариство з обмеженою відповідальністю “СІМДИСТРИБЮШЕН”, код ЄДРПОУ 39485089 (вул. Шкільна, 32, м. Запоріжжя, 69002)

Суддя Юлдашев О.О.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 27.10.2018р. надійшла заява від Головного управління ДФС у м. Києві про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 534 893,75 грн.

За приписами статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” копії кредиторських заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. Заява кредитора має містити: - найменування господарського суду, до якого подається заява; - ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); - ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи і реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); - розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); - виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; - відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; - перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обов’язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Але, подана заява Головного управління ДФС у м. Києві не відповідає вимогам ч.3 статті 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме, до заяви не додано доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії заяви боржнику і ліквідатору.

Натомість, заявником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи те, що відстрочення або розстрочення позивачу (заявнику) сплату судового збору, а також звільнення від його сплати є правом, а не обов’язком суду, з огляду на те, що подані заявником докази в обґрунтування свого клопотання не підтверджують виключність обставин для звільнення позивача від сплати судового збору, суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Крім того, додані до заяви фіскальні чеки не є належним доказом направлення копії заяви і доданих до неї документів боржнику та ліквідатору.

Належним доказом є лист з описом вкладення (ст. 172 ГПК України).

Також, суд звертає увагу заявника на те, що згідно титульного листа заяви, адреса ліквідатора (арбітражного керуючого) ОСОБА_1 зазначена не вірно.

Статтею 24 Закону передбачено, що господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону.

У разі якщо заяву кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов’язаний їх усунути.

У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне надати Головному управлінню ДФС у м. Києві у строк до 13.11.2018р. усунути вказані недоліки та представити суду належні докази сплати судового збору та докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна.

Відповідно до ч.2 статті 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

Керуючись статтями 2, 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 12, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Зобов’язати Головне управління ДФС у м. Києві у строк до 13.11.2018р. усунути недоліки, зазначені в заяві про визнання грошових вимог до боржника та представити суду належні докази сплати судового збору та докази надсилання копії заяви боржнику і ліквідатору.

Копію ухвали надіслати: ліквідатору, ГУ ДФС у м. Києві.

Суддя О.О. Юлдашев